Ухвала від 29.07.2025 по справі 914/1157/23

УХВАЛА

29 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/1157/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панчишина-5"

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2024 (суддя Бортник О. Ю.)

і постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 (головуючий суддя Кравчук Г. М., судді Матущак О. І., Скрипчук О. С.)

у справі № 914/1157/23

за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова

до 1) Львівської міської ради, 2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панчишина-5", 3) Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області і 4) Державного кадастрового реєстру Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Пендзея Назарія Михайловича

про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Костюк О. В. та представник відповідача - Ярош В. В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради (далі - Відповідач-1, Міськрада), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панчишина-5" (далі - Відповідач-2 ОСББ "Панчишина-5"), Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - Відповідач-3, Держгеокадастр) Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Пендзей Назарія Михайловича (далі - Відповідач-4, Реєстратор), в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати ухвали Міськради № 6764 від 07.09.2020 "Про надання ОСББ "Панчишина-5" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5" та № 2747 від 06.12.2022 "Про затвердження ОСББ "Панчишина-5" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у постійне користування земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5";

- скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0823 га кадастровий номер 4610137200:04:005:0134 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності в особі Міськради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) з одночасним припиненням речового права;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) за ОСББ "Панчишина-5" (номер запису про інше речове право 49264341), припинивши інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка площею 0,0823 га з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 не вірно сформована та зареєстрована як об`єкт цивільних прав в якості земельної ділянки житлової та громадської забудови. На цій земельній ділянці розташований будинок № 5, який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Земельна ділянка розташована в межах історичного ареалу міста, тому вказана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням, відповідно до приписів статей 53, 54 Земельного кодексу України та частини першої статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", є землею історико-культурного призначення. Вказане, на думку Прокурора, порушує інтереси держави та територіальної громади м. Львова, оскільки правовий режим використання та захисту земельної ділянки, яка фактично є землею історико-культурного призначення, не буде збережений, забезпечений та дотриманий при її використанні в якості такого об`єкта цивільних прав, як земля житлової та громадської забудови.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

3. 27.11.2024 рішенням Господарського суду Львівської області позовні вимоги задоволено повністю, а саме: (1) визнано незаконною та скасовано ухвалу Міськради № 6764 від 07.09.2020 "Про надання ОСББ "Панчишина-5" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5"; (2) визнано незаконною та скасовано ухвалу Міськради № 2747 від 06.12.2022 "Про затвердження ОСББ "Панчишина-5" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у постійне користування земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5"; (3) скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0823 га кадастровий номер 4610137200:04:005:0134 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки; (4) скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності в особі Міськради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) з одночасним припиненням речового права; (5) скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2692908146101) за ОСББ "Панчишина-5" (ідентифікаційний код юридичної особи 39672691) (номер запису про інше речове право 49264341), припинивши інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою.

4. Місцевий господарський суд виходив з того, що незалежно від цільового використання будівлі, споруди, яка є пам`яткою і розташована на земельній ділянці, земельна ділянка, на якій розташоване таке нерухоме майно, належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. За Законом такий правовий режим пов`язаний лише з фактом знаходження на земельній ділянці споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Водночас, зауважив, що вимога про скасування реєстрації земельної ділянки фактично має на меті припинення існування такої ділянки як об`єкта цивільних прав із цільовим призначенням (категорією): землі громадської і житлової забудови.

5. 27.05.2025 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2024 скасовано в частині (1) визнання незаконною та скасування ухвали Мськради № 6764 від 07.09.2020, (2) скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0823 га кадастровий номер 4610137200:04:005:0134 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки, (3) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності в особі Міськради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га з одночасним припиненням речового права і (4) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права: права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 площею 0,0823 га за ОСББ "Панчишина-5", припинивши інше речове право: право постійного користування земельною ділянкою та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, а в іншій частині рішення залишено без змін.

6. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання незаконною та скасування ухвали Міськради № 6764 від 07.09.2020, суд апеляційної інстанції виходив з того, що остання є актом індивідуальної дії і не розрахована на багаторазове застосування.

7. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про визнання незаконною та скасування ухвали Міськради № 2747 від 06.12.2022, оскільки, спірна земельна ділянка в силу закону належить до земель історико-культурного призначення, а відтак, ухвала Міськради № 2747 від 06.12.2022 "Про затвердження ОСББ "Панчишина-5" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у постійне користування земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5" за рахунок земель житлової та громадської забудови перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування, не відповідає вимогам частини першої статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", статям 19, 20, 53, 54, 123 Земельного кодексу України.

8. Щодо позовних вимог в частині скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, за висновками апеляційної інстанції, належному способу захисту інтересів держави у правомірному і достовірному відображенню відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відповідає позовна вимога про визнання певної категорії цільового призначення земельної ділянки; судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для внесення державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки, визначену таким судовим рішенням.

Касаційна скарга

9. Не погодившись із прийнятими рішеннями в частині задоволеної позовної вимоги, ОСББ "Панчишина-5" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

10. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 914/192/23.

11. Скаржник стверджує, що висновки Верховного Суду у справі № 914/192/23 зводяться до того, що неправильне визначення цільового призначення земельної ділянки не є підставою для припинення речових прав на таку земельну ділянку, оскільки не може бути належним (правомірним) способом захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору, а належним способом захисту є позовна вимога про визнання певної категорії цільового призначення земельної ділянки; судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для внесення державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки, визначену таким судовим рішенням.

12. Скаржник доводить, що рішення про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та надання у постійне користування є підставою реєстрації відповідного речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

13. Отже, скасування рішення уповноваженого суб`єкта про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та надання її у постійне користування є підставою для припинення відповідних речових прав, зокрема, за обставинами цієї справи, права постійного користування земельною ділянкою ОСББ "Панчишина-5".

Позиція інших учасників справи

14. У відзиві на касаційну скаргу Держгеокадастр просить її задовольнити та зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що землевпорядна документація, якою визначено межі спірної земельної ділянки, як землі історико-культурного призначення відсутня, відповідно й відсутнє рішення уповноваженого органу про затвердження такої документації, а відтак не визначено межі земель історико-культурного призначення.

15. Держгеокадастр стверджує, що визнання незаконною та скасування ухвали Міськради є підставою для припинення права комунальної власності та права постійного користування земельною ділянкою, оскільки задоволена позовна вимога втручається в речові права органу місцевого самоврядування та користувача земельної ділянки, за відсутності спору щодо речових прав, водночас не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно щодо якого немає спору.

16. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційної інстанції - без змін.

17. На переконання Прокурора, доводи скаржника жодним чином не спростовують обґрунтовану позицію суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування та не свідчать про порушення судом критеріїв правомірного втручання у право на мирне володіння майном.

Стислий виклад обставин справи, установлених судами попередніх інстанцій

18. 07.09.2020 Міськрада розглянувши звернення ОСББ "Панчишина-5" прийняла ухвалу № 6764 "Про надання ОСББ "Панчишина-5" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. М. Пачишина, 5", якою надано ОСББ "Панчишина-5" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0823 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.

19. 31.10.2022 у державному земельному кадастрі зареєстровано новосформований об`єкт цивільних прав, а саме земельну ділянку площею 0,0823 га з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134, розташовану у м. Львові по вул. Панчишина, 5, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а також вид обмеження у використанні земельної ділянки: історичний ареал населеного місця.

20. Ухвалою Міськради № 2747 від 06.12.2022 "Про затвердження ОСББ "Панчишина-5" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у постійне користування земельної ділянки на вул. М. Панчишина, 5" затверджено відведення Відповідачу-2 проекту землеустрою щодо відведення згаданої земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,0823 га на вул. Панчишина, 5 (кадастровий номер 4610137200:04:005:0134) з обмеженнями без права перекриття наскрізних проїздів, у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової і громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування.

21. Право комунальної власності Міськради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 та право постійного користування ОСББ "Панчишина-5" даною земельною ділянкою зареєстровано 13.02.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 324113274 від 27.02.2023.

22. Згідно з листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 06.12.2022 № 0004-вих-107946 та Паспорта об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, будинок № 5 по вулиці Панчишина у м. Львові, відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" № 14 від 18.01.2021, занесено в Перелік пам`яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 5085-Лв, охоронний номер 2770). Вказана будівля взята на облік згідно із розпорядженням Представника Президента України у Львівській області № 374 від 15.04.1994, розташована в межах історичного ареалу м. Львова, а також в буферній зоні об`єкта Світової спадщини ЮНЕСКО, є раритетною пам`яткою житлової архітектури 30-рр. ХХ ст.

23. Прокурор оспорює правомірність присвоєння земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134 при формуванні об`єкта цивільних прав, такої істотної її властивості як категорія земель (землі житлової та громадської забудови). Прокурор стверджує, що об`єкту цивільних прав (земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:04:005:0134) безпідставно та неправомірно встановлено (змінено) цільове призначення і переведено земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови. На думку Прокурора, спірна земельна ділянка, в силу приписів статей 53, 54 Земельного кодексу України та статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", належить до земель історико-культурного призначення.

Позиція Верховного Суду

24. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

25. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

26. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

27. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

28. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

29. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема, підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

30. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

31. Проаналізувавши наведені скаржником підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, судова колегія виходить з такого.

32. У справі № 914/192/23 розглядались вимоги про: - скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої ділянки; - скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права - права оренди цієї земельної ділянки, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки; - скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою міста Львова в особі Міськради на цю земельну ділянку з одночасним припиненням речового права.

33. В межах розгляду цієї справи Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 дійшов наступних висновків: "4.51 У справі, що переглядається, як вже зазначалося вище, прокурор не ставить під сумнів підстави виникнення та обсяг речових прав на спірну земельну ділянку як власника, так і орендаря, натомість вбачає порушення публічного інтересу в тому, що в Державному земельному кадастрі вказана неправильна категорія цільового призначення. При цьому саме Львівська міська рада не вчиняє дій, спрямованих на правильне відображення такої категорії у Державному земельному кадастрі.

4.52 Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

4.53 Оскільки категорія цільового призначення земельної ділянки визначає її правовий режим, то держава має публічний інтерес у правомірному визначенні категорії цільового призначення земельної ділянки і достовірному відображенню відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, причому незалежно від того, які саме та чиї саме права на земельну ділянку зареєстровані.

4.54 Тому належному способу захисту інтересу держави у правомірному і достовірному відображенню відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відповідає позовна вимога про визнання певної категорії цільового призначення земельної ділянки; судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для внесення державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки, визначену таким судовим рішенням.".

34. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції із посиланням на вищенаведену правову позицію зауважив, що суд першої інстанції не врахував наведених висновків Верховного Суду та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

35. Поряд з цим, в межах розгляду справи № 914/192/23, на відміну від справи, яка переглядається, не оскаржувались рішення органу місцевого самоврядування.

36. Оскаржувані судові рішення у даній справі скаржником оскаржуються виключно в частині визнання незаконною та скасування ухвали Міськради № 2747 від 06.12.2022 про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та надання її у постійне користування.

37. Таким чином, результат розгляду справи № 914/192/23 не може впливати на розгляд цієї справи в частині оскарження рішення органу місцевого самоврядування, з огляду на різні предмети позовів у цій частині, тому посилання скаржника на подібність правовідносин у названій справі є помилковим.

38. Отже, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.03.2025 у справі № 914/192/23, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

39. За таких обставин доводи заявника про наявність передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав для подання касаційної скарги є необґрунтованими.

40. Колегія суддів звертає увагу на те, що правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, змісту та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги, що має своїм наслідком відповідно до статті 300 ГПК України розгляд касаційної скарги в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

41. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальності та диспозитивності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Згідно з пунктами 4 і 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку), та після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

43. З огляду на те, що доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, касаційне провадження у цій справі необхідно закрити.

Судові витрати

44. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панчишина-5" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 і рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2024 у справі № 914/1157/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил