Рішення від 23.06.2025 по справі 300/9756/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2025 р. справа № 300/9756/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Космірак Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 19.12.2024 №21-ДС, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПСв Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 19.12.2024 №21-ДС; поновити на посаді державної служби начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з дня незаконного звільнення з посади та припинення державної служби; виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог статей 65, 66, 83, 84, 87, 74 Закону України «Про державну службу України», прийнято наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 19.12.2024 №21-ДС. Стверджує, що за вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, суб`єктом призначення державному службовцю може бути оголошено догану, а за вчинення систематично такого дисциплінарного проступку, за наявності факту повторності (протягом року), суб`єкт призначення може попередити державного службовця про неповну службову відповідність. Відповідно до статті 66 Закону України «Про державну службу України» за вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, взагалі не передбачено виду дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби. Зазначає, що у відповідача на момент прийняття спірного наказу були відсутні підстави для припинення державної служби із втратою права на державну службу або його обмеження, які передбачені частиною 1 статті 84 Закону України «Про державну службу України». Також позивач стверджує, що нею не вчинялося протиправних дій, бездіяльності, спрямованих на порушення Присяги державного службовця. Відповідачем не доведено у чому полягає її вина, які протиправні дії чи бездіяльність нею допущені, не встановлено факту вчинення дисциплінарного проступку порушення Присяги державного службовця. Просить позов задовольнити.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що в ході розгляду дисциплінарного провадження встановлено, що з метою виконання подання Івано-Франківської обласної прокуратури від 22.08.2024 №31-416ВИХ-24 проведено службове розслідування за фактом порушення вимог пунктів 2 та 3 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 . Службове розслідування проведено у період з 26.08.2024 по 21.10.2024. Підставою для проведення службового розслідування стала інформація, наведена у поданні Івано-Франківської обласної прокуратури від 22.08.2024 №31-416 ВИХ-24. Стверджує, що ОСОБА_1 була обізнана про порядок виконання свого обов`язку з декларування, знала про протиправність внесення до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, володіла необхідною інформацією про наявні у неї об`єкти декларування, однак не вказала у декларації відомості про такі об`єкти, та не зазначила право користування. Поведінка ОСОБА_1 , як державного службовця має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина. Державний службовець повинен дбати про позитивний імідж та авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім`ям та статусом. Відповідач зазначає, що дисциплінарна комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийшла до висновку, що ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до відповідальності шляхом застосування до неї виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.39).

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача, з підстав, аналогічних позовній заяві. Також зазначає, що подання Дисциплінарної комісії взагалі не містить підстав, які б давали комісії право прийти до висновку, що позивачем вчинено порушення - дисциплінарний проступок. Дисциплінарна комісія зробила висновок про нібито порушення позивачем порядку подання декларації та внесення у декларацію недостовірних відомостей, проте не зазначила у яку декларацію, за який період, та у чому полягає недостовірність відомостей. Дисциплінарна комісія визнала ОСОБА_1 винною фактично у вчиненні кримінального правопорушення, підмінюючи повноваження органу судової влади (а.с.73).

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні стосовно задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із листом від 22.08.2024 №31-416ВИХ-24, в якому зазначила про повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366-2 КК України, встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення та просила вирішити питання про призначення та проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Бендас Н.В. правопорушення, пов`язаного з корупцією (а.с.130).

23.08.2024 в.о. начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ №258 про проведення з 26.08.2024 по 30.09.2024 службового розслідування стосовно ОСОБА_1 з приводу порушення нею пунктів 2, 3 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», причин і умов, що цьому сприяли. Наказам №283 від 27.09.2024 термін службового розслідування продовжено на 16 робочих днів з 30.09.2024 (а.с.133, 135).

26.09.2024 позивач надала відповідачу пояснення, в якому вказала, що квартира не належить та не належала ні ОСОБА_1 , ні членам її сім`ї на праві власності, а також не знаходилася у них в оренді чи на іншому праві користування ні на кінець звітного періоду, ні 183 дні звітного періоду. Тому відсутні будь-які законодавчі підстави для декларування цього об`єкту нерухомості у її деклараціях. Проведеними обшуками не виявлено документів щодо придбання та права власності на квартиру, документів щодо оренди чи іншого права користування. Це в свою чергу свідчить про відсутність таких документів взагалі, а відповідно і про відсутність фактичного перебування у неї чи у членів її сім`ї у власності, оренді чи на іншому праві користування цієї квартири. Транспортний засіб не належить та не належав ні їй, ні членам її сім`ї на праві власності, не перебував у володінні чи користуванні ні на кінець звітного періоду, ні 183 дні звітного періоду. Тому відсутні будь-які законодавчі підстави для декларування цього транспортного засобу у декларації за 2023 рік (а.с.157).

Аналогічні за змістом відомості містять пояснення позивача від 19.12.2024 (а.с.160).

21.10.2024 комісія з проведення службового розслідування склала акт №404/09-19-14-18 в якому дійшла висновку, що ОСОБА_1 була обізнана про порядок виконання свого обов`язку з декларування, знала про протиправність внесення до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, володіла необхідною інформацією про наявні у неї об`єкти декларування. Комісією з проведення службового розслідування запропоновано вирішити питання про притягнення начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про державну службу» у випадку підтвердження вчинення корупційного правопорушення, згідно рішення суду (а.с.108).

23.10.2024 начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подав начальнику Головного управління ДПС в Івано-Франківській області доповідну записку №411/09-19-14-09 в якій зазначив, що з метою виконання подання Івано-Франківської обласної прокуратури від 22.08.2024 №31-416ВИХ-24, відповідно до частини 3 статті 65-1 Закону України від «Про запобігання корупції», абзацу 2 пункту 2 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950, а також відповідно до наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23.08.2024 №258 «Про проведення службового розслідування» та з урахуванням наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 27.09.2024 №283 «Про продовження терміну проведення службового розслідування» комісією проведено службове розслідування за фактом порушення вимог п.п. 2, 3 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Бендас Н.В. ОСОБА_1 була обізнана про порядок виконання свого обов`язку з декларування, знала про протиправність внесення до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, володіла необхідною інформацією про наявні у неї об`єкти декларування, однак не вказала у декларації відомості про такі об`єкти. Враховуючи вищенаведене та у зв`язку з поширенням у засобах масової інформації та соціальних мережах інформації, що негативно впливає на імідж та авторитет державної служби, запропоновано розглянути питання про притягнення начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.53).

27.11.2024 начальником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ №415, яким наказано Дисциплінарній комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області відкрити дисциплінарне провадження щодо начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Бендас Н.В. (а.с.56).

19.12.2024 Дисциплінарна комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подала начальнику Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подання №21, в якому прийшла до висновку, що начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до відповідальності шляхом застосування до неї виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» за порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме порушення Присяги державного службовця (а.с.57).

19.12.2024 начальником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ №21-ДС, яким на підставі пункту 1 частини 2 статті 65, пункту 1 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» до начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. Підставою для прийняття наказу зазначено подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.12.2024 №21, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_1 (а.с.14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

При вирішенні цієї справи суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» (надалі також - Закон № 889-VIII).

За змістом частини 2 статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби (пункти 1, 2, 6, 7, 8, 9, 10 частини 1 ст. 8 Закону №889-VIII).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.

Відповідно до статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно із приписами частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За змістом частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця (пункт 1).

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч.5 ст.66 Закону №889-VIII).

Нормами частин 1, 10 11 ст. 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

У відповідності до частин 1 2 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Положеннями частин 1 -2, 5 статті 77 Закону №889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону).

Статтею 84 Закону №889-VIII передбачено, що підставами для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є: 1) припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України; 2) встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави або набуття державним службовцем громадянства іноземної держави під час проходження державної служби; 3) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного кримінального правопорушення та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави; 4-1) набрання законної сили рішенням суду щодо такого державного службовця про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбаченихстаттею 290Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 5) наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, передбаченомустаттею 32цього Закону; 7) наявність у державного службовця реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Згідно пунктів 1, абзацу 3 пункту 2 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції (надалі також Порядок №950).

Відповідно до цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі, внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб.

Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадків, визначених абзацами третім і четвертим пункту 2 цього Порядку.

За приписами пунктів 4 5, 12 - 13 Порядку №950 рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).

Рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

За результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), найменування посади, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування (якщо службове розслідування проводилося стосовно особи); заяви, клопотання, пояснення щодо предмета службового розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, заходи, вжиті або запропоновані до його усунення, чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції про усунення виявлених порушень та притягнення (за наявності підстав) винних осіб до відповідальності згідно із законом.

У разі наявності обґрунтованих пропозицій про притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія з проведення службового розслідування пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законом.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення комісія з проведення службового розслідування повинна враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення комісія з проведення службового розслідування подає суб`єкту призначення або керівнику органу пропозицію про надіслання акта службового розслідування до відповідних органів досудового розслідування або органів, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.

Акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Отже, в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, знижує довіру до нього як до носія влади, що призводить до підриву авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Таким чином, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, підставами для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є, зокрема, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного кримінального правопорушення та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави; набрання законної сили рішенням суду щодо такого державного службовця про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбаченихстаттею 290Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Суд зазначає, що спір у цій справі виник в зв`язку із застосуванням до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII - порушення Присяги державного службовця.

Підставою для прийняття наказу, який є предметом спору в цій справі, слугували подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_1 .

Із змісту акту службового розслідування та подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області слідує, що обставини вчинення позивачем проступку встановлені із змісту подання Івано-Франківської обласної прокуратури від 22.08.2024 №31-416 ВИХ-24, в якому наведено виявлені в ході досудового розслідування факти вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, а саме внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, комісією з проведення службового розслідування Головного управління ДПС в Івано-Франківській області запропоновано вирішити питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про державну службу» у випадку підтвердження вчинення корупційного правопорушення, згідно рішення суду.

Суд зауважує, що повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на результатах досудового розслідування, які не є остаточними і кримінально-правова кваліфікація поставленого особі за провину діяння може бути змінена в ході розгляду кримінальної справи в суді. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, тому на цій стадії кримінального провадження стверджувати про її винуватість, як доконаний факт, не можна.

Станом на час застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та розгляду цієї справи кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України, перебуває на розгляді у Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області (справа №344/1722/25). Отже, вина ОСОБА_1 у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є недоведеною.

Відповідач під час здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача не надав жодної оцінки наданим нею поясненням та обставинам вчинення правопорушення. Будь-яких даних щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, крім зазначених у вказаному вище поданні Івано-Франківської обласної прокуратури, матеріали дисциплінарного провадження не містять.

Відтак, встановлені вище дисциплінарною комісією обставини не підтверджують наявності в діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII. Матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів, які б підтверджували порушення позивачем вимог п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, а фактів вказаних порушень дисциплінарним провадженням не встановлено та не доведено.

Оскільки зміст висновку службового розслідування та подання дисциплінарної комісії ґрунтуються лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, і відсутні відповідні обвинувальний вирок чи рішення суду, а відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, наказ №21-ДС від 19.12.2024 є протиправним.

Варто вказати, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не виключає необхідність з`ясувати та встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях державного службовця. Такий факт потрібно розглядати не окремо, а у взаємозв`язку з іншими обставинами та фактами, які необхідно встановити в ході службового розслідування, чого у спірному випадку відповідачем зроблено не було.

Відповідно до частини 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та прийнятих рішень.

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії, рішення мають бути обґрунтованими та вмотивованими.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд доходить висновку, що наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.12.2024 №21-ДС» підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (надалі також - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом з пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (надалі також Порядок №100) передбачено, що він застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

За змістом абзацу 4 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У відповідності до пунктів 3 5, 8 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених упункті 4цього Порядку. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Оскільки позивач звільнена в грудні 2024 року, середній розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу обчислюється судом виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи перед звільненням, тобто за жовтень, листопад 2024 року.

Таким чином, середній заробіток позивача за весь період вимушеного прогулу, складає 392952,12 грн, виходячи з такого розрахунку: 132 робочих дні (період вимушеного прогулу з 20.12.2024 по 23.06.2025 включно) помножити на 2976,91 грн (розмір середньоденної заробітної плати), який підлягає стягненню з відповідача.

Підсумовуючи наведене вище суд виснує, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно допунктів 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України слід допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 65492,02 грн.

Суд звертає увагу, що суми, які визначено до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19 грудня 2024 року №21-ДС Про застосування дисциплінарного стягнення.

Поновити ОСОБА_1 з 20.12.2024 на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 392952,12 грн (триста дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 12 копійок) з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 20.12.2024 на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та в частині стягнення з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 65492,02 грн (шістдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні 02 копійки) з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

У зв`язку з перебуванням судді з 26.06.2025 по 11.07.2025 та з 24.07.2025 по 06.08.2025 у відпустці рішення складене в повному обсязі 07.08.2025.