Постанова від 28.10.2025 по справі 300/9756/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9756/24 пров. № А/857/31068/25Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіХобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, що ухвалила суддя Біньковська Н.В. у м. Івано-Франківську, у справі № 300/9756/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Про застосування дисциплінарного стягнення від 19.12.2024 № 21-ДС;

- поновити позивачку на посаді державної служби начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з дня незаконного звільнення з посади та припинення державної служби;

- виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно прийняв наказ Про застосування дисциплінарного стягнення від 19.12.2024 № 21-ДС. Стверджує, що за вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, суб`єкт призначення може оголосити догану державному службовцю, а за вчинення систематично такого дисциплінарного проступку, за наявності факту повторності (протягом року) попередити державного службовця про неповну службову відповідність.

Позивачка вважає, що за вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, не передбачено такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби. Зазначає, що у відповідача, на момент прийняття спірного наказу, були відсутні підстави для припинення державної служби із втратою права на державну службу або його обмеження. Також позивачка вказує на те, що позивачка не вчиняла протиправних дій, бездіяльності, спрямованих на порушення Присяги державного службовця. Відповідач, на думку позивачки, не довів у чому полягає вина ОСОБА_1 , які протиправні дії чи бездіяльність допустила позивачка, не встановив факту вчинення дисциплінарного проступку порушення Присяги державного службовця.

23 червня 2025 року Івано Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19 грудня 2024 року № 21-ДС Про застосування дисциплінарного стягнення.

Поновив ОСОБА_1 з 20.12.2024 на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Стягнув з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 392952,12 грн з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зміст висновку службового розслідування та подання дисциплінарної комісії ґрунтуються лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, і відсутні відповідні обвинувальний вирок чи рішення суду, а відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, наказ № 21-ДС від 19.12.2024 є протиправним. Матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів, які б підтверджували порушення позивачкою присяги державного службовця, оскільки фактів вказаних порушень дисциплінарним провадженням не встановлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що в ході дисциплінарного провадження встановлено, що на виконання подання Івано-Франківської обласної прокуратури від 22.08.2024 № 31-416ВИХ-24 проведено службове розслідування, за фактом порушення вимог пунктів 2 та 3 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 . Службове розслідування проведено у період з 26.08.2024 по 21.10.2024.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 була обізнана про порядок виконання свого обов`язку з декларування, знала про протиправність внесення до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, володіла необхідною інформацією про наявні у неї об`єкти декларування, однак не вказала у декларації відомості про такі об`єкти, та не зазначила право користування.

Поведінка ОСОБА_1 , як державного службовця, на думку відповідача, має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина. Державний службовець повинен дбати про позитивний імідж та авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім`ям та статусом. Відповідач зазначає, що дисциплінарна комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийшла до висновку, що ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до відповідальності шляхом застосування до неї виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із листом від 22.08.2024 № 31-416ВИХ-24, в якому зазначила про те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Бендас Н.В. правопорушення, пов`язаного з корупцією.

23.08.2024 в.о. начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийняв наказ № 258 про проведення з 26.08.2024 по 30.09.2024 службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , з приводу порушення позивачкою пунктів 2, 3 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції, причин і умов, що цьому сприяли. Наказам № 283 від 27.09.2024 термін службового розслідування продовжено на 16 робочих днів з 30.09.2024.

26.09.2024 позивачка надала відповідачу пояснення, в якому вказала, що квартира не належить та не належала ні ОСОБА_1 , ні членам її сім`ї на праві власності, а також не знаходилася у них в оренді чи на іншому праві користування ні на кінець звітного періоду, ні 183 дні звітного періоду. Тому відсутні будь-які законодавчі підстави для декларування цього об`єкту нерухомості у деклараціях позивачки. Проведеними обшуками не виявлено документів щодо придбання та права власності на квартиру, документів щодо оренди чи іншого права користування. Це в свою чергу свідчить про відсутність таких документів взагалі, а, відповідно, і про відсутність фактичного перебування у позивачки чи у членів її сім`ї у власності, оренді чи на іншому праві користування цієї квартири. Транспортний засіб не належить та не належав ні позивачці, ні членам її сім`ї на праві власності, не перебував у володінні чи користуванні ні на кінець звітного періоду, ні 183 дні звітного періоду. Тому відсутні будь-які законодавчі підстави для декларування цього транспортного засобу у декларації за 2023 рік.

Аналогічні за змістом відомості містять пояснення позивача від 19.12.2024.

21.10.2024 комісія з проведення службового розслідування склала акт № 404/09-19-14-18 в якому дійшла висновку, що ОСОБА_1 була обізнана про порядок виконання свого обов`язку з декларування, знала про протиправність внесення до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, володіла необхідною інформацією про наявні у неї об`єкти декларування. Комісія з проведення службового розслідування запропонувала вирішити питання про притягнення начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України Про державну службу у випадку підтвердження вчинення корупційного правопорушення, згідно рішення суду.

23.10.2024 начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подав начальнику Головного управління ДПС в Івано-Франківській області доповідну записку № 411/09-19-14-09 в якій зазначив, що, з метою виконання подання Івано-Франківської обласної прокуратури від 22.08.2024 №31-416ВИХ-24, відповідно до частини 3 статті 65-1 Закону України від Про запобігання корупції, абзацу 2 пункту 2 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, а також, відповідно до наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23.08.2024 № 258 Про проведення службового розслідування та з урахуванням наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 27.09.2024 № 283 Про продовження терміну проведення службового розслідування комісія провела службове розслідування за фактом порушення вимог п.п. 2, 3 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 була обізнана про порядок виконання свого обов`язку з декларування, знала про протиправність внесення до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, володіла необхідною інформацією про наявні у неї об`єкти декларування, однак не вказала у декларації відомості про такі об`єкти. Враховуючи вищенаведене, та, у зв`язку з поширенням у засобах масової інформації та соціальних мережах інформації, що негативно впливає на імідж та авторитет державної служби, запропоновано розглянути питання про притягнення начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України Про державну службу.

27.11.2024 начальник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийняв наказ № 415, яким наказав Дисциплінарній комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області відкрити дисциплінарне провадження щодо начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Бендас Н.В

19.12.2024 Дисциплінарна комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подала начальнику Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подання № 21, в якому прийшла до висновку, що начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до відповідальності шляхом застосування до неї виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 66 Закону України Про державну службу за порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу, а саме порушення Присяги державного службовця.

19.12.2024 начальник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області прийняв наказ № 21-ДС, яким на підставі пункту 1 частини 2 статті 65, пункту 1 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу до начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За змістом частини 2 статті 1 Закону України Про державну службу (далі - Закон № 889-VIII) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно із приписами частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За змістом частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця (пункт 1).

Відповідно до частин 1-2 статті 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Як правильно встановив суд першої інстанції порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, знижує довіру до нього як до носія влади, що призводить до підриву авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Таким чином, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд першої інстанції вірно зазначив те, що повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на результатах досудового розслідування, які не є остаточними і кримінально-правова кваліфікація поставленого особі за провину діяння може бути змінена в ході розгляду кримінальної справи в суді. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, тому на цій стадії кримінального провадження стверджувати про винуватість особи, як доконаний факт, не можна.

Апеляційний суд встановив, що, станом на час застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та розгляду цієї справи, кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України, перебуває на розгляді у Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області (справа № 344/1722/25). Отже, вина ОСОБА_1 у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є недоведеною.

Відповідач, під час здійснення дисциплінарного провадження щодо позивачки, не надав жодної оцінки наданим поясненням позивачки та обставинам вчинення позивачкою правопорушення. Будь-яких даних щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, крім зазначених у поданні Івано-Франківської обласної прокуратури від 22.08.2024 №31-416 ВИХ-24, матеріали дисциплінарного провадження не містять.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені дисциплінарною комісією обставини не підтверджують наявності в діях позивачки ознак дисциплінарного правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.

Оскільки зміст висновку службового розслідування та подання дисциплінарної комісії ґрунтуються лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, і відсутні відповідні обвинувальний вирок чи рішення суду, а відповідач не довів наявності в діях позивачки складу дисциплінарного проступку, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про протиправність наказу № 21-ДС від 19.12.2024.

Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для скасування цього наказу та поновлення позивачки на посаді державної служби начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з дня незаконного звільнення з посади та припинення державної служби.

Згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом з пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 передбачено, що він застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

З огляду на вимоги вищевказаних норм чинного законодавства, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції вірно визначив, що середній заробіток позивача за весь період вимушеного прогулу, складає 392952,12 грн, який з відповідача необхідно стягнути на користь позивача.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 300/9756/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель