Ухвала від 06.08.2025 по справі 182/6839/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2507/25 Справа № 182/6839/21 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

УХВАЛА

06 серпня 2025 року м. Кривий Ріг

справа № 182/6839/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Дяченко О.П.,

сторони:

позивач Нікопольська окружна прокуратура Дніпропетровської області, в інтересах Дніпропетровської обласної державної адміністрації,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне Управління Держгеокадастра у Дніпропетровській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року, яке ухвалено суддею Кобеляцькою-Шаховал І.О. у м. Нікополі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2021 року Нікопольська окружна прокуратура Дніпропетровської області, в інтересах Дніпропетровської обласної державної адміністрації, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Державне спеціальне господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом її повернення в якому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01 квітня 2021 року за № 4-2845/15-21-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ричкою К.Ю. за № 3853, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,0 га, кадастровим номером 1222985500:01:001:0116, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43399467); усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією - обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, площею 2,0 га, кадастровим номером 1222985500:01:001:0116, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, шляхом її витребування на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з правом постійного користування ДСГП «Ліси України» із незаконного володіння ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 2 га, кадастровим номером 1222985500:01:001:0116 у Державному земельному кадастрі, а також стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року в задоволенні позу відмовлено з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним.

В апеляційній скарзі, Дніпропетровська обласна прокуратура, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення про повне задоволення позову та стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Скаржник зазначає, що в обґрунтування рішення суд послався на обрання прокурором неефективного способу захисту, оскільки належним способом захисту прав держави, на думку суду, є звернення до суду з вимогами про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, ураховуючи, що держава позбавлена права володіння земельною ділянкою. Крім того, на думку суду, неналежний спосіб захисту виключає законність втручання у право приватної власності, а по-друге, пропорційність втручання в даному випадку напряму пов`язана з належним способом захисту та дотриманням у зв`язку з цим строків позовної давності, про застосування яких заявив представник відповідача (заявлений прокурором негаторний спосіб захисту виключає застосування строків позовної давності, в той час як віндикаційний спосіб захисту передбачає можливість застосування цих строків).

Оскільки право приватної власності на спірну земельну ділянку як таку, що належить до земель природно-заповідного фондів, не могло виникнути за жодних умов, належним способом захисту у спірних правовідносинах є негаторний позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, який може бути заявлений впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Суд першої інстанції не врахував особливий правовий статус спірної ділянки, не надав належної оцінки поданим прокурором доказам та не визначився з дійсним характером спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність подання прокурором віндикаційного, а не негаторного позову.

Посилаючись на практику Верховного Суду в аналогічних справах, апелянт вважає, що заявлений прокурором негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки, у контексті зазначених обставин справи, спрямований на ефективне відновлення права держави на спірну земельну ділянку.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне Управління Держгеокадастра у Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 червня 2025 року прийнято до розгляду цивільну справу № 367/8835/16-ц.

У вказаній справі перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів Українизвернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (правонаступником якого є ОСОБА_4 ), про усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_3 . В обґрунтування позову вказав, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2188/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » ОСОБА_5 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2014 (справа №367/2521/13) за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсними вказане рішення Коцюбинської селищної ради. Цим рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства. На даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку «Голосіївський». Спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення, була і залишається землями лісогосподарського призначення.

В даній справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив та вказав, що спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку «Голосіївський», з урахуванням інформації ВО «Укрдержліспроект» була і залишається землями лісогосподарського призначення, розпорядником якої є Кабінет Міністрів України. Апеляційний суд також вказав, що ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов. У справі, яка переглядається, предметом вирішення суду є негаторний позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що заявлений прокурором негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки у контексті зазначених обставин справи спрямований на ефективне відновлення права держави на спірну земельну ділянку.

Однак, оскільки у практиці Касаційного цивільного та Касаційного господарського судів у складі Верховного Суду за подібної природи спірних правовідносин має місце неоднакове застосування положень ЦК України щодо обраного прокурором способу захисту, то забезпечити єдність такої практики неможливо без застосування повноважень Великої Палати ВерховногоСуду. Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передає цю справу для відступу відвисновків, викладених у постановахВерховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/3315/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі № 911/3312/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі № 911/3447/17 та вказати, що: «зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої на землях природно-заповідного фонду, з порушенням норм ЗК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов».

Заслухавши суддю-доповідача щодо можливості зупинення провадження по справі за ініціативою суду до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/8835/16-ц, вислухавши думку представника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Риженко В.В., яка не заперечувала проти зупинення провадження у справі, представника ОСОБА_2 адвоката Сілванович Г.Б., який заперечував проти зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зупинення апеляційного провадження, з огляду на наступне.

Пунктом 10 частини першоїстатті 252ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суд.

Відповідно до п. 14 ч. 1ст. 253 ЦПК України, провадження у справі у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Як встановлено судом, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 червня 2025 року прийнято до розгляду цивільну справу № 367/8835/16-ц, предметом спору якої є заявлений прокурором негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки,передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Мотивами передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є те, що у практиці Касаційного цивільного та Касаційного господарського судів у складі Верховного Суду за подібної природи спірних правовідносин, а саме застосування положень ЦК України щодо обраного прокурором способу захисту шляхом повернення спірної земельної ділянки (подання негаторного позову), має місце неоднакове застосування положень ЦК України щодо обраного прокурором способу захисту, тому забезпечити єдність такої практики неможливо без застосування повноважень Великої Палати Верховного Суду.

Виходячи з викладеного, встановивши, що правовідносини, які виникли у даній справі, є подібними до правовідносин у зазначеній справі № 367/8835/16-ц, колегія дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи № 367/8835/16-ц.

Керуючись пунктом 10 частини 1 статті 252, статтями 253, 261, 368, 381 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 182/6839/21 за позовом Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 367/8835/16-ц.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2025 року.

Головуючий:

Судді: