Ухвала від 22.07.2025 по справі 761/20491/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/20491/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5216/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2025 року у кримінальному провадженні №72024001410000051 від 11.11.2024, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Просив накласти арешт на прості бездокументарні іменні акції емітента - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» в тому числі із забороною користування акціями шляхом:

- заборони відчуження акцій ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»;

- заборони акціонерам ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» або їх представникам користуватися правом скликати загальні збори, брати участь та голосувати на загальних зборах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», а також оформлювати результати голосування будь-яким чином;

- заборони будь-яким особам складати протокол про підсумки реєстрації акціонерів (їх представників) на загальних зборах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»; здійснювати підрахунок голосів, складати протокол про підсумки голосування та протокол про підсумки кумулятивного голосування на загальних зборах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»; складати та підписувати Протокол загальних зборів акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»;

- заборони Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (04107, м. Київ, вул. Якубенківська, 7-г, код ЄДРПОУ 30370711) вчиняти будь-які дії (у тому числі надавати депозитарні послуги, здійснювати депозитарні операції) стосовно акцій ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» та складати реєстр власників цінних паперів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах і видавати їх будь-яким особам;

- заборони всім депозитарним установам, які обслуговують рахунки в цінних паперах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» приймати бюлетені для голосування від акціонерів, надсилати Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» інформацію про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у загальних зборах, та інформацію про голосування по питанням порядку денного загальних зборів, що міститься в самих бюлетенях.

Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001410000051 від 11.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2000-2024 років службові особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), ПРАТ «АВІАС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 25010005), ТОВ «СОЛМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 13419574), ТОВ КОМЕРЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ВІСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 20299113), ТОВ КОМЕРЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ПАС ЛТД» (код ЄДРПОУ 19141341), ТОВ «СЕНТОЗА ЛТД» (код ЄДРПОУ 13421602), ТОВ «БЕТА-К ЛТД» (код ЄДРПОУ 23072284), ТОВ «АЛЬФА ПРИВАТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 2307230), ТОВ «СТАРЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 32349964), ТОВ «ПЕТРОЛУМ 770» (код ЄДРПОУ 30414994) вчинили дії, спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів, державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

У ході дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, встановлено, що внаслідок відчуження КУА «ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ» своєї частки у 2019 році відбулася зміна акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», в результаті якої акціонерами зазначеного товариства стали ТОВ «КАРІАМА», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які фактично підконтрольні ОСОБА_12 і ОСОБА_13

19 травня 2025 року постановою детектива акції емітента - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» (код ЄДРПОУ 33248430) визнані речовим доказом у кримінальному проваджені.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 03 липня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2025 та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме на прості бездокументарні іменні акції емітента - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ», в тому числі із забороною користування акціями шляхом:

- заборони відчуження акцій ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»;

- заборони акціонерам ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» або їх представникам користуватися правом скликати загальні збори, брати участь та голосувати на загальних зборах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», а також оформлювати результати голосування будь-яким чином;

- заборони будь-яким особам складати протокол про підсумки реєстрації акціонерів (їх представників) на загальних зборах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»; здійснювати підрахунок голосів, складати протокол про підсумки голосування та протокол про підсумки кумулятивного голосування на загальних зборах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»; складати та підписувати Протокол загальних зборів акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ»;

- заборони Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (04107, м. Київ, вул. Якубенківська, 7-г, код ЄДРПОУ 30370711) вчиняти будь-які дії (у тому числі надавати депозитарні послуги, здійснювати депозитарні операції) стосовно акцій ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» та складати реєстр власників цінних паперів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах і видавати їх будь-яким особам;

- заборони всім депозитарним установам, які обслуговують рахунки в цінних паперах акціонерів ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ» приймати бюлетені для голосування від акціонерів, надсилати Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» інформацію про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у загальних зборах, та інформацію про голосування по питанням порядку денного загальних зборів, що міститься в самих бюлетенях.

Адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 просив поновити строк на апеляційне оскарження, у зв`язку, що потерпілий у цьому кримінальному провадженні, не був повідомлений про час та місце розгляду клопотання про арешт майна.

Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вважає, що слідчий суддя не повною мірою врахував фактичні обставини кримінального провадження та наявні докази, які були представленні прокурором.

Зазначає, що акції ПАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» були визнанні речовим доказом у кримінальному провадженні №72024001410000051 постановою детектива БЕБ України від 19 травня 2025 року.

Стверджував, що акції набуті кримінально-протиправним шляхом, мають суттєве значення для кримінального провадження. ПРАТ «ІНГОССТРАХ» використовувався колишніми АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для вчинення своїх злочинних в тому числі і для виведення і легалізації коштів з банку.

Зазначає, що відмова в арешті акцій, які визнанні речовим доказом, створює ризики їх відчуження або інших дій, що можуть унеможливити використання акцій як доказу у кримінальному провадженні, а також унеможливити відшкодування завданих злочином збитків державі та потерпілому.

Стверджував, що ухвала про відмову в арешті майна, яке є речовим доказом і може бути об`єктом конфіскації або використовуватись для вирішення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, безпосередньо впливає на законні інтереси потерпілого. Потерпілий має право на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, Відсутність арешту на майно унеможливлює та ускладнює реалізацію права, що суперечить завданням кримінального провадження.

08.07.2025 надійшла заява від адвоката ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_8 про відмову від апеляційної скарги.

10.07.2025 надійшла заява від адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про залишення без розгляду заяви від 08.07.2025 про відмову від апеляційної скарги та продовжити розгляд апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику, відомостей про отримання повного тексту ухвали слідчого судді в матеріалах відсутні, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Із матеріалів судового провадження встановлено,що Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001410000051 від 11.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування досліджуються обставини вчинення протиправних дій окремими особами, зокрема, на переконання сторони обвинувачення, до вчинення даного кримінального правопорушення можуть бути причетні акціонери ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ», у зв`язку із чим бездокументарні іменні акції емітента - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» набуті кримінально- протиправним шляхом.

Постановою детектива Бюро економічної безпеки України від 19 травня 2025 року майно, що є предметом клопотання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024001410000051 від 11.11.2024.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя зазначив, що матеріали клопотання не містять жодних документів про перевірку обставин визначених в заяві про злочин, шляхом проведення процесуальних та слідчих дій у кримінальному провадженні, а отже зазначені у клопотанні обставини є лише припущеннями. У зв`язку із цим, слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту на майно порушуватиме принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Постанова детектива Бюро економічної безпеки України від 19 травня 2025 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024001410000051 від 11.11.2024 майна, не містить обґрунтованих даних, які б безсумнівно вказували, що прості бездокументарні іменні акції емітента, відповідно до ст. 98 КПК України, мають реальні ознаки речового доказу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Колегія суддів вважає, що прокурор до клопотання про арешт майна не надав достатні, на даному етапі досудового розслідування, докази на підтвердження того, що акції відповідають критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення, з урахуванням кваліфікації кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст.209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Посилання прокурора в постанові про визнання майна речовим доказом на те, що вказане майно є безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки матеріали судового провадження не містять належного підтвердження таких даних.

Колегія суддів вважає, що таке визнання акцій речовим доказом у кримінальному провадженні носить лише формальний характер, оскільки прокурор жодним чином не обґрунтував можливість їх використання як доказу у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що будь-які дані, що вищезазначені акції емітента були об`єктом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або набуті їх власниками кримінально протиправним шляхом, в матеріалах провадження відсутні.

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, вірно оцінив відсутність розумності і співрозмірності обмеження права власності, завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника майна, врахував, що у випадку накладення арешту було б порушено права ПРАТ «СК «ІНГОССТРАХ», зокрема на розпорядження цим майном.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Колегія суддів вважає, що правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для арешту майна органами досудового розслідування не доведено, а тому слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що в задоволенні клопотання прокурора про арешт слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2025 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3