Постанова від 07.08.2025 по справі 160/13515/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13515/24

Головуючий суддя І інстанції Бондар М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледум" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року в адміністративній справі №160/13515/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледум" до Київської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ледум" звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача з прийняття митної декларації 24UA100060206177U8 від 04.03.2024;

- зобов`язати відповідача визнати митну декларацію 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 недійсною.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледум" було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ледум" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час прийняття митної декларації 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 до митного оформлення товарів інспектор митного органу не пересвідчився у наявності правових підстав (повноважень) у директора ТОВ «Енерджі Лоджістік» Сіренка О.О. на подання митної декларації 24UA100060206177U8 від 04.03.2024. Вказано, що відповідачем прийнято до митного оформлення митну декларацію 24UA100060206177U8 від 04.03.2024, яка не містила усіх відомостей і яку подано без документів, передбачених статтею 264 та 335 цього Митного кодексу України. Вказано, що у Сіренко О.О. на момент подання декларації, та й наразі відсутній будь-який документ, який би легалізував його, як представника, та який би дозволяв вважати його дії повноважними, а відтак доводив факт виконання митним органом належного контролю в частині пересвідчення у повноваженнях особи декларанта, і правомочностей на оформлення митної декларації від ТОВ «ЛЕДУМ».

Також, позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріорітетним є швидке вирішення справи.

Поряд з вказаним, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини, заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Колегія суддів створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з її рухом, шляхом надсилання копій усіх процесуальних документів по ній, а саме лише бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 06.05.2019 року по справі № 804/2823/16.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, 28.02.2018 між ДП «ШЕНКЕР» (виконавець) та ТОВ «ЛЕДУМ» (замовник) укладено договір про надання логістичних послуг №28022018-1М (далі Договір №28022018-1М) (а.с. 19-23 т. 1), згідно з пунктом 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання логістичних послуг за винагороду та за рахунок замовника від власного імені або від імені замовника, залежно від видів послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у порядку та у строки, визначені в даному Договорі та додатках до нього.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору №28022018-1М порядок і умови надання виконавцем конкретного виду послуг визначаються у відповідних додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Надання послуг за даним договором здійснюється на підставі заявок замовника на кожен конкретний вид логістичних послуг.

На підставі підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Договору №28022018-1М виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені.

Згідно з пунктом 12.1. Договору №28022018-1М, дія Договору починається з дня його підписання та триває до його розірвання будь-якою із сторін шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони за 90 днів до дати передбачуваного розірвання.

Сторонами підписано Порядок надання логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги), який є додатком №2 до Договору №28022018-1М (а.с. 22 зв.-23 т. 1).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. вказаного Додатку, цей Додаток встановлює особливості та порядок надання виконавцем логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги). Відповідно до даного Додатку замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання від імені та за рахунок замовника, за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги з декларування вантажів замовника (товарів, майна, транспортних засобів, інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, і їх оформлення у Київській регіональній та Бориспільській митницях.

Згідно з пунктами 2.3., 2.5., 2.6. Додатку №2 до Договору №28022018-1М, замовник зобов`язаний:

до початку митного оформлення вантажу, зазначеного у відповідній заявці, надати виконавцю всі необхідні для цього документи згідно з поданим виконавцем переліком документів;

видавати на ім`я уповноваженого виконавцем особи довіреності на вчинення від імені замовника певних дій, необхідних для митного оформлення;

за необхідності бути присутнім під час митного оформлення вантажу.

Відповідно до пункту 4.1. Додатку №2 до Договору виконавець зобов`язаний надати послуги з декларування та митного оформлення вантажів на підставі заявок замовника, документів та інформації, наданих замовником.

04.04.2020 між ДП «ШЕНКЕР» (виконавець) та ТОВ «ЛЕДУМ» (замовник) укладений договір про надання логістичних послуг №SCH03042020 (далі Договір №SCH03042020) (а.с. 26-29 т.1), згідно з пунктом 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання логістичних послуг за винагороду та за рахунок замовника від власного імені або від імені замовника, залежно від видів послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги у порядку та у строки, визначені в даному Договорі та Додатках до нього.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору №SCH03042020 порядок і умови надання виконавцем конкретного виду послуг визначаються у відповідних додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами. Надання послуг за даним договором здійснюється на підставі заявок замовника на кожен конкретний вид логістичних послуг.

На підставі підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Договору №SCH03042020 виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені.

Згідно з пунктом 12.1. Договору № SCH03042020, дія Договору починається з дня його підписання та триває до його розірвання будь-якою із сторін шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони за 90 днів до дати передбачуваного розірвання.

Сторонами підписано Порядок надання логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги), який є додатком №1 до Договору №28022018-1М (а.с. 29 зв.-30 т. 1).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. вказаного Додатку, цей Додаток встановлює особливості та порядок надання виконавцем логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги). Відповідно до даного Додатку замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання від імені та за рахунок замовника, за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги з декларування вантажів замовника (товарів, майна, транспортних засобів, інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, і їх оформлення у Київській регіональній та Бориспільській митницях.

Згідно з пунктами 2.3., 2.5., 2.6. Додатку №1 до Договору № SCH03042020, замовник зобов`язаний:

до початку митного оформлення вантажу, зазначеного у відповідній заявці, надати виконавцю всі необхідні для цього документи згідно з поданим виконавцем переліком документів;

видавати на ім`я уповноваженого виконавцем особи довіреності на вчинення від імені замовника певних дій, необхідних для митного оформлення;

за необхідності бути присутнім під час митного оформлення вантажу.

05.02.2024 між компанією Andreas Hettich GmbH Co. KG (Продавець) та ТОВ «ЛЕДУМ» (Покупець) укладено контракт №Р/01/24 (а.с.15-17 т.1), за умовами пункту 1.1. якого Продавець продав, а Покупець купив товари, асортимент і ціни яких вказані в Специфікації №1 та №2, що є невід`ємними частинами цього контракту (далі Контракт).

Відповідно до пункту 1.2. Контракту, поставка Товару за цим Контрактом буде здійснена однією партією. Перелік товарів та їх кількість зазначено у Специфікаціях №1 та №2 до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 2.2. Контракту загальна сума Контракту становить 14 159, 80 Євро.

В Специфікації №1 до Контракту зазначено про поставку товару: 4706 ROTINA 420R, настільна центрифуга без ротору, рефрижераторна в кількості - 2 шт., загальна сума до сплати 14 000 Євро.

В Специфікації №2 до Контракту зазначено про поставку товару: адаптер 1-місний в кількості - 4 шт., загальна сума до сплати 159, 80 Євро.

З метою митного оформлення товару, поставленого за Контрактом 04.03.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» митниці подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ, якій присвоєно №24UA100060206177U8. Декларантом в графі 14 митної декларації визначено ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК», представник декларанта в графі 54 - ОСОБА_1 .

Декларантом у графі 44 під кодом 4207, вказано договір про надання послуг митного брокера від 28.02.2018 №28022018-1М.

Зазначаючи, що митну декларацію від 04.03.2024 № 24UA100060206177U8 подано неуповноваженою особою, позивач вважає дії відповідача з її прийняття протиправними, внаслідок чого декларація має бути визнана недійсною.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, митна декларація 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 подана до митного оформлення представником декларанта директором ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» Сіренко О.О. за наявності відповідних повноважень, підстави для визнання митної декларації 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 недійсною - відсутні.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює:

1) отримання митних декларацій та їх реєстрацію;

2) визначення переліку митних формальностей, обов`язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків;

3) визначення необхідності участі посадової особи митного органу у виконанні митних формальностей за митною декларацією;

4) призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією;

5) надання декларанту інформації про стан обробки митної декларації, перелік митних формальностей, визначених обов`язковими для виконання за такою декларацією, та посадову особу митного органу, призначену для їх виконання (у разі її призначення).

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частин 1, 5, 8 статті 266 Митного кодексу України, митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

На підставі частин 11, 12 статті 266 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 265 Митного кодексу України, декларантами мають право виступати:

1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до частин 1, 2 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Згідно ч.ч. 7, 8, 10 ст. 269 Митного кодексу України порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Після відкликання або визнання недійсною митної декларації товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, повинні бути видані з-під митного контролю за заявою декларанта або уповноваженої ним особи, якщо до початку митного оформлення цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення вони перебували у вільному обігу на митній території України, або задекларовані протягом 10 днів до обраного митного режиму.

У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію.

Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (далі Положення №450) визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, підтвердження відомостей про вивезення товарів за межі митної території України (пункт 1 Положення №450).

Згідно з пунктом 39 Положення №450 визнання митної декларації недійсною здійснюється митним органом, яким її оформлено.

Після визнання митної декларації недійсною товари, задекларовані в цій митній декларації, вважаються такими, що не були випущені в заявлений митний режим (пункт 40 Положення №450).

Відповідно до пункту 41 Положення №450 визнання митної декларації недійсною здійснюється посадовими особами митного органу шляхом внесення відповідних записів та відміток до митної декларації на паперовому носії та її електронної копії або до електронної митної декларації.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач оскаржує правомірність прийняття відповідачем митної декларації 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 року з посиланням на відсутність повноважень на подання останньої декларантом в особі директора ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» ОСОБА_1 .

Між тим, відповідно до пояснень відповідача, відображених в апеляційній скарзі, що позивачем не спростовується, з метою відпрацювання форм митного контролю із застосуванням системи управління ризиками, у відповідності до вимог статей 320, 338 Митного кодексу України, у період з 05.03.2024 по 06.03.2024, в рамках виконання митних процедур, посадовими особами Київської митниці проведено митний огляд товару № 1, відомості про який заявлені декларантом у МД від 04.03.2024 № 24UA100060206177U8.

08.03.2024 року відповідачем було складено протокол №0175/100000/24 про порушення митних правил згідно ст.472 МК України, а саме щодо надання недостовірних даних про холодоагенти в обладнанні на ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «Енерджі Лоджістік» із тимчасовим вилученням товару (лабораторні настільні центрифуги рефрижираторні Rotina 420R), який було передано на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва.

Відповідно до ч. 10 ст. 269 Митного кодексу України, у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються.

З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до суду з даним позовом 23.05.2024 року.

В свою чергу, станом на 23.05.2024 року постанова у справі про порушення митних правил за наведеним протоколом судом першої інстанції не приймалась.

Натомість, постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.11.2024 року у справі №760/12539/24 провадження відносно ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» у справі про порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України було закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, в силу вищенаведених правових приписів, станом на час звернення позивача до суду за захистом своїх прав по даній справі, як у відповідача в силу ч. 10 ст. 269 Митного кодексу України так і суду, на час прийняття рішення, були відсутні повноваження та правові підстави для визнання недійсною митної декларації, що свідчить про передчасність заявлених позовних вимог.

В свою чергу, наведені правові підстави є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледум" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року в адміністративній справі №160/13515/24 змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року в адміністративній справі №160/13515/2424 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко