60/273-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2010 р. Справа № 60/273-10
вх. № 9258/1-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Гончаренко С.В., посвідчення №152 від 21.08.2009р.
позивача - не з`явився
3-й особи - Піскун Н.В., довіреність №23993/10/10-020 від 31.12.2009р.
відповідача - не з`явився
розглянувши справу за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, м. Харків
до Приватного підприємства приватна фірма "Фортуна", м. Харків
про стягнення 160648,45 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Фортуна" заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 130238,87 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті орендної плати за договором оренди землі від 10.03.2005р., зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 6339/05. Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 30409,58 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова та призначено розгляд справи на 10 листопада 2010 року о 10:20 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2010 року розгляд справи відкладено на 24 листопада 2010 року о 11:20 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року задоволено клопотання прокурора про визначення відповідачем по справі - Приватне підприємство приватна фірма "Фортуна" (ідентифікаційний код 21199187), розгляд справи відкладено на 08 грудня 2010 року о 12:20.
Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 08 грудня 2010 року супровідним листом витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на відповідача, який судом долучається до матеріалів справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений під розписку.
Представник третьої особи підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві прокурора.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не представив, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копію даної ухвали надіслано відповідачу 25 листопада 2010 року за вих. № 030344.
Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану прокурором у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 46/2-34/8787 від 19.11.2010 року: 61022, м.Харків, вул.Сумська, буд.57.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 та відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1. між іншими населеними пунктами різних областей України складають Д+5, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.
Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника 3-ї особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
10 березня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (далі договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 10 березня 2005 року за № 6339/05, у відповідності до умов якого на підставі рішення XХI сесії Харківської міської ради ХХIV скликання від 28.04.2004р. №66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" позивач надав в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,8400 га, яка знаходяться за адресою: м. Харків, Білгородське шосе ріг вул. Батумської, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10 березня 2005 р. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2029 року.
Пунктом 9 договору оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 10 березня 2005 року за № 6339/05 передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області у розмірі плати в місяць: - на період будівництва: 2005 рік - 1400,87 грн.; 2006 рік: 2062,40 грн.; з 2007 року: 3891,32 грн.; на період експлуатації з 01.12.2007р. - 12407,10 грн.
Відповідно до пунктів 10, 11 договорів оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. Однак, відповідач, в порушення умов договору вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 23.09.2010р. заборгованість по орендній платі за землю складає - 130238,87 грн., яка не сплачена відповідачем.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
Крім того, згідно п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В податкових деклараціях №1299 та №3076, долучених судом до матеріалів справи, відповідачем було визначено податкове зобов'язання по орендній платі за вищезазначеними договорами на 2009 рік в сумі 182489,33 грн. та на 2010 рік - 193256,16 грн.
Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань або сплати суми боргу.
За таких підстав, суд вважає вимогу прокурора та позивача про стягнення 130238,87 грн. заборгованості з орендної плати, що виникла станом на 23.09.2010 року обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 30409,58 грн. штрафних санкцій у відповідності до ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що є підстави для припинення провадження по справі в цій частині позову згідно п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.
Згідно ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що податковими повідомленнями - рішеннями від 25.01.2010р. № 0000251503/0, № 0000261503/0 та № 0000271503/0 третьою особою було накладено штраф у загальній сумі 30409,58 грн. на підставі п. 17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно до п. 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2. цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
В силу ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 вказаного Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів, чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд вважає що наявні підстави для припинення провадження по справі в частині позову щодо стягнення штрафу в сумі 30409,58 грн. згідно п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному провадженні йдеться про стягнення з відповідача штрафу накладеного відповідно статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючими органами, а саме Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, яка у розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1302,39 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 191,33 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 626, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 21, 24, 35 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 2, 14, 20, 27 Закону України "Про плату за землю", ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", п.1.4. ч.1 ст.1, п.5.1 ст.5, п.6.2.3. ст. 6, п. 16.1.1. ст.16, п.16.1.2. ст.16, п.16.4.1. ст.16, п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково в сумі 130238,87 грн.
Стягнути з Приватного підприємства приватної фірми "Фортуна" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 57, ідентифікаційний код 21199187) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 130238,87 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного підприємства приватної фірми "Фортуна" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 57, ідентифікаційний код 21199187) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 1302,39 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного підприємства приватної фірми "Фортуна" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 57, ідентифікаційний код 21199187) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 191,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Врешті частині позову в сумі 30409,58 грн. провадження у справі припинити.
Суддя Чистякова І.О.
Повний текст рішення по справі №60/273-10 підписано 10 грудня 2010 року.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2010 |
Оприлюднено | 23.12.2010 |
Номер документу | 12954707 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Чистякова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні