Ухвала від 14.08.2025 по справі 333/6642/25

Дата документу 14.08.2025 Справа № 333/6642/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/720/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №333/6642/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу до

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 липня 2025 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 вересня 2025 року.

Одночасно визначено ОСОБА_8 розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання передбачених КПК підозрюваним обов`язків у сумі 605600 гривень.

Встановлено передбачені ч.5 ст.194 КПК зобов`язання у разі внесення застави.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що підозра є необґрунтованою та передчасною, оскільки ОСОБА_8 є фактично найманим працівником ФОП ОСОБА_9 і виконував його доручення. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу не містить обґрунтування відповідно до п.5 ч.1 ст.184 КПК, а також не відповідає вимогам п.6 ч.1 ст.184 КПК. У клопотанні відсутнє посилання на обставини, якими обґрунтовуються заявлені ризики. Вказав, що ОСОБА_8 має стійкі соціальні зв`язки, оскільки мешкає разом з родиною та на його утриманні перебуває дружина, яка є онкохворою, та мати дружини, яка хворіє на хронічний вірусний гепатит С. Також за місцем мешкання ОСОБА_8 проживають його двоє повнолітніх дітей. ОСОБА_8 є фізичною особою-підприємцем та директором ТОВ «УРОБОРОС ТРЕЙД» та має у своєму підпорядкуванні 5 найманих працівників, є раніше не судимою особою, намірів вчиняти дії, направлені на переховування від суду чи вчиняти інші кримінальні правопорушення не має.

Під час апеляційного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу. Прокурор заперечила проти скарги захисника.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 в межах кримінального провадження №42025082030000005 від 16 січня 2025 року звернулась до суду з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , якому 30 липня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.5 ст.191 КК кримінального правопорушення.

З посиланням на обґрунтованість підозри та наявність передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, слідчий просила застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя встановила обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 передбаченого ч.5 ст.191 КК злочину та наявність передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, а тому дійшла висновку про необхідність частково задоволення клопотання слідчого, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Положеннями ст.178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 вказаних вимог закону дотрималась у повному обсязі.

Викладені в клопотанні слідчого обставини, що дають підстави для висновку про обґрунтованість підозри, підтверджуються дослідженими слідчим суддею письмовими доказами.

Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.

При цьому, судова колегія бере до уваги і позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях, які є частиною національного законодавства України та джерелом доказів у відповідності до ст.ст.1, 8 і 9 КПК, ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

В іншому своєму рішенні Суд наголосив (справа «Чеботарь проти Молдови» від 13 лютого 2008 року), що «для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст.5 п.1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само не обов`язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред`явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання. При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного тримання під вартою або затримання особи».

Крім того, зазначені обставини підлягають обов`язковому встановленню як під час досудового розслідування, так і при судовому розгляді провадження.

На даній початковій стадії досудового розслідування, виходячи із аналізу наданих слідством доказів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про доведеність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_8 ,а тому доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості та передчасності підозри є неспроможними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановила, що доводи слідчого є обґрунтованими та погодилась з існуванням ризиків, заявлених у клопотанні, а саме передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК. З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджено матеріалами клопотання.

Доводи апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.

На існування заявлених ризиків вказує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який у відповідності до ч.6 ст.12 КК є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зазначені обставини, на переконання колегії суддів, дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення його вини буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може змінити місце свого проживання, у тому числі, шляхом виїзду на тимчасово непідконтрольну територію України, з огляду на ту обставину, що підозрюваний зареєстрований у м.Луганськ, який є тимчасово окупованою територією, у зв`язку з чим не виключений факт спроб перетину лінії зіткнення з метою повернення до м.Луганськ задля уникнення від кримінальної відповідальності, а тому передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК ризик є досить високим.

Крім того, існує ризик того, що підозрюваний може вдатися до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з тим, що на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також триває збір інших доказів, зокрема документів і речей, які можуть бути речовими доказами. З урахуванням специфіки інкримінованого ОСОБА_8 правопорушення більшість доказової бази складають саме документи та речові докази. Крім того, у кримінальному провадженні об`єднано три факти злочинної діяльності, за двома з яких на теперішній час про підозру не повідомлено, оскільки проводяться слідчі дії, направлені на отримання додаткових доказів в тому числі причетності до них ОСОБА_8 . Таким чином, перебуваючи на свободі, ОСОБА_8 матиме можливість приховати, спотворити або замінити документи, що можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.

Щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні судова колегія зазначає, що ОСОБА_8 , перебуваючи на свободі, може шляхом погроз, вмовлянь або іншим чином незаконно вплинути на свідків з метою зміни ними своїх показань у вигідному для себе світлі, а також на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК підлягають доказуванню.

Також є доведеним існування ризику вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_8 скоїв злочин у змові із службовою особою державного закладу освіти, обставини злочину пов`язані із закупівлями за бюджетні кошти. Крім того, на теперішній час ОСОБА_8 є директором ТОВ «УРОБОРОС ТРЕЙД», а тому може продовжити свою злочинну діяльність, використовуючи свою посаду.

Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтувалося на сукупності обставин, які мають значення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу і відповідає вимогам закону.

Слідчим при зверненні з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 в повній мірі дотримані вимоги положень ст.184 КПК, а тому доводи апеляційної скарги захисника про недотримання ініціатором клопотання вимог вказаної статті колегія суддів вважає хибними.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки, є фізичною особою-підприємцем, не спростовують висновки слідчого судді про існування вищевказаних ризиків у даному кримінальному провадженні та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного. При цьому висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Отже, слідчий суддя, враховуючи обставини провадження, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, обґрунтованості підозри, встановлення існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, дійшла висновку про необхідність визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з чим погоджується колегія суддів.

З урахуваннямзазначеного,колегія суддівдійшла висновкупро законністьта обґрунтованістьухвали слідчогосудді прозастосування до ОСОБА_8 запобіжного заходуу видітримання підвартою із визначенням розміру застави та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4