6/27-10
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2010 року Справа № 6/27-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Коваль Ю.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Рябенко О.О. представник, довіреність №125 від 18.11.10;
від відповідача: Кравченко О.М. представник , довіреність №12-10/10 від 12.10.10;
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Єврометал” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у справі № 6/27-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” (б. Шевченка, 11, м. Донецьк, 83001)
до акціонерного товариства закритого типу “Єврометал” (вул. Комсомольська, 32, оф. 3, м. Дніпропетровськ, 49000)
про стягнення 59 890 грн. 23 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у справі № 6/27-10 (суддя –Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 59 890 грн. 23 коп., та зобов'язано поставити у власність позивача недопоставлену за договором поставки №ВЭ-5 від 02.07.2007 року продукцію відповідно до специфікацій №1 та №2.
Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушення ст.ст.526,530 ЦК України, ст.193 ГК України.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у даній справі скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Посилається на порушення судом норм процесуального права та розгляд справи за відсутності відповідача без повідомлення його належним чином про розгляд справи.
По суті спору скаржник зазначає, що:
- порушення ним строків поставки чергової партії продукції зумовлено несвоєчасною оплатою позивачем отриманого товару;
- суд мав надати також оцінку тому, що договір поставки був укладений від імені позивача ТОВ “Донбасская топливно-энергетическая компания”, дослідити повноваження вказаного підприємства на укладення договору, замовлення продукції, підпис Специфікацій. Вважає, що стороною у даній справі має бути саме ТОВ “Донбасская топливно-энергетическая компания”.
В доповненнях до апеляційної скарги апелянт також посилається на те,
що по трьох спірних позиціях відповідач поставив продукцію до звернення позивача до суду, по іншим недопоставленим позиціям кількість продукції відповідно до договору може бути змінена в межах 5% без додаткового узгодження. Тому за відсутністю спору провадження в цій частині слід припинити.
Вважає, що відповідач має право відмовитись від подальшого виконання договору відповідно до ч.6 ст.193 ГК України, а для вимог про стягнення штрафу позивач пропустив строк позовної давності, про який відповідач не зміг заявити суду першої інстанції з огляду на відсутність у судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу та доповнення до неї позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що продукція, яку зазначає скаржник в доповненнях до апеляційної скарги, поставлена поза договором і не відповідає Специфікації №1-ТР від 14.11.2007 року. Щодо неї у позивача перед відповідачем виникли зобов'язання з оплати відповідно до ч.4 ст.11ЦК України.
Також вважає безпідставним посилання на правомірну відмову відповідача від поставки продукції, оскільки зобов'язання сторін не є зустрічними в розумінні ч.1 ст.538 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Сторони по даній справі є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 ГПК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення передбачено і ст. 525, 526 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007 року між ТОВ “СХІДЕНЕРГО” (позивач) та АТЗТ “ЄВРОМЕТАЛ” (відповідач), від імені якого діяло товариство з обмеженою відповідальністю “Донбасская топливно-энергетическая компания”, уклали договір № ВЭ-5 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого відповідач зобов'язується поставити у власність позивача продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, в кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію (том 1 а.с.16-18).
Відповідно до умов п.3.1 Договору поставка продукції відбувається партіями в асортименті, кількості, цінам, якісним характеристикам та в строки, погоджені сторонами та зазначеними в Специфікаціях.
Датою поставки є дата, зазначена представником покупця (позивача) на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (відповідачем), про приймання продукції. Зобов'язання постачальника є виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в пункті поставки товару, визначеному сторонами. Зобов'язання покупця є виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.
Перевіряючи доводи апелянта стосовно кількості поставленої продукції, враховуючи можливість відхилення поставки в межах 5%, колегією суддів встановлено невідповідність між продукцією, зазначеною в наявних у справі видаткових накладних та продукцією, вказаною у Специфікаціях до Договору.
Так, згідно Специфікації № 1-ТР від 14.11.2007 року відповідач не поставив взагалі продукцію, визначену в пунктах 2, 3, 26 та 27 Специфікації, а саме:
Лист б=4мм ст.12Х1МФ ГОСТ 5520-79 у кількості 0,3тн. загальною вартістю 4 475,00 грн. без ПДВ;
Лист б=5мм ст.12Х1МФ ГОСТ 5520-79 у кількості 0,5тн. загальною вартістю 7 458,34 грн. без ПДВ;
Круг ф=70мм ст.12Х1МФ1ТР(ЭП 182)НВ=241-247 ГОСТ 2590-88 у кількості 0,5тн. загальною вартістю 10 416,67 грн. без ПДВ;
Круг ф=90мм ст.12Х1МФ1ТР(ЭП 182)НВ=241-247 ГОСТ 2590-88 у кількості 0,5тн. загальною вартістю 10 416,67 грн. без ПДВ.
Відповідно до Специфікації №1-КР від 14.11.2007 року відповідачем не виконано зобов'язання щодо поставки позицій п.п.3, 5 Специфікації, а саме:
Лист б=12мм ст.12Х13 ГОСТ 7350-77 у кількості 0,3тн. загальною вартістю 3 550,00грн. без ПДВ;
Лист б=10мм ст.12Х1МФ ГОСТ 5520-79 у кількості 0,3тн. загальною вартістю 4 475,00 грн. без ПДВ.
Також не в повному обсязі поставлена продукція відповідно до Специфікації № 1-КР від 14.11.2007 року, а саме недопоставлено круг ф=12мм ст.12Х1МФ ГОСТ 2590-88 у кількості 0,038 тн. за ціною12 916,67 грн./тн. без ПДВ, та відповідно до Специфікації № 1-ТР від 14.11.2007 року недопоставлено:
Лист б=10мм ст.12Х18Н10Т ГОСТ 7350-77 у кількості 0,144тн. за ціною 26 283,33 грн./тн. без ПДВ;
Круг ф=10мм (в бунтахНВ не>205 калібр.) ст.12Х1МФ ГОСТ 7417-75 у кількості 0,985 тн. за ціною 15 541,67грн./тн. без ПДВ;
Круг ф=90мм ст.12Х18Н10Т ГОСТ 2590-88 у кількості 0,064 тн. за ціною 29 816,67 грн./тн. без ПДВ.
Щодо посилання скаржника про те, що по трьох спірних позиціях відповідач поставив продукцію до звернення позивача до суду, по іншим недопоставленим позиціям кількість продукції відповідно до договору може бути змінена в межах 5% без додаткового узгодження слід зазначити наступне:
Згідно видаткової накладної №РН-464 від 20.11.2008 року ТОВ “СХІДЕНЕРГО”, на яку посилається в даному випадку скаржник, позивачу поставлена продукція, що не зазначена у Специфікаціях до Договору, відсутнє на ній та в рахунку-фактурі №СФ-4042721 посилання на Договір.
Відхилення недопоставленої продукції, про яку зазначає позивач, перевищує межу 5%, передбачених Договором.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Для висновку про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань підстав не має, а рішення господарського суду про зобов'язання відповідача поставити продукцію згідно умов Договору є законним.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи (при порівнянні дат видаткових накладних та дат поставки, встановлених Специфікаціями), вбачається, що передбачена пунктами 1, 4-6, 9-14, 17, 19-27 Специфікації №1-ТР від 14.11.2007 року та передбачена пунктами 1-2, 4, 6-11, 13 Специфікації №1-КР від 14.11.2007 року продукція поставлена відповідачем з порушенням обумовленого сторонами строку.
Відповідно до п. 5.2. Договору у разі не поставки (недопоставки) продукції в строки, визначені відповідною Специфікацією до Договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості непоставленої продукції.
Господарським судом було правильно зазначено вартість поставленої з порушенням строку продукції (будь-які заперечення відповідача щодо цього відсутні) та правомірно стягнуто на користь позивача штраф в розмірі 59 890 грн. 23 коп. Підстав для зменшення штрафних санкцій відповідно до ст.233 ГК України колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів скаржника про порушення самим позивачем зобов'язання з оплати отриманого товару, що спричинило порушення строків поставки наступних партій товару відповідачем, слід зазначити, що строки поставки кожної партії продукції оговорені в Специфікаціях до Договору і жодним чином не обумовлені оплатою позивачем вже отриманої партії товару. В даному випадку зобов'язання сторін не є зустрічними і застосування ч.6 ст.193 ГК України до правовідносин сторін неможливе. В разі порушення зобов'язання позивачем відповідач має право на примусове стягнення заборгованості та відповідних господарських санкцій, передбачених законом та Договором.
Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта про порушення господарським судом норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином був двічі повідомлений про час та місце судового засідання за своєю юридичною адресою, що підтверджується відміткою господарського суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 21.01.2010 року та 16.02.2010 року замовленою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Як пояснила представник відповідача, підприємство за юридичною адресою пошту не отримує. Сторону за Договором (позивача) відповідач не повідомив про наявність іншої (ніж зазначена в Договорі) його адреси.
В силу наведеного доводи скаржника безпідставні, а його посилання на необхідність застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені колегією суддів не можуть бути прийняті.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. До суду апеляційної інстанції звернення з такою заявою неможливо.
Посилання скаржника на те, що стороною у даній справі має бути ТОВ “Донбасская топливно-энергетическая компания” теж є безпідставне, оскільки з Договору сторін вбачається, що вказане підприємство діяло відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України як представник позивача, що не породжує для нього будь-яких прав чи обов'язків за Договором.
Таким чином, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження та задоволенню не підлягають. Однак рішення слід змінити, так як по суті позовні вимоги суд задовольнив в повному обсязі, але безпідставно зазначив в абзацах першому та п'ятому резолютивної частини рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у справі № 6/27-10 змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення абзац 1 та 5, в зв'язку з чим абзаци 2-4 та абзац 6 резолютивної частини рішення вважати відповідно абзацами 1-4 резолютивної частини рішення.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 20.12. 2010 року.
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2010 |
Оприлюднено | 23.12.2010 |
Номер документу | 12956858 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні