Повістка від 08.08.2025 по справі 908/1431/25

номер провадження справи 15/61/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2025 Справа № 908/1431/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжкранзавод про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1431/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Норма Енерго, 08170, Київська область, Фастівський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, буд. 33

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжкранзавод, 69002, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 12

про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії

установив

24.07.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Норма Енерго до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжкранзавод про зобов`язання забрати (вивезти) продукцію, яка була відвантажена постачальником за договором № 17 від 20.12.2021, та стягнення авансового платежу, здійсненого за договором № 17 від 20.12.2021, у загальному розмірі 4 702 876,00 грн, відмовлено повністю.

24.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжкранзавод про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1431/25, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2025, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

31.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжкранзавод» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1431/25 прийнято до розгляду. Встановлено строк позивачу до 08.08.2025 для надання обґрунтованих заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

Письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від позивача до суду не надходили.

Ухвала про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі доставлена сторонам у справі в їх електронні кабінети 01.08.2025, про що складено довідку про доставку електронного листа.

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в розмірі 40 000,00 грн. До заяви додано підтверджуючі документи.

На виконання ухвали суду від 31.07.2025 позивач не надіслав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

У відповіді на відзив позивач щодо представництва інтересів відповідача адвокатом Сідельниковою Оленою Леонідівною зазначив наступне. Надані документи на підтвердження повноважень адвоката складені з порушенням вимог чинного законодавства України. Ордер виписується адвокатом виключно на підставі договору про надання правничої допомоги укладеного між адвокатом та особою. Договір підписано фізичною особою-підприємцем Сідельниковою Оленою Леонідівною, а не адвокатом. Відповідно до цього договору, ФОП Сідельникова О.Л. може надавати виключно юридичні послуги, але в жодному разі не представляти інтереси клієнта в суді як адвокат. Укладення договору про надання правової допомоги фізичною особою-підприємцем, не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки ФОП не є організаційною формою здійснення адвокатської діяльності. Представництво клієнта в суді, в тому числі підписання та направлення відзиву на позовну заяву може здійснюватися виключно адвокатом, який уклав договір з клієнтом як адвокат, а не фізична особа-підприємець.

Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

24.07.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1431/25 відмовлено повністю в позові Товариству з обмеженою відповідальністю Норма Енерго до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжкранзавод про зобов`язання забрати (вивезти) продукцію, яка була відвантажена постачальником за договором № 17 від 20.12.2021, та стягнення авансового платежу, здійсненого за договором № 17 від 20.12.2021, у загальному розмірі 4 702 876,00 грн.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 24.07.2025 представник позивача наголосив, що у визначені ГПК України процесуальні строки позивачем буде подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

21.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжкранзавод» (Замовник, Клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Сідельникова Олена Леонідівна (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 21/05-1.

Відповідно до п. 1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник доручає, а Виконавець, відповідно до чинного в Україні законодавства, приймає на себе обов`язки (з правом передоручення третім особам) представляти інтереси Замовника та надавати юридичні послуга (правничу допомогу) останньому в межах господарської справи 908/1431/25 а саме:

- незалежно від характеру правовідносин «Замовника» з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень надавати «Клієнтові» допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, які він потребує, у порядку передбаченому ст. 59 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1 - 12/2009 від 30 вересня 2009 року за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правничу допомогу);

- здійснювати представництво інтересів Замовника в усіх державних та недержавних, колективних та приватних, громадських органах, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, перед фізичними та юридичними особами;

- вести від імені Замовника будь-які справи в усіх установах, організаціях, підприємствах України, незалежно від форм власності та підпорядкування (у тому числі, але не виключно в усіх органах державної влади України, судах, органах державної фіскальної служби України, органах Державної казначейської служби України, органах внутрішніх справ України, органах юстиції України, усіх органах дізнання, в усіх органах досудового розслідування, в усіх органах виконавчої служби та будь-яких інших);

- вести від імені Замовника з усіх питань будь-які справи по виконавчому провадженню в усіх органах виконавчої служби України;

- здійснювати представництво інтересів Замовника в правоохоронних органах та нести від імені Замовника з усіх питань будь-які справи в усіх судових установах, в тому числі в судах загальної юрисдикції, адміністративних окружних судах, господарських, апеляційних судах, апеляційним) господарському та адміністративному судах та в Верховному суді.

24.07.2025 між сторонами за договором підписано Акт прийому-передачі наданих послуг згідно із договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 12/05-1 від 21.05.2025.

За вказаним Актом визначено, що протягом травня-липня 2025 року Виконавець надав, а Клієнт прийняв повний комплекс послуг передбачених договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 21/05-1 від 21.05.2025, у тому числі були виконані наступні види робіт:

- ознайомлення з матеріалами справи, аналіз законодавства, судової практики та підготовка правової позиції у справі № 908/1431/25 за позовом ТОВ «Норма Енерго» (до перейменування ТОВ «Діаконт») та ТОВ «Запоріжкранзавод» про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії;

- підготовка відзиву на позовну заяву, та направлення її до суду (справа № 908/1431/25);

- участь у судових засіданнях по справі (справа № 908/1431/25).

Зауваження у сторін відсутні. Повний комплекс послуг наданийу повному обсязі. Вартість наданих послуг складає 40 000,00 грн.

Додатково на підтвердження повноважень представником відповідача надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002263 від 16.07.2019 та копію ордеру серія АР № 1242018 від 26.05.2025 на надання правничої допомоги ТОВ «Запоріжкранзавод» на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 21/05-1 від 21.05.2025 у т.ч. у Господарському суд Запорізької області.

Відповідно до розділу 6 договору, за послуги, надані Виконавцем, Замовник сплачує грошову винагороду в розмірі 40 000,00 гривень, розмір вартості наданих робіт може бути збільшено в залежності від об`єму фактично наданих послу, втакому випадку остаточна сума грошової винагороди визначається сторонами та вкачується у акті наданих послуг; підписаного сторонами.

Оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в сумі 10 000,00 грн на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний у договорі або будь-який інший рахунок, який буде ним вказаний, протягом 10 днів з дня виставлення рахунку. Решта суми сплачується Замовником Виконавцю впродовж 30 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг,

Оплата проводиться в національній валюті України.

Вартість наданих Виконавцем послуг може бути переглянута на вимогу однієї з сторін, що буде оформлюватися додатковою угодою до даного договору.

21.05.2025 ФОП Сідельникова О.Л. виставлено Клієнту рахунок-фактуру № СФ-02/25 на суму 10 000,00 грн за надання юридичних послуг.

21.05.2025 ТОВ «Запоріжкранзавод» перерахувало ФОП Сідельникова О.Л. кошти у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4366.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20; пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі самі критерії, як зазначено вище, суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18.

Позивач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення на виконання ухвали суду від 31.07.2025 не надсилав.

З приводу заперечень наведених позивачем у відповіді на відзив суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною 3 статті 4 Закону встановлено форми, у яких особа, яка отримала право на здійснення адвокатської діяльності, може здійснювати таку діяльність: індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із статтею 26 Закону підставою для здійснення адвокатської діяльності є договір про надання правової допомоги. Форма та зміст договору про надання правової допомоги встановлені статтею 27 цього Закону.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Поняття адвокатської діяльності та підприємництва чітко визначені чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі -Закон) визначено, що адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, здійснює виключно адвокат - фізична особа.

Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ( пункт 2 частини 1 статті 1 Закону).

Згідно статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Аналогічні положення закріплено також і у процесуальних кодексах.

Незалежно від обраної адвокатом організаційно - правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правової допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст (статті 26 та 27 Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією із суттєвих умов договору про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом є гонорар. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття ЗО Закону).

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 26 Закону).

Відповідно до статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Надання правової допомоги, зокрема, здійснення представництва інтересів юридичної особи в судах особою, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та процесуальних законів.

Податковий кодекс України визначає, що адвокат як самозайнята особа здійснює незалежну професійну діяльність, пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

У статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Укладення договору про надання правової допомоги фізичною особою-підприємцем, яка має статус адвоката, не свідчить про відсутність повноважень у адвоката на представництво інтересів в суді свого Клієнта ТОВ «Запоріжкранзавод» за наявності виданого ордеру серія АР № 1242018 від 26.05.2025, який посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

Укладення адвокатом з клієнтом договору про правничої допомоги та зазначення себе у статусі фізичної особи-підприємця, впливає на питання здійснення оподаткування адвокатської діяльності, оскільки фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та не позбавляє Сідельникову О.І. статусу адвоката.

З урахуванням вище наведеного, заперечення відповідача щодо представництва інтересів в суді відповідача адвокатом Сідельниковою О.І. суд вважає безпідставними, розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та документально підтвердженим.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжкранзавод» про ухвалення додаткового рішення у справі, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Енерго» (вулиця набережна буд. 33, с. Віта-Поштова, Фастівський район, Київська область, 08170, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 33870520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжкранзавод» (вулиця Олімпійська буд. 12, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42877613) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст додаткового рішення підписаний 20.08.2025.

Суддя І. С. Горохов