Рішення від 06.08.2025 по справі 910/5335/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2025Справа № 910/5335/21 (910/15086/21)За позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест"

про визнання недійсним договорів позики

в межах справи № 910/5335/21

Суддя Івченко А.М.

Представники: відповідно до протоколу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 № 910/5335/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул.Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.04.2021.

15.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

19.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на відзив боржника.

У судовому засіданні, що відбулось 19.04.2021, судом оголошено перерву до 31.05.2021.

Наразі, 19.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будакс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

За наслідкам автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6251/21 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 38511196) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) та додані до неї документи передано до матеріалів справи № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) про банкрутство для розгляду.

24.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ "Всходні Інвест" на заяву ТОВ "Будакс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (вх.№ 6251/21 від 19.04.2021року) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) (справа № 910/6251/21) для одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) у справі 910/5335/21, яке відбудеться 31.05.21 о. 10:30. Присвоєно об`єднаній справі №910/5335/21.

31.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву/

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкладено підготовче засідання на 05.07.2021.

У підготовчому засіданні 05.07.2021 судом оголошено перерву до 28.07.2021.

Наразі, 16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

За наслідкам автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/11507/21 передано на розгляд судді Пасько М.В.

Судом встановлено, що в Господарському суді міста Києва перебуває справа № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" приєднано до матеріалів справи № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про банкрутство для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2021 приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" (вх.№ 11507/21 від 16.04.2021року) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) (справа № 910/11507/21) для одночасного розгляду із заявою 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) у справі 910/5335/21, яке відбудеться 28.07.2021. Присвоєно об`єднаній справі №910/5335/21.

23.07.2021 до суду надійшли доповнення боржника до відзиву на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

23.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання арбітражного керуючого Шимана Є.О. про долучення документів до його заяви № 01-34/1686 від 30.06.2021 про участь у справі про банкрутство.

27.07.2021 до суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Енергополь-Україна".

27.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Шимана Є.О. про участь у справі про банкрутство.

27.07.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про призначення розпорядником майна боржника у справі арбітражного керуючого Абрамова В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 62 798 043,30 грн.; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 3 859 508,90 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; вирішено здійснити оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна", текст якого додається; призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1747 від 05.11.2015); встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Шимана Є.О. (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявників; заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 11.10.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 у справі № 910/5335/21 залишено без задоволення; апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" задоволено частково; ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнаних вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3 859 508,90 грн у справі №910/5335/21 змінено, визнано вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3 027 664,25 грн.

Постановою Верховного суду від 16.08.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 скасовано в частині рішення про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 3859508,90 грн.; ухвалено в цій частині нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" залишено без розгляду; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 змінено у мотивувальній частині щодо підстав відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Всходні Інвест", виклавши її у редакції цієї постанови. В іншій частині судові рішення залишено без змін. Матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 прийнято позовну Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про визнання недійсним договорів позики до розгляду в межах справи №910/5335/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; вирішено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 05.04.2023.

В судовому засіданні 05.04.2023 оголошено перерву до 29.05.2023.

29.05.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 відкладено підготовче засідання на 19.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкладено підготовче засідання на 10.07.2023.

07.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення та докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 закрито підготовче провадження у справі №910/5335/21 (910/15086/21) та призначено справу №910/5335/21 (910/15086/21) до розгляду справи по суті на 21.08.2023.

В судовому засіданні 21.08.2023 оголошено перерву до 18.09.2023.

18.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 відкладено розгляд справи на 16.10.2023.

16.10.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Енергополь Україна" відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 рішення залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/5335/21 (910/15086/21) скасовано; справу № 910/5335/21 (910/15086/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 справу передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 прийнято справу до свого провадження; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.05.25; запропоновано учасникам судового процесу надати суду у строк до 31.03.2023: - додаткові письмові пояснення з обґрунтуванням своїх правових позицій по суті спору (у разі наявності); - додаткові докази на підтвердження своїх пояснень (у разі їх наявності); зобов`язано учасників провадження у справі надати суду письмові обґрунтовані пояснення з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025.

01.04.2025 від відповідача надійшли пояснення.

01.04.2025 від позивача надійшли пояснення.

25.04.2025 від відповідача надійшли документи.

07.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення.

07.05.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення.

07.05.2025 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 призначено підготовче засідання на 21.05.25.

20.05.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 відкладено підготовче засідання на 04.06.25.

04.06.2025 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 призначено підготовче засідання на 02.07.25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 відкладено підготовче засідання на 16.07.25.

16.07.2025 від позивача надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про визнання недійсним договорів позики в межах справи № 910/5335/21; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 06.08.25; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення та докази до початку розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представники учасників провадження у справі надали пояснення по суті та виступили із промовами у судових дебатах.

Судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (надалі - "Позикодавець" та Акціонерним товариством закритого типу "Енергополь - Україна" (після зміни організаційно-правової форми "Приватне акціонерне товариство "Енергополь - Україна" (надалі - "Позичальник") укладено договір позики №1/U (надалі Договір 1), відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язаний надати позичальнику позику, а останній зобов`язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків позикодавцеві у визначений Договором термін (відповідно до п. 1.1 Договору 1).

Згідно п. 2.1 Договору 1 позика передається з метою фінансування поточної діяльності позичальника.

Пунктом 2.2 Договору 1 встановлено, що загальна сума позики за договором становить 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) доларів США 00 центів. В межах загальної суми позичальник може отримувати грошові кошти частинами протягом всього терміну надання позики, не пізніше однак ніж до дня 30 листопада 2009. Розмір та строк кожного траншу визначається позичальником самостійно. Позикодавець надає кожний транш після подання позичальником письмової заявки.

Згідно п. 4.1 Договору 1 позичальник зобов`язується після підписання цього Договору зареєструвати його в Національному Банку України (територіальному управлінні НБУ) та одержати реєстраційне свідоцтво відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, відповідно до вимог українського законодавства, позичальник зобов`язується одержати письмове підтвердження згоди українського уповноваженого банку на обслуговування позики і проведення будь-яких операцій по цьому Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору 1 Договорів набуває чинності з моменту його реєстрації в Національному Банку України. Позика може бути надана позичальнику тільки після реєстрації договору та одержання відповідного реєстраційного свідоцтва.

Пунктом 4.5 Договору 1 встановлено, що позика надається в безготівковому порядку шляхом переказу суми позики на розрахунковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору 1 Договір припиняє дію з моменту виконання сторонами всіх передбачених у ньому зобов`язань.

Згідно п. 7.1 Договору 1 умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, шляхом підписання повноваженими представниками сторін додаткової годи до договору, зміни до договору набувають чинності після зареєстровування в Національному Банку України. Зміни здійснюється після одержання позичальником повідомлення про реєстрацію змін до договору в Головному управлінні Національного Банку України по м. Києву та Київській області та наявності відповідного реєстраційного свідоцтва, про що позичальник зобов`язаний відразу повідомити позикодавця.

01.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (надалі - "Позикодавець" та Акціонерним товариством закритого типу "Енергополь - Україна" (після зміни організаційно-правової форми "Приватне акціонерне товариство "Енергополь - Україна" (надалі - "Позичальник") укладено договір позики №2/U (надалі Договір 2), відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язаний надати позичальнику позику, а останній зобов`язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків позикодавцеві у визначений Договором термін (відповідно до п. 1.1 Договору 2).

Згідно п. 2.1 Договору 2 позика передається з метою фінансування поточної діяльності позичальника.

Пунктом 2.2 Договору 2 встановлено, що загальна сума позики за договором становить 2 750 000,00 (два мільйони сімсот п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів. В межах загальної суми позичальник може отримувати грошові кошти частинами протягом всього терміну надання позики, не пізніше однак ніж до дня 31 січня 2010. Розмір та строк кожного траншу визначається позичальником самостійно. Позикодавець надає кожний транш після подання позичальником письмової заявки.

Згідно п. 4.1 Договору 2 позичальник зобов`язується після підписання цього Договору зареєструвати його в Національному Банку України (територіальному управлінні НБУ) та одержати реєстраційне свідоцтво відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, відповідно до вимог українського законодавства, позичальник зобов`язується одержати письмове підтвердження згоди українського уповноваженого банку на обслуговування позики і проведення будь-яких операцій по цьому Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору 2 Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Національному Банку України. Позика може бути надана позичальнику тільки після реєстрації договору та одержання відповідного реєстраційного свідоцтва.

Пунктом 4.5 Договору 2 встановлено, що позика надається в безготівковому порядку шляхом переказу суми позики на розрахунковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору 2 Договір припиняє дію з моменту виконання сторонами всіх передбачених у ньому зобов`язань.

Згідно п. 7.1 Договору 2 умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, шляхом підписання повноваженими представниками сторін додаткової годи до договору, зміни до договору набувають чинності після зареєстровування в Національному Банку України. Зміни здійснюється після одержання позичальником повідомлення про реєстрацію змін до договору в Головному управлінні Національного Банку України по м. Києву та Київській області та наявності відповідного реєстраційного свідоцтва, про що позичальник зобов`язаний відразу повідомити позикодавця.

В подальшому 01.12.2010, 05.12.2011, 07.09.2012, 01.11.2015, 01.03.2016 , 12.03.2018, 29.03.2019, 05.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" та Приватним акціонерним товариством "Енергополь - Україна" укладено додаткові угоди до Договору позики №1/U від 10.08.2009 та Договору позики №2/U від 01.12.2009 (разом надалі - "Договори"), якими серед іншого було змінено термін повернення позики не пізніше 31.12.2011 31.12.2012, 31.12.2014 , 01.12.2016, 30.04.2018, 30.09.2018, 30.12.2019 та 30.12.2020 відповідно.

На виконання спірних Договорів 26.08.2009 в Національному банку зареєстровано Договір позики №1/U від 10.08.2009, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №11476, та 22.12.2009 зареєстровано Договір позики №2/U від 01.12.2009, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №11924, крім того додаткові угоди до Договору позики №1/U від 10.08.2009 та Договору позики №2/U від 01.12.2009 також були зареєстровані в Національному банку України.

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю підстав для визнання Договору позики №1/U від 10.08.2009 та Договору позики №2/U від 01.12.2009, недійсними, у зв`язку із відсутністю оригіналів таких договорів у позивача, перевищенням повноважень директора ПрАТ "Енергополь -Україна" на підписання таких значних правочинів за відсутності рішення Наглядової ради та/або Загальних зборів, та відсутності повноважень Сільвії Кіжевської як члена правління ТОВ "Всходні Інвест" та члена наглядової ради ПрАТ "Енергополь Україна".

Позивач зазначає, що з 30.07.2020 стало відомо позивачу про спірні правочини, оскільки, ОСОБА_1 призначений на посаду директора ПрАТ «Енергополь-Україна» 30.07.2020.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що сукупність дій ПрАТ "Енергополь-Україна" щодо отримання дозволу на укладання Договорів позики та відповідних реєстраційних свідоцтв Національного банку України; отримання від ТОВ "Всходні Інвест" позики у загальному розмірі 6 600 000,00 дол. США та її використання у власній господарській діяльності; неповернення ТОВ "Всходні Інвест" грошових коштів на підставі, зокрема, ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отриманих; повернення ТОВ "Всходні Інвест" частини позики на суму 300 000,00 дол. США; укладання впродовж 10 років додаткових угод до Договорів позики, які підписані різними керівниками ПрАТ "Енергополь-України" у різні періоди, а також реєстрація кожного з цих документів у Національному банку України, свідчить про схвалення ПрАТ "Енергополь-Україна" Договорів позики і в формі мовчазної згоди, і у вигляді поведінкових актів (конклюдентних дій), з огляду на що будь-які підстави для визнання вказаних Договорів позики недійсними -відсутні.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача вирішив позовну заяву задовольнити повністю на підставі такого.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Правила та підстави недійсності правочинів регламентовані положеннями ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Статтею 215 ЦК України встановлені загальні вимоги щодо недійсності правочину, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім наведених в статті 215 ЦК України загальних вимог щодо недійсності правочину, спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними (частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") або можуть бути визнані недійсними (частина перша статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стаття 42 КУзПБ, частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Поряд цим, висновки, сформульовані в постанові Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, що уточнені Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, та посилання Позивача на загальні підстави для недійсності оспорюваних правочинів у цій справі та приписи статей 203, 215, 216 ЦК України (пункт 1.3) допускають можливість захисту майнових прав та інтересів у спірних правовідносинах з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів (пункт 7.3).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено: "В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називають фраудаторними. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такий, що вчинений боржником на шкоду кредиторам".

Правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди і який досягає цієї мети, є фраудаторним.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 у цій справі зазначено: « 7.10. З огляду на підстави, за яких Боржник вважає оспорювані правочини незаконними: такими, що вчинені йому на шкоду, а саме в період існування заборгованості перед іншими кредиторами, без дотримання умов та процедури вчинення Позивачем значного правочину (без згоди уповноваженого органу товариства), під контролем Відповідача як мажоритарного власника товариства Позивача, за опосередкованої участі заінтересованих осіб як з боку Позивача, так і Відповідача під час укладення цих угод, додаткових угод до них та в ході їх виконання (пункт 1.3), Суд зазначає про таке.

7.11. Однією з ознак правочину є поєднання внутрішньої волі та волевиявлення сторони та їх відповідність укладеному правочину, без якої неможлива свобода правочину та його дійсність. Цей принцип закріплено у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

З урахуванням зазначеного та виходячи з системного тлумачення положень статей 2, 202 ЦК України: щодо визначення учасників цивільних правовідносин та правочину; статті 41 Закону України "Про господарські товариства", статей 32, 33, 70 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI (в редакції цих законів, чинних на дату вчинення оспорюваних правочинів): щодо визначення статусу та компетенції загальних зборів акціонерного товариства, визначення та правил вчинення значного правочину акціонерним товариством; Суд зазначає про таке.

Загальні збори акціонерного товариства не є самостійними суб`єктами права, оскільки не наділені власною правоздатністю та дієздатністю, однак приймаючи рішення, орган товариства реалізує свої повноваження (компетенцію), забезпечує управління діяльністю акціонерного товариства, створюючи саме для нього юридичні наслідки.

Загальні збори акціонерного товариства як вищий орган товариства та наглядова рада у передбачених законом випадках (статті 32, 52 Закону України "Про акціонерні товариства") беруть участь у набутті товариством прав та обов`язків опосередковано - через формування виконавчого органу та прийняття в межах своєї компетенції обов`язкових для виконавчого органу рішень, здійснення контролю за його діяльністю, в тому числі шляхом надання згоди у передбачених законом випадках на вчинення виконавчим органом від імені товариства значних та інших правочинів (стаття 70 Закону України "Про акціонерні товариства").

Отже, хоча учасником правочину виступає юридична особа акціонерного товариства, що наділена цивільною дієздатністю, водночас загальні збори акціонерного товариства як вищий орган цієї юридичної особи та наглядова рада у передбачених законом випадках беруть участь у формуванні внутрішньої волі цієї особи на вчинення правочину.

7.12. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 також зазначила, що правочини (договори) юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України є підставою виникнення правовідношення представництва, у якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, у тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами. Таким чином, орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи, не може перевищувати своїх повноважень, визначених установчими документами або законом, та діяти у власних інтересах та/або всупереч інтересам особи довірителя.

За частиною першою статті 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

7.13. Згідно з оскаржуваними рішеннями суди обмежились висновками, що тривалий час оспорювані правочини не заперечувались ніким, зокрема і Позивачем, оспорювані правочини ним неодноразово схвалювались як шляхом укладення додаткових угод до Договорів 1, 2, так і шляхом їх виконання, у межах якого Позивач повернув Відповідачу частину запозичених за оспорюваними угодами коштів (пункт 2.2).

Водночас у спірних правовідносинах аргументи щодо перевищення виконавчим органом Позивача повноважень при укладенні оспорюваних угод як значних правочинів не були самостійними підставами для вимог про недійсність Договорів 1, 2, а були зазначені у поєднанні з аргументами, зокрема, про вчинення таких правочинів з Відповідачем як мажоритарним власником товариства Позивача, а відповідно під контролем Відповідача та за участі заінтересованих осіб (пункт 1.3).

У зв`язку з цим Суд окремо відзначає передбачені статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства" ознаки та визначення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, а статтею 72 цього закону - наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, одним з яких є недійсність відповідного правочину.

Між тим, відповідним аргументам суди попередніх інстанції суди не надали оцінки та не дослідили визначені Позивачем обставини із застосуванням зазначених положень статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", у зв`язку з чим щодо оспорюваних договорів позики зазначає про таке.

7.14. Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1048 цього ж Кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

7.15. Загальне правило недійсності правочину, що визначене в частині першій статті 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Виходячи з тлумачення абзацу 2 частини першої статті 216 та пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України:

(а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції;

(б) правила абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція;

(в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.

7.16. Поряд з цим положення статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства" визначають не тільки правила та умови для віднесення правочину до такого, щодо вчинення якого є заінтересованість, а і спеціальні, порівняно із загальними (пункт 7.15), наслідки недійсності правочину, зокрема наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, а саме:

- у разі недотримання вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог;

- у разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.

При цьому Суд зауважує, що Закон України "Про акціонерні товариства" не містив аналогічне визначеному в статті 241 ЦК України (пункт 7.12) нормативне регулювання наслідків порушення порядку вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, а саме не містив положень щодо можливості подальшого схвалення таких правочинів; а щодо значних правочинів - в частині четвертій статті 70 цього Закону передбачав окреме застереження, згідно з яким вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цим розділом, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законодавством або статутом акціонерного товариства.

7.17. Позивач як в позовній заяві (з урахуванням додаткових пояснень), так і в апеляційній скарзі посилався на зазначені положення законодавства та на одні і ті самі підстави заперечення законності оспорюваних Договорів 1, 2 з урахуванням укладених до них додаткових угод, а саме на їх вчинення на вкрай невигідних умовах для Боржника, в період існування заборгованості перед іншими кредиторами, з Відповідачем як мажоритарним власником Позивача, а відповідно під його контролем та за участі афілійованих осіб Позивача та заінтересованих осіб, які одночасно перебували у складі органів управління і Позивача, і Відповідача тощо.

Між тим суди, попри наведені аргументи Позивача, не врахували та не надали оцінки цим аргументам, не дослідили та не надали оцінки відповідним обставинам та доказам у справі, а саме:

- статуту Позивача (визначеним в ньому повноваженням загальних зборів та наглядової ради Позивача);

- статутним та іншим документам щодо складу учасників як Позивача, так і Відповідача у відповідні періоди;

- фінансовим та іншим наданим у справі документам щодо фінансового стану Боржника на момент вчинення ним оспорюваних правочинів тощо;

- доказам на підтвердження суми коштів, отриманих Позивачем за оспорюваними правочинами, у порівнянні із сумою нарахованих Відповідачем за весь період протягом дії Договорів 1, 2 процентів;

- доказам стосовно напрямків використання запозичених Позивачем у Відповідача коштів тощо.

7.18. Отже, суди ухвалюючи оскаржувані судові рішення дійшли передчасних висновків про відмову в позові за вимогами Позивача щодо недійсності Договорів 1, 2.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з відповідними аргументами скаржника (пункти 5.1- 5.3) в тій частині, в якій він зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, та відхиляє протилежні аргументи Відповідача (пункт 6.1)»

Позивач зазначає, що виконавчий орган ПрАТ «Енергополь-Україна» в особі директора ОСОБА_1 не підтверджує укладання Договорів позики № 1/U, № 2/U та заперечує наявність на Товаристві їх оригіналів та Товариство ніколи не укладало цих договорів. Безпідставне стягнення з ПрАТ «Енергополь-Україна» такої значної суми на користь «Всходні Інвест» призведе до неможливості виконання виплат та зобов`язань іншим кредиторам.

Статутом Товариства (в редакції від 2005 року та в наступних редакціях від 2011, 2012, 116 років) було встановлено обмеження одноособового виконавчого органу Товариства - Директора на самостійне укладання значних правочинів, а також правочинів щодо яких є заінтересованість. Рішення про вчинення таких правочинів приймає Наглядова рада та/або Загальні збори у окремих випадках.

Відповідно до п.п. 9 п. 7.2.3. Статуту Товариства, в редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів акціонерів від 19.09.2005 року, було визначено, що до виключної компетенції Загальних зборів Товариства належить прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансово звітності товариства.

Згідно даних фінансової звітності Товариства, балансова вартість активів станом на 31.12.2008 року становила 8 819 тис. грн.

Відповідно, рішення про укладання угод (угоди) на суму, що перевищувала 4 409 тис. грн. могли бути прийняті виключно Загальними Зборами Товариства.

Загальна сума оспорюваних Договорів позик становить 7 750 000 дол. США (в еквіваленті до гривні України станом на час дати підписання цих договорів становило 60 472 500 грн., а саме: за договором 1 /U 38 500 000 грн. (5 000 000 дол. США х 7,70), за договором 2/Г - 21 972 500 грн. (2 750 000 х 7,99), що значно перевищувало 50 % балансової вартості активів товариства за 2008 рік.

Проте, протокол з відповідним рішенням Загальних Зборів Товариства про укладання Договорів позики відсутній, рішення про укладення таких Договорів акціонери не приймали.

Договір позики №1/ U від 10.08.2009 та Договір позики №2/ U від 01.12.2009 від імені ТОВ «Всходні Інвест» підписані членом правління Сільвією Кіжевські, яка на той момент одночасно буда членом наглядової ради АТЗТ «Енергополь-Україна», що свідчить по заінтересованість у вчиненні правочину та пов`язаність.

Статутом ПАТ «Енергополь-Україна», в редакції, яка була затверджена Загальними зборами акціонерів АТЗ «Енергополь-Україна» 22.04.2011 року було визначено що:

- Загальні збори є вищим органом Товариства. У Загальних зборах мають право браги участь всі акціонери або їх представники (п. 9.1. Статуту);

- До виключної компетенції Загальних зборів акціонерів віднесено прийняття рішення щодо вчинення Товариством значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, перевищує 25 % вартості активів Товариства за даними останньої річної звітності Товариства (п. 9.3.22. Статуту);

- Загальні збори приймають рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які вчинятимуться Товариством протягом не більше одного року (п. 9.3.23 Статуту);

- Повноваження, що належать до виключної компетенції Загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам Товариства (п. 9.4. Статуту):

- Рішення Загальних зборів з питань, передбачених п.п. 9.3.2. - 9.3.7. приймаються більш як 75 % голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у Загальних зборах (п. 9.17 Статуту);

- В Товаристві створюється Наглядова рада, яка здійснює захист прав акціонерів Товариства, і. в межах компетенції, визначеної чинним законодавство України та Статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу (п.10.1 Статуту);

- До виключної компетенції Наглядової ради належить прийняття рішення про вчинення Товариством значного правочину, визначеного в п. 14.3. Статуту, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством та Статутом (п. 10.10.2 Статуту);

- Наглядова рада приймає рішення про внесення на розгляд Загальних зборів подання про вчинення Товариством значного правочину, визначеного в п. 14.4.Статуту (п. 10.10.3.Статуту);

- Значними правочинами Товариства є будь-які правочини якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, перевищує 10 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства (п. 14.1.Статуту);

- Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого Статутом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину (п. 14.2 Статуту);

- Рішення про вчинення Товариством значного правочину приймається Наглядовою радою у випадку, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, перевищує 10 % але дорівнює або менша за 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства. У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситись на розгляд Загальних зборів (п. 14.3 Статуту);

- Рішення про вчинення Товариством значного правочину приймається Загальними зборами за поданням Наглядової ради у випадку, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства (п. 14.4. Статуту);

- Рішення про вчинення Товариством значного правочину приймається Загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій у випадку, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 %, але менша, ніж 50 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства (п. 14.5 Статуту);

- Рішення про вчинення Товариством значного правочину приймається Загальними зборами більш як 50 % голосів акціонерів від загальної їх кількості у випадку, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства (п. 14.6 Статуту);

- Якщо на дату проведення Загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться Товариством у ході поточної господарської діяльності, Загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятись протягом не більш як одного року, їх зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості, при цьому, залежно від суми граничної сукупної вартості цих правочинів, застосовуються положення п. 14.5 або 14.6 Статуту (п. 14.7 Статуту).

Аналогічні положення містились в Статуті Товариства в редакціях від 27.04.2012 року та 23.04.2016 року, яка є чиною.

Загальні збори акціонерів, як орган, уповноважений відповідно до закону, установчих документів, або договору вчиняти спірні правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення, ніколи не вчиняв дій, в тому числі, конклюдентних, які б могли тлумачитись, як схвалення спірних Договорів.

Учасники товариства самі по собі не є уповноваженими на схвалення правочинів органом. Таким органом є Загальні збори учасників Товариства.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції від 17.09.2008 року, яка діяла на момент укладення спірних договорів позики, посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізора акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Також відповідно до п. 8.1 Статуту Акціонерного товариства закритого типу «Енергополь-Україна» в редакції 2005 року (чинній на момент укладення спірних договорів) Голова та члени наглядової ради і директор, голова ревізійної комісії (ревізор) є посадовими особами органів управління Товариства.

Відповідно до змісту статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції від 17.09.2008 року, яка діяла на момент укладення спірних договорів позики, особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину. вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: 1) є стороною такого правочину: 2) бере участь у правочині як представник або посередник крім представництва товариства посадовими особами); 3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства(посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину: 4) внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину: 5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину. Особа, заінтересована у вчиненні правочину зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов`язаний протягом п`яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради (а за відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочинів. у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про: 1) предмет правочину: 2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; 3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; 4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

Згідно положень пунктів 8.2 - 8.5 Статуту Акціонерного товариства закритого типу «Енергополь-У країна» в редакції 2005 року (чинній на момент укладення спірних договорів) посадові особи органів Товариства повинні добросовісно та розумно діяти в найкращих інтересах Товариства. Посадові особи органів Товариства повинні розкривати інформацію про наявність у них заінтересованості в укладенні будь-якого правочину стосовно товариства (конфлікту інтересів). Посадова особа органів управління вважається заінтересованою в укладанні відповідного правочину у разі якщо: ця особа є однією із сторін такого правочину; бере участь у правочині як представник або посередник; отримує комісійну винагороду від Товариства або від особи, яка є однією із сторін правочину; внаслідок такого правочину придбає майно: є пов`язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину, або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує комісійну винагороду від Товариства чи від особи, що є стороною правочину. або внаслідок такого правочину придбає майно. Посадові особи органів управління Товариства зобов`язані повідомляти наглядову раду про правочини, що укладаються, або якщо передбачається таке укладення, в яких вони можуть визнаватися заінтересованими особами. Зазначена інформація надається протягом десяти днів з дати виникнення обставин, щодо яких має бути зроблено повідомлення. Рішення про укладення Товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, приймається наглядовою радою.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Статтею 72 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції від 17.09.2008 року, яка діяла на момент укладення спірних договорів позики, визначено, що у разі недотримання вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог. У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України в редакції, чинній на дати укладення спірних договорів передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Спірні договори укладені пов`язаними особами, які діяли спільно, як єдина особа, а отже, застосуванню підлягала доктрина підняття корпоративної завіси. При піднятті корпоративної завіси щодо ПрАТ «Енергополь-Україна», його акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно, власником 49% акцій боржника в цій справі - Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» є компанія «Wschodni Invest spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» (Польща), (надалі, також, ТОВ «Всходні Інвест»), якою повністю володіє компанія «РВG Spolka Akcyjna» (Польща), (надалі, також, компанія «РВС»).

19 червня 2009 року компанія «РВG Spolka Akcyjna» (Польща) придбала 100% ТОВ «Всходні Інвест».

Пізніше, між компанією «РВG Spolka Akcyjna» (Польща) та повністю залежним від неї ТОВ «Всходні Інвест» було укладено Договори позики: №1/U від 10.08.2009 року та № 2/U від 01.12.2009 року.

Грошові кошти, отримані ТОВ «Всходні Інвест» від свого єдиного власника - компанії «РВG Spolka Akcyjna» (Польща) за такими угодами, були відразу перераховані ТОВ «Всходні Інвест» на рахунки ПрАТ «Енергополь-Україна» на підставі спірних договорів.

Проте, з банківської виписки вбачається що підставою перерахування ТОВ «Всходні Інвест» до ПрАТ «Енергополь-Україна» зазначено: «на підставі «Договору доручення позики».

Позивач вказує на те, що наведене свідчить, що вказані грошові кошти були надані ПрАТ «Енергополь-Україна» лише «транзитом» через ТОВ «Всходні Інвест». Відповідно, в силу доктрини підняття корпоративної завіси, не підлягає штучному виокремленню ПрАТ «Енергополь-Україна», ТОВ «Всходні Інвест» та компанія «РВG Spolka Akcyjna» (Польща), з огляду на те, що вони вважаються єдиною особою у спірних правовідносинах. Отже, виключні обставини застосування доктрини "підняття корпоративної завіси" (як в судах України, так і в судах Республіки Польща) у таких випадках зумовлені тим, що права інших осіб, (в даному випадку, кредиторів боржника), можуть бути порушені власником значного пакета його акцій, яким, в цьому випадку, через ТОВ «Входні Інвест» (Польща) є компанія «РВG Spolka Akcyjna» (Польща), узгодженими, спільними, неправомірними діями таких осіб, що, фактично діяли як одна особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЦК України господарське товариство (товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) є залежним, якщо іншому (головному) господарському товариству належать двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю чи двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Так, як зазначено та підтверджено матеріалами справи, на момент укладення Договорів позики ТОВ «Всходні Інвест» було мажоритарним акціонером ПрАТ «Енергополь-Україна» і повністю контролювало його діяльність.

Отже, відповідач, укладаючи спірні Договори та додаткові угоди до них, діяв недобросовісно, зокрема, достеменно знав про відсутність у директора(ів) позивача необхідного обсягу повноважень, встановленого законом та Статутом позивача, з яким мав змогу знайомитись в будь-який час, як акціонер.

Також, позивачем було подано докази проведення списань коштів з компанії для керівника ОСОБА_2, а саме: Док. № 649 від 17.09.2009 на суму - 1 920 000 грн, Док. № 761 від 15.10.2009 на суму - 7 340 000 грн, Док. № 847 від 05.11.2009 на суму - 4 100 000 грн, док. № 1002 від 07.12.2009 на суму - 883 000 грн, Док. № 1020 від 08.12.2009 на суму - 6 400 000 грн, Док. № 1029 від 09.12.2009 на суму - 14 000 грн, Док. № 1027 від 09.12.2009 на суму - 20 000 грн, Док. № 1063 від 15.12.2009 на суму - 2 415 000 грн, Док. № 1121 від 24.12.2009 на суму - 439 5000 грн, Док. № 584 від 18.05.2010 на суму - 350 000 грн, Док. № 313 від 17.03.2010 на суму - 2 088 000 грн, Док. № 653 від 02.06.2010 на суму - 1 550 475 грн. Загальна сума складає 31,505 млн. грн.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна Ухвала Шевченківського районного суд м. Києва від 7.06.2019 р. у кримінальній справі №761/21059/19, в якій встановлено наступні обставини: «Так, в 2018 році ОСОБА1 стало відомо про укладання посадовими особами та мажоритарними акціонерами ПАТ «Енергополь-Україна», 17 серпня 2009 року між Акціонерним товариством «Енергополь-Україна» (замовник) в особі директора П. Матусяка (нині покійного), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй Холдинг» (виконавець), в особі директора Б. Болгарина, було укладено завідомо фіктивний договір NH/ДР «На виконання робочої документації». При цьому між замовником і виконавцем було погоджено договірну ціну по об`єкту, а саме 45150000 гривень (розрахунок в гривні).

28 лютого 2010 року ТОВ «Строй холдинг» (код ЄДРПОУ 36522075) надано товариству «Енергополь-Україна» накладну на передачу документації на стадії робочої документації. ОСОБА1 зазначив, що під час оформлення даного договору директором АТЗТ «Енергополь-Україна» був ОСОБА4, який і підписував вказаний договір. Акт прийому- передачі виконаних робіт по даному договору підписував вже ОСОБА2, який на час 2010 року був директором АТЗТ «Енергополь Україна».

В подальшому, для реального проведення будівельних робіт ПАТ «Енергополь- Україна» повторно уклало договір з проектною організацією ТОВ «Будівельно-інвестиційно сервісна компанія» для виготовлення проектної документації та відповідно повторно протягом 2010-2018 років оплатило вартість робіт в сумі близько 24 мільйонів гривень (трьох мільйонів доларів США). Від ОСОБА 1 як акціонера посадовими особами ПАТ «Енергополь-Україна» обставини укладення договору 1/ДР умисно приховувались та приховуються на теперішній час.

До теперішнього часу вказаної документації не отримано та отримано не могло бути, так як вказана документація займає великий обсяг та на має стадійність розробки, так як станом на 2009-2010 рік в АТЗТ «Енергополь України» не були навіть погоджені та розроблені першочергова проектна документація стадії «П», а на момент підписання акту прийому передачі виконаних робіт АТЗТ «Енергополь Україна» з метою діяльності та ведення будівництва повторно уклала реальний договір на розробку проектної документації стадії «Робоча Документація» на початку 2010року з ТОВ «Будівельна Інвестиційна Сервісна Компанія»

Крім того, вказана документація, яка була отримана від ТОВ «Строй холдинг» не була погоджена та не була прийнята інженерним відділом АТЗТ «Енергополь-Україна».

В результаті укладення фіктивного договору№1/ДР від 17 серпня 2009 року 45 150 000 гривень було виведено з Товариства «Енергополь-Україна» на користь колишнього головного бухгалтера - нині директора ПрАТ «Енергополь-Україна» ОСОБА3, представників мажоритарного акціонера ПрАТ «Енергополь Україна» - громадян Польщі ОСОБА5, ОСОБА 6 та нині покійного ОСОБА 4, а крім того, на користь громадян України ОСОБА8 та ОСОБА 7 (АДРЕСАТ, ІПН НОМЕР 4, паспорт НОМЕР 5, фактична адреса проживання: АДРЕСА_2), та інших осіб, які в подальшому розпорядились такими коштами.

Крім того, продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння інвестиційними коштами, які в подальшому були привласнені посадовими особами та мажоритарними акціонерами ПАТ «Енергополь-Україна», 20 серпня 2009 року між ТОВ «Строй Холдинг» (замовник) в особі директора ОСОБА 8 та Приватним акціонерним товариством «Енергополь-Україна» (виконавець) в особі директора ОСОБА 4 (громадянина Польщі) укладено завідомо фіктивний договір №1 0/08 про послуг по розробці бізнес-плану. Згідно вказаного договору виконавець зобов`язується надати послуги по розробці бізнес плану та пошуку потенційного інвестора по проекту будівництва житлово-офісного комплексу по АДРЕС АЗ .

Фактично, замовником за даним договором було ПАТ «Енергополь -Україна», а виконавцем ТОВ «Строй Холдинг». Вартість вказаних послуг становила 34 900 000 гривень, які ПАТ «Енергополь-Україна» перерахувала на рахунки ТОВ «Строй Холдинг». Вартість робіт по розробці бізнес-плану була умисно завищена в понад 1000 разів порівняно із аналогічними послугами, які надавались іншими юридичними особами, що працювали на ринку надання таких послуг. Крім того, ТОВ «Строй холдинг» не мав жодної технічної та ресурсної можливості, відповідного досвіду для розробки бізнес-плану, а сам Договір N°1 0/08 від 20 серпня 2009 року був укладений саме з метою виведення коштів з володіння Товариства «Енергополь-Україна», їх конвертації та подальшого заволодіння вказаними коштами громадянами Польщі ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА7, ОСОБА3 та іншими особами.

Тільки унаслідок укладення фіктивних договорів між Товариством «Енергополь - Україна» та ТОВ «Строй Холдінг» (код ЄДРПОУ 36522075) замовник незаконно перерахував, а відповідно виконавець безпідставно отримав кошти на загальну суму 80 050 000,00 (вісімдесят мільйонів п`ятдесят тисяч гривень), що в еквіваленті на день підписання договорів складало 10 020 027,53 доларів США.

Частина із вказаних коштів по фіктивним договорам була легалізована, конвертована у валюту та виведена в Польщу на одну з дочірніх компаній групи PBG.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння інвестиційними грошовими коштами ПАТ «Енергополь-Україна» та їх подальшу легалізацію, в період 2009-2010 року між компанією «Cwertnia» (60-164 Poznan, ul. Ziebicka, 35) та ПАТ «Енергополь-Україна» було укладено фіктивний договір про виконання останньою будівельних робіт на території Польщі. Крім того, продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння грошовими коштами інвесторів ПАТ «Енергополь-Україна» та їх подальшу легалізацію, в період 2009-2010 років з рахунку ПАТ «Енергополь-Україна» на рахунок акціонера ОСОБА 6 (і було перераховано 31 475 475 гри. (3,925 мли. доларів США), частину з яких було використано для будівництва його особистого об`єкту «База відпочинку» (6000 м?) на узбережжі Азовського моря в смт. Кирилівка Запорізької області...».

Також, відповідно до матеріалів к/п 12019100100003722 прямий вивід коштів, отриманих за договорами позики, укладеними між ТОВ «Всходні Інвест» з ПрАТ «Енергополь-Україна», для керівника/акціонера ОСОБА_2 відбувся наступним чином: 10.02.2009 АТЗТ «Енергополь-Україна» підписала «Договір - № 001/065» з компанією TOB "PRZEDSIEBIORSTWO INZYNIERSKIE CWIERTNIA" (надалі також - CWIERTNIA) на виконання будівельних робіт в Польщі, не маючи для цього ні матеріальних, ні фінансових можливостей.

В результаті, договір не був виконаний і ПрАТ «Енергополь-Україна» на перший же запит (Боргове повідомлення) від 18.06.2009 року сплатила штраф в розмірі 488 тис Євро (еквівалент 670 тис. доларів) з кошів отриманих по договорам позики укладеними з ТОВ «Всходні Інвест».

Також, позивач у поданих поясненнях вказує на те, що боргове повідомлення CWIERTNIA було надіслане лише 25.06.2009, а отже враховуючи час на почтову кореспонденцію з Польщі в Україну, то його було доставлено вже в період, коли ТОВ «Всходні інвест» безпосередньо володіли ПрАТ «Енергополь-Україна» (з 19 червня 2009). «PBG Spolka Akcyjna» (Польща) з середини 2008 року проводили Due Diligence ПрАТ «Енергополь-Україна» та мали абсолютний доступ до документації, що підтвердили в поточному звіті №41/2009 с. Висоґотово, від 19.06.2009.

Також, банківські документи підтверджують, що ці списання відбулись двома платежами:

1) на суму - 300 тис. Євро, сплата штрафних санкцій згідно договору №001/065 від 10.02.2009 (для ТОВ "PRZEDSIEBIORSTWO INZYNIERSKIE CWIERTNIA".

2) на суму 188 тис. Євро, сплата штрафних санкцій згідно договору №001/065 від 10.02.2009 (для ТОВ "PRZEDSIEBIORSTWO INZYNIERSKIE CWIERTNIA").

В свою чергу, відповідно до витягу KRAJOWY REJESTR SADOWY засновником і власником TOB "PRZEDSIEBIORSTWO INZYNIERSKIE CWIERTNIA" (KRS 0000242877) до сих пір є ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 , (який особисто заснував ТОВ «Всходні Інвест»), на момент укладення спірних Договорів, а також, виведення на його рахунки спірних грошових коштів (див. п.3.2 Апеляційної скарги Позивача) був офіційним представником ТОВ «Всходні Інвест» згідно довіреності б/н від 05.10.2009 року, Віце-Президентом АТ «PBG» з 23.11.2015 по 14.01.2020 та, одночасно, акціонером, а до 26.06.2009р. - також і Головою Наглядової Ради АТЗТ «Енергополь-Україна».

Тобто, виведення спірних грошових коштів з рахунку АТЗТ «Енергополь-Україна» на користь ОСОБА_2 та на TOB "PRZEDSIEBIORSTWO INZYNIERSKІE CWIERTNIA", яке повністю від нього залежне, єдиною метою яких було виключно отримання ОСОБА_2 грошових коштів, які, мали бути спрямовані виключно на поточну діяльність АТЗТ «Енергополь-Україна», а також, відповідно, зменшення його майна, у якого були невиконані кредитні зобов`язання.

Зазначена обставина також доводить фраудаторність спірних Договорів позики.

Всі наведені вище обставини укладення спірних Договорів, за умови наявних у ПрАТ «Енергополь-Україна» значних кредитних зобов`язань, (в тому числі прострочених), та судових рішень про стягнення грошових коштів, а також, списання їх у стислий термін на користь пов`язаних осіб, (а не спрямування їх на поточну діяльність ПрАТ «Енергополь-Україна», як це було передбачено спірними Договорами), в їх сукупності, прямо підтверджують, що метою їх укладення було вчинення фраудаторних правочинів виключно для накопичення штучної кредиторської заборгованості ПрАТ «Енергополь-Україна».

Як вже було зазначено, спірні договори позики від імені ТОВ «Всходні Інвест» підписані членом правління Сільвією Кіжевські, яка на той момент одночасно була членом наглядової ради АТЗТ «Енергополь-Україна» - свідчить про заінтересованість у вчиненні правочину та пов`язаність.

Також, на момент укладання договорів позик усі члени наглядової ради товариства, включно з Головою Сільвією Кіжевські, були заінтересованими особами у вчиненні цього правочину, а само ТОВ «Всходні Інвест» було мажоритарним акціонером ПрАТ «Енергополь-Україна» і повністю контролювало його діяльність.

Після зміни складу Наглядової ради товариства в 2014 році також всі члени Наглядової ради були заінтересованими особами, а її головою був кінцевий бенефіціар ТОВ «ВСХОДНІ ІНВЕСТ» - ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 був з одного боку акціонером ПрАТ «Енергополь-Україна», (йому належить 20% акцій), і членом Наглядової Ради ПрАТ «Енергополь-України», а з другого - займав посаду Віце-президента Правління Акціонерного товариства «РВG S.А.», яке є одноосібним засновником і учасником ТОВ «Всходні Інвест».

Також, ОСОБА_6 був директором ТОВ «Всходні Інвест» і мав вплив на його діяльність до зміни керівництва наприкінці 2020 року.

ОСОБА_2 (20% акцій) разом з ТОВ «Всходні Інвест» (49 % акцій) є акціонерами ПрАТ «Енергополь-Україна» з 2008 року і, відповідно, на двох мають контрольний пакет акцій ПрАТ «Енергополь-Україна» в розумінні п. 6 ч. 1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства».

З огляду на викладене вище, Договори позики були укладені в порушення норм Законів України та Статуту товариства.

Це ж стосується і додаткових угод до спірних Договорів, кожною із яких змінювались істотні умови, такі як термін дії договорів та відсотки, що значно збільшувало суму платежів на користь ТОВ «ВСХОДНІ ІНВЕСТ» та суми договорів. Усі додаткові угоди до спірних Договорів позик підлягали також затвердженню Загальними зборами товариства, тому що питання зміни істотних умов договорів належить виключно до компетенції загальних зборів.

Таким чином, Сільвія Кіжевські, як член правління ТОВ «ВСХОДНІ ІНВЕСТ», одноосібно не мала права представляти інтереси ТОВ «ВСХОДНІ ІНВЕСТ» та не мала всіх належних повноважень на укладення спірних договорів.

Договори позики були підписані з заінтересованістю та в ситуації конфлікту інтересів, з перевищенням повноважень та дані правочини обов`язково мали б бути затвердженні рішенням Загальних зборів акціонерів.

Окрім цього, позивач у поданих поясненнях зазначає про таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2007 у справі № 2/159, залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2007 було стягнуто з АТЗТ "Енергополь-Україна" на користь ТОВ "Бріз-Інвест" 13 279 999,94 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову АТЗТ "Енергополь- Україна" на користь ТОВ "Бріз-Інвест" було відмовлено.

Тобто, в грудні 2007 року у ПрАТ "Енергополь-Україна" виникла встановлена судом заборгованість, яка на той час була еквівалентна 2 629 702,95 дол. США (1 дол.=5,05грн.).

Однак, ПрАТ "Енергополь-Україна" не мав можливості погасити таку заборгованість власними коштами, що вбачається з його Балансу на 31.12.2007 (Форма 1), а саме грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті ПрАТ "Енергополь-Україна" становили на кінець 2007 року 213 000 грн. (графа 230).

В свою чергу, зобов`язання ПрАТ "Енергополь-Україна", становили на кінець 2007 року 5 462 000 грн. (графа 620).

03.04.2008 на підставі ч\в ПВ №422/10 від 02.04.08 р. на загальну суму 13 305 617,94 грн (залишок до сплати 13 303 612,12 грн) згідно ст. 5, 50, 63, 64 Закону України "Про виконавче провадження» на підставі наказу Господарського суду м. Києва №2/159 від 17.01.08р. було стягнуто - 2 005,82 на користь на користь ТОВ "Бізнес-Інвест".

Через брак власних коштів, для виконання вказаного судового рішення ПрАТ "Енергополь-Україна" було змушено 06.05.2008 звернувся до банку та взяти кредит у АБ «Укргазпромбанк».

06.05.2008 між ПрАТ "Енергополь-Україна" та АБ «Укргазпромбанк» було укладено Кредитний договір №1177-КЛ/08, відповідно до умов якого ПрАТ "Енергополь-Україна" отримало кредит у сумі загалом 2 992 582,28 Євро під 8% процентів із строком повернення, (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 04.11.2008 до вказаного кредитного договору), до 04.05.2009.

Відповідно до п.1.2. даного Договору цільове призначення кредиту є поповнення обігових коштів.

Однак, за фінансовими результатами на кінець 2008 року грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті ПрАТ "Енергополь-Україна" становили 314 000 грн. (графа 230). В свою чергу, зобов`язання ПрАТ «Енергополь-Україна» становили 34 359 600 грн. (графа 620).

У ПрАТ "Енергополь-Україна" були також наявні невиконані зобов`язання перед АБ «Укргазпромбанк» з повернення кредиту, отриманого за Договором банківського кредиту (кредитна лінія) №839-КЛ/04 від 25.10.2004, (з урахуванням Додаткових угод до нього).

При цьому, з умов Додаткової угоди №9 від 25.04.2007 до Договору банківського кредиту (кредитна лінія) №839-КЛ/04 від 25.10.2004 вбачається, що станом на 25.04.2007 неповернута сума кредиту становила 1 400 000,00 грн, під 20 процентів, з терміном повернення до 23.04.2008.

Зобов`язання ПрАТ "Енергополь-Україна" не виконувало, що підтверджується розрахунками пені за порушення строку погашення суми кредиту та процентів ПрАТ "Енергополь-Україна" за Договором банківського кредиту (кредитна лінія) №839-КЛ/04 від 25.10.2004 станом на 25.04.2007, 19.03.2008, 13.05.2008.

В подальшому кошти, що були отримані згідно кредитного договору №1177-КЛ/08 були стягнуті на підставі ч\в ПВ №422/10 від 02.04.08 р. на загальну суму 13 305 617, 94 грн згідно ст.ст. 5, 50, 63, 64 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі наказу Господарського суду м. Києва №2/159 від 17.01.08р. на користь на користь ТОВ "Бізнес-Інвест".

Як вже було зазначено, спірним Договором позики №1/U від 10.08.2009 було передбачено строк повернення 5 000 000дол. США з процентами (згідно змінної відсоткової ставки на базі WIBOR ЗМ за день сплати позики, збільшеної на маржу у розмірі 5,00%р.а., що становило 9,2%) - до 31.12.2010, а Договором позики №2/U від 01.12.2009 передбачено строк повернення 1 300 0000 дол. США (реально отриманих) з процентами (8,5%) - до 31.12.2010.

В подальшому, 01.12.2010, 05.12.2011, 07.09.2012, 01.11.2015, 01.03.2016, 12.03.2018, 30.08.2018, 29.03.2019, 05.11.2019 між ТОВ «Всходні Інвест» та ПрАТ «Енергополь - Україна» укладено додаткові угоди до Договорів позики, останньою з яких термін повернення коштів було встановлено 30.12.2020.

Отже, сума заборгованості ПрАТ «Енергополь-Україна» перед ТОВ «Всходні Інвест» по процентам за Договором позики №1/U від 10.08.2009 була збільшена на 4 600 000 дол. США (5 000 000 дол. США*9,2%*10 років), а за Договором позики №2/U від 01.12.2009 сума заборгованості ПрАТ «Енергополь-Україна» перед ТОВ «Всходні Інвест» по процентам збільшилась на 850 010,20 дол. США ((1 300 000 000- 299 988,00) дол. США*8,5%*10 років).

Відповідно до п.2.1 спірних Договорів позики, позика надавалась з метою фінансування поточної діяльності позичальника.

Проте, доказів того, що ці грошові кошти були спрямовані на фінансування поточної діяльності позивальника, матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається те, що під час підписання Договорів позики № 1/U від 10.08.2009 та № 2/U від 01.12.2009 року та додаткових угод до них сторони вчинили такі правочини лише для виду, знаючи заздалегідь, що вони не будуть виконаними.

Cторонами при укладенні оспорюваних договорів позики не дотримано загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), такі договори не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, що є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, а за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання їх недійсними відповідно до статті 234 ЦК України.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України у Постановах від 17 липня 2019 року у справі №299/396/17 та від 24 липня 2019 року у справі №405/1820/17, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).

Отже, виходячи із матеріалів справи, вбачається те, що: ТОВ "Всходні Інвест", з яким боржник - ПрАТ «Енергополь-Україна» вчинив оспорювані Договори, є його бенефіціарним власником; ПрАТ «Енергополь-Україна», який був станом на 2008-2009 роки боржником перед контрагентами/банком, вчинило дії, які безпідставно зменшили розмір його активів, а також суттєво збільшили його заборгованість перед пов`язаною з ним особою, його бенефіціарним власником - ТОВ "Всходні Інвест"; спірні Договори не мали тієї правової і фактичної мети, яка притаманна процентним договорам позики, а також, фактичного результату (його відсутності), до якого, начебто прагнули учасники спірних правочинів; спірні правочини, вчинені боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, мають бути поставлені під сумнів у частині їх добросовісності і набувають ознак фраудаторного правочину.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір позики № 1/U від 10.08.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" та Приватним акціонерним товариством "Енергополь-Україна".

3. Визнати недійсним Договір позики № 2/U від 01.12.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" та Приватним акціонерним товариством "Енергополь-Україна".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (ідентифікаційний код 7811828989, 60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька, 42) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334, 04201, м. Київ, вул. Кондратюка Юрія, 1) судовий збір у розмірі 4 540,05 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.08.2025.

Суддя А.М. Івченко