Ухвала від 18.08.2025 по справі 5/128

Справа № 5/128

УХВАЛА

18.08.2025 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М., розглянувши заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зобов`язання керівника АТ "Оріана" Гур`єва М. Л. подати до суду звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660, що виданий у справі №5/128,

встановив, що 04.12.2001 Господарським судом Івано-Франківської області у справі №5/128 за позовом ЗАТ "Київ -Код" до ВАТ "Оріана" про звернення стягнення на майно відповідача, винесено рішення про задоволення позову та звернено стягнення на майно ВАТ "Оріана " на суму 1125419 грн боргу, 1 700 грн держмита та 69 грн вартості послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення від 17.12.2001 видано наказ за №22660.

09.10.2019, здійснено заміну стягувача в наказі №22660 від 17.12.2001 по справі №5/128 ЗАТ "Київ-Код" його правонаступником ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

07.03.2024, замінено стягувача ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в наказі №22660 від 17.12.2001 по справі №5/128 правонаступником АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

12.08.2025, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду із заявою про зобов`язання керівника АТ "Оріана" Гур`єва М. Л. подати до суду звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660.

В обґрунтування заяви товариство послалось на вимоги ст.ст. 326, 339, 345-1, 345-2 ГПК України та на те, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження №60660877 винесено постанову від 28.11.2019 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.12 ч.1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв`язку з включенням ВАТ "Оріана" до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Проте, той факт, що з моменту відкриття виконавчого провадження пройшло майже 6 років, а заборгованість стягувачем не погашена, свідчить, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

В підтвердження викладеного долучено копії: заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні №01-5023/10-вих від 11.03.2024, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2019 №60660877, постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.11.2019, постанови про передачу виконавчого провадження від 11.01.2020, постанови про прийняття виконавчого провадження від 11.01.2020, ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2024 у справі №5/128, ухвали Господарського суду Київської області від 05.08.2025, виписки з ЄДР щодо заявника, докази надіслання заяви Калуському ВДВС у Калуському р-ні Івано-Франківської області, квитанції №4211005, 4211006.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що її слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

У статті 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу приписів частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Стаття 327 ГПК України вказує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 2, 18 та 326 ГПК України.

З матеріалів справи суд встановив, що постанова про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №22660, виданого 17.12.2001, винесена на підставі п.12 ч.1 ст.34-35 ЗУ "Про виконавче провадження", в зв`язку з тим, що ВАТ "Оріана" включено до переліку об`єктів малої та великої приватизації (постанова від 20.11.2019 у ВП №60660877).

Відповідно до вимог пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Водночас, суд звертає увагу, що виконання судового рішення, в силу його обов`язковості, презюмується і у добровільному порядку, а не лише в примусовому.

Так, Верховний Суд допускає добровільне виконання судового рішення, навіть якщо провадження у справі зупинено. Зупинення виконавчих дій не зупиняє саму дію судового рішення, не скасовує обов`язку сторін добровільно виконувати рішення суду, якщо воно набрало законної сили. Зупинення стосується лише дій державного виконавця, а не самого боржника

Подання звіту це форма судового контролю, а не елемент виконавчого провадження. Відповідно, його можна вимагати, навіть якщо провадження зупинене, особливо коли боржник суб`єкт державного сектору економіки.

Якщо виконавче провадження не ведеться, а заборгованість залишається саме зобов`язання подати звіт дозволяє зберігати контроль за ситуацією. Це особливо важливо у випадках, коли боржник не діє жодним чином.

Надання звіту надасть можливість оцінити наявність/відсутність добровільного виконання судового рішення та перспективи його виконання у майбутньому.

Відповідно до частини 1 статті 345-1 ГПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2)що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.

Частиною четвертою статті 345-1 ГПК України передбачено, що якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Статтею 345-2 ГПК України визначено, що суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.

Відтак, з огляду на те, що боржник є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, відповідно, на нього поширюються вимоги вищевказаних норм, відсутність доказів виконання боржником рішення від 17.12.2001, подана заява є обґрунтованою.

Принагідно суд звертає увагу боржника та стягувача, що частиною 2 статті 345-3 ГПК України визначено, що звіт боржника про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Поряд із цим частиною 3 статті 345-1 ГПК України також встановлено, що до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

За наведеного, керуючись ст.ст.234, 345-1-345-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зобов`язання керівника АТ "Оріана" Гур`єва М. Л. подати до суду звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660, що виданий у справі №5/128 - задоволити.

Керівнику АТ "Оріана" Гур`єву М. Л.- подати до Господарського суду Івано-Франківської області звіт про виконання наказу (дублікату) Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2001 №22660, що виданий у справі №5/128 до 24.09.25.

Роз`яснити керівнику АТ "Оріана" Гур`єву М. Л., що звіт про виконання судових рішень повинен подаватися до суду з дотриманням вимог, визначених частинами другою та третьою статті 345-3 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Скапровська