Ухвала від 21.08.2025 по справі 905/55/24

УХВАЛА

21 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 905/55/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025

та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025

у справі № 905/55/24

за заявою Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання грошових вимог на загальну суму 19 176 962,91 грн задоволено частково.

Визнані грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в загальному розмірі 6 657 186,35 грн з яких:

- 5 341 052,21 грн (відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначеним на пільгових умовах за Списком № 2 за період лютий 2024 - жовтень 2024) - грошові зобов`язання четвертої черги;

- 1 311 289,34 грн (капіталізації у зв`язку з заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованої особи) - грошові зобов`язання другої черги;

- 4 844,80 грн (судовий збір) - грошові зобов`язання першої черги.

Відхилені грошові вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в розмірі 12 519 776,60 грн (капіталізація у зв`язку з заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованих осіб).

Зобов`язано ліквідатора включити грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (код ЄДРПОУ 31831942), м. Курахове Донецької області відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 залишено без змін.

06.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

З огляду на приписи п. 5 частини другої статті 290 ГПК України, скаржник повідомляє, що судові рішення прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Зміст касаційної скарги, не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З огляду на таке, касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 залишити без руху.

2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження

3. Роз`яснити скаржнику у справі №905/55/24, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.