Постанова від 13.08.2025 по справі 905/55/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року м. Харків Справа № 905/55/24 (905/94/25)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вх. №980 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.04.2025 у справі №905/55/24 (905/94/25)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

про стягнення 27 595 731,43 грн

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 7 248 533,15 грн, інфляційних витрат в розмірі 20 347 198,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив донарахування інфляційних втрат на 3% річних за період 27.12.2022 - 31.01.2025, що не охоплений періодом у справі №905/136/23.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.02.2025 прийнято справу №905/55/24 (905/94/25) до свого провадження, справу №905/94/25 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи №905/55/24 про банкрутство ТОВ ДТЕК Східенерго; призначено підготовче засідання.

14.03.2025 року до господарського суду від позивача, ПрАТ НАК Укренерго надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення ТОВ ДТЕК Східенерго фінансових санкцій в розмірі 17 427 206,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ НАК Укренерго про закриття провадження.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.04.2025 у справі №905/55/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - інфляційні втрати в розмірі 2 635 813,34 грн та 3 % річних в розмір 3 831 544,08 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" судовий збір в розмірі 121 965,11 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що заборгованість у розмірі 115?131?183,69 грн вже була встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а отже, не потребує повторного доведення. На підставі цього суд дійшов висновку про правомірність нарахування 3?% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Водночас суд врахував, що з 05.02.2024 року щодо відповідача відкрито провадження у справі про банкрутство, внаслідок чого діє мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно зі статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства, з дати запровадження мораторію припиняється нарахування інфляційних втрат та 3?% річних. Таким чином, суд обмежив період нарахування відповідних сум лише часом до введення мораторію (до 04.02.2024 включно), а в частині за період після цієї дати у задоволенні позову відмовив.

Окрім того, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат, поданий позивачем, здійснений з надмірною точністю, що суперечить усталеній судовій практиці Верховного Суду. Відповідно до правової позиції ВС, сукупний індекс інфляції має округлятись до одного десяткового знаку. Суд скоригував суму інфляційних втрат, керуючись цим підходом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/55/24 (905/94/25), зокрема, виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини рішення Господарського суд Донецької області від 01.04.2025 у справі №905/55/24 (905/94/25).

Викладено другий абзац резолютивної частини в такій редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційні втрати в розмірі 6 332 215,10 грн та 3 % річних в розмір 3 831 544,08 грн". Дану ухвалу вважати невід`ємною частиною рішення Господарського суду Донецької області від 01.04.2025 у справі №905/55/24 (905/94/25).

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, 25.04.2025 ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі. Задовільнити заяву апелянта від 14.03.2025 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 01.04.2025 у справі №905/55/24 (905/94/25) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" інфляційних витрат в розмірі 2 635 813,34 грн судового збору в розмірі 121 965,11 грн.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:

- суд першої інстанції мав закрити провадження у частині стягнення з ТОВ ДТЕК Східенерго фінансових санкцій в розмірі 17 427 206,69 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору. Враховуючи те, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ ДТЕК Східенерго та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до суду першої інстанції подало заяву про закриття провадження та повернення судового збору. На думку скаржника, означена заява була проігнорована судом першої інстанції;

- місцевий суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних та зменшив суму інфляційних на 4 765,56 грн, пославшись на постанову Верховного суду у справі №924/2/21, де вказано, що слід заокруглювати до десяткового числа після коми величини приросту індексу споживчих цін. Разом з тим, апелянт здійснював розрахунок на платформі Ліга Закон, яка враховує всі питання щодо заокруглення сукупного індексу інфляції.

16.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення Господарського суду Донецької області без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обґрунтовує свій відзив тим, що:

- ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" протиправно нараховано інфляційні втрати та 3% річних за період з 05.02.2024 по 31.01.2025, однак це не є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору;

- використавши сукупний індекс інфляції апелянт не заокруглив його десяткового числа після коми, що суперечить змісту постанови №905/21/19 та №924/2/21. Сукупний індекс інфляції становить 105,5%, а не 105,504%.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

У судове засідання від 13.08.2025 з`явився представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго".

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі від 02.11.2023 у справі №905/136/23 за позовом НЕК «Укренерго» до ТОВ «ДТЕК Східенерго» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019, стягнуто з ТОВ «ДТЕК Східенерго» на користь НЕК «Укренерго» заборгованість за цим Договором за фактично надані послуги за період квітень-вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн. Це рішенням суду в господарській справі №905/136/23 набрало законної сили в частині стягнення суми основного боргу.

Оскільки у розгляді справи №905/136/23 приймали участь ТОВ «ДТЕК Східенерго» та НЕК «Укренерго», які є сторонами у справі №905/94/25, то вищезазначені преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, так, як їх істинність вже встановлено у судовому рішенні, а факт порушення відповідачем грошових зобов`язань по розрахункам за Договором №0425-03013 доведений позивачем належними та допустимими доказами.

При розгляді справи №905/136/23 судами встановлено, та підтверджується матеріалами справи №905/94/25 наступне.

04.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке в подальшому відповідно до розпорядження КМУ від 22.11.2017 та наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 було реорганізовано шляхом перетворення в Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", як Оператором системи передачі (далі ОСП, виконавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - користувач) укладено Договір № 0425-03013 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з умовами п. 1.1 вказаного договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (Послуга). Відповідно до п. 1.2 вказаного договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

До вказаного договору сторонами підписано додатки до нього та низку Додаткових угод, якими змінювались умови договору, в тому числі договір викладався в новій редакції.

17.09.2021 сторонами підписано Додаткову угоду №5, якою виклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в новій редакції (далі Договір (в редакції додаткової угоди №5 від 17.09.2021)).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).

Згідно з п. 1.2 договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (п. 1.4 договору).

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 2.1. договору).

За умовами п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті ://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2.5 договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.

Згідно з п. 2.6 договору плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

За умовами п. 2.7 договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Відповідно до п. 2.8 договору Користувач має повернути погоджений та оформлений належним чином (підписаний та скріплений печаткою) один примірник акта надання Послуги протягом 5 календарних днів з дати отримання. У разі неотримання ОСП у зазначений термін підписаного Користувачем акта надання Послуги або заперечень щодо прийняття послуг такий акт вважається погодженим, а послуги - прийнятими Користувачем. При цьому примірник акта надання Послуги повертається ОСП не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 2.9 договору сторони погодили, що оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Сервісу, за умови наявності кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 2.10 встановлено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховуються в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

Оплата вартості нарахованих штрафних санкцій та/або пені здійснюється на поточний рахунок ОСП, що зазначається в рахунку до сплати. За дату оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСП (п. 2.11 договору).

Згідно з пунктами 6.1 та 6.8 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком. У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 договору сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за змістом та реквізитами з документом на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. На підтвердження документів, сформованих за допомогою Сервісу та підписаних кваліфікованим електронним підписом, сторони зобов`язані надавати одна одній оригінали цих документів за вимогою однієї зі сторін.

Розділом 10 договору сторони погодили умови обміну інформацією в рамках Договору, зокрема:

- планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі (п. 10.1 договору);

- акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 10.5 договору);

- сформовані акти про надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими Сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу. Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 10.6 договору).

За умовами п. 12.1 договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір та додаткові угоди підписані уповноваженими особами та засвідчені печатками Сторін.

Між сторонами також була укладена додаткова угода від 04.05.2019 до Договору, в якій, зокрема, погодили необхідність укладення Додатку 1 До Договору Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем на підставі інформації, яка надається користувачем.

В Додатку 1Е до Договору від 04.05.2019 № 0425-03013 сторони погодили перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передач, а саме: 62ZV64577G98859G Курахівська ТЕС, 62ZV86814G07117A Луганська ТЕС.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №09/369 від 23.12.2021 відповідач повідомив позивачу планові обсяги надання послуг на 2022 рік.

На підставі укладеного договору позивачем надано ТОВ "ДТЕК Східенерго" послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, про що позивачем у період лютий грудень 2022 року складені відповідні акти наданих послуг та акти коригування. Такі акти було розміщено в Системі управління ринком (платформа Market Management System) та підписано з боку позивача кваліфікованим електронним підписом. Позивачем до матеріалів справи надані копії відповідних актів з роздрукуванням протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Вказані обставини підтверджені актами надання послуги та актами коригування за Договором за період лютий 2022 -грудень 2022.

Відповідачем були підписані цифровим електронним підписом акти за квітень 2022, акт-коригування від 19.05.2022, акт за травень 2022, акт-коригування від 29.06.2022, акт за червень 2022, акт-коригування від 27.07.2022, акт за липень 2022, акт-коригування від 18.08.2022, акт-коригування від 20.09.2022, акт за вересень 2022, акт коригування від 18.11.2022, акт коригування від 29.11.2022.

В порушення умов Договору відповідач виконав свої зобов`язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління лише частково, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 115 131 183,69 грн. Згідно наданих позивачем суду пояснень, вказана заборгованість виникла за послуги, які були надані в квітні-вересні 2022 року (з урахуванням коригувань).

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання за Договором в частині оплати послуг, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості, зокрема суми основного боргу у розмірі 115 131 183,69 грн (справа №905/136/23). Крім стягнення суми основного боргу, Компанія «Укренерго» в межах справи №905/136/23 просила стягнути з ТОВ «ДТЕК Східенерго» 3 % річних та інфляційні витрати нараховані на суму основного боргу за період з березня-квітня 2022 по 26.12.2022.

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі від 02.11.2023 у справі №905/136/23 за позовом НЕК «Укренерго» до ТОВ «ДТЕК Східенерго» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019, стягнуто з ТОВ «ДТЕК Східенерго» на користь НЕК «Укренерго» заборгованість за цим Договором за фактично надані послуги за період квітень-вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн.

Оскільки основна заборгованість Відповідача по Договору за послуги надані в період квітень 2022 вересень 2022 становить 115 131 183,69 грн станом на 14.02.2025 не сплачена Відповідачем, Компанія «Укренерго» звернулася до Господарського суду Донецької області (справа №905/64/25) з позовом про стягнення ТОВ «ДТЕК Східенерго» 3 % річних в розмірі 7 248 533,15 грн, інфляційні витрати в розмірі 20 347 198,28 грн, нарахованих за період з 27.12.2022 по 31.01.2025, який не охоплений періодом у справі №905/136/23.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом у даній справі є вимога ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення з ТОВ «ДТЕК Східенерго» інфляційних втрат та 3?% річних, нарахованих на суму основної заборгованості у розмірі 115?131?183,69 грн, встановленої рішенням суду у попередній справі, що набрало законної сили.

Натомість предметом розгляду в апеляційній інстанції є встановлення правомірності відмови суду першої інстанції у частині позову, яка стосується: стягнення 3?% річних та інфляційних втрат за період дії мораторію в межах провадження у справі про банкрутство; зменшення розміру інфляційних втрат через застосування округлення індексу інфляції.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат за період дії мораторію в межах провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, суд першої інстанції визначив правомірними вимоги позивача в межах справи №905/94/25 про нарахування 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на суму основного боргу у розмірі 115 131 183,69 грн за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 за фактично надані послуги за період квітень-вересень 2022 року.

Проте, місцевий суд слушно звернув увагу сторін, що при визначенні періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат мають бути враховані приписи Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО».

Частиною 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Частиною 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Частиною 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до частини 4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин суд застосовує висновки щодо застосування норм права, викладені в нижчезазначених постановах Верховного Суду, про порядок нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних з врахуванням КУзПБ.

Зокрема, у постанові від 18.06.2024 № 910/18029/16 Верховний Суд зазначив:

«Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

3 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який у частині третій статті 41 передбачає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.»

У постанові від 23.04.2024 № 904/2922/18 Верховний Суд вказав:

« 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який у частині третій статті 41 передбачає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, ненараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

За змістом наведених норм та з огляду на концепцію кваліфікації нарахувань згідно зі статтею 625 ЦК України як міри відповідальності, законодавець запровадив послаблення тягаря, що накладається на боржника у справі про банкрутство шляхом вилучення з бази нарахування вимог згідно зі статтею 625 ЦК України, які нараховані на визнані у межах провадження у справі про банкрутство конкурсні вимоги до боржника.

Втім, суди першої та апеляційної інстанції, в частині нарахування ПрАТ "ФК "Апекс" 3 % річних та інфляційних втрат на основну суму заборгованості, викладеного вище не врахували, не надали оцінку періоду нарахування у взаємозв`язку з моментом відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альфа Оіл Україна".

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг АТ "Сенс Банк" та ТОВ "Альфа Оіл Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Онищенка К.С., та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі N 904/2922/18 в частині визнання грошових вимог ПрАТ "ФК "Апекс", що складаються з нарахування 3 % річних (1 522 365,34 грн.) та інфляційних втрат (5 989 112,33 грн.) на основну суму заборгованості 15 298 261,73 грн. та 14 114 371,58 грн., з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду».

У постанові від 09.04.2024 № 910/6137/20 Верховний Суд зазначив:

«Тож, оскільки нарахування спірних сум хоча і здійснено за період з 21.07.2008 до 20.10.2019, тобто до введення в дію КУзПБ, однак позов у цій справі було подано 04.05.2020, під час дії цього Кодексу, яким встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо, Суд, керуючись засадами справедливості, добросовісності й розумності, доходить висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих Позивачем Відповідачу спірних сум інфляційних втрат та 3 % річних.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом в постанові від 02.09.2021 у справі №5/75-05.

Отже, з огляду на системний підхід законодавця, який вбачається у необхідності врегулювати питання нарахування вимог згідно зі статтею 625 ЦК України, збалансованого підходом Великої Палати Верховного Суду щодо застосування тих же вимог до поточних зобов`язань боржника, провадження у справі про банкрутство яких було порушено до 19.01.2013, закріпленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі N 826/3106/18, Суд зазначає, що відмова в задоволенні вимог Позивача про стягнення з Боржника (Відповідача) суми інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних відповідає чинному законодавству.

А тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях про задоволення поданого в період дії КУзПБ позову та стягнення з Відповідача, який перебуває в процедурі розпорядження майном у справі про банкрутство з 21.07.2008, спірних сум інфляційних втрат та 3 % річних за правилами статті 625 ЦК України, нарахованих за період з 21.07.2008 до 20.10.2019 (протягом процедури розпорядження майном), є неправомірними, оскільки такі висновки зроблені всупереч вимогам статті 41 КУзПБ та без урахування правил застосування відповідних положень цього Кодексу до позовних вимог, заявлених після введення в дію КУзПБ до боржників, провадження у справі про банкрутство відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 3 частини першої статті 308 та статті 311 ГПК України, дійшовши висновків про відсутність підстав для задоволення вимог Позивача про стягнення з Відповідача спірних сум інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, обґрунтованість заявлених скаржником передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав для касаційного оскарження рішень у цій справі щодо задоволеної частини вимог, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню, як такі, що постановлені всупереч нормам матеріального права, з ухваленням в скасованій частині нового рішення - про відмову у задоволенні позову».

Як вбачається із матеріалів справи, 05.02.2024 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» та, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго», визнавши правомірними вимоги про стягнення 3?% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основної заборгованості 115?131?183,69 грн за Договором №?0425-03013 від 04.05.2019, лише за період з 27.12.2022 по 04.02.2024 включно.

У частині вимог щодо нарахування 3?% річних та інфляційних втрат за період з 05.02.2024, тобто з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд правомірно відмовив у задоволенні позову, обґрунтовуючи це приписами частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, які прямо забороняють нарахування таких сум протягом дії мораторію.

Разом з тим, апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині розгляду вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період дії мораторію, і вважає, що суд мав не відмовити у задоволенні цих вимог, а й закрити провадження у відповідній частині через відсутність предмета спору. Згідно з доводами апелянта, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго» та введення мораторію (ухвала від 05.02.2024), вимоги про нарахування інфляційних втрат і 3?% річних у розмірі 17?427?206,69 грн втрачають юридичне підґрунтя для розгляду в межах позовного провадження; позивач, усвідомлюючи дію мораторію, подав до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у цій частині позову та повернення сплаченого судового збору, однак ця заява, на думку скаржника, не була належним чином розглянута судом.

Таким чином, апелянт вважає, що суд мав не розглядати по суті вимоги, які стали предметом неможливого або недопустимого правового захисту в умовах дії мораторію; закрити провадження у відповідній частині, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, як таке, що подано за відсутності предмета спору.

З огляду на це колегія суддів зазначає таке.

У позовній заяві ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період 27.12.2022 по 31.01.2025, що не охоплений періодом у справі №905/136/23.

У зв`язку із введенням мораторію ухвалою від 05.02.2024, ПрАТ «НЕК «Укренерго» протиправно здійснило нарахування інфляційних втрат на 3% річних за період з 05.02.2024 по 31.01.2025.

Відповідно до частини 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2,4,5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2023 у справі №906/1357/20 зазначив:

«Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-040».

У постанові Касаційного господарського суду від 16 серпня 2023 року по справі №910/5571/22 зазначено: «Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі».

З огляду на це, апеляційний суд підкреслює, що доводи скаржника про необхідність закриття провадження у частині вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення 3?% річних та інфляційних втрат за період з 05.02.2024 по 31.01.2025 як таких, що подані за відсутності предмета спору, є безпідставними.

З огляду на норми статті 231 ГПК України та усталену судову практику Верховного Суду, підставою для закриття провадження у справі з формулюванням «відсутність предмета спору» є випадки, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження, але припинив існування в процесі його розгляду (наприклад, сплата боргу, знищення майна тощо). Якщо ж предмет позову не існував уже на момент подання заяви, що мало місце у цій справі в частині нарахувань після введення мораторію, це тягне не закриття провадження, а відмову в задоволенні позову.

Оскільки вимоги щодо стягнення 3?% річних та інфляційних втрат за період дії мораторію (з 05.02.2024) не підлягали правовому захисту з самого початку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог, а не закрив провадження у відповідній частині.

Таким чином, відмова у задоволенні заяви позивача про закриття провадження за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є правомірною, а обраний судом спосіб вирішення спору (відмова у задоволенні позову в цій частині) відповідає вимогам процесуального та матеріального права.

Щодо зменшення розміру інфляційних втрат через застосування округлення індексу інфляції.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення, застосував правові висновки Верховного Суду (зокрема справа № 905/21/19) про необхідність заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми, визнавши розрахунок позивача з використанням індексу 1,17673056 таким, що суперечить цьому правилу, та здійснив власний перерахунок інфляційних втрат.

Колегія суддів погоджується із таким рішенням місцевого суду з огляду на таке.

Із додатку 1 до позовної заяви вбачається, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем застосовано сукупний індекс інфляції 1.17673056 (за період 27.12.2022 31.01.2025).

Тобто, позивачем сукупний індекс інфляції не заокруглений до десяткового числа після коми, що не відповідає правовому висновку, який викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року по справі № 905/21/19.

Так у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 Верховний Суд звернув увагу на наступне:

«Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат, що нараховані за зобов`язаннями березня 2017 року, наданого позивачем до позовної заяви, такий розрахунок має початкову суму основного боргу станом на 01.05.2017 та враховує індекси інфляції помісячно за період травень-вересень 2017 року, в якому мало місце погашення боргу відповідачем, а також загальний індекс інфляції за період жовтня 2017 року - квітня 2018 року (107,637090183 %), в якому не відбувалося погашення спірної суми боргу, чого не заперечував відповідач (том 1, а. с. 25).

Разом з тим, Верховний Суд не погоджується з правильністю визначення величини приросту індексу споживчих цін 107,637090183 %, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, та становить за період жовтень 2017 року - квітень 2018 року показник 107,6 % (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).

З огляду на таке та з метою дотримання принципу процесуальної економії, касаційний суд вважає за можливе виправити арифметичні помилки проведеного місцевим судом розрахунку.

Заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами за період жовтень 2017 року - квітень 2018 року становитиме: 9 437 469, 81 грн * 107,6 % = 10 154 717, 52 грн, у той час як інфляційні втрати: 717 247, 71 грн (10 154 717, 52 - 9 437 469, 81)».

У постанові від 11.12.2024 у справі №914/2587/21 Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в тому частині в частині стягнення інфляційних втрат зазначив наступне:

«При цьому Верховний Суд звертає увагу апеляційного суду на необхідність врахування при здійсненні перевірки та/або проведенні власних розрахунків інфляційних втрат позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідно до якої величина приросту індексу споживчих має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України)»

У постанові від 22.01.2025 у справі № 910/18572/23 Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в частині вирішення питання про стягнення інфляційних втрат вказав таке:

«У постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21, на яку посилається скаржник, Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня до жовтня 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100 %, а не 99,99 % (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня до жовтня 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2 %, а не 101,19 %, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.

Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі N 905/21/19, на яку посилається скаржник».

Отже, при розрахунку суми інфляційних втрат, скупний індекс інфляції має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Проте, позивач при розрахунку використав сукупний індекс інфляції 117,673056% (1.17673056 х 100%), що суперечить правилу про заокруглення до десяткового числа після коми.

Товариство «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» надало суду власний контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних, згідно якого інфляційне збільшення суми боргу становить 6 332 215,10 грн та 3% річних становить 3 831 544,08 грн.

Перевіривши надані позивачем та відповідачем розрахунки, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства та правила про заокруглення до десяткового числа після коми величини приросту індексу споживчих цін, суд першої інстанції правомірно встановив, що вірним є період нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу 115 131 183,69 грн з 27.12.2022 до 04.02.2024, де розмір 3% річних складає 3 831 544,08 грн, розмір інфляційних втрат - 6 332 215,10 грн.

Апелянт не погодився із таким висновком суду першої інстанції і зазначив, що місцевий суд неправильно здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних та зменшив суму інфляційних на 4 765,56 грн. Також скаржник вказує, що здійснював розрахунок на платформі Ліга Закон, яка враховує всі питання щодо заокруглення сукупного індексу інфляції.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що дійсно допустимість використання ІПС "Ліга-Закон" як належного інструменту при здійсненні розрахунків підтверджується численною практикою Верховного Суду та правовими висновками, наведеними у постановах касаційної інстанції за наслідками перегляду позовних вимог, пов`язаних зі здійсненням розрахунків, зокрема, пені, процентів річних та втрат від інфляції.

Із розрахунків ІПС "Ліга-Закон" вбачається таке: IIc (100,80 : 100) (100,70 : 100) (101,50 : 100) (100,20 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (99,40 : 100) (98,60 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (100,50 : 100) (100,70 : 100) (100,40 : 100) = 1.05504139.

Тобто, інфляційне збільшення: 115 131 183,69 x 1.05504139 - 115 131 183,69 = 6 336 980,66 грн (як і нарахував позивач у даній справі).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд зобов`язаний враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Такий обов`язок поширюється на всі суди незалежно від інстанції та є гарантією єдності судової практики та правової визначеності.

Як зазначалося вище, у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, а також у низці інших рішень (зокрема, у постановах від 23.09.2021 у справі № 924/2/21, від 11.12.2024 у справі № 914/2587/21, від 22.01.2025 у справі № 910/18572/23), Верховний Суд сформулював чіткий правовий висновок щодо порядку визначення сукупного індексу інфляції. Згідно з цим висновком, величина приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) має заокруглюватися до десяткового числа після коми, оскільки саме такий підхід застосовується Державною службою статистики України при визначенні місячних та річних індексів споживчих цін.

Отже, навіть у разі використання програмних засобів, зокрема ІПС «Ліга-Закон», при здійсненні розрахунків інфляційних втрат, суд зобов`язаний перевірити, чи відповідає застосований при розрахунку індекс інфляції вимогам, визначеним правовою позицією Верховного Суду. У випадку, якщо такий індекс не заокруглений до десяткового числа після коми, суд має здійснити власний перерахунок відповідно до зазначених приписів та практики Верховного Суду.

Таким чином, заокруглений сукупний індекс інфляції до десяткового числа після коми за період січень 2022 січень 2023 становитиме 105,5%.

Відповідно, інфляційне збільшення складатиме 115 131 183,69 x 105,5% - 115 131 183,69 = 6 332 215,10 грн.

Отже, висновок місцевого суду про необхідність застосування сукупного індексу інфляції, заокругленого до десяткового числа після коми, ґрунтується на імперативних вимогах процесуального закону та усталеній судовій практиці Верховного Суду, а здійснений судом перерахунок інфляційних втрат є правомірним і відповідає принципу правової визначеності.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго. Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а рішення Господарського суду Донецької області від 01.04.2025 у справі №905/55/24 (905/94/25) має бути залишене без змін.

Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 01.04.2025 у справі №905/55/24 (905/94/25) залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 25.08.2025.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.В. Плахов

Суддя П.В. Тихий