Рішення від 21.08.2025 по справі 160/9127/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 рокуСправа №160/9127/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання протиправної відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу та надати таку відстрочку на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправну відмову відповідача у наданні відстрочки на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», попри те, що він здійснює постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення (особи із інвалідністю).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.06.2025 року залучено до участі у справі як співвідповідачем - Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Від представника Комісії надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що позивачеві відмовлено у наданні відстрочки, у зв`язку з тим, що постійним місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , а тому із відповідною заявою має звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що 03.03.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду заяви протоколом комісії №10 позивачеві відмовлено у наданні відстрочки з тих підстав, що відповідно до акту №5 про фактичне місце проживання, позивач має стати на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вважаючи цю відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким, зокрема визначено процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

З урахуванням наведеного, відповідач-2, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права мав прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.

З матеріалів справи судом встановлено, що заяву позивача та додані до неї документи безпосередньо по суті поставленого питання Комісією розглянуто не було, а повідомлено позивача, що йому потрібно було звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання або місцезнаходження і стати там на військовий облік. Після постановки на військовий облік у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем його фактичного проживання або місцезнаходження, він має право, згідно норм діючого законодавства України, звернутися до цього центру зі своїм питанням щодо надання йому відстрочки.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а згідно п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 військовозобов`язані особисто подають заяву за місцем перебування на військовому обліку.

Встановлені обставини справи доводять, що відповідачем-2 за результатами розгляду вказаної вище заяви позивача не прийнято відповідного рішення та не оформлено для позивача відстрочки від призову під час мобілізації або обґрунтованої відмови в її наданні. Посилання відповідача про необхідність звернення за місцем його проживання, не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб`єкта владних повноважень щодо обов`язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).

Таким чином, у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, за результатами розгляду звернень військовозобов`язаних, що відповідно, входить до його виключної компетенції.

З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач-2 не досліджував подані позивачем документи в контексті наявності права на отримання відстрочки на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже рішення комісії від №10 від 13.03.2025 носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання, а отже підлягає скасуванню.

Відсутність вмотивованого по суті рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправність такого рішення.

За таких обставин, оскільки рішення прийнято без дослідження по суті заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, підлягає скасуванню, в частині відмови у наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу, з наведених підстав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та надані матеріали до позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправної бездіяльності відповідача-2 щодо неналежного розгляду заяви позивача від 03.03.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по суті порушеного питання, скасувати рішення Комісії, оформлене протоколом №10 від 13.03.2025 року та зобов`язання відповідача-2 розглянути таку заяву, за результатами розгляду якої прийняти рішення по суті поданої заяви із виходом за межі позовних вимог у цій частині.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи не надавалася оцінка наявності або відсутності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з абз. 14 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки відповідачем не приймалося жодного рішення по суті порушеного питання, що позбавляє суд можливості встановити правомірність або протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо вказаної обставини.

Відповідно, вимога про зобов`язання відповідача надати відстрочку на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» задоволенню наразі не підлягає, адже є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по суті порушеного питання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №10 від 13.03.2025 року в частині відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 14 ч.1 статті 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за результатами розгляду якої прийняти рішення по суті поданої заяви.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна