Постанова від 21.08.2025 по справі 204/8982/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 204/8982/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2025 року (суддя Книш А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову від 07.09.2024 №9868, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25000 грн.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, інкриміноване позивачу правопорушення було вчинене ним після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, при цьому саме з 19.05.2024 у позивача виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані. У відповідача є можливість отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи персональні дані позивача. Відповідачем протиправно складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення від 07.09.2024 та не дотримано приписи статті 256 КУпАП.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, 07 вересня 2024 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол №379 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме пп.1 п. 2 ч. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідальність за що передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

07 вересня 2024 року постановою №9868 за справою про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме пп.1 п. 2 ч. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 000 грн.

Позивач є фізичною особою-підприємець, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонське управління, Херсонська ДПІ (Херсонський район).

Не погодившись із постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженої постанови було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період.

Суд вірно зазначив, що вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов`язані, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року.

Судом вірно зазначено, що 60-денний строк для вчинення певних дій є присічним. Невчинення визначених законодавством дій починаючи з 17 липня 2024 року утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та є триваючим правопорушенням.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач уточнив свої персональні дані поза межами, визначеного законом 60-денного терміну, перебіг якого закінчився 16 липня 2024 року.

Матеріали справи не містять доказів уточнення позивачем своїх персональних даних до 16 липня 2024 року (включно).

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

У зв`язку з військовою агресією російської федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.

Згідно з вимог статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Суд першої інстанції вірно встановив, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що зважаючи на дату оновлення даних після 16.07.2024 року, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Також судом вірно враховано, що у спірних правовідносинах примітка до ст.210 КУпАП не підлягає застосуванню, так як чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів. Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може лише перевірити чи уточнити персональні дані військовозобов`язаного, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, повідомлений про дату розгляду справи про що свідчать його особисті підписи. Позивач був присутній при розгляді справи, будь-яких заяв, клопотань при розгляді справи не подавав, у тому числі і про відкладення розгляду справи, про необхідність отримання правової допомоги.

Відомостей відносно того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного матеріали даної адміністративної справи не містять.

Згідно ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, а тому постанова №9868 від 07 вересня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 25000,00 гривень є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш