Постанова від 21.08.2025 по справі 160/26/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КИЕВ»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року (суддя Горбалінський В.В.) у справі №160/26/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КИЕВ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

в с т а н о в и В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія КИЕВ на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за грудень 2024 року в розмірі 1 330,52 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач, в порушення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не перераховував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв`язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (Список №2).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду фактично мотивовано обов`язком підприємства відшкодовувати органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суд зазначив, що такий обов`язок відповідачем у спірному випадку виконаний не був, не дивлячись на направленні підприємству розрахунки таких витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на те, що є сільськогосподарським товаровиробником та здійснював господарську діяльність на територіях, які на теперішній час є окупованими російською федерацією, у зв`язку з чим власники підприємства не мають до відповідних документів господарської діяльності підприємства та не впливають на ведення господарської діяльності підприємства

на окупованих територіях. Відповідач також зазначає, що він звільнений від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як сільськогосподарський товаровиробник, що віднесений до четвертої групи платників єдиного податку. Крім цього, звертає увагу на те, що позивачем не було надано доказів фактично понесених витрат, які заявлено до відшкодування, а сам розрахунок таких витрат не є безумовною підставою для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій в сумі, вказаній в такому розрахунку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КИЕВ» зареєстроване як юридична особа, та як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у спірному випадку, виникла внаслідок не сплати відповідачем таких витрат, які понесені пенсійним органом у зв`язку з виплатою колишньому працівнику ТОВ «Сільськогосподарська компанія «КИЕВ» - ОСОБА_1 пільгової пенсії, призначеної за Списком №2, за грудень 2024 року у розмірі 1 330,52 грн.

За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За правилами даного пункту покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Заперечуючи свій обов`язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсій колишньому працівнику, відповідач вказує на те, що він звільнений від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як сільськогосподарський товаровиробник, що віднесений до четвертої групи платників єдиного податку.

Вказаним аргументам відповідача судом першої інстанції надано належну оцінку та обгрунтовано зазначено, що на час виплати пенсійним органом пільгової пенсії за грудень 2024 року, як і на час звернення пенсійним органом з цим позовом до суду, відповідач не був віднесений до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України. Вказані висновки суду першої інстанції підтверджуються листами ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які долучені позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, зі змісту яких вбачається, що позивач в період з 01.01.2023 перебуває на загальній системі оподаткування.

Стосовно аргументів відповідача про те, що він здійснював господарську діяльність на території, яка з 2022 року знаходиться в окупації, слід зазначити те, що такі аргументи не свідчать про відсутність у відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки на теперішній час, як і на час виплати пенсії за грудень 2024 року, відповідач зареєстрований на підконтрольній Україні території та здійснює свою діяльність у відповідності національного законодавства, яким, як зазначено вище, на підприємства покладено обов`язок щодо відшкодування пенсійним органам фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до п.6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із п. 6.5 Інструкції №21-1, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, вказаною Інструкцією визначено як обов`язок органів Пенсійного Фонду України направити у встановлені строки платникам розрахунки сум до відшкодування на поточний рік так і обов`язок платників вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У спірному випадку відповідачем не заперечується факт направлення йому розрахунку сум, які підлягають відшкодуванню, у зв`язку з виплатою пільгової пенсії колишньому працівнику відповідача за грудень 2024 року.

Не заперечуючи такий факт, відповідач вказує на те, що сам розрахунок таких витрат не є безумовною підставою для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій в сумі, вказаній в такому розрахунку.

З таким твердженням відповідача суд апеляційної інстанції погоджується, у зв`язку з чим судом у позивача було витребувано докази фактично понесених витрат, які заявлені до відшкодування у цій справі. На виконання ухвали суду позивачем надано докази, які свідчать про фактичну виплату ОСОБА_1 пільгової пенсії за грудень 2024 року. У свою чергу, наданий позивачем розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії містить інформацію про частку, яку має сплатити відповідач в загальній сумі виплаченої пенсії, яку розраховано виходячи із стажу роботи ОСОБА_1 у відповідача. Будь-яких зауважень щодо правильності розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 і, як наслідок, частки у загальному розмірі пенсії, що підлягає сплаті відповідачем, останнім наведено не було.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 325 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «КИЕВ» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі №160/26/25 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 21.08.2025

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяА.В. Суховаров