Ухвала від 21.08.2025 по справі 320/10520/24

УХВАЛА

21 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 320/10520/24

адміністративне провадження № К/990/31075/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №320/10520/24 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення податкового боргу,

установив:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 1 381 055,69 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов задоволено. При цьому суд першої інстанції зазначив, що ДСГП «Ліси України» є правонаступником ліквідованого ДП «Славське лісове господарство».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій просило стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 934, 23 грн.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Не погоджуючись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області в підсистемі «Електронний суд» 06 серпня 2025 року о 19:51 год.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 14 серпня 2025 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Водночас скаржник зазначає, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку на касаційне оскарження. Також зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Посилається на практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків на касаційне оскарження під час реалізації права на повторне звернення до суду. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник в межах строку встановленого Законом вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами. Однак ухвалами Верховного Суду від 14 травня 2025 року та від 04 червня 2025 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.

Отже, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

постановив:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 320/10520/24 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення податкового боргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко