Ухвала від 20.08.2025 по справі 910/10840/24

УХВАЛА

20 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/10840/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючого, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

секретар судового засідання Зайченко О. Г.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?РК ГАЛЕРА?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (колегія суддів: Козир Т. П. - головуючий, Мальченко А. О., Скрипка І. М.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави

до: 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РК ГАЛЕРА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про знесення самочинно збудованих об`єктів, скасування державної реєстрації, визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки,

за участю:

прокуратури: Круш Т. О. (посвідчення)

відповідача-2: Петровський В. В. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю ?"РК ГАЛЕРА? (далі - відповідач - 2), у якому просив:

- зобов`язати відповідача - 2 знести самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі (літ. "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н") - кафе з літнім майданчиком загальною площею 574,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222550080000) по вулиця Набережно-Корчуватській, АДРЕСА_3 у Голосіївському районі міста Києва, до складу якого входять: літ. "Б" (нежитлова будівля) - 128,8 кв.м, літ. "В" (нежитлова будівля) - 17,7 кв.м, літ. "Г" (нежитлова будівля) - 10,3 кв.м, літ. "Д" (нежитлова будівля) - 10,3 кв.м, літ. "Е" (нежитлова будівля) - 10,3 кв.м, літ. "Ж" (нежитлова будівля) - 24,5 кв.м, літ. "З" (нежитлова будівля) - 161,3 кв.м, літ. "И" (нежитлова будівля) - 8,7 кв.м, літ. "К" (нежитлова будівля) - 114,5 кв.м, літ. "Л" (нежитлова будівля) - 37,9 кв.м, літ. "М" (нежитлова будівля) - 34,0 кв.м, літ. "Н" (нежитлова будівля) - 16,5 кв.м., І - басейн, II - гідротехнічна споруда - причал, III, IV - гідротехнічна споруда - швартовні палі, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:019:0129 площею 0,5636 га по вулиця Набережно-Корчуватській, АДРЕСА_3 у Голосіївському районі міста Києва (далі - вимога № 1);

- скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко С. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2015, індексний номер 20906820, зі змінами, внесеними рішеннями від 21.06.2019, індексний номер 47459828, від 26.06.2019, індексний номер 47520234 та здійсненої на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за Товариством права власності на нежитлові будівлі (літ. "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н") - кафе з літнім майданчиком загальною площею 574,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222550080000), до складу якого входять: літ. "Б" (нежитлова будівля) - 128,8 кв.м, літ. "В" (нежитлова будівля) - 17,7 кв.м, літ. "Г" (нежитлова будівля) - 10,3 кв.м, літ. "Д" (нежитлова будівля) - 10,3 кв.м, літ. "Е" (нежитлова будівля) - 10,3 кв.м, літ. "Ж" (нежитлова будівля) - 24,5 кв.м, літ. "З" (нежитлова будівля) - 161,3 кв.м, літ. "И" (нежитлова будівля) - 8,7 кв.м, літ. "К" (нежитлова будівля) - 114,5 кв.м, літ. "Л" (нежитлова будівля) - 37,9 кв.м, літ. "М" (нежитлова будівля) - 34,0 кв.м, літ. "Н" (нежитлова будівля) - 16,5 кв.м., І - басейн, II - гідротехнічна споруда - причал, III, IV - гідротехнічна споруда - швартовні палі, із закриттям відповідного розділу (далі - вимога № 2);

- визнати недійсним договір від 17.05.2024 про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, укладений відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі 17.05.2024 за № 408 (далі - вимога № 3);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача - 1 від 29.02.2024 № 7840/7881 "Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "РК ГАЛЕРА" договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2018 року №1428" (далі - вимога № 4);

- скасувати державну реєстрацію права оренди відповідачу - 2 на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:019:0129 площею 0,5636 га по АДРЕСА_3 у Голосіївському районі міста Києва, оформлену рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44877320 від 27.12.2018, зі змінами, внесеними рішенням від 17.05.2024, індексний номер 73186939, та проведену на підставі договору оренди земельної ділянки № 1428 від 27.12.2018 та договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк № 408 від 17.05.2024, укладених відповідачами, з припиненням такого права (далі - вимога № 5);

- зобов`язати відповідача - 2 повернути територіальній громаді міста Києва в особі відповідача - 1 земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:019:0129 площею 0,5636 га, привівши її у придатний для використання стан (далі - вимога № 6);

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі відповідача - 1 у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,2611 га по АДРЕСА_3 у Голосіївському районі міста Києва, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:019:0129, шляхом зобов`язання відповідача - 2 повернути її територіальній громаді міста Києва в особі відповідача - 1, привівши у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна - будівлі готельного комплексу, частини автомобільної парковки, спортивного майданчику, пункту прокату та споруди невизначеного призначення (далі - вимога № 7).

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні нежитлові приміщення збудовані без дозвільних документів на земельній ділянці водного фонду, що не була відведена для цієї мети, тому ці об`єкти нерухомості є самочинними, чим порушені права та охоронювані законом інтереси територіальної громади, які підлягають судовому захисту.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 (суддя Мудрий С. М.), у задоволені позову відмовлено.

2.2 Рішення суду мотивовано тим, що: прокурор не довів невідповідність оспорюваного договору вимогам чинного законодавства; вимога прокурора про знесення об`єктів нерухомості є порушенням принципу пропорційності, а вимоги про скасування державної реєстрації права оренди та знесення спірних будівель, є похідними, що виключає підстави для задоволення позову у цій частині.

2.3 Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково, вимоги № № 1,6 задоволено, в іншій частині позову відмовлено.

2.4 Свій висновок апеляційний суд в оскаржуваній частині мотивував тим, що: вимоги № № 1, 6 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги, тобто має спеціальний режим обмеженої господарської діяльності, що виключало правові підстави для її забудови відповідачем - 2, та відповідач - 1 передав її у користування відповідачу - 2 на підставі нікчемного правочину; укладений відповідачами спірний договір є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок, тому вимога прокурора про визнання його недійсним не є належним способом захисту порушеного права; вимоги про скасування рішень державного реєстратора та скасування права оренди не є ефективним способом захисту порушеного права. При цьому апеляційний суд вказав, що позовна давність за задоволеними вимогами не пропущена, оскільки відповідачами вчинено триваюче порушення, тому підстави для застосування її наслідків на яких наполягав відповідач - 2 у поданій ним заяві, відсутні.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі відповідач - 2 просить скасувати вищевказану постанову суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги відповідач - 2 посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15 - ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, у постановах Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/20528/21, від 17.01.2023 у справі № 320/2342/19, від 22.05.2024 у справі № 922/436/22, від 11.11.2020 у справі № 640/10134/19, від 12.12.2023 у справі № 906/564/19.

3.3 Поданий відповідачем - 1 відзив на касаційну скаргу не може бути прийнятий до розгляду виходячи із наступного.

3.4 Відповідно до приписів частини другої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

3.5 Згідно статті 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).

3.6 Отже, оскільки поданий відповідачем - 1 відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак ним не додано документу про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, поданий відзив залишається без розгляду.

3.7 Представник Київської міської прокуратури у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні.

3.8 У заявлених клопотаннях про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату колегією суддів під час судового засідання 20.08.2025, проведеного із здійсненням повного фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог статті 222 ГПК України, було відмовлено згідно із положеннями частини 5 статті 233 цього Кодексу без оформлення окремого документа із зазначенням мотивів такої відмови.

4. Мотивувальна частина

4.1 Апеляційний суд встановив, що рішенням відповідача - 1 від 21.05.2009 №461/1517 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об`єктів м.Києва" затверджено проект прибережних захисних смуг водних об`єктів м.Києва, Голосіївський район, згідно з додатком 1.

4.2 У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежилу будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 500 кв. м та визнання права власності на нежиле приміщення загальною, що знаходиться в місті Києві по вулиці АДРЕСА_3 , площею 110,6 кв. м.

4.3 Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12.09.2013 у справі № 759/13463/13-ц, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.10.2013, позовні вимоги задоволено частково, визнано право власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення загальною площею 110,6 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_3 , в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4.4 У вказаному рішенні суду зазначено, що 01.07.2011 ОСОБА_1 (замовник) і ОСОБА_2 (підрядник) укладено договір будівельного підряду № 15 від 14.10.2010, згідно якого підрядник виконав роботи з будівництва нежилої будівлі, що знаходиться в місті Києві по вулиці АДРЕСА_3 , площею 110,6 кв. м., однак оспорював право замовника на цю нежитлову будівлю, у зв`язку із чим суд, на підставі положень статті 386 Цивільного кодексу України визнав право власності на цю будівлю за замовником.

4.5 25.11.2013 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_3, у м.Києві (літ. ?Б?) загальною площею 110,6 кв. м. Підставою виникнення права власності у останнього на зазначене майно вказано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12.09.2013 та ухвала цього ж суду від 20.10.2013 у справі № 759/13463/13-ц (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222550080000).

4.6 07.10.2014 Інспекцією ДАБК у м. Києві зареєстровано подану ОСОБА_1 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації КВ № 143142800456 з "Реконструкції нежитлових приміщень (в літ.Б) під кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_3", згідно якої замовником є ОСОБА_1 , підрядником ТОВ "Гравбудкомплект", початок будівництва липень 2014 року, кінець будівництва вересень 2014 року, загальна площа будівлі 114,8 кв. м.

4.7 10.10.2014 ПП "Дім проектів" на замовлення ОСОБА_1 виготовило Технічний паспорт на громадський будинок - нежитлові будівлі літ. "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М".

4.8 14.11.2014 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві проведено державну реєстрацію змін до права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно по АДРЕСА_3 . Опис змін: нежиле приміщення (літера "Б") загальною площею 110,6 кв. м змінено на нежитлові приміщення (літера "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М") - кафе з літнім майданчиком загальною площею 421,5 кв. м., відомості внесені до реєстру 28.11.2014.

4.9 10.12.2014 проведено первинну реєстрацію відповідача - 2, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ, кінцевим бенефіціарним власником якого були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

4.10 Відповідач - 2 вказував, що ОСОБА_1 були внесені об`єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі, літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М), новостворених після реконструкції нежитлових приміщень (в літ. "Б") під кафе з літнім майданчиком по вул. АДРЕСА_3, в Голосіївському районі м.Києва до статутного капіталу відповідача - 2.

4.11 Також встановлено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18.03.2015 у справі №22-ц/796/267/2015, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.07.2015, апеляційну скаргу тимчасово виконуючого обов`язки Генерального директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" Сарафонова Олександра Володимировича задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2013 в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на нежилі приміщення загальною площею 110,6 кв. м, що знаходяться на вулиці АДРЕСА_3 , скасовано, відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позову до ОСОБА_4 про визнання права власності на нежилі приміщення загальною площею 110,6 кв. м, що знаходяться на на вулиці АДРЕСА_3 .

4.12 При цьому, Апеляційний суд міста Києва у своєму рішенні встановив, що нежитлові будівлі на АДРЕСА_3 знаходяться в прибережній захисній смузі, користувачем якої є КП "Плесо"; до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути права власності або користування на цю земельну ділянку; ОСОБА_1 не надав суду доказів про те, що земельна ділянка, яка знаходиться на АДРЕСА_2 чи АДРЕСА_3 (після виправлення судом описки) в м. Києві та на якій побудовані нежилі приміщення загальною площею 110,6 кв. м надавалася позивачу у встановленому порядку у користування чи передавалася у власність; особа, яка здійснила самочинне будівництво об`єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 Цивільного кодексу України.

4.13 03.04.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко С. С. проведено державну реєстрацію права власності за відповідачем - 2 на нерухоме майно на нежитлові приміщення (літера Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М) - кафе з літнім майданчиком загальною площею 421,5 кв.м на АДРЕСА_3 та припинено речове право ОСОБА_1 на вказане майно (відомості внесені до реєстру 24.04.2024).

4.14 24.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко С. С. видано відповідачу - 2 свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення (літера Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М) - кафе з літнім майданчиком загальною площею 421,5 кв. м за вказаною адресою.

4.15 На замовлення відповідача - 2 від 03.08.2015 Містобудівним кадастром Києва сформовано Витяг щодо чинних містобудівних умов провадження містобудівної діяльності щодо земельної ділянки по АДРЕСА_3, згідно якого земельна ділянка потрапляє до прибережно-захисної смуги, дотримуватись вимог Водного кодексу (ст.89).

4.16 11.08.2015 відповідач - 2 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу про розроблення документації із землеустрою по земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,5635 га, для цільового призначення: 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

4.17 Листом-повідомленням від 14.09.2015 відповідач - 2 повідомив відповідача - 1 про те, що оскільки в встановлений місячний термін ним не прийнято рішення та не надано мотивованої відмови, воно 14.09.2015 уклало договір з ТОВ "Головземпроект" на виконання робіт зі складання проекту землеустрою, на підставі якого розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу - 2 для експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на АДРЕСА_3

4.18 Згідно додатку до пояснювальної записки межі та площа земельної ділянки, що відводиться відповідачу - 2 для експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення становить 0,5636 га. На час обстеження на земельній ділянці розташовані нежилі приміщення (літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж, З И, К, Л, М) загальною площею 421,5 кв. м, серед яких кафе з літнім майданчиком, будинок рибалки, будинок мисливця, лазня, вбиральня та інші будинки для короткострокового відпочинку, які належать на праві власності відповідачу - 2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.04.2015, а також на території комплексу влаштовано пляжну зону з тимчасовими альтанками-наметами, зонтиками та шезлонгами, спортивний та дитячий майданчик, тимчасову сцену для живої музики, кальян-зону.

4.19 За результатами розгляду заяви відповідача - 2 від 07.10.2015 № 65053-000857706-782-05, Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві сформовано довідку № 19-26-7777.2-5167/20-15 від 30.10.2015, в якій зазначено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,5635 га, за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та включена до складу озеленених територій загального користування. Відомості про реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за юридичними та фізичними особами та рішення щодо передачі її у власність чи користування відсутні.

4.20 Листом від 10.11.2015 ДП "Інститут генерального плану міста Києва" повідомило відповідача - 2 щодо меж прибережної захисної смуги затоки р. Дніпро, встановлених рішенням відповідача - 1 від 21.05.2009 № 491/1517, в районі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 та надало відповідне креслення.

4.21 Згідно земельно-кадастрової інформації на земельну ділянку (реєстраційно-обліковий код 90:019:0129) вона має категорію земель "800.Землі водного фонду", умови передачі "оренда на 5 років", категорія земель "500.Землі рекреаційного призначення", площа 5636 кв. м.

4.22 Згідно переліку обмежень у використанні земельної ділянки по АДРЕСА_3 від 06.06.2018 вказана земельна ділянка має, у тому числі, наступні обмеження: водоохоронна зона - 0,5636 га, прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах - 0,5636 га, зона особливого режиму забудови - 0,1721 га та 0,5636 га.

4.23 Згідно переліку обмежень у використанні земельної ділянки по АДРЕСА_3, із визначенням норм, підстав їх встановлення та умов використання від 06.06.2018 вказана земельна ділянка має, у тому числі, наступні обмеження: водоохоронна зона - вся ділянка, площа 0,5636 га (рішення Київради від 21.05.2009 № 461/1517 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва", стаття 87 Водного кодексу України); прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах - вся ділянка, площа 0,5636 га (рішення Київради від 21.05.2009 № 461/1517 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва", статті 88, 89 Водного кодексу України, статті 60, 61 Земельного кодексу України).

4.24 Висновками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 16-0576-В від 21.09.2016, Державного агентства водних ресурсів України № 3724/9/11-18 від 26.06.2018, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 064/478-60 від 14.03.2016, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві № 1063/41-16 від 06.10.2016 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу - 2 для експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на АДРЕСА_3 у Голосіївському районі міста Києва. При цьому, у висновку Державного агентства водних ресурсів України зазначені обмеження у використанні земельної ділянки - відповідно до обмежень, встановлених для прибережних захисних смуг, а у висновку Головного управління Держгеокадастру у місті Києві зазначено, що замовник зобов`язаний земельну ділянку в межах прибережних захисних смуг використовувати з дотриманням вимог статті 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України.

4.25 Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.12.2018 НВ-0002552532018 19.07.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві проведено державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,5636 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, та присвоєно кадастровий номер: 8000000000:90:019:0129. Зі змісту зазначеного витягу вбачається, що цільове призначення земельної ділянки: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорія земель: землі рекреаційного призначення, вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Відомості про обмеження: водоохоронна зона, 0,5636 га, стаття 87 Водного кодексу України, строк дії обмеження - безстроково; прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, 0,5636 га, статті 88, статті 60, 61 Земельного кодексу, строк дії обмеження - безстроково.

4.26 20.11.2018 відповідачем - 1 прийнято рішення № 111/6162, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу - 2 для експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на АДРЕСА_3 (категорія земель - землі рекреаційного призначення) та, за умови виконання пункту 3 цього рішення, передано вищезазначену земельну ділянку в оренду відповідачу - 2 на 5 років для експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на АДРЕСА_3 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24.04.2015, індексний номер 36735945, Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.05.2015 №36736314).

4.27 Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №393070705 від 30.08.2024, 27.12.2018 проведено державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Києва в особі відповідача - 1 на земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:90:019:0129, площею 0,5636 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

4.28 27.12.2018 відповідачем - 1 (орендодавець) та відповідачем - 2 (орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за №1428, відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.1 якого на підставі рішення відповідача - 1 від 20.11.2018 за № 111/6162 орендар приймає в оренду (строкове платне використання) на 5 років земельну ділянку площею 0,5636 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, із цільовим призначенням: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорії: землі рекреаційного призначення, видом використання: для експлуатації та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, та якій присвоєно кадастровий номер: 8000000000:90:019:0129.

4.29 Відповідно до пункту 11.7 договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право перед іншими особами на поновлення договору.

4.30 27.12.2018 проведено державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку за відповідачем - 2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 393070705 від 30.08.2024.

4.31 21.06.2019 на підставі довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Проекттехсервісгруп" про показники об`єкта нерухомого майна вих. № 0089/19 від 13.06.2019 та технічного паспорту проведено державну реєстрацію змін до площі об`єкта нерухомого майна, що розташовані по АДРЕСА_3, у Голосіївському районі міста Києва (реєстраційний номер 222550080000), а саме: нежитлові приміщення (літера "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н") - кафе з літнім майданчиком загальною площею 421,5 кв.м, змінено на нежитлові будівлі (літ. "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н") - кафе з літнім майданчиком загальною площею 574,8 кв.м.

4.32 26.09.2023 відповідач - 2 звернувся відповідача - 1 із клопотання № 586705176 про поновлення договору оренди.

4.33 27.10.2023 представником Департаменту земельних ресурсів - державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Лисенком А. В., відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням сесії відповідача - 1 від 20.04.2017 № 241/2463, проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:019:0129, площею 0,5636 га, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки № ДК/242-АО/2023 та встановлено, що на місці розташування вказаної земельної ділянки розміщується готельно-розважальний комплекс "Galera Resort", територія комплексу огороджена парканом, у межах огородженої території розміщується будівля ресторану, декілька альтанок, літній майданчик, басейн, на території ростуть поодинокі дерева, трав`яниста рослинність та декоративний газон. Зі сторони вулиці Набережно-Корчуватська на суміжній земельній ділянці розміщується автомобільна парковка та автомобільна електрична зарядка для відвідувачів вищевказаного комплексу. Із західної сторони від земельної ділянки розміщується будівля невідомого призначення, спортивний майданчик, туалет та споруда пункту прокату спорядження. З північно-східної сторони від земельної ділянки розміщується причал, до якого прибудовано готельний комплекс. Межові знаки земельної ділянки в натурі (на місцевості) відсутні. Відповідно до технічного звіту щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною готельний комплекс, частина автомобільної парковки, спортивний майданчик, пункт прокату та споруда невизначеного призначення розміщуються за межами відведеної відповідачу - 2 земельної ділянки, орієнтовна площа додатково займаної території 2611 кв. м. Зважаючи на викладене, вбачається самовільне зайняття земельних ділянок загальною орієнтовною площею 2611 кв. м. Додатками до акту є матеріали фотофіксації.

4.34 20.12.2023 постійна комісія з питань архітектури, містопланування та земельних відносин проголосувала за підтримання проекту рішення відповідача - 1 щодо поновлення договору оренди з відповідачем - 2, збільшивши строк оренди з 10 до 15 років. У пояснювальній записці до проекту рішення відповідача - 1 про поновлення відповідачу - 2 договору оренди зазначено, що з акту обстеження вбачається самовільне зайняття земельних ділянок загальною орієнтовною площею 2611 кв. м.

4.АДРЕСА_3 Листом № 15-3вих-24 від 10.01.2024 Київська міська прокуратура повідомила відповідача - 1 про недобросовісність відповідача - 2 та втрату ним переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, оскільки право власності на об`єкти нерухомого майна було зареєстровано на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, при цьому відсутня інформація про відведення ОСОБА_1 , відповідачу - 2 або іншій особі земельної ділянки на дату видачі свідоцтва про право власності, що може свідчити про самочинність будівництва.

4.36 У листі № 05716-1801 від 08.02.2024 Департамент на виконання доручення відповідача - 1 від 10.01.2024 № 1184 повідомив, що на момент підготовки проекту рішення про поновлення договору оренди землі відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу - 2 на праві приватної власності належало майно - нежитлові будівлі (літ. "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н") - кафе з літнім майданчиком загальною площею 574,8 кв. м. На момент підготовки даного листа остаточне рішення відповідачем - 1 не прийнято.

4.37 29.02.2024 на сесії відповідача - 1 прийнято рішення № 7840/7881, яким, зокрема, поновлено відповідачу - 2 на 10 років договір оренди земельної ділянки від 27.12.2018 № 1428.

4.38 Листом від 03.05.2024 № 15-65-вих24 прокурор звернувся до начальника КП Київради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та просив надати інформацію щодо всіх власників об`єктів нерухомого майна, що розташовані по АДРЕСА_3 з моменту первісної реєстрації права власності на них до останньої реєстрації, проведеною Бюро.

4.39 У листі від 15.05.2024 КП Київради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило прокурора, що згідно реєстрових книг за запитуваною адресою нерухоме майно на праві власності не реєструвалося.

4.40 Листом від 03.05.2024 № 15-70-вих24 прокурор звернувся до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва та просив надати інформацію щодо реєстрації ДАБІ України 13.07.2014 за № 082142040265 декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію ІДАБК у м.Києві 07.10.2014 за № КВ143142800456 декларації про готовність до експлуатації об`єкту, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:019:0129 по АДРЕСА_3, чи реєструвались Департаментом документи на проведення підготовчих або будівельних робіт, чи реєструвались документи, що посвідчують готовність об`єкта та чи дійсні вказані документи на даний час, чи проводилась перевірка додержання вимог містобудівного законодавства.

4.41 Листом від 14.05.2024 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва повідомив прокурора, що він не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт, прийняття закінчених будівництвом об`єктів за запитуваною адресі, у Департаменту відсутня інформація щодо вказаних прокурором декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, а наказом Департаменту від 06.06.2018 № 214 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлових приміщень (в літ. Б) під кафе з літнім майданчиком на АДРЕСА_3 у Голосіївському районі м.Києва" від 23.07.2014 № УІ 082142040265 та реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07.10.2014 №КВ 142142800456.

4.42 Листом від 03.05.2024 № 15-68-вих24 прокурор звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України та просив надати інформацію щодо реєстрації ДАБІ України 13.07.2014 за № 082142040265 декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію ІДАБК у м. Києві 07.10.2014 за № КВ143142800456, декларації про готовність до експлуатації об`єкту, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:019:0129 по АДРЕСА_3, чи реєструвались Інспекцією чи її територіальним органом у місті Києві документи на проведення підготовчих або будівельних робіт, чи реєструвались документи, що посвідчують готовність об`єкта та чи дійсні вказані документи на даний час, чи проводилась перевірка додержання вимог містобудівного законодавства.

4.43 Листом від 17.05.2024 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила прокурора, що згідно інформації у Реєстрі будівельної діяльності зареєстровані Департаментом ДАБІ у м. Києві декларація про початок виконання будівельних робіт від 23.07.2014 № УІ 082142040265 та декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 07.10.2014 № КВ 142142800456 - скасовані наказом від 06.08.2018 № 214м/р.

4.44 Листом від 17.05.2024 № 0570202/1-6729 Департамент земельних ресурсів повідомив прокуратуру, що 29.02.2024 відповідачем - 1 прийнято рішення № 7840/7881, яким поновлено договір оренди земельної ділянки від 27.12.218 №1428, однак сам договір ще не було укладено. Крім цього, зазначено, що питання надання оцінки щодо правомірності державної реєстрації права власності на нерухоме майно не належить до повноважень Департаменту.

4.45 Листом від 03.05.2024 №15-71-вих24 прокурор звернувся до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та просив надати документи, що містяться у реєстраційній справи на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 222550080000.

4.46 Листом від 09.05.2026 Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України відмовило прокурору у наданні запитуваної інформації.

4.47 17.05.2024 відповідачами укладено договір про укладення договору земельної ділянки на новий строк, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 408, яким поновлено на 15 років договір оренди земельної ділянки від 27.12.2018, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1428, строк дії якого закінчився, та викладено договір оренди земельної ділянки № 1428 від 27.12.2018 у новій редакції.

4.48 17.05.2024 у зв`язку з укладенням вищезазначеного договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні зміни.

4.49 Крім того встановлено, що відповідачем - 2 подано заяву про застосування позовної давності.

4.50 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.51 Встановивши обставини справи та дослідивши подані сторонами докази, у їх сукупності, апеляційний суд встановив, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги у затоці "Галерна" на річці Дніпро, тобто вона відноситься до земель водного фонду і на неї розповсюджується спеціальний режим обмеженої господарської діяльності, тому надання у користування такої земельної ділянки без урахування обмежень, зазначених у статті 59-61 Земельного Кодексу України, суперечить вимогам статті 93 цього Кодексу. При цьому апеляційний суд зазначив, що знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна, яке зареєстроване за відповідачем - 2, не може відноситься до об`єктів, що можуть знаходитися у прибережній захисній смузі та експлуатуватися, не порушуючи при цьому режиму використання спірної земельної ділянки.

4.52 Суд апеляційної інстанції зазначив, що здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва встановлено рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 22-ц/796/267/2015, яке набрало законної сили, а реєстрація за відповідачем - 2 права власності на вказані нежитлові приміщення, після їх внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу, також не змінює правовий режим такого будівництва, як і подальші реконструкції та добудови, оскільки вказані добудови здійснювались відповідачем - 2 з порушенням спеціального режиму обмеженої господарської діяльності у межах прибережної захисної смуги. Крім того, самочинність забудови відповідачем - 2 орендованої земельної ділянки підтверджується також даними, внесеними 21.06.2019 та 26.06.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якими фактично збільшено площу зареєстрованого за відповідачем - 2 самочинно збудованого його засновником майна з 421, 5 кв.м на 574,8 кв.м, а також додано зміни до назви об`єкта нерухомого майна, доповнивши його літерою "Н", басейном та гідротехнічними спорудами. У даному випадку перебудова об`єктів нерухомості неможлива, оскільки вся спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги.

4.53 Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач - 2 не міг законно набути право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці, юридичне оформлення права власності ОСОБА_1 на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване, передача його у статутний капітал відповідача - 2, прийняття органом місцевого самоврядування рішень щодо укладення договору оренди, тому належним та ефективним способом захисту прав територіальної громади міста Києва у спірних правовідносинах є лише вимога прокурора про знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна та повернення спірної земельної ділянки і задоволення цих вимог саме по собі остаточно вирішить юридичну долю спірного самочинного будівництва та земельної ділянки у встановленому законом порядку.

4.54 Дослідивши доводи касаційної скарги та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

4.55 Касаційне провадження у справах згідно положень частини першої статті 300 ГПК України здійснюється судом виключно в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

4.56 При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

4.57 Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

4.58 Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.59 Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

4.60 Для визначення ?подібності правовідносин?, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

4.61 Так, у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

4.62 При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

4.63 З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

4.64 У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

4.65 Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

4.66 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

4.67 Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15 - ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, у постановах Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/20528/21, від 17.01.2023 у справі № 320/2342/19, від 22.05.2024 у справі № 922/436/22, від 11.11.2020 у справі № 640/10134/19, від 12.12.2023 у справі № 906/564/19.

4.68 У пунктах 8.52-8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (предмет спору визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування у частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки; зобов`язання повернути Світловодській міській раді земельну ділянку шляхом складення акта приймання-передачі земельної ділянки), сформульовано висновок про те, що з огляду на встановлені в цій справі обставини неможливості визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки внаслідок того що компетентними державними органами не було визначено межі села Мала Скельова на час укладення оспорюваного договору та врегулювання в договірному порядку процедури усунення таких наслідків, Велика Палата Верховного Суду вважає, що прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідача-2 на оренду землі, оскільки таке втручання є непропорційним тому заходу, якого вимагає прокурор. Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним у цьому випадку матиме негативні наслідки як для органу місцевого самоврядування, який діє як власник майна, так і для орендаря. Власник (місцева рада) у такому випадку внаслідок неналежних дій інших державних органів позбавляється одного зі своїх повноважень - можливості передачі землі у користування до визначення меж населеного пункту компетентними державними органами та можливості отримання хоча б мінімального доходу за землекористування, яке не заборонено законодавцем, виходячи з приписів пункту 288.5 статті 288 ПК України. А землекористувач (відповідач-2) обмежується у праві використання спірної земельної ділянки відповідно до її цільового призначення за договором та можливості ведення підприємницької діяльності на ній. Відтак, задоволення позову прокурора в цій справі призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання, що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

4.69 Натомість, як встановлено у справі, яка переглядається, спірна земельна ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги, тобто має спеціальний режим обмеженої господарської діяльності, що виключало правові підстави для її забудови відповідачем - 2, та відповідач - 1 передав її у користування відповідачу - 2 на підставі нікчемного правочину, що є відмінним від обставин справи на яку посилається заявник у касаційній скарзі.

4.70 Доводи, викладені у касаційній скарзі про те, що апеляційний суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 6 частини першої статті 3, частин першої-третьої статті 13 ЦК України (дотримання принципів добросовісності, розумності, заборони суперечливої поведінки), викладених у постанові від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, є безпідставними, оскільки у зазначеній справі судами досліджувалися різні за змістом докази у певних обставинах конкретної справи, які подавалися сторонами, та на підставі встановлених обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, а висновки Верховного Суду щодо необхідності застосування принципів добросовісності, розумності, заборони суперечливої поведінки сформовані з урахуванням конкретних обставин кожної справи та змісту правовідносин, які є відмінними від правовідносин сторін у цій справі. У касаційній скарзі у справі № 910/10840/24 заявник лише цитує загальні висновки Верховного Суду і не обґрунтовує та не конкретизує, в чому полягає невідповідність висновків апеляційного суду висновкам Верховного Суду. Такі посилання скаржника носять суто декларативний характер і також не свідчать про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права у справі, в якій подано касаційну скаргу. У цьому контексті узагальнене посилання на висновки Верховного Суду не може бути розцінене як наведення правового висновку, який би спростовував позицію апеляційного суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

4.71 У постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек. Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки, враховуючи, зокрема, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно того, хто є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Бонус-трейд", на користь якого, як установили суди першої й апеляційної інстанцій, ТОВ "Бабаївськ-інвест" відчужило предмет іпотеки, що є відміним від предмета позову та обставин справи, яка переглядається.

4.72 У справі, що переглядається у касаційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що одним із кінцевих бенефіціарних власників відповідача - 2 є ОСОБА_1 , який і відчужив майно відповідачу - 2.

4.73 У справі № 910/8413/21 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023) предметом спору були вимоги про розірвання інвестиційного договору про реконструкцію та реставрацію нежилих будинків та зобов`язання ПрАТ ?Центрелеватормлинбуд? повернути територіальній громаді міста Києва об`єкти нерухомого майна, з тих підстав, що ПрАТ ?Центрелеватормлинбуд? та КП ?Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт? упродовж тривалого строку не виконали обов`язків, покладених на них Інвестиційним договором, внаслідок чого територіальна громада міста Києва значною мірою позбавилась того, на що вона розраховувала під час укладення цього договору, що є підставою для його розірвання відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, а садиба Терещенків підлягає поверненню територіальній громаді міста Києва. При цьому у пунктах 268, 269 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відповідач-1 не є добросовісним набувачем зазначеного об`єкта культурної спадщини. За таких обставин неможливо виснувати про те, що втручання у право відповідача-1 мирно володіти майном, яке він за добросовісної поведінки не міг отримати у власність, є для нього надмірним тягарем.

Утім, як вбачається із викладеного вище, фактичні обставини та правове регулювання у вказаній справі не є подібним до справи, що переглядається.

4.74 Щодо наведеній у касаційній скарзі постанови Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/20528/21, яка на переконання скаржника не була врахована апеляційним судом, колегія суддів зазначає, що скаржник виокремив згадані висновки з контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 910/10840/24 доказів та встановлених фактичних обставин. При цьому посилання скаржника на вказану постанову Верховного Суду в контексті його доводів щодо добросовісності, то колегія суддів зазначає, що відповідні обставини оцінюються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин відповідної справи, а тому надання іншої оцінки певним таким обставинам у інших справах автоматично не спричиняє помилковість висновків апеляційного суду у справі розглядуваній.

4.75 У справі № 320/2342/19 (постанова Верховного Суду) предметом спору були вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Гостомельської селищної ради від 04.04.2019 № 845-50-VII, яким надано відповідній особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Водночас у справі, що розглядається, не йдеться про розгляд такої вимоги та застосування апеляційним судом відповідних норм права. Отже, обставини у цій справі неподібні зі справою, що розглядається, а тому висновок Верховного Суду не є застосовним до цієї справи.

4.76 Колегія суддів вважає нерелевантним висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 22.05.2024 у справі № 922/436/22 до спірних правовідносин, які виникли у справі № 910/10840/24, оскільки Верховний Суд у справі № 922/436/22, залишаючи без змін ухвалу апеляційного господарського суду, якою затверджено мирову угоду між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг" та закрито провадження у справі, зазначив, що мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. Крім того, Верховний Суд з посиланням на приписи статті 376 Цивільного кодексу України зазначив, що знесення самочинного об`єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. При цьому Верховний Суд у справі № 922/436/22 зазначив, що керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подав позов в інтересах власника земельної ділянки - Харківської міської ради. Водночас висловленим при укладенні мирової угоди волевиявленням Харківська міська рада погодилася з будівництвом відповідачем на земельній ділянці житлового комплексу та з подальшим оформленням прав на земельну ділянку в установленому порядку. Враховуючи правові наслідки надання власником земельної ділянки згоди на її використання та можливість у подальшому визнання права власності на об`єкт, Верховний Суд у справі № 922/436/22 з огляду на приписи статей 375 та 376 Цивільного кодексу України визнав надмірними доводи керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про необхідність знесення самочинного будівництва. Таким чином, колегія суддів не може взяти до уваги посилання заявника касаційної скарги на вказану постанову Верховного Суду, оскільки вона суттєво відрізняються за предметом і підставами позовних вимог, установленими фактичними обставинами, змістом правовідносин та їх матеріально-правовим регулюванням від цієї справи № 910/10840/24.

4.77 Суд касаційної інстанції відмічає, що цитування у касаційній скарзі інших висновків із постанов Верховного Суду, зокрема, від 11.11.2020 у справі № 640/10134/19, від 12.12.2023 у справі № 906/564/19, взагалі не є обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, адже з урахуванням положень статті 290 ГПК України саме скаржник (у скарзі) зобов`язаний повно викласти та детально описати невідповідність оскаржуваного судового рішення практиці Верховного Суду із застосування конкретної норми, а Верховний Суд не наділений такими повноваженнями замість скаржника.

4.78 При цьому, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини, які були предметом розгляду у наведених скаржником справах, очевидно не є подібними за характером урегульованих нормами права прав і обов`язків учасників таких відносин, а також за нормативно-правовим регулюванням правовідносин, що виникли між їх учасниками, ураховуючи контекст даної справи, у якій, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем - 2 здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, яка перебуває у межах прибережної захисної смуги, що виключало правові підстави для її забудови відповідачем - 2.

4.79 За вказаних обставин спірні правовідносини, які були предметом розгляду у наведених скаржником справах, очевидно не є подібними за характером урегульованих нормами права прав і обов`язків учасників таких відносин, а також за нормативно-правовим регулюванням правовідносин, що виникли між їх учасниками, ураховуючи контекст даної справи.

4.80 Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження під час касаційного провадження.

4.81 Верховний Суд також зазначає, що інші доводи, викладені у касаційній скарзі, виключними підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

4.82 Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.83 При цьому колегія суддів зазначає, що як вказувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц: прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61, 62 ЗК України, статті 89, 90 ВК України). Вони встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (частина друга статті 60 ЗК України, частина друга статі 88 ВК України). У прибережних захисних смугах уздовж річок забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку) пункт 4 частини другої статті 89 ВК України) (пункт 48); Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон, зокрема, уздовж річок з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).

4.84 Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що у прибережній захисній смузі (на земельній ділянці рекреаційного призначення) заборонене будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних.

4.85 Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

4.86 За наведених обставин, згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача - 2.

4.87 Сплачена скаржником сума судового збору за подання касаційної скарги в силу положень пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" поверненню не підлягає, оскільки Верховним Судом закривається касаційне провадження, а не провадження у справі.

Керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?РК ГАЛЕРА? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі № 910/10840/24 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил