Рішення від 04.08.2025 по справі 910/24323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2025Справа № 910/24323/16 (5011-64/9979-2012)

За позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про усунення недоліків

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача не з`явились

Від відповідача Салашна Л.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про усунення недоліків технічного стану бетонних карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно-Хрещатицької.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 у справі № 5011-64/9979-2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству "Держаний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 направлено матеріали справи № 5011-64/9979-2012 для виконання експертного дослідження, призначеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 та зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи з Державного підприємства "Держаний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна".

24.07.2024 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Держаний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" надійшов лист про неможливість проведення Інститутом будівельно-технічної експертизи у справі, у зв`язку з невиконанням обов`язку сторін оплати експертного дослідження.

Враховуючи повернення матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 поновлено провадження у справі № 5011-64/9979-2012 та призначено підготовче засідання на 04.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 матеріали справи № 5011-64/9979-2012 за позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про усунення недоліків передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд".

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2024 справу № 910/24323/16 (5011-64/9979-2012) передано судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 прийнято справу № 5011-64/9979-2012 за позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про усунення недоліків до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", підготовче засідання призначено на 13.01.2025.

08.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 розгляд справи відкладено на 24.03.2025.

17.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив позивача на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено позов Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про усунення недоліків в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до судового розгляду по суті на 26.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 відкладено розгляд справи на 04.08.2025.

У судовому засіданні 04.08.2025 представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2004 між Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" (відповідач) укладено контракт № 21-12 на виконання робіт по будівництву з`їздів з Подільського мостового переходу на вулицю Набережно-Хрещатицьку з будівництвом набережної річки Дніпро та мосту на вході в Гавань транспортної розв`язки на примиканні до Набережного шосе, реконструкції існуючого мосту через Гавань та заїзду на естакаду мостового переходу.

27.03.2012 представниками Комунальної корпорації «Київавтодор» разом з представниками комунального підприємства «Київавтошляхміст» проведено комісійний огляд технічного стану карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно-Хрещатицької (прийняту в експлуатацію у 2010 році). Під час огляду комісією виявлені недоліки конструкцій карнизних блоків, а саме: руйнування захисного гідроізоляційного шару бетону, руйнування шару бетону карнизних блоків вздовж технічного тротуару, на якому встановлена перильна огорожа та з боку встановлення елементів бар`єрної огорожі, корозія оголеної арматури, розшарування бетону та розтріскування поверхні бетону, крихкість зовнішніх шарів бетону.

На адресу позивача надійшов лист КК «Київавтодор» від 04.04.2012 № 01-36/557 щодо усунення недоліків технічного стану карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно- Хрещагицької.

Позивачем було проведено додаткове обстеження за участю представників КК «Київавтодор», КП «Київавтошляхміст» та ПАТ «Мостобуд», про що складено дефектний акт від 23.04.2012 на ремонт карнизних блоків, водночас відповідач відмовився від його підписання і жодного кроку до усунення недоліків не зробив.

Позивач вимагав у відповідача у стислі терміни усунути недоліки технічного стану бетонних карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно-Хрещатицької в межах гарантійного строку, визначеного законодавством, за власний рахунок а також вжити невідкладних заходів щодо зупинення розвитку процесу руйнування (корозії) бетонних конструкцій естакади.

Зважаючи на те, що вказані дії відповідачем вчинені не були, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов`язати відповідача усунути недоліки технічного стану бетонних карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно-Хрещатицької.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами першою та другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, монолітна естакада по вул. Набережно-Хрещатицькій була побудована і здана в експлуатацію в жовтні 2010 року згідно проектної документації, розробленої ТОВ "Союзтранспроект", затвердженої замовником і переданої відповідачем. Всі залізобетонні конструкції естакади в тому числі і карнизні блоки виготовлені згідно з вищевказаною проектною документацією. За проектом були виконані роботи з улаштування захисту поверхні карнизних блоків антикорозійними матеріалами.

Всі необхідні документи по виготовленню, встановленню та антикорозійному захисту карнизних блоків були передані замовнику у складі виконавчої документації по будівництву естакади.

Листом № 469/07-12 від 25.05.2012, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач повідомив позивача про те, що місця руйнування верху карнизних блоків вздовж тротуару проїзної частини естакади не являються недоліком в ході будівництва. Так, спостерігається руйнування карнизних блоків в місцях скупчення піщано-сольової суміші, якою в великій кількості посипають проїзну частину експлуатаційні служби міста в зимовий період. З настанням тепла агресивний вплив тільки посилюється. ШЕУ на дорогах міста посилено прибирала цю суміш, а на естакаді цього не спостерігалося. З огляду на те, що руйнування карнизних блоків сталося не з вини відповідача, а інших чинників, відповідач вказаним листом повернув позивачу дефектні акти без підпису.

В Акті огляду технічного стану карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно-Хрещатицької від 27.03.2012, складеному без участі відповідача, зазначено, що виявлені недоліки конструкцій карнизних блоків, бетонування яких проводилося у зимовий період, утворилося за рахунок порушення технології виконання робіт з бетонування та доглядом за його поверхнею.

При цьому, позивачем не надано жодного доказу порушення технології виконання робіт з бетонування і виконання їх у зимовий період.

Так, позивач посилається на виконання відповідачем робіт у лютому 2009 року та у вересні 2010 року. Однак, як вбачається із додаткових пояснень відповідача № 1634/02-12 від 18.12.2012, роботи з монтажу залізобетонних карнизних блоків на мостовому переході естакади по вул. Набережно-Хрещатицькій здійснювалися у серпні-вересні 2010 року. Зазначені роботи виконувалися відповідачем за наданим позивачем завданням на таке будівництво лише 05.05.2010.

Надана позивачем схема розкладки карнизних блоків з відміткою позивача 05.05.2010 свідчить про дозвіл на початок робіт, а відмітка відповідача від 05.05.2010 свідчить про прийняття такого завдання до роботи. Обсяги необхідних для монтажу карнизних блоків підтверджується відомістю, копія якої міститься в матеріалах справи.

Загальна кількість карнизних блоків в розмірі 64,82 м.куб, і підтверджена актами виконаних робіт за серпень 2010 року та вересень 2010 року в повному обсязі не у зимовий період, тому висновки, вказані в Акті огляду технічного стану карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно-Хрещатицької від 27.03.2012, є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім того, вказаний акт не містить перелік та кількість карнизних блоків в яких, нібито, були виявлені недоліки. Разом з тим, в Дефектному акті без номеру і дати, доданому позивачем до позову, вже вказується, що 201 карнизний блок потребує ремонту. Слід звернути увагу на те, що фотографії, додані позивачем до позову, також не підтверджують, що кількість карнизних блоків з недоліками становить саме 201 шт. Окрім того, в самому Акті огляду технічного стану карнизних блоків естакади вздовж вул. Набережно-Хрещатицької від 27.03.2012 взагалі відсутня вказівка про те, що комісія проводилася фото чи відеофіксація.

В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019р. по справі №917/1307/18.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, позивачем не доведено наявність істотних порушень вимог щодо якості виконання робіт з бетонування конструкцій карнизних блоків, а також порушення технології їх виконання, а відтак, всупереч обов`язку доказування позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що відповідачем було виконано роботи з істотним порушенням вимог щодо їх якості.

Крім того, позовні вимоги обґрунтовані ч. 1 ст. 858 ЦК України. Зокрема, позивач з посиланням на вказану статтю зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 12.10.2012 призначено у справі № 5011-64/9979-2012 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству "Держаний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" та на вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Чи відповідає стан залізобетонних конструкцій естакади (в тому числі карнизні блоки) об`єкта (естакада вздовж вул. Набережно-Хрещатицької) технічним нормам, чи не перебувають вони в аварійному стані?

- Чи було дотримано під час будівництва естакади (в тому числі карнизних блоків) ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва?

- Чи являється руйнування верху карнизних блоків вздовж тротуару проїзної частини естакади недоліком в ході будівництва?

- У випадку, якщо руйнування верху карнизних блоків вздовж тротуару проїзної частини естакади не є недоліком в ході будівництва, то внаслідок чого сталось таке руйнування?

- Чи були дотримані Правила експлуатації естакади після введення її в експлуатацію?

- Чи мають місце недоліки, встановлені актом комісійного огляду технічного стану карнизних блоків естакади від 27.03.2012 року?

- Яка вартість робіт з усунення недоліків технічного стану карнизних блоків естакади ?

- Чи відповідає клас бетону карнизних блоків змонтованих на естакаді (проектному класу В 30)?

- Чи відповідає морозостійкість бетону карнизних блоків змонтованих на естакаді (проектному класу F 200)?

- Чи відповідає водонепроникність бетону карнизних блоків змонтованих на естакаді (проектному класу W 6)?

- Чи забезпечує надійний захист від впливів агресивного середовища лакофарбове покриття нанесення на карнизні блоки?

- Чи підтверджена загальна кількість виконаних робіт з монтажу карнизних блоків у розмірі 64,82 м.куб. актами виконаних робіт за серпень 2010 року та вересень 2010 року? Чи відповідають висновки комісії тому, що роботи з монтажу карнизних блоків здійснені в зимовий період?

- Чи являються встановлені в затвердженому Комунальною корпорацією "Київавтодор" Акті від 27 березня 2012 року (з урахуванням наданих Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" фотознімків) руйнування конструкцій карнизних блоків наслідком неправильної експлуатації об`єкту, в тому числі через посипання проїзної частини експлуатаційними службами міста в зимовий період?

- Чи атестована Ваша експертна установа для проведення експертних досліджень бетону? Чи має відповідну атестовану лабораторію? Або поставлені питання вимагають звернення до інших спеціалізованих випробувальних центрів?

Втім, листом від 19.07.2024 за вих. № 19.1-9-857 Державне підприємство "Держаний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" повідомив про неможливість проведення Інститутом будівельно-технічної експертизи у справі, у зв`язку з невиконанням обов`язку сторін оплати експертного дослідження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.08.2025.

Суддя П.П. Чеберяк