Рішення від 25.08.2025 по справі 951/418/24

Справа № 951/418/24

Провадження №2/951/13/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Галаса В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

короткий виклад обставин справи.

29.05.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту - ТОВ «Споживчий центр») - Чайка І. В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 18.04.2023-100000500 від 18.04.2023 в розмірі 9540 грн й судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.04.2023-100000500, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в розмірі та на умовах, встановлених договором, а останній - повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в сумі 4500 грн строком на 42 днів зі сплатою процентної ставки «Економ» фіксованої незмінної процентної ставки в розмірі 2 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду й періоду «Економ» й процентної ставки «Стандарт» - фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 3 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, крім періоду застосування процентної ставки «Економ». Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 27.05.2024 утворилася заборгованість в сумі 9540 грн, з яких: 4500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 5 040 грн - заборгованості за процентами.

З огляду на те, що на даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за кредитним договором, представник позивача згідно з статтями 14, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 19, 76-81, 175, 184, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України просить позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 29.05.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Суддею у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 05.06.2024 сформовано засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

Відповідь на вказаний запит отримана 05.06.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 06.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судового засідання від 09.12.2024 задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ряд документів, зазначених у такій.

23.12.2024 ухвалою судового засідання задоволено клопотання представника ТОВ «Споживчий центр» - Павленка Д. О. про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» ряд документів, зазначених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 11.02.2025 у справі № 951/418/24 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

04.07.2025 на адресу суду від Івано-Франківського відділення КНДІСЕ надійшло повідомлення про неможливість надання висновку за результатами проведення судової економічної експертизи № 333/25-28 від 27.06.2025 у зв`язку з недостатністю наданих матеріалів.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 08.07.2025 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання.

Позиція учасників справи.

20.06.2024 ОСОБА_1 подав до суду відзив згідно з яким просить у задоволенні позовних вимог відмовити; витребувати у ТОВ «Споживчий центр» ряд доказів; призначити у справі № 951/418/24 судово-економічну експертизу; визнати обов`язковою явку позивача; зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 60 000 грн для забезпечення можливо відшкодування майбутніх його витрат на професійну правничу допомогу; у випадку задоволення позову розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на п`ять років; зменшити розмір судових витрат.

Зазначає, що не укладав жодних кредитних договорів з позивачем; останній не довів належними доказами перерахування йому коштів; виписка, яка долучена позивачем до позову не містить обов`язкових відомостей щодо первинних документів, встановлених чинним законодавством, тому не може слугувати належним доказом у справі; зміст виписки не дозволяє ідентифікувати рух по рахунку саме кредитних коштів, а не власних коштів відповідача, встановити вхідний і вихідний залишок коштів на рахунку, підтвердити факт наявності кредитного ліміту або його перерахування банком на рахунок відповідача; в матеріалах справи відсутні докази існування «умов та порядку укладення договорів про споживчий кредит зі споживачами фінансових послуг», які розміщені в мережі Інтернет на час виникнення спірних правовідносин; не долучено витягу із книги обліку наказів про затвердження вказаних Умов; текст Умов не підписаний відповідачем й відсутні докази ознайомлення відповідача з такими у відповідній редакції станом на час укладення договору; долучені позивачем до позовної заяви копії документів належним чином не завірені; в договорі відсутній графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших його фінансових зобов`язань; перед укладенням договору відповідачу не було повідомлено інформацію, зазначену у ч. 2ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»; в порушення вказаного законупозивач не надав відповідачу, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, як це зазначено у п. 9.10 договору; матеріали справи не містять підтверджень, що договір був акцептований, підписаний відповідачем, саме цей договір розумів останній, ознайомився й погодився з отриманням грошових коштів на умовах, визначених у договорі; наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості не оформлений відповідно до ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 17.04.2003; такий розрахунок заборгованості базується на власних припущення позивача та не підтверджений первинними документами у відповідності дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; відповідачу не відомо, яка саме відсоткова ставка була застосована у даному розрахунку; в договорі не зазначено в якій формі встановлена ціна, чи входять до її складу сплата процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань; на думку відповідача відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Крім того, вказує, що він не був у встановленому законом порядку повідомлений про зміну відсоткової ставки, а така була змінена позивачем в односторонньому порядку. Також зауважив, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня, його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення спожива, звільняється зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором, а також заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4ст.1056-1ЦК України у разі невиконання зобов`язань договором про споживчий кредит у вказаний вище період.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Представник ТОВ «Споживчий центр» Ларіонов К. О. в судове засідання, після оголошення перерви, не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Так як текст рішення складено 25.08.2025, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 19.08.2025, датою ухвалення рішення є саме 25 серпня 2025 року.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення й не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, заразом в силу частин 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом або в цей строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Згідноз ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тож якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на сайті кредитора; заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

18.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.04.2023-100000500 шляхом підписання останнім електронним цифровим підписом заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а останній - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Кредит надається на наступних умовах: сума кредиту - 4500 грн; строк на який надається кредит 42 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 29.05.2023; процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, крім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.,

Згідно з квитанцією № 2282915187 від 18.04.2023 кредитором надано, а позичальником отримано кредитні кошти у розмірі 4500 грн за допомогою платіжної системи «LiqPay» на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Перерахування коштів відповідачу також підтверджується карткою субконто, наданою ТОВ «Споживчий центр» й довідкоюАТ КБ «ПриватБанк» від 17.01.2025.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 18.04.2023-100000500 від 18.04.2023 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 9 540 грн, з яких 4 500 грн -основний борг, 5 040 грн- проценти, нараховані за період з 18.04.2023 по 29.05.2023.

Тож судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отож будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 в справі №732/670/19, 23.03.2020 - справа №404/502/18, 07.10.2020 -справа №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Так як відповідачем порушено умови договору суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення заборгованості за вказаним договором, що підтверджується належними й допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи.

Стороною позивача доведено укладення кредитного договору, у якому між сторонами погоджено розмір наданого кредиту, строк кредитування, розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами.

В той же час,суд не приймає до уваги та відхиляє аргументи сторони відповідача, викладені у письмовому відзиві.

Так аналіз досліджених доказів свідчить, що позивач довів факт отримання ОСОБА_1 кредиту на умовах визначених у договорі, що зокрема підтверджується квитанцією № 2282915187 від 18.04.2023, наданою ТОВ «Споживчий центр» карткою субконто й довідкоюАТ КБ «ПриватБанк» від 17.01.2025.

Будь-яких доводів на спростування вказаної обставини стороною відповідача не надано, а судом не здобуто.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, розрахунок заборгованості останнім не спростований.

З погляду на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість за основною сумою боргу й за процентами, яка позивачем доведена повністю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3ст. 435 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 4, 5ст. 435 ЦПК Українипередбачають, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Звертаючись до суду із відповідною заявою відповідач не надав будь-яких доказів, які б давали можливість прийняти рішення щодо розстрочки виконання рішення суду.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме 2 422, 40 грн сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,247,259,263-265,268 ЦПК України

ухвалив:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 18.04.2023-100000500 від 18.04.2023 в розмірі 9540 /дев`ять тисяч п`ятсот сорок/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ гривень 40 /сорок/ копійок сплаченого судового збору.

Відмовити ОСОБА_1 у розстроченні виконання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду 25.08.2025.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»; місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ; код ЄДРПОУ: 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дані паспорта: № НОМЕР_3 .

Суддя О. Б. Гриновець