Ухвала від 26.08.2025 по справі 44/258-б

УХВАЛА

26 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 44/258-б (910/15426/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Антонівська діброва"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 (колегія суддів у складі : Сотніков С.В. - головуючий, Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.)

у справі № 44/258-б (910/15426/20)

за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Фермерського господарства "Антонівська діброва"

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна в сумі 290365 грн,

в межах справи №44/258-б

про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Антонівська діброва" 02.07.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 44/258-б (910/15426/20), разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції до закінчення його розгляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 витребовано матеріали справи № 44/258-б (910/15426/20) з Північного апеляційного господарського суду та Господарського суду міста Києва.

07.08.2025 матеріали справи № 44/258-б (910/15426/20) надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2025 касаційну скаргу Фермерського господарства "Антонівська діброва" залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання доказів реєстрації скаржника електронного кабінету в системі ЕСІТС.

До Верховного Суду 19.08.2025 надійшли заяви про усунення недоліків касаційної скарги Фермерського господарства "Антонівська діброва" із наданням належних доказів реєстрації електронного кабінету в системі ЕСІТС.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 12.08.2025 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

На момент звернення з позовом до суду ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлений у розмірі 2102,00 грн. Предметом спору в цій справі є стягнення коштів в розмірі 290365 грн, що значно менше ніж 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (1051000,00грн).

В касаційній скарзі Фермерське господарство "Антонівська діброва" зазначає, що вказана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: 1) чи уповноважений подавати апеляційну скаргу орган прокуратури як юридична особа в інтересах держави в системному тлумаченні приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України?; 2) чи може бути розглянута судом по суті апеляційна скарга прокуратури, в якій не міститься вказівки щодо конкретного прокурора, який здійснює процесуальне представництво у справі, не вказано в інтересах якого діє орган прокуратури, не зазначено орган, який уповноважений державою здійснювати функції у відповідних правовідносинах, не наведено підстав представництва, не зазначено в чому полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах? 3)чи відповідають принципу належного способу захисту інтересів держави в розумінні ст. 16 ЦК України та ст. 4 ГПК України вимоги прокуратури про стягнення орендної плати з орендаря на користь неналежного орендодавця за обставин того, що державне майно фактично не вибуло з володіння держави (об`єкт залишився під контролем орендодавця/балансоутримувача), орендар не отримав вимоги, не збагатився (не здійснював жодних фактичних дій щодо користування майном), збитки державному бюджету чи інше порушення орендарем майнових прав держави не доведено, спірний договір оренди має ознаки нікчемності, як такий, що порушує публічний порядок? 4) чи є встановлений судами факт відсутності у орендаря допуску до орендованого майна (не передання орендодавцем ключів від орендованих приміщень, не оформлення перепусток на територію розміщення майна) підставою для звільнення орендаря від орендної плати в тлумаченні приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України? Фундаментальне значення вказаної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики обґрунтовується наявністю непоодиноких випадків розгляду судом по суті заяв/скарг поданих в інтересах держави від імені прокуратури як юридичної особи, а не конкретного прокурора, в порушення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України в частині належного суб`єкта, уповноваженого звертатися до суду в інтересах держави та без належного оформлення процесуальних документів. Формування єдиної правозастосовчої практики з порушених питань обумовлено необхідністю дотримання судами всіх інстанцій принципу єдності судової практики, справедливості та верховенства права, врахування при розгляді справ даної категорії приписів законодавства та правових висновків Верховного Суду щодо належного суб`єкта уповноваженого представляти інтереси держави, виключних підстав для захисту прокурором інтересів держави, заборони захисту прокурором інтересів держави у спосіб, який не є ефективним, не відповідає принципам належного способу захисту інтересів держави, засадам правової держав та призводить до необґрунтованого збагачення державного підприємства за рахунок приватної особи під виглядом захисту інтересів держави. Окремого значення для формування єдиної правозастосовчої практики є порушене у даній скарзі питання щодо необхідності утвердити, що відсутність допуску у орендаря до орендованих приміщень свідчить про неналежне виконання орендодавцем свого безумовного обов`язку щодо передання об`єкту оренди у володіння та користування (ч. 1 ст. 759 ЦК України) та є підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати у відповідності до приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України.

За змістом ч. 4 ст. 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Фермерське господарство "Антонівська діброва" як підставу касаційного оскарження судового рішення у справі посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України (щодо обов`язкової підстави представництва прокурором інтересів держави в суді - наявності порушеного державного, а не приватного інтересу); судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 27.08.2020 у справі № 905/2304/18 щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України, в поєднанні із приписами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України; не було враховано висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 щодо необхідності обрання такого способу захисту, який є належним та ефективним і призведе до відновлення порушеного права; не було враховано висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 щодо наслідків відсутності порушеного права чи невідповідності обраного способу захисту; не було враховано висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 щодо застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 294 ГПК України.

Крім того, у касаційній скарзі Фермерське господарство "Антонівська діброва" заявило клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 44/258-б (910/15426/20) до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує ймовірність утруднення повороту виконання рішення у разі скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушення прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи) на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції.

Натомість сама лише незгода скаржника з судовим рішеннями не є автоматичною підставою для зупинення виконання або зупинення дії судових рішень, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що скаржник вважає їх незаконними.

Набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання чи дія, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання та дія судового рішення саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. При цьому судове рішення, яким є і ухвала про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Клопотання Фермерського господарства "Антонівська діброва" про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 44/258-б (910/15426/20) до закінчення її перегляду у касаційному порядку не містить доказів щодо необхідності її зупинення, а тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 44/258-б (910/15426/20) про стягнення 290365 грн відповідно до вимог ч. 4 ст. 301 ГПК України підлягає перегляду за касаційною скаргою Фермерського господарства "Антонівська діброва" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись статтями 8, 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Антонівська діброва" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 44/258-б (910/15426/20) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2. Відмовити в задоволенні клопотання Фермерського господарства "Антонівська діброва" про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 44/258-б (910/15426/20).

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12 вересня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков