Рішення від 26.08.2025 по справі 600/269/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/269/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов`язання оформити відстрочку від призову під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою від 17.12.2024. Проте, за результатами розгляду вказаної заяви протоколом від 24.12.2024 №39 комісія відмовила ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації. Причиною відмови відповідач вказав необхідність надання довідки про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Позивач вважає таку відмову протиправною, зокрема, вказує на те, що навчається на денній формі навчання в Академії міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунда Глосера у місті Воломіні (перший рівень вищої освіти бакалаврський). На підтвердження вказаної обставини ОСОБА_1 до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, серед іншого, надав нотаріально засвідчену та перекладену копію сертифікату про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 12.06.2024, яка протиправно не була врахована відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідно до Конвенції про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до Європейського регіону від 21.12.1979 (ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11.01.1982 №2993-Х) на території України визнається навчання громадян України в закордонних навчальних закладах.

ОСОБА_1 вказує на те, що доданий до заяви сертифікат про здобуття освіти містить всі необхідні відомості щодо його особи, місця його навчання та інформацію, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

За таких обставин просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що згідно з вимогами пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для надання відстрочки від призову під час мобілізації необхідна одночасна наявність трьох умов: особа є здобувачем або професійної (професійно-технічної), або фахової перед вищої, або вищої освіти; навчання відбувається за денною або дуальною формою; особою здобувається рівень освіти, вищий, ніж раніше здобутий, з дотриманням послідовності рівнів освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

ІНФОРМАЦІЯ_2 вказує на те, що саме з додатку 9 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 можливо встановити, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідач зазначає, що позивачем не було надано довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти чи будь-яких інших доказів, з яких можливо встановити послідовність здобуття ним освіти. При цьому, Комісія з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації не вправі вживати додаткових заходів щодо встановлення даної обставини.

З огляду на вказане, вважає відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації правомірною, в задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.

У додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що відповідно до пункту 60 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 саме комісія за результатами перевірки документів про надання відстрочки від призову під час мобілізації оцінює законність підстав для надання відстрочки та, за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку. За таких обставин, вважає доводи відповідача про відсутність такої можливості у комісії такими, що суперечать Порядку №560.

Представник позивача вказує на те, що інформація про послідовність здобуття ОСОБА_1 освіти відповідачем перевірена не була.

Також зазначає, що позивач не позбавлений можливості надати сертифікат на підтвердження факту здобуття освіти в закордонному навчальному закладі, вважає відмову відповідача протиправною, просить позов задовольнити.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується інформацією з Резерв+ (а.с.13).

Позивач є студентом першого курсу (другого семестру) денної форми навчання Академії міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунда Глосера у місті Воломін; період навчання: з 01.02.2024 по 31.01.2027; ступінь бакалавра; форма навчання: денна; код і назва спеціальності (професії): 0232 «Англійська філологія».

Вказані обставини підтверджуються довідкою-підтвердженням про зарахування іноземця на денну форму навчання від 01.02.2024 (а.с. 18, зворот, переклад а.с. 19, зворот) та Свідоцтвом про здобувача освіти за даними Єдиної держаної електронної бази з питань освіти від 12.06.2024 №0226321 (а.с. 22, переклад а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2024 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви позивачем додано наступні документи: копію паспорту на ім`я ОСОБА_1 ; копію РНОКПП; нотаріально посвідчену та перекладену копію довідки-підтвердження про зарахування; нотаріально посвідчену та перекладену копію довідки від 01.02.2024; нотаріально посвідчену та перекладену копію довідки від 30.10.2024; нотаріально посвідчену та перекладену копію студентського квитка від 01.10.2024 №2457; нотаріально посвідчену та перекладену копію сертифікату про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти від 12.06.2024.

У відповідь на заяву позивача, відповідач листом від 02.01.2024 №2127 повідомив позивача про те, що протоколом від 24.12.2024 №39 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Як слідує із повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.12.2024 №2/6861, причиною відмови у наданні відстрочки зазначено наступне: відповідно до пункту 62 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану у Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 (а.с. 63).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у ненаданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

На момент розгляду даної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною першою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною другою статті 2 Закону України №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №3543-XII).

У розумінні статті 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Отже, студенти, що навчаються на денній формі навчання у перед вищому, або професійно-технічному, або вищому навчальному закладі мають право на звільнення від мобілізації за умови дотримання послідовності освіти при документальному підтвердженні цієї підстави.

16.05.2024 Кабінетом Міністрів України постанову №560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Як передбачено пунктом 1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Згідно з пунктами 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Як передбачено пунктом 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналізуючи вищевказані норми Порядку №560, слід дійти висновку, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Згідно з пунктом 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Додатком 5 до Порядку №560 також зазначено, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Отже, для військовозобов`язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

При цьому суд зазначає, що 13.07.2011 постановою Кабінету Міністрів України №752 створено Єдину державну електронну базу з питань освіти. Документ визначає, що Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс».

Отже, іноземні навчальні заклади не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку.

Відповідно до частини першої статті 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Згідно з частинами першою та другою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Як встановлено судом, з 01.02.2024 ОСОБА_1 прийнятий на денну форму навчання (ступінь бакалавра) до Академії міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунда Глосера у місті Воломін (Республіка Польща) за спеціальністю «Англійська філологія», що підтверджується Свідоцтвом про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (а.с.22, переклад а.с. 23), довідкою-підтвердженням про зарахування іноземця на денну форму навчання від 01.02.2024 (а.с. 18, зворот, переклад а.с. 19, зворот), довідкою від 30.10.2024 (а.с. 24, переклад а.с. 25).

Отож, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є здобувачем вищої освіти в іноземному вищому навчальному закладі.

При зверненні до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII позивач до заяви від 17.12.2025 долучив вищевказані документи.

Суд звертає увагу на те, що у Свідоцтві про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, серед іншого, зазначено, що поточне навчання не порушує порядку, встановленого частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

З рішення відповідача вбачається, що комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколом від 24.12.2024 №39 відмовила в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, з підстави ненадання довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку №9 (а.с.63).

Разом з тим, суд зауважує, що надане позивачем Свідоцтво про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти містить відомості, які є ідентичними тим, що містяться у довідці про здобувача освіти, визначеною у додатку 9 Порядку №560. Дана довідка також містить QR-код.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, як це визначає абзац перший пункту 60 Порядку №560, тобто не звертався із запитом до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, не використав інформацію з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки.

Отже, відмовляючи позивачу у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період, комісія відповідача діяла необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована це рішення.

Для повного відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку щодо обрання іншого способу захисту, а саме шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого протоколом від 24.12.2024 №39, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Як установлено частиною третьою статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд зауважує, що саме наявність такої інформації, як послідовність здобуття освіти, має бути перевірена комісією районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви військовозобов`язаного про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.

Тому на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у цьому разі є зобов`язання відповідача повторно на засіданні комісії розглянути заяву позивача від 17.12.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

З врахуванням наведеного, в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII слід відмовити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с. 42).

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 605,60 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 24.12.202 №395, в частині відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 на засіданні комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додані до неї документи на підставі 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна