Постанова від 16.07.2025 по справі 925/33/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2025 р. Справа№ 925/33/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Сибіги О.М.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Коломієць Т.В., самопредставництво;

від третьої особи: не з`явився;

прокурор: Долгорук С.М., прокурор відділу Київської міської прокуратури,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 (повний текст складено 04.07.2024)

у справі № 925/33/24 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська обласна державна (військова) адміністрація

до Черкаської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації

про усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки та шляхом повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У січні 2024 року Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська обласна державна (військова) адміністрація (далі Черкаська ОДА, позивач), звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради (далі - Міська рада, відповідач) про:

- усунення перешкод державі в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7);

- усунення перешкод державі шляхом повернення земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою: м. Черкаси, вулиця вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) від Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної державної (військової) адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, а тому є об`єктом обмеженим у цивільному обороті, оскільки у відповідності до вимог статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" може перебувати виключно у державній власності. Отже, перебування спірної земельної ділянки у володінні відповідача є незаконним, у зв`язку з чим прокурор звернувся з вимогами про усунення перешкод у здійсненні права користування державі земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речового права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Черкаською міською радою та повернення її на користь Черкаської ОДА.

Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави та подання позову у даній справі в інтересах Черкаської ОДА, прокурор вказав, що внаслідок неправомірної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, держава позбавлена можливості повноцінно реалізувати права власника щодо свого майна, тоді як відповідно уповноважена на представництво інтересів власника - Черкаська ОДА, не виявила намір вживати заходи на захист інтересів держави щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління, третя особа).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі № 925/33/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено факт входження спірної земельної ділянки в межі пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, тому вона не є землею державної власності, а отже не може бути повернута Черкаській ОДА.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури 24.07.2024 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі № 925/33/24 і ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора з покладенням на відповідача судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор зазначив, що вказане судове рішення постановлено при неправильному застосуванні норм матеріального права (статті 20, 53, 54, 54-1 Земельного кодексу України, статті 1, 17, 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини") та з порушенням норм процесуального права (статті 2, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України), що призвело до неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та, як наслідок, до помилкових висновків суду про не входження спірної земельної ділянки в межі пам`яток археології місцевого значення.

Так, прокурор стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги опис меж пам`яток, наведених у розпорядженні Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, а використав інші дані, які не дають змоги правильно встановити фактичні обставини справи з огляду на таке:

-долучений відповідачем до матеріалів справи Висновок Інституту археології Національної академії наук України про проведення попередніх археологічних досліджень земельних ділянок №125/01-21-220 від 18.04.2024 не спростовує факт потрапляння спірної земельної ділянки до меж пам`яток археології місцевого значення, а навпаки підтверджує зазначений факт, оскільки спеціаліст, який складав зазначений висновок 1) досліджував факт перебування спірної земельної ділянки в межах, зокрема, пам`ятки археології з реєстраційним номером 3956 "Городище зарубинецької культури", яка не мала відношення до позову прокурора та не зазначалась в листі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 14.07.2023 № 02/15-03-07/671/02/01-01.02-12/16266; 2) визначив, що спірна земельна ділянка знаходиться на межі пам`ятки археології з реєстраційним №3955 "Поселення зарубинецької культури", не зазначивши при цьому "в межах" чи "поза межами" пам`ятки; 3) у заключній частини зроблено висновок про факт розташування спірної земельної ділянки поза межами пам`яток археології, не зазначивши яких саме пам`яток, що дає підстави вільно тлумачити висновок; 4) згідно додатку 1 до висновку спеціалістом визначено межі пам`ятки археології, зокрема "Поселення зарубинецької культури" (державний реєстраційний номер 3955), посеред якого розташована спірна земельна ділянка, що доводить факт її розташування в межах пам`ятки археології з реєстраційним №3955;

-висновок Інституту археології Національної академії наук України про проведення попередніх археологічних досліджень земельних ділянок №125/01-21-220 від 18.04.2024 відповідно до положень Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок №158), не є обліковим документом, який встановлює межі території пам`ятки археології;

-порівняння судом першої інстанції місця розташування спірної земельної ділянки, вказане на викопіюванні з містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)", з даними паспорта об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини з державним реєстраційним №3966 є безпідставними, оскільки останній в силу приписів Порядку №158 також не є обліковим документом стосовно визначення меж пам`ятки;

-за доводами прокурора у спірних правовідносинах, враховуючи відсутність науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, слід керуватись іншими документами, які наявні в матеріалах справи, зокрема, розпорядженням Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, яке відповідно до пункту 2 розділу VII Порядку №158 є рішенням, яке визначає межі території пам`яток археології з державними реєстраційними №№ 3955 і 3966, та обліковою карткою до паспорта об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини "Культурний шар пізньосередньовічного міста" (державний реєстраційний №3966), яка є складовою облікової документації відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №158;

-судом першої інстанції не враховано, що згідно з рішенням Черкаської міської ради від 17.08.2023 №45-55 "Про продаж на земельних торгах права власності на земельну ділянку площею 0,14 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський,7) та затвердження умов проведення земельних торгів" спірна земельна ділянка знаходиться у межах заповідної території "Черкаські берегові схили", оголошеної рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 29.03.1991 №61;

-оскільки заповідна територія "Черкаські берегові схили" представляє собою природноохоронну та заповідну територію з найбільшою концентрацією на ній пам`яток археології на території міста Черкаси, як конкретних археологічних об`єктів, так і ділянок культурного шару, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що правовий режим користування землями, що входять до заповідної території відмінний від режиму використання земель, що входять до меж пам`яток археології;

-висновок суду першої інстанції про не входження спірної земельної ділянки до меж пам`яток архітектури з державними реєстраційними №№3955, 3966 спростовується відомостями Проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, змістом яких передбачені обмеження, які стосуються всієї площі земельної ділянки;

-судом першої інстанції не застосовані до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.03.2024 у справі №927/1206/21, Верховного Суду, викладені у постановах від 31.07.2019 у справі №813/4701/16 (пункт 42), від 25.01.2023 у справі №748/1536/20, від 13.11.2019 у справі №728/1905/16-ц.

Крім того, за твердженням прокурора, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні всупереч приписам статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) взагалі не зазначено мотивів відхилення доводів та вимог прокурора в частині позовної вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки.

06.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду (сформовано в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 05.09.2024) від прокурора надійшла заява за № 15/1-790вих 24, в якій викладені додаткові пояснення до апеляційної скарги по суті спору, з проханням приєднати їх до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи.

З огляду на те, що зазначені додаткові пояснення подані поза межами строку на апеляційне оскарження, а також поза межами встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 07.08.2024 строку для подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу, без клопотання про їх поновлення (продовження), такі пояснення залишаються судом апеляційної інстанції без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 справу № 925/33/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/33/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі № 925/33/24 до надходження до суду матеріалів справи.

05.08.2024 матеріали справи № 925/33/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 справу № 925/33/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі №925/33/24, розгляд справи призначено на 08.10.2024 о 13 год 30 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки.

За результатами поданої 30.09.2024 представником Черкаської міської ради Коломієць Т.В. заяви про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 її задоволено; постановлено судове засідання, яке відбудеться 08.10.2024 о 13 год 30 хв, проводити в режимі відеоконференції; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник відповідача - Коломієць Т.В.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У судовому засіданні 08.10.2024 колегією суддів розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення суду першої інстанції у даній справі відкладено на 26.11.2024 о 13 год 45 хв, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник відповідача - Коломієць Т.В., про що винесено відповідну ухвалу.

Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 справу № 925/33/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сітайло Л.Г., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 вказаною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі №925/33/24, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 23.01.2025 об 11 год 00 хв; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник відповідача - Коломієць Т.В.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.01.2025, суддею Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г. заявлено про самовідвід у справі №925/33/24, обґрунтовуючи його тим, що суддя Сітайло Л.Г. не входить до складу першої судової палати, а спір у даній справі стосується земельних правовідносин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 заяву про самовідвід судді Сітайло Л.Г. від розгляду апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі № 925/33/24 задоволено, матеріали апеляційного провадження №925/33/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень статті 32 ГПК України. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 28.01.2025 по 07.02.2025, повний текст ухвали складено 10.02.2025.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справу № 925/33/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 вказаною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі №925/33/24, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 13.03.2025 о 10 год 20 хв.

У судовому засіданні 13.03.2025 у даній справі оголошено перерву до 16 год 40 хв 25.03.2025; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник відповідача - Коломієць Т.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі №925/33/24 відкладено на 29.04.2025 о 16 год 20 хв; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник відповідача - Коломієць Т.В.

Розпорядженням В.о. Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі № 925/33/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 вказаною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2025 у справі №925/33/24, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 23.06.2025 о 16 год 00 хв; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник відповідача - Коломієць Т.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у даній справі оголошено перерву до 10 год 00 хв 16.07.2025; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник відповідача - Коломієць Т.В.

Позиції інших учасників справи.

16.08.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Мотивуючи заперечення проти вимог скаржника, відповідач вказує, що всі аргументи прокурора, наведені в апеляційній скарзі, повністю спростовуються положеннями чинного законодавства, процесуальними документами суду першої інстанції, а також доказами, що є в матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції в процесі вирішення спору у даній справі.

Відповідач наполягає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, оскільки факту знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333 в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955) не підтверджено жодними доказами, а тому не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем вимог пам`ятноохоронного законодавства.

Явка представників сторін.

У судове засідання 16.07.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача.

Позивач та третя особа не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та третьої особи.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

14.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду (сформовано в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 11.07.2025) від прокурора надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (в порядку статті 99 ГПК України).

Звертаючись із зазначеним клопотанням, прокурор просить призначити у даній справі судову земельно-технічну експертизу, виконання якої доручити експертам Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (02118, м. Київ, вул. Костанайська, 6), на вирішення експерта поставити питання:

-Чи потрапляє земельна ділянка площею 0,14 га навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7, м. Черкаси (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) в межі пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955)? Якщо так, то яка її частина.

Мотивуючи клопотання про призначення експертизи, прокурор вказує, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги опис меж спірних пам`яток археології, наведених у розпорядженні Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, а використав дані Висновку Інституту археології Національної академії наук України про проведення попередніх археологічних досліджень земельних ділянок 125/01-21-220 від 18.04.2024, в якому зазначено, що на дослідженій спірній земельній ділянці археологічні знахідки відсутні. Однак, на думку прокурора, у розумінні абзацу 3 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" зі змісту ознак відповідного об`єкта, як об`єкта культурної спадщини, слідує, що пам`ятки культури: культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966), поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955) та заповідну територію "Черкаські берегові схили" неможливо розглядати як об`єкт культурної спадщини по частинах, оскільки кожна частина пам`ятки є предметом охорони. Мета цієї охорони - збереження схоронності та автентичності пам`ятки як органічного цілого. Тому відсутність культурного шару на частині земельної ділянки, яка входить в межі пам`яток археології місцевого значення, не свідчить про необхідність виключення цієї частини земельної ділянки з обліку та охорони відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".

З огляду на зазначені обставини, прокурор вважає обґрунтованим призначення та проведення судової земельно-технічної експертизи у даній справі, з метою дотримання принципів змагальності та диспозитивності судочинства.

Черкаська міська рада 16.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подала до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання про призначення експертизи, в якому просить відмовити у його задоволенні.

Вказані заперечення відповідач мотивує тим, що вважає дане клопотання необґрунтованим, поданим з пропуском процесуальних строків, без доведення потреби у призначенні експертизи, а отже таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до твердження відповідача, за наявності в матеріалах справи Висновку археолога Інституту археології НАН України, який має відповідні документи уповноваженого органу на проведення археологічних досліджень та облікової документації, яка містить схематичне зображення пам`яток археології №3966 і №3955, відсутні підстави для призначення будь-якої додаткової експертизи.

У судовому засіданні 16.07.2025 прокурор підтримав подане клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у даній справі.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні, заперечив зазначене клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду за результатами розгляду клопотання прокурора про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи постановила ухвалу без оформлення окремого документа, зазначивши про це у протоколі судового засідання, про відхилення цього клопотання з огляду на таке.

За приписами статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно зі статтею 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/18570/17, від 14.12.2021 у справі №910/9564/20, від 24.11.2021 у справі №914/1396/20, від 17.12.2020 у справі №910/7426/17.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 ГПК України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №910/9564/20.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Так, на думку прокурора, у даній справі для встановлення обставин щодо потрапляння сформованої спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333 в межі пам`яток археології місцевого значення -культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), необхідні спеціальні дослідження в іншій сфері, ніж право, а саме: вирішення питань накладення (перетину) відповідних земельних ділянок у процесі проведення земельно-технічної експертизи.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації).

Земельно-технічна експертиза у відповідності до пункту 1.2 розділу І Інструкції віднесена до інженерно-технічного виду експертиз.

Згідно з вимогами пункту 3.3 розділу ІІІ Інструкції орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Рекомендаціях.

За приписами пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Рекомендацій основними завданнями земельно-технічної експертизи, зокрема, є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Відповідно до вказаних завдань до переліку вирішуваних питань під час проведення земельно-технічної експертизи віднесено питання: яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні власників (співвласників) та чи є порушення меж (або накладення) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Рекомендацій).

За змістом пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Рекомендацій:

- зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних (підпункт 6.1.2);

-для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку.

Спір у даній справі стосується вже сформованої спірної земельної ділянки та її накладення (перетину) із земельними ділянками, на яких розташовані пам`ятки археології місцевого значення, межі території яких, як стверджує прокурор, визначені у розпорядженні Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129. Тобто, прокурором підтверджується відсутність правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельні ділянки пам`яток археології, до матеріалів справи зазначена документація прокурором не надана, що виключає можливість призначення та проведення земельно-технічної експертизи за наявними у справі доказами.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що історико-археологічні дослідження земельних ділянок і дослідження облікової та дослідницької документації на пам`ятки археологічної та історичної спадщини є складовими історико-археологічної експертизи, об`єктами якої є земельні ділянки з матеріальними залишками існування людства у минулих епохах незалежно від стану їх збереженості (кургани, могильники, некрополі, городища, поселення, окремі поховання, житла, господарські споруди, їх залишки тощо; антропогенні нашарування та рухомі археологічні предмети, що виявлені у них) та облікова і дослідницька документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об`єкти культурної спадщини (пункти 11.1, 11.2 розділу ХІ Рекомендацій).

Згідно з положеннями пунктів 11.3 та 11.4 розділу ХІ Рекомендацій завданнями історико-археологічної експертизи та експертизи з дослідження облікової та дослідницької документації на об`єкти археологічної та історичної спадщини відповідно є: визначення наявності/відсутності об`єктів археологічної та історичної спадщини в межах земельної ділянки; визначення наявності/відсутності предмету охорони об`єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки; визначення наявності/відсутності у складі облікової документації на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об`єкти культурної спадщини матеріалів про проведені наукові дослідження, фактичних даних про автентичність та предмет охорони; визначення наявності/відсутності у матеріалах про проведені наукові дослідження даних про те, що об`єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому виявлено/не виявлено об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню.

Історико-археологічною експертизою з дослідження земельних ділянок можуть вирішуватись й інші завдання, пов`язані з провадженням у справі, якщо для розв`язання цих завдань необхідні спеціальні знання у галузі археології та історії.

Відповідно до пункту 11.5 розділу ХІ Рекомендацій до орієнтовного переліку вирішуваних питань за вказаною експертизою належать, зокрема, такі питання: - чи наявний/відсутній об`єкт археологічної чи історичної спадщини у межах земельної ділянки? - чи наявний/відсутній предмет охорони об`єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки? - чи містить облікова документація на історичні (що знаходяться під земною поверхнею) та/або археологічні об`єкти культурної спадщини матеріали про проведені наукові дослідження, фактичні дані про автентичність та наявність предмету охорони? -чи наявні/відсутні у матеріалах про проведені наукові дослідження дані про те, що об`єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню?

У документі про призначення історико-археологічної експертизи земельних ділянок органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), обов`язково зазначається про дозвіл або заборону на включення інформації про стан її виконання та результати звіту, який згідно із Законом України "Про охорону археологічної спадщини" передається до Інституту археології НАН України та Міністерства культури України.

З наведеного убачається, що визначення наявності/відсутності об`єктів археологічної та історичної спадщини в межах спірної земельної ділянки та входження її в межі територій пам`яток археології місцевого значення -культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), можливо встановити в ході проведення історико-археологічної експертизи.

Однак, прокурор при поданні клопотання про призначення у даній справі судової експертизи даних положень Інструкції та Рекомендацій не врахував.

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 ГПК України).

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Так, матеріали справи містять докази, надані сторонами спору, зокрема: рішення Черкаської міської ради від 17.08.2023 №45-55 "Про продаж на земельних торгах права власності на земельну ділянку площею 0,14 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) та затвердження умов проведення земельних торгів" (а.с.66-68, т. 1); проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної форми власності для продажу на земельних торгах у формі аукціону площею 0,14 га (а.с.75-119, т.1); інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:03:004:0333 (а.с. 71-74, т.1); Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №358311578 від 13.12.2023 (а.с. 69-70, т.1); Розпорядження голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 № 129 "Про доповнення списку пам`яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави" з додатком (а.с. 59-61, т.1); Паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини - культурний шар пізньосередньовічного міста (реєстраційний номер 3966), облікова картка на таку пам`ятку, історична довідка та акт стану збереження (а.с. 130-156, т. 2); викопіювання з містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)" (а.с. 114, т.1); Висновок про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки №125/01-21-220 від 18.04.2024 (а.с. 163-168, т.2).

На переконання суду апеляційної інстанції матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення обставин, що є предметом дослідження у даній справі, що виключає необхідність призначення у даній справі судової експертизи, зазначеної у клопотанні прокурора.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що земельно-технічною експертизою не визначаються завдання, пов`язані з об`єктами археологічної спадщини (пам`ятками археології місцевого значення).

Крім того, аналізуючи приписи пункту 7 частини 2 статті 258, пункту 6 частини 1 статті 267, статті 268 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що про клопотання про призначення експертизи в суді апеляційної інстанції скаржник має зазначити в апеляційній скарзі і таке клопотання повинно бути розглянуто суддею-доповідачем на стадії підготовки справи до розгляду.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження у даній справі від 07.08.2024 суд апеляційної інстанції попередив учасників справи про те, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Подаючи 11.07.2025 клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у даній справі, прокурор не обґрунтував поважність причин пропуску встановленого законом строку для подання такого клопотання та не заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, що є підставою для залишення заявленого клопотання без розгляду.

Отже, з досліджених у сукупності наявних у справі доказів, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, колегія суддів виснує, що заявлене прокурором клопотання про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи не підлягає задоволенню.

14.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" (сформовано в підсистемі 11.07.2025) до Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому останній просить:

- визнати поважними причини пропуску процесуальних строків та поновити строк для подання доказів у справі №925/33/24;

- прийняти до матеріалів справи №925/33/24 лист Черкаської окружної прокуратури від 03.07.2025 №54-2987вих-25, лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 10.07.2025 №02/01-05.01-10/532/02/01-05.01-10/18127, облікові документи на пам`ятку археології поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955).

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, прокурор вказує, що додатковий доказ - облікові документи на пам`ятку археології поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), має суттєве значення для розгляду справи та підтверджує належність земельної ділянки до земель історико-культурного призначення (пам`ятки археології), що в свою чергу вказує на неможливість її перебування у комунальній чи приватній власності.

Проте, з огляду на те, що вказані облікові документи були затверджені Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА лише 19.02.2025, наявні об`єктивні причини неможливості подання даного доказу до суду першої інстанції разом з позовною заявою (29.12.2023). Оскільки станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції вказана облікова документація не була виготовлена та затверджена, оскаржуване рішення винесено 24.06.2024 без врахування цієї облікової документації.

Відповідач не подав своїх заперечень щодо поданого прокурором клопотання.

Водночас, 16.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому Черкаська міська рада просить:

-визнати поважними причини пропуску процесуальних строків та поновити строк для подання доказів у справі №925/33/24;

-прийняти до матеріалів справи №925/33/24 облікову документацію на пам`ятку археології - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та фрагмент плану міста Черкаси, на якому відображено місце розташування спірної земельної ділянки відносно пам`яток археології №3966 та №3955.

Мотивуючи зазначене клопотання, відповідач посилається на лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 10.07.2025 №02/01-05.01-10/532/02/01-05.01-10/18127, яким на адресу прокурора за його запитом надані в електронній формі виготовлені та затверджені облікові документи на обидві пам`ятки археології, стосовно яких вирішується спір у даній справі. Однак, прокурором до суду апеляційної інстанції подано клопотання про приєднання до матеріалів справи виключно облікові документи на пам`ятку археології - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), а облікову документацію на пам`ятку археології - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) прокурором до матеріалів справи не подано. Саме зазначена в даних облікових документах інформація, за твердженням відповідача, спростовує доводи прокурора щодо розташування спірної земельної ділянки в межах об`єктів культурної спадщини.

Вказана облікова документація на обидві пам`ятки археології (державні реєстраційні номери 3966 та 3955) за замовленням Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради була складена старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, кандидатом історичних наук Куштаном Д.П. та погоджена 19.02.2025 керівником органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення об`єкта, Шабатіним О.О.

При цьому відповідач наголошує, що наукове дослідження (наявний у справі Висновок про проведення попередніх археологічних досліджень спірної земельної ділянки №125/01-21-220 від 18.04.2024) та облікова документація на пам`ятки архітектури (додатково надається за клопотаннями прокурора і відповідача) підготовлені одним і тим самим компетентним фахівцем, є належними і допустимими доказами у даній справі та підтверджують відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора, оскільки при співставленні місця розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333 та межі пам`яток археології - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955) на супутниковому знімку, які відображені в їх обліковій документації, убачається, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами пам`яток археології.

Вказане також підтверджується фрагментом плану міста Черкаси, на якому відображено місце розташування спірної земельної ділянки відносно пам`яток археології (державні реєстраційні номери 3966 та 3955).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання облікової документації на пам`ятку археології - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) до суду першої інстанції, відповідач зазначає, що зазначений документ на дату подання відзиву на позовну заяву не був виготовлений, що свідчить про об`єктивну неможливість подання даного доказу у встановлений законом строк. Затвердження зазначеної облікової документації Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА 19.02.2025 свідчить про неможливість його подання під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки оскаржуване рішення було винесено 24.06.2024.

Поважність причин неможливості подання до суду першої інстанції фрагменту плану міста Черкаси, на якому відображено місце розташування спірної земельної ділянки відносно пам`яток археології №3966 та №3955, у поданому відповідачем клопотанні не обґрунтована.

Прокурор не заперечив подане відповідачем клопотання про долучення доказів.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами прокурора та відповідача в частині заявлених ними клопотань про долучення (приєдання) додаткових (нових) доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 2, 3 статті 80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).

Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на прокурора та відповідача).

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинно містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Така обставина, як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).

Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання відповідачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі № 922/393/18; від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19).

Як убачається з матеріалів справи додаткові докази: лист Черкаської окружної прокуратури від 03.07.2025 №54-2987вих-25, лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 10.07.2025 №02/01-05.01-10/532/02/01-05.01-10/18127, облікові документи на пам`ятку археології поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), які долучені прокурором до клопотання, та облікова документація на пам`ятку археології - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966), яка долучена відповідачем до клопотання, складено (виготовлено) та погоджено після ухвалення оскаржуваного у даній справі рішення (03.07.2025, 10.07.2025, 19.02.2025 відповідно) що не заперечується заявниками.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що надані прокурором та відповідачем разом з клопотаннями додаткові докази не можуть бути прийняті до розгляду, оскільки не були подані до суду першої інстанції та створені (виготовлені) після ухвалення рішення у даній справі, тобто не існували на момент вирішення даного спору між сторонами у суді першої інстанції.

Щодо поданого відповідачем додаткового доказу - фрагменту плану міста Черкаси, на якому відображено місце розташування спірної земельної ділянки відносно пам`яток археології №3966 та №3955, то колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відсутність у поданому відповідачем клопотанні обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання цього доказу до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції зазначеного доказу до матеріалів справи у порядку статті 269 ГПК України.

За встановлених обставин, клопотання прокурора та відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання додаткових доказів та приєднання цих доказів до матеріалів справи не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні за результатами розгляду вказаних клопотань колегією суддів апеляційного господарського суду постановлені, без оформлення окремого документа, ухвали про їх відхилення, про що зазначено у протоколі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з рішенням тридцять восьмої сесії Черкаської міської ради від 02.03.2023 № 38-75 (далі - Рішення №38-75):

- включено до переліку земельних ділянок, право власності яких пропонується для продажу на земельних торгах, земельну ділянку орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (КВЦПЗ 03.08) (пункт 1);

- надано департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський,7) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Відповідно до витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб № б/н від 28.08.2021 та містобудівної документації "Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)", затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318, вищезазначена земельна ділянка належить до території громадських закладів. Містобудівні потреби відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси. На вищезазначену земельну ділянку наявні містобудівні обмеження, а саме: заповідна територія "Черкаські берегові схили"; охоронна зона пам`ятки археології "Середньовічні Черкаси"; зона регулювання забудови; середній перепад рельєфу від вул. Гагаріна становить 12 м; ділянка крутосхилів (ухил поверхні 15% і більше). Застереження: необхідність укріплення схилів та протизсувних заходів (пункт 2);

- після виконання пункту 2 цього рішення надано департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський,7) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (пункт 3);

- доручено департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради укласти відповідні договори на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та на проведення експертної грошової оцінки (пункт 4).

За замовленням Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради ТОВ "Землеустрій та оцінка" розробило Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для продажу на земельних торгах у формі аукціону площею 0,1400 га, цільове призначення 03.08 - Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський 7) в межах населеного пункту (далі - Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки).

У пункті 1.13 пояснювальної записки Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначена інформація про наявні в межах об`єкту землеустрою обмеження у використанні із зазначенням підстави встановлення таких обмежень, зокрема, такі обмеження встановлені на всю площу земельної ділянки (0,1400 га):

1) Заповідна територія "Черкаські берегові схили", за кодом класифікатора 01.02.1 на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-ІІІ;

2) Зона регулювання забудови, за кодом класифікатора 01.02.2 на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2022 №3038-VI;

3)Зона поселень зарубинецької культури, за кодом класифікатора 01.02.1 на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-ІІІ;

4) Охоронна зона пам`ятки археології "Середньовічні Черкаси", за кодом класифікатора 01.02.1 на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-ІІІ;

5) Зона городищ зарубинецької культури, за кодом класифікатора 01.02.1 на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-ІІІ;

6) Об`єднана зона охорони пам`яток археології, за кодом класифікатора 01.02.4 на підставі Закону України "Про охорону археологічної спадщини" від 18.03.2004 №1626-IV;

7) Зона рятівних археологічних досліджень, за кодом класифікатора 01.02.4 на підставі Закону України "Про охорону археологічної спадщини" від 18.03.2004 №1626-IV.

Зазначеній інформації відповідають дані, зазначені у Переліку обмежень у використанні земельної ділянки, що є складовою матеріалів Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до яких вказана наявність обмеження у використанні земель та додержання режиму за такими показниками: 01.02.1 Охоронна зона пам`ятки культурної спадщини, площею 0,4200 га; 01.02.2 Зона регулювання забудови, площею 0,1400га; 01.02.4 Зона охорони археологічного культурного шару, площею 0,2800га.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки містить викопіювання з плану міста Черкаси та з містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)" з відображенням розташування земельної ділянки (а. с. 114, т. 1).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2023 №НВ-1800324402023, що міститься у додатках до Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333 станом на дату надання Витягу характеризувалася такими відомостями: місце розташування: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський,7); категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; форма власності: Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; площа земельної ділянки: 0,1400 га; дата державної реєстрації земельної ділянки 16.05.2023; види обмеження у використанні земельної ділянки: зона регулювання забудови, охоронна зона пам`ятки культурної спадщини, зона охорони археологічного культурного шару.

Рішенням сорок п`ятої сесії Черкаської міської ради від 17.08.2023 № 45-55 "Про продаж на земельних торгах права власності на земельну ділянку площею 0,14 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) та затвердження умов проведення земельних торгів":

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної форми власності для продажу на земельних торгах площею 0,14 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) в м. Черкаси для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (пункт 1);

- вирішено зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 0,14 га (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) в м. Черкаси (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) (пункт 2);

- затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,14 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) в м. Черкаси (кадастровий помер 7110136700:03:004:0333), виготовлений ТОВ "Землеустрій та Оцінка" 26.06.2023 (пункт 3);

- доручено Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради: укласти договір про організацію та проведення земельних торгів; провести земельні торги відповідно до норм чинного законодавства з продажу лота - права власності на земельну ділянку, зазначеної в п.1 та п.3 цього рішення та затверджено умови проведення земельних торгів (пункт 4).

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.12.2023 за №358311578 право власності (з відкриттям розділу) на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333, площею 0, 14 га, зареєстровано 01.09.2023 за власником - територіальною громадою в особі Черкаської міської ради, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 69208120 від 08.09.2023, про що вчинено запис про речове право за номером 51656906.

У Державному реєстрі речових прав щодо вказаної земельної ділянки серед актуальної інформації містяться додаткові відомості про наявні містобудівні обмеження на земельну ділянку пов`язані із: - зона заповідної території "Черкаські берегові схили", - зона регулювання забудови, - середній перепад рельєфу від вул. Гагаріна становить 12 м, - ділянка крутосхилів (ухил поверхні 15% і більше).

Відповідні відомості про суб`єкта права власності на спірну земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 13.12.2023.

Посилаючись на інформацію, отриману від Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, прокурор у позовній заяві стверджує, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний № 3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний № 3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 № 129.

У матеріалах даної справи міститься Розпорядження голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 № 129 "Про доповнення списку пам`яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави" (далі - Розпорядження від 12.03.1996 №129).

За змістом вказаного Розпорядження у відповідності до статей 7, 8 Закону УРСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", підп. "а", підр. 6, п. 18 Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію, затвердженого Указом Президента України від 21.08.95 №760/95, за поданням археологічної інспекції управління культури Черкаської облдержадміністрації, головою Черкаської ОДА:

-затверджено перелік нововиявлених пам`яток історії та культури в кількості 370 /додається/ (пункт 1);

-доручено Управлінню культури облдержадміністрації надати відповідну методичну допомогу організаціям, на землях яких знаходяться нововиявлені пам`ятки історії та культури з питань їх охорони та використання (пункт 2);

- доведено до відома, що переліки пам`яток, взятих під державну охорону, затверджені рішеннями виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів від 28.09.73 № 544, від 5.08.83 № 359, від 26.06.89 № 116, від 29.03.91 № 64 та від 27.12.91 № 270 (пункт 3);

- контроль за виконанням розпорядження покладено на заступника голови облдержадміністрації А. Кузьмінського та начальника управління культури облдержадміністрації В. Собченка.

До позовних матеріалів прокурором долучено копію двох сторінок 75-76 Списку нововиявлених пам`яток археології та історії, прийнятих на державний облік, який затверджений Розпорядженням голови облдержадміністрації 12.03.96 № 129, розділ "Пам`ятки археології", під реєстровим номером пам`ятки 3955 зазначено назву пам`ятки "Поселення зарубинецької культури", адреса: "Верхня тераса та її схил між вул. Пролетарською та І.Франка."; під реєстровим номером 3966 зазначено назву пам`ятки "Культурний шар пізньосередньовічного міста /ХІУ-ХУІІІ ст./, адреса: "Між вул. Крилова, Добровольського, Гоголя в межах плану міста 18 ст.".

За твердженням прокурора, шляхом проведення уявних ліній по зазначеним вулицям визначаються межі пам`яток.

Вважаючи, що оскільки спірна земельна ділянка перебуває в межах двох пам`яток археології місцевого значення, знаходиться в межах міста Черкаси та належить до земель історико-культурного значення, а отже відповідно до частини 6 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" така земельна ділянка може перебувати виключно у державній власності, а тому Черкаська ОДА в силу приписів частини 5 статті 122, частини 2 статті 84 Земельного кодексу України, статей 1, 13, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" має повноваження на захист інтересів держави щодо розпорядження такою земельною ділянкою, прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом в інтересах держави в особі Черкаської ОДА, посилаючись на те, що остання не виявила намір вживати заходи на захист інтересів держави щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Заперечуючи заявлені прокурором позовні вимоги, Черкаська міська рада надала до матеріалів справи копію Висновку про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки № 125/01-21-220 від 18.04.2024 Інституту археології Національної академії наук України (далі - Висновок від 18.04.2024), підписаного в частині проведених наукових археологічних досліджень - старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України кандидатом історичних наук Дмитром Куштаном та в частині висновку щодо можливості відведення земельної ділянки - директором Інституту археології НАН України членом кореспондентом НАН України Віктором Чабаєм.

Зі змісту вказаного Висновку від 18.04.2024 убачається, що він складений на замовлення Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради; об`єктом дослідження визначена Історична частина міста, вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна) (к.н. 7110136700:03:004:0333), м. Черкаси площею 0,14 га, мета дослідження - розглядається на предмет з`ясування наявності/відсутності культурного шару пам`яток археології для можливості передачі в оренду; дата проведення наукових археологічних досліджень - 15.04.2024.

У процесі проведеного дослідження спірної земельної ділянки, як свідчить зміст Висновку від 18.04.2024, вивчено історико-архівні джерела, за результатами чого встановлено:

- вказана земельна ділянка перебуває в межах охоронної зони пам`яток археології м. Черкаси, також вона знаходиться в межах заповідної території "Черкаські берегові схили", створеної згідно з Рішенням Черкаського облвиконкому №64 від 29.03.1991;

-як свідчить план Черкас поч. ХІХ ст. дана земельна ділянка 200-250 років тому перебувала за межами тодішньої території міста, за околицею передмістя "Косівське" (додаток №2);

- по відношенню до пам`ятки археології - Городище зарубинецької культури (державний реєстраційний №3956) (місце розташування та характеристика якої визначено за джерелами: ОСОБА_1 . Звіт про археологічні розвідки і спостереження в районі м. Черкаси 1996р. - НА ІА НАНУ.-№1996/71.-С. 19, 48, рис. 5; ОСОБА_2 . Звіт про археологічні розвідки на території Черкаської області за 2018 рік. - НА ІА НАНУ. - С. 4-7), ділянка, що розглядається, розташована за межами городища, за 180-200 м від його північно-західного краю;

-по відношенню до пам`ятки археології - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955) (місце розташування та характеристика якої визначено за джерелом: ОСОБА_1 . Звіт про археологічні розвідки і спостереження в районі м. Черкаси 1996р. - НА ІА НАНУ. - №1996/71. - С. 20-25, рис. 3), ділянка, що розглядається, знаходиться коло північно-східної межі поселення;

-судячи з історичної топографії розвитку Черкас, ділянка, що розглядається, знаходиться за межами Черкас ХІV-ХVІІ ст. Поширення міста на цю територію відбулося не раніше початку ХІХ ст. (у ранньомодерну добу) (джерело: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Археологія та рання історія Черкас. - К.-Черкаси, 2016. - Рис.140).

Внаслідок проведення наукової археологічної експертизи (попередніх археологічних робіт), як слідує із Висновку від 18.04.2024, визначено розташування об`єкта дослідження по відношенню до навколишньої території та всіх суміжних об`єктів: земельна ділянка розташована на території міста Черкаси по вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна), к.н. 71110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по пров. Суботівському, 7), знаходиться на північний захід від середмістя Черкас в мікрорайоні "Казбет": між вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна) та схилом корінного берега неподалік Казбетського пляжу (додаток №1.1).

В ході досліджень проведено шурфування вказаної земельної ділянки з метою з`ясування наявності або відсутності культурного шару, за результатами якого встановлено, що археологічні знахідки відсутні (додатки №№ 3, 4, 5, фото 3, 4 до Висновку від 18.04.2024).

У Додатку №1 до Висновку від 18.04.2024 "Розташування земельної ділянки в м. Черкаси по вул. Князя Ольгерда (кол. Гагаріна), к.н. 7110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по АДРЕСА_1 ), що підпадала під обстеження на супутниковому знімку (за даними сайту https://earth.google.com)"позначено межі пам`ятки археології "Поселення зарубинецької к-ри", тобто пам`ятки під реєстраційним номером 3955, та межі спірної земельної ділянки (а.с. 165, т. 2).

Відповідно до проведених наукових археологічних досліджень у зазначеному Висновку зроблені такі висновки: земельна ділянка площею 0,14 га, яка розташована на території міста Черкаси по вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна), к.н. 7110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по пров. Суботівському, 7), знаходиться поза межами пам`яток. Археологічні знахідки тут відсутні. Заперечень проти її передачі в оренду немає.

При цьому у Висновку від 18.04.2024 зазначено, що у зв`язку з тим, що зазначена земельна ділянка перебуває в межах об`єднаної охоронної зони пам`яток археології м. Черкаси, то якщо під час проведення будь-яких земляних робіт буде виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов`язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи (частина 1 статті 36 Закону України "Про охорону культурної спадщини"). Окрім того, при експлуатації ділянки необхідно враховувати обмеження (цільове призначення об`єктів, їх поверховість тощо) зумовлені її перебуванням в межах заповідної території "Черкаські берегові схили".

Третьою особою, на виконання ухвали суду першої інстанції від 29.02.2024 про надання належним чином засвідчених копій облікових справ на пам`ятки археології місцевого значення з державними реєстраційними №№ 3966 та 3955, надано лише копії паспорту об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини - культурний шар пізньосередньовічного міста (пам`ятки археології місцевого значення, державний реєстраційний №3966), облікової картки, історичної довідки та акта збереження на вказану пам`ятку археології місцевого значення, які складені 09.10.2023 старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, археологом, кандидатом історичних наук Куштаном Д.П. та підписані керівником Управління культури та охорони культурної спадщини Шабатіним О.О.

У пункті 15 Паспорта об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини (державний реєстраційний № 3966) та в Обліковій картці цієї пам`ятки зазначено територію об`єкта (площу та опис меж), а саме: загальна площа пам`ятки - 385 га. Межі пам`ятки визначені за найдавнішими планами міста рубежу ХVІІІ-ХІХ ст. Вони окреслюють територію Черкас ранньомодерної доби. Місто витягнуте вузькою смугою (шириною до 1 км) вздовж корінного берега Дніпра на 5,4 км. Межа Старого міста з напільного боку проходила приблизно між нинішніми бульв. Шевченка та вул. Гоголя. Пригород Косинське прилягав до Старого Міста з північного заходу і доходив до сучасного узв. Івана Франка. Кривалівське розташовувалося на південний схід і сягало нинішньої вул. Кобзарської. Поділ прилягав до Старого міста з боку заплави і обмежувався з боку Дніпра р. Митниця (зараз ця межа проходить приблизно по берегу Кременчуцького водосховища).

У Паспорті об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини (державний реєстраційний № 3966) на Рис. 2 (графічні матеріали та фотофіксація) міститься Схема розташування пам`ятки археології місцевого значення культурний шар пізньосередньовічного міста (держ. реєстр. № 3966) на супутниковому знімку (а.с. 137, зворотній бік, т. 2).

Облікова справа на пам`ятку археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), третьою особою до суду першої інстанції не надана, згідно з поясненнями останньої у зв`язку з відсутності такої у її розпорядженні.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 14.06.2024 у даній справі Інститут археології НАН України листом №125/01-16-350 від 18.06.2024 повідомив, що Інститутом не виготовлялася облікова документація (паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) на пам`ятку археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955); Інститут не володіє копією чи оригіналом цього документу, тож не може його надати суду; джерелами інформації, на підставі яких зазначені межі пам`ятки археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955) у Висновку від 18.04.2024 були: стислий опис меж, що міститься в Розпорядженні Голови Черкаської ОДА №129 від 12.03.1996 про взяття на облік, наукові звіти, монографії та статті по археологічним дослідженням в м. Черкаси.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спір у даній справі виник у зв`язку з проведенням державної реєстрації за територіальною громадою міста Черкаси в особі Черкаської міської ради права власності на спірну земельну ділянку площею 0,14 га з кадастровим номером 71110136700:03:004:0333, яка, за твердженням прокурора, входить в межі пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), що взяті на облік розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, і може перебувати виключно у державній власності.

Предметом заявленого прокурором у даній справі позову з метою захисту прав держави є вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом скасування її державної реєстрації та її повернення від Черкаської міської ради на користь Черкаської ОДА, адже саме державна реєстрація за відповідачем права комунальної власності на спірну земельну ділянку створює державі перешкоди у здійсненні нею прав власника спірної земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, що виключає можливість її перебування у комунальній чи приватній власності.

Оскаржуючи ухвалене у даній справі рішення, прокурор наголошує на неправомірності висновку суду першої інстанції про не входження спірної земельної ділянки до меж пам`яток археології з державними реєстраційними номерами 3966 та 3955, оскільки судом помилково не взято до уваги опис меж цих пам`яток, наведений у розпорядженні голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, та відомості Проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, змістом яких передбачені охоронні обмеження на всю площу земельної ділянки, а використано інші дані, які не дають змоги правильно встановити обставини, що мають значення для справи.

Отже, при апеляційному перегляді даної справи необхідно дослідити правове регулювання відносин щодо земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, охоронні зони щодо них та встановити фактичне розташування спірної земельної ділянки відносно територій пам`яток археології з державними реєстраційними номерами 3966 та 3955.

Пам`ятка культурної спадщини - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (абзац 6 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом.

Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю (частина 2 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам`яток археології, оскільки пам`ятки археології як нерухомі об`єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що пам`ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини" не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Статтею 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" гарантовано право державної власності на пам`ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками археології, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.

Досліджуючи доводи прокурора щодо перебування спірної земельної ділянки площею 0,14 га з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7), в межах території пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), колегія суддів апеляційного господарського встановила таке.

Місце розташування спірної земельної ділянки, як правильно встановив суд першої інстанції, визначено у Проєкті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який містить, зокрема, і викопіювання з плану міста Черкаси та з містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)" (а.с.114, т.1).

Так, згідно із даними цієї документації спірна земельна ділянка розташована по вул. Гагаріна між узвозом Івана Франка та вул. Крилова (назви вулиць на викопіюванні, на час розгляду справи вулиця Гагаріна в цій частині перейменована на вул. Князя Ольгерда у 2023 році, а узвіз Івана Франка перейменовано на увіз Зарубинецький ще у 2022 році), в кінці провулку Дачного. Крім того, суд першої інстанції при дослідженні карти м. Черкаси, що демонструвалась прокурором та представником відповідача, а також, що міститься у відкритому доступі за посиланням https://www.google.com/maps, встановив, що спірна земельна ділянка розташована по вулиці Князя Ольгерда напроти середньої між трьох "виїмок (заглибин) землі" з річки Дніпро, що розташовані приблизно між позначками на карті "Черкаський Яхт-клуб "Парус"" та "Пляж Пушкінський".

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", територія пам`ятки - це територія, історично і топографічно пов`язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам`ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам`ятки.

Межі та режими використання території пам`ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам`яток національного значення;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам`яток місцевого значення.

Порядок визначення меж та режимів використання території пам`ятки та затвердження науково-проектної документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечено скаржником, науково-проектної документації пам`яток археології місцевого значення за державними реєстраційними номерами 3966 та 3955 з визначенням меж і режимів використання їх територій, затвердженої у визначеному частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" порядку, сторонами до суду першої інстанції не надано.

За приписами частини 3 статті 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам`ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам`ятки встановлюється: 1) для пам`яток археології, зокрема:

для поселень:

у межах населених пунктів - 100 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації;

за межами населених пунктів - 300 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації;

для городищ:

у межах населених пунктів - 100 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації;

за межами населених пунктів - 300 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації.

Зазначеною частиною статті 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" також передбачено, що контур пам`ятки або орієнтовні координати географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару фіксуються в обліковій документації, складовою якої є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж території пам`ятки, що затверджується:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам`яток національного значення;

органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення.

Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.

За змістом пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2017 №501 "Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" на органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій було покладено обов`язок щодо подання Міністерству до 01.10.2019:

-переліки об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини", та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу;

-копії рішень про взяття на державний облік об`єктів культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини", та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день прийняття цього наказу та облікову документацію (за наявності);

до 31.12.2021:

-забезпечити формування облікових справ в паперовій формі у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.

Судом першої інстанції правомірно констатовано в оскаржуваному рішенні про те, що з огляду на сплив строку, визначеного у вказаному наказі Міністерства культури України, облікові справи на об`єкти культурної спадщини, складовими яких є пам`ятки культурної спадщини (пам`ятки археології) у відповідності до абзацу 6 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", мали бути сформовані органом охорони культурної спадщини Черкаської ОДА у паперовій формі.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства від 27.06.2019 №501) (далі - Порядок) на кожну пам`ятку формується облікова справа у паперовій та електронній формах, виготовлена шляхом сканування документів. Облікова справа містить такі документи (за наявності): копію рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку; облікову документацію; протоколи Експертної комісії; копію рішення про занесення пам`ятки до Реєстру; копію рішення про внесення змін до відомостей Реєстру, внесення змін до Реєстру; копію повідомлення власника про набуття статусу пам`ятки; копію рішення про визначення меж території пам`ятки; копію рішення про встановлення режиму використання пам`ятки, її території; охоронний договір; науково-проектну документацію про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки (оригінал або копію); копію рішення про затвердження науково-проектної документації про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки; матеріали наданих адміністративних послуг та документи, на підставі яких вони надані; матеріали інвентаризації; документи про застосування заходів реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Як убачається з матеріалів справи на вимогу суду першої інстанції облікові справи на пам`ятки археології місцевого значення з державними реєстраційними номерами 3966, 3955 в обсязі документів, визначених Порядком, Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА не надано.

Так, третьою особою, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 29.02.2024 про надання належним чином засвідчених копій облікових справ на пам`ятки археології місцевого значення з державними реєстраційними №№ 3966 та 3955, надано лише копії паспорту об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини - культурний шар пізньосередньовічного міста (пам`ятки археології місцевого значення, державний реєстраційний №3966), облікової картки, історичної довідки та акта збереження на вказану пам`ятку археології місцевого значення, які складені 09.10.2023 старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, археологом, кандидатом історичних наук Куштаном Д.П. та підписані керівником Управління культури та охорони культурної спадщини Шабатіним О.О.

До вказаних документів додано Диплом Вищої атестаційної комісії України кандидата наук ДК № 048859, виданий Куштану Д.П. на підставі рішення президії Вищої атестаційної комісії України від 8 жовтня 2008 року (протокол №29-06/7), яким засвідчено, що рішенням спеціалізованої вченої ради Інституту археології НАН України на підставі прилюдного захисту дисертації Куштану Д.П. присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук зі спеціальності археологія.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів апеляційного господарського суду Паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини з державним реєстраційним номером 3966 (пункт 15) та Облікова картка цієї пам`ятки містять ідентичне зазначення території об`єкта - площу та опис меж: загальна площа пам`ятки - 385 га. Межі пам`ятки визначені за найдавнішими планами міста рубежу ХVІІІ-ХІХ ст. Вони окреслюють територію Черкас ранньомодерної доби. Місто витягнуте вузькою смугою (шириною до 1 км) вздовж корінного берега Дніпра на 5,4 км. Межа Старого міста з напільного боку проходила приблизно між нинішніми бульв. Шевченка та вул. Гоголя. Пригород Косинське прилягав до Старого Міста з північного заходу і доходив до сучасного узв. Івана Франка. Кривалівське розташовувалося на південний схід і сягало нинішньої вул. Кобзарської. Поділ прилягав до Старого міста з боку заплави і обмежувався з боку Дніпра р. Митниця (зараз ця межа проходить приблизно по берегу Кременчуцького водосховища).

Поряд з цим, у Паспорті об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини (державний реєстраційний № 3966) на Рис. 2 (графічні матеріали та фотофіксація) міститься Схема розташування пам`ятки археології місцевого значення культурний шар пізньосередньовічного міста (держ. реєстр. № 3966) на супутниковому знімку (а.с. 137, зворотній бік, т. 2).

Із зазначеної Схеми убачається, що межі пам`ятки археології (державний реєстраційний №3966) з північно-західного боку закінчуються задовго до Зарубинецького узвозу (узвозу І. Франка), не доходячи до вул. Князя Ольгерда напроти другої (середньої) виїмки землі у воді.

Таким чином, межі пам`ятки археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) з північного заходу обмежувались Зарубинецьким узвозом (колишнього Івана Франка), а спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333 знаходиться по вулиці Князя Ольгерда (колишня Гагаріна) далі на північний захід від Зарубинецького узвозу, отже не входить в межі території досліджуваної пам`ятки.

Суд першої інстанції відхилив посилання прокурора на те, що межі пам`яток, які зазначені безпосередньо у Розпорядженні № 129 від 12.03.96, повинні визначатися шляхом проведення уявних ліній по вказаним у ньому вулицям, і відповідно межі пам`ятки з державним реєстраційним №3966 мають йти по лінії вулиці Крилова із північно-західної частини пам`ятки.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним відхилення зазначених доводів прокурора з огляду на наявність конкретно визначеного опису меж території цієї пам`ятки у Паспорті об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини та Обліковій картці цієї пам`ятки.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, вулиця Крилова закінчується задовго до можливого перетину її з вулицею Князя Ольгерда (колишня Гагаріна), що, у свою чергу, свідчить про те, що і за описом меж цієї пам`ятки, зазначеним у Розпорядження №129 від 12.03.1996, спірна земельна ділянка не входить в межі пам`ятки археології з державним реєстраційним №3966.

Зазначені обставини прокурором в апеляційній скарзі не спростовані.

Як вже зазначалося, облікова справа на пам`ятку археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), третьою особою до суду першої інстанції не надана, згідно з поясненнями останньої у зв`язку з відсутності такої у її розпорядженні.

Інститут археології НАН України на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 14.06.2024 у даній справі листом №125/01-16-350 від 18.06.2024 повідомив, що ним облікова документація (паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) на пам`ятку археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955) не виготовлялася і він не володіє копією чи оригіналом цього документу, а тому не може його надати суду.

Отже, на час розгляду цієї справи у суді першої інстанції і ухвалення рішення облікова справи на пам`ятку археології з державним реєстраційним номером 3955 була відсутня.

Прокурор в апеляційній скарзі наполягає, що межі території цієї пам`ятки повинні визначатися за їх описом, зазначеним у Розпорядженні №129 від 12.03.1996 - Верхня тераса та її схил між вул. Пролетарською (перейменована на вулицю Героїв Чорнобиля) та І. Франка.

При дослідженні судом першої інстанції меж цієї пам`ятки археології за описом, зазначеним у Розпорядженні, встановлено, що вулиця Івана Франка закінчується задовго до вул. Князя Ольгерда (колишня вул. Гагаріна). Так, вулиця Івана Франка доходить і закінчується майже під прямим кутом до вулиці Кавказької, а вулиця Кавказька йде майже паралельно до вулиці Князя Ольгерда (колишня вул. Гагаріна), на якій розташована спірна земельна ділянка. Тобто, вказаним у Розпорядженні описом меж пам`ятки археології за державним реєстраційним №3955 не підтверджується факт входження до її меж спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх заперечень проти заявлених прокурором позовних вимог, зокрема, в частині входження спірної земельної ділянки до меж території пам`ятки археології за державним реєстраційним №3955, Черкаська міська рада надала копію Висновку про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки № 125/01-21-220 від 18.04.2024 Інституту археології Національної академії наук України (Висновок від 18.04.2024), підписаного в частині проведених наукових археологічних досліджень - старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України кандидатом історичних наук Дмитром Куштаном та в частині висновку щодо можливості відведення земельної ділянки - директором Інституту археології НАН України членом кореспондентом НАН України Віктором Чабаєм.

Зі змісту вказаного Висновку від 18.04.2024 слідує, що він складений на замовлення Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради; об`єктом дослідження визначена Історична частина міста, вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна) (к.н. 7110136700:03:004:0333), м. Черкаси площею 0,14 га, мета дослідження - розглядається на предмет з`ясування наявності/відсутності культурного шару пам`яток археології для можливості передачі в оренду; дата проведення наукових археологічних досліджень - 15.04.2024.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведене наукове дослідження спірної земельної ділянки та складений в його результаті Висновок від 18.04.2024 відповідає вимогам чинного законодавства та є належним доказом у даній справі з огляду на таке.

Повноваження та обсяг компетенції підписантів зазначеного Висновку відповідає вимогам статей 10, 12 Закону України "Про охорону археологічної спадщини".

Зі змісту Висновку від 18.04.2024 убачається, що роботи проводились за Кваліфікаційним документом № 058/24 від 22.04.2024 та Дозволом МКІП № 40/24 від 12.03.2024, виданим на ім`я старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук Куштана Д.П.

На вимогу суду першої інстанції відповідач надав Кваліфікаційний документ № 058/24 на проведення наукового дослідження археологічної спадщини, виданий 22.02.2024 Кваліфікаційною радою з питань видачі кваліфікаційних документів, який дійсний до 31.12.2024.

Зазначеним документом на підставі рішення Кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів (протокол № 03 від 22 лютого 2024р.) засвідчується кваліфікація ОСОБА_2 , старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України, на проведення археологічних розвідок (пошук археологічних об`єктів, збір підйомного матеріалу та закладання шурфів) різночасових археологічних об`єктів на території м. Черкаси та Черкаської області.

Також відповідач надав до матеріалів справи Дозвіл Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою.

Зміст цього Дозволу свідчить, що згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини", постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №316, його видано ОСОБА_2 -старшому науковому співробітнику Інституту археології НАН України, кандидату історичних наук на проведення археологічних досліджень об`єктів (пам`яток) культурної спадщини: різночасових археологічних об`єктів м. Черкаси та Черкаської області. Характер і мета досліджень: наукові. Вид робіт: археологічні розвідки (пошук археологічних об`єктів, збір підйомного матеріалу та закладання шурфів). Використання металодетектора чи будь-якого іншого обладнання для виявлення археологічних об`єктів: Металодетектор Garrett ACE-250 та навігаційний GPS-прилад "Garmin" Etrex 10. Дослідження проводяться відповідно до кваліфікаційного документа від "22" лютого 2024 року № 058/24, форма 2. Предмети і колекції, здобуті під час проведення робіт, повинні бути передані на постійне зберігання до Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

Як слідує із Висновку від 18.04.2024, дослідженого судом апеляційної інстанції, внаслідок проведення попередніх археологічних робіт визначено розташування об`єкта дослідження по відношенню до навколишньої території та всіх суміжних об`єктів, а саме: заповітної території "Черкаські берегові схили", пам`яток археології - городище зарубинецької культури (державний реєстраційний №3956) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), місце розташування та межі території яких встановлені за історико-архівними джерелами. Крім того, в ході досліджень проведено шурфування вказаної земельної ділянки з метою з`ясування наявності або відсутності культурного шару.

За результатами проведених наукових археологічних досліджень зроблено висновки, відповідно до яких земельна ділянка площею 0,14 га, яка розташована на території міста Черкаси по вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна), к.н. 7110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по пров. Суботівському, 7), знаходиться поза межами досліджуваних пам`яток археології, археологічні знахідки на ній відсутні, заперечень проти її передачі в оренду немає.

Поряд з цим, у Додатку №1 до Висновку від 18.04.2024 "Розташування земельної ділянки в м. Черкаси по вул. Князя Ольгерда (кол. Гагаріна), к.н. 7110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по пров. Суботівському, 7), що підпадала під обстеження на супутниковому знімку (за даними сайту https://earth.google.com)" (а.с. 165, т. 2) позначено межі пам`ятки археології "Поселення зарубинецької к-ри", тобто пам`ятки під державним реєстраційним №3955, та межі спірної земельної ділянки.

На зазначеному повноважною особою розташуванні відображено, що спірна земельна ділянка не розташована у межах пам`ятки археології за державним реєстраційним №3955.

Листом за №125/01-16-350 від 18.06.2024 Інститут археології НАН України на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 14.06.2024 підтвердив, що джерелами інформації, на підставі яких встановлено межі пам`ятки археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955) у Висновку від 18.04.2024 були: стислий опис меж, що міститься в Розпорядженні Голови Черкаської ОДА №129 від 12.03.1996 про взяття на облік, наукові звіти, монографії та статті по археологічним дослідженням в м. Черкаси.

За встановлених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що спірна земельна ділянка площею 0,14 га, яка розташована на території міста Черкаси по вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна), к.н. 7110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по пров. Суботівському, 7) не входить в межі території пам`ятки археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), яка взята на облік розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.

Щодо тверджень прокурора про неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах заповідної території

"Черкаські берегові схили", в якій сконцентровано найбільша кількість пам`яток археології на території міста Черкаси, що призвело до помилкового виснування судом про відмінність між собою правового режиму користування землями, що входять до заповідної території, від режиму використання земель, що входять до меж пам`яток археології, колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги таке.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про охорону культурної спадщини" історико-культурною заповідною територією оголошується історично сформована територія, в межах якої збереглася значна кількість об`єктів культурної спадщини. Оголошення території історико-культурною заповідною територією здійснюється без вилучення пам`яток, їх комплексів (ансамблів), земельних ділянок, розташованих у межах такої території, у їх власників або користувачів.

За приписами статті 53 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно з частиною 1 статті 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Отже, з огляду на вказані норми чинного законодавства у кореспонденції з приписами статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що правовий режим користування землями, що входять до заповідної території, відмінний від режиму використання земель, які входять до меж пам`яток археології, і такі земельні ділянки не підлягають вилученню, зокрема, у державну власність.

Таким чином, розташування спірної земельної ділянки в межах заповідної території "Черкаські берегові схили" не порушує прав держави в особі Черкаської ОДА, в інтересах якої прокурором подано позов у даній справі.

Твердження скаржника про необґрунтованість відмови судом першої інстанції у задоволенні позову з огляду на те, що входження спірної земельної ділянки до меж пам`яток архітектури з державними реєстраційними №№3955, 3966 підтверджується відомостями Проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, змістом яких передбачені обмеження, які стосуються всієї площі земельної ділянки, судом апеляційної інстанції відхиляються зважаючи на таке.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості про обмеження у використанні земельних ділянок.

В силу положень частини 5 статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, у пункті 1.13 пояснювальної записки Проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки зазначена інформація про наявні в межах об`єкту землеустрою обмеження у використанні із зазначенням підстави встановлення таких обмежень, зокрема, такі обмеження встановлені на всю площу земельної ділянки (0,1400 га) за кодами класифікатора 01.02.1, 01.02.2, 01.02.04.

Зазначеній інформації відповідають дані, зазначені у Переліку обмежень у використанні земельної ділянки, що є складовою матеріалів Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до яких вказана наявність обмеження у використанні земель та додержання режиму за такими показниками: 01.02.1 Охоронна зона пам`ятки культурної спадщини, площею 0,4200 га; 01.02.2 Зона регулювання забудови, площею 0,1400га; 01.02.4 Зона охорони археологічного культурного шару, площею 0,2800га.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2023 №НВ-1800324402023, що міститься у додатках до Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333 станом на дату надання Витягу характеризувалася такими відомостями, зокрема, види обмеження у використанні земельної ділянки: зона регулювання забудови, охоронна зона пам`ятки культурної спадщини, зона охорони археологічного культурного шару.

У Державному реєстрі речових прав щодо вказаної земельної ділянки серед актуальної інформації містяться додаткові відомості про наявні містобудівні обмеження на земельну ділянку пов`язані із: - зона заповідної території "Черкаські берегові схили", - зона регулювання забудови, - середній перепад рельєфу від вул. Гагаріна становить 12 м, - ділянка крутосхилів (ухил поверхні 15% і більше), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.12.2023 за №358311578.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.08.2015 №193 затверджено Перелік класів об`єктів містобудівного кадастру.

Відповідно до вказаного Переліку до:

-Групи за кодом 07 "Об`єкти планувальних обмежень" Підгрупи за кодом 05 "Зони охорони пам`яток культурної спадщини" входять класи об`єктів за кодами: 01 "Охоронні зони" (код класу об`єктів 070501), 02 "Зони регулювання забудови" (код класу об`єктів 070502), 03 "Археологічні охоронні зони" (код класу об`єктів 070503), 04 "Зони охоронюваного ландшафту" (код класу об`єктів 070504);

-Групи за кодом 08 "Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини" Підгрупи за кодом 01 "Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини" входять класи об`єктів за кодами: 01 "Археологічні об`єкти" (код класу об`єктів 080101); 02 "Історичні об`єкти" (код класу об`єктів 080102); 03 "Об`єкти монументального мистецтва" (код класу об`єктів 080103); 04 "Об`єкти архітектури" (код класу об`єктів 080104); 05 "Об`єкти містобудування" (код класу об`єктів 080105); 06 "Об`єкти садово-паркового мистецтва" (код класу об`єктів 080106); 07 "Об`єкти ландшафтні" (код класу об`єктів 080107).

З викладеного слідує, що спірна земельна ділянка, має обмеження (охоронна зона пам`ятки культурної спадщини та зона охорони археологічного культурного шару), які визначені Групою "Об`єкти планувальних обмежень" Підгрупи "Зони охорони пам`яток культурної спадщини", а не Групою "Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини" з однойменною Підгрупою.

Отже, обмеження, відображені в Проєкті землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав щодо вказаної земельної ділянки, свідчать про те, що зазначена спірна земельна ділянка знаходиться у межах зон охорони пам`яток культурної спадщини, а не у межах безпосередньо об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини.

Зазначеним спростовуються доводи прокурора в апеляційній скарзі.

Щодо посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21, у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16 (пункт 42), від 25.01.2023 у справі №748/1536/20, від 13.11.2019 у справі №728/1905/16-ц, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що зазначені справи не є релевантними до правовідносин у справі, що розглядається, тому не підлягають застосуванню до спору у даній справі.

Дослідженні та встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка не розташована в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний №3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний №3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.03.1996 №129, а отже вона не перебуває у державній власності, позивач не вправі розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою і відповідно вимагати усунення перешкод у її користуванні.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Черкаської ОДА, про усунення перешкод державі в користуванні спірною земельною ділянкою на підставі вимог статті 391 Цивільного кодексу України у зв`язку з недоведеністю порушення прав держави.

З огляду на викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Прокурором не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі №925/33/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі №925/33/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/33/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.08.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді О.М. Сибіга

Г.П. Коробенко