Рішення від 27.08.2025 по справі 947/22140/24

Справа № 947/22140/24

Провадження № 2/139/159/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2025 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Ліщини Т.П.,

з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,

позивача ОСОБА_1 , яка приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

представника позивача - адвоката Черевиченко Н.А., яка приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Черевиченко Н.А. (повноваження на а. с. 64) звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батька їх малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 30.04.2022 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_4 . Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24.06.2024 даний шлюб розірвано. Батько дитини ОСОБА_2 з дитиною не проживає, не спілкується, не займається її вихованням, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки. У зв`язку з цим позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а. с. 126).

Ухвалою суду від 19.06.2025 у справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті (а. с. 178, 179).

В судовому засіданні позивач позов підтримала за обставин, викладених у ньому, просить його задовольнити. Суду пояснила, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, участі в житті дитини не приймає, аліменти добровільно не сплачує, тому вона вимушена була звернутися до державної виконавчої служби про їх примусове стягнення. Повідомила, що дозволу на реєстрацію місця проживання дитини батько не дає. Зазначила, що дитина має вроджені вади здоров`я, та коли вона була на консиліумі у лікарів і необхідно було надати дозвіл від батька, він проігнорував всі її прохання та повідомлення, і в результаті такого дозволу не надав. Батько дитини жодним чином не реагує на всі її прохання щодо вирішення будь-яких питань дитини.

Представник позивача позов своєї довірительки підтримала за обставин, викладених у ньому, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день, час та місце судового засідання (а. с. 209). Про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не подав.

18.06.2025 представник служби у справах дітей Одеської міської ради надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 167). В матеріалах справи міститься висновок Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.11.2024 № М-761 «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а. с. 87 - 90).

На підставі ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вислухавши учасників справи, дослідивши наявні у ній матеріали, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються прав та обов`язків батьків та дітей, які регулюються Сімейним кодексом України (у тексті - СК України) і Законом України «Про охорону дитинства».

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно з ч. ч. 1 - 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно . Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Судом встановлено, що сторони з 30.04.2022 перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 11), який розірвано рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24.06.2024 (справа № 947/7744/24) (а. с. 12 - 15).

В шлюбі у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 08.03.2023 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 10).

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дочки, не бере участі у її вихованні та утриманні, в тому числі добровільно не сплачує аліменти (а. с. 21 - 23), не піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, проживає окремо від дитини. Дитина проживає разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні і вихованні. Більше того, батько дитини створює перешкоди її матері в утриманні, вихованні та лікуванні дитини, зокрема не надає дозволу на реєстрацію місця проживання дитини (а. с. 34 - 37, 39), що позбавляє її можливості, зокрема, відвідувати дошкільний навчальний заклад; не з`являється на консиліуми лікарів, які відбуваються у зв`язку з важким вродженим захворюванням дитини (а. с. 25 - 32), і не надає лікарям необхідного дозволу на проведення деяких видів лікувальних процедур.

Відповідно до акту про фактичне проживання особи, ОСОБА_1 деякий час проживала з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у квартирі своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту обстеження житлово-побутових умов квартири за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 проживає з дітьми на орендованій квартирі (а. с. 37) поряд з квартирою батьків; в квартирі чисто, тепло, сухо; у дитини є окреме дитяче ліжко, речі відповідно до віку, засоби особистої гігієни, багато іграшок та книжок відповідно до віку.

Можливість і здатність ОСОБА_1 самостійно утримувати дочку ОСОБА_4 також підтверджується довідками про місце роботи (а. с. 61) і доходи (а. с. 59), службовою характеристикою (а. с. 60).

Підтвердженням того, що батько матеріально не допомагає з моменту народження дитини є те, що позивач в 2023 році звернулася до Всеукраїнської благодійної організації «Я допоможу» та з червня 2023 року отримувала допомогу, що підтверджується листом цієї організації від 27.06.2024 (а. с. 33)

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024 у справі № 139/812/23 з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28.11.2023 до повноліття дитини (а. с. 16 - 18).

Підтвердженням того, що відповідач не приймає участі в утриманні та вихованні дитини є наявні в матеріалах справи письмові пояснення спільних друзів сторін: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а. с. 52 - 58).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 своїми показаннями підтвердили, що батько дитини ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_4 не проживає протягом тривалого часу, не піклується про її стан здоров`я, не забезпечує її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться нею і не бере участі в її утриманні та вихованні, не виявляє до доньки щонайменшої батьківської турботи, жодних стосунків з нею не підтримує (а. с. 202 - 205).

Згідно з висновком Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.11.2024 № М-761 «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки останній самоусунувся від виконання батьківських обов`язків відносно своєї доньки, не дбає про її догляд, здоров`я та матеріальне забезпечення, не цікавиться їх долею, не піклується про їх фізичний і духовних розвиток, як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», що вказує на його байдужість та свідоме нехтування як своїми батьківськими правами та обов`язками, так і правами дитини (а. с. 87 - 90).

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування вищевказаних обставин, не висловлено жодних заперечень щодо них.

Згідно з нормами п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків.

Відповідно до п. 16 зазначеної постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від свого батьківського обов`язку по вихованню доньки, не спілкується з нею, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не цікавиться нею та не проявляє до неї належної турботи, не забезпечує матеріально, що негативно впливає на її розвиток і виховання. Крім того, протягом розгляду справи, ОСОБА_2 не прийняв участь у жодному судовому засіданні та не повідомив суд про вчинення ним дій і вжиття заходів, спрямованих на відновлення спілкування з донькою.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме, постійне і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та підставою для позбавлення його батьківських прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2998-1729-9812-4239 від 16.07.2024 (а. с. 7). У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надала суду копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1912, видане на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25.06.2010 № VI-11/167; договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024 № 27-02/2024, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Міжнародна адвокатська компанія «Ларге»; платіжної інструкції № @2PL976020 від 09.07.2024 на суму 20250 грн; ордеру на надання правничої допомоги від 29.04.2025, серія ВН, № 1508187.

Дослідивши дані документи, суд вважає, що зазначений представником позивача розмір витрат є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для позивача, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача. У зв`язку з цим витрати позивача на професійну правничу допомогу суд вважає обґрунтованими і підтвердженими, тому вони підлягають задоволенню повністю.

Керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ст. ст. 150, 155, 157, 164, 166, 180, 181 СК України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20250 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 25427107, місцезнаходження: 65074, Одеська область, місто Одеса,вулиця Косовського, будинок 2-д.

Суддя Тарас ЛІЩИНА