Рішення від 27.08.2025 по справі 640/8622/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року м. Житомир справа № 640/8622/19

категорія 108060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної аудиторської служби України до Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення у дохід державного бюджету коштів,

встановив:

Державна аудиторська служба України звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просить:

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації кошти матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 198 588,41 грн у дохід Держаного бюджету України.

В обґрунтування позову вказує, що Державна аудиторська служба України з 15.07.2016 по 07.10.2016 в Управлінні праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації провела ревізію використання коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальних допомоги, пільг, субсидії та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів за період з 01.01.2014 по 01.07.2016, за результатами якої склала акт ревізії від 17.10.2016 № 04-22/5. У зазначеному Акті Держаудистлужба зафіксувала виявлені порушення вимог законодавства щодо використання коштів, виділених з державного бюджету за бюджетними програмами «Компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» та «Надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», а також порушення вимог законодавства при призначенні, нарахуванні та виплаті усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат. Позивач у позові зазначає, що станом на дату звернення до суду, порушення щодо повернення до державного бюджету зайво виплачених коштів, управлінням не усунено. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження.

До суду 07.08.2019 надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. Просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації кошти матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 163027,30 грн у дохід Держаного бюджету України.

Протокольною ухвалою, занесеною секретарем судового засідання до протоколу від 17.09.2019 судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (т. 3 а.с. 44-45).

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

На підставі пункту другого розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ, за результатами автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 07 березня 2025 року, суддю Лавренчук О.В. визначено головуючою суддею для розгляду даної адміністративної справи.

Суддя Лавренчук О.В. своєю ухвалою від 12.03.2025 прийняла адміністративну справу до загального позовного провадження, розпочала розгляд справи спочатку та призначила підготовче засідання на 02.04.2025.

У зв`язку із повідомленням про замінування будівлі суду о 10:28, адміністративну справу № 640/8622/19 02.04.2025 було знято з розгляду. Наступне судове за сідання призначене на 23.04.2025.

Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 18.04.2025 надійшло клопотання Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у якому просить: замінити сторону відповідача з Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Суддя своєю ухвалою від 21.04.2025 постановила: замінити відповідача у справі №640/8622/19 Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на його правонаступника Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Ярославська, 31-Б, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 37393782).

У судовому засідання, призначеному на 23.04.2025 представники сторін брали участь в режимі відео конференції. Протокольною ухвалою, занесеною секретарем судового засідання до протоколу, постановлено задовольнити клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання до 14.05.2025.

Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 30.04.2025 представником позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог. У клопотання зазначено, що опрацювавши зазначені документи, Держаудитслужба встановила, що Управління надало підтвердні документи стосовно вжитих заходів щодо усунення виявлених порушень на загальну суму 99 322,83 грн (дев`яносто дев`ять тисяч триста двадцять дві гривні 83 коп.).

Клопотання зареєстровано в КП ДСС 01.05.2025 за вх. №34311/25.

У судовому засідання, призначеному на 14.05.2025 представники сторін брали участь в режимі відео конференції. У судовому засіданні протокольною ухвалою постановлено прийняти до розгляду клопотання про зменшення позовних вимог та розглядати спір в межах залишкової суми. Наступне судове засідання призначено на 04.06.2025.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 26.05.2025 (вх. №42902/25 від 27.05.2025). Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що в частині щодо грошової допомоги на період з 18.02.2015 по 17.02.2016 на загальну суму 21178 грн 98 коп. гр. ОСОБА_1 призначено після відчуження її нерухомого майна (07.11.2014) порушень умов постанови Кабінету Міністрів України № 505 не було, оскільки відповідно до інформаційної довідки від 10.02.2017 № 80119518, встановлено, то у громадянки ОСОБА_1 з 07.11.2014 припинено право власності на 42/100 частини квартири номер АДРЕСА_1 . Щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , по яким встановлені порушення, зафіксовані в акті, то представник відповідача у відзиві зазначає про наявність судових рішень про стягнення з вказаних осіб надмірно виплаченої допомоги на рахунок Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Щодо ОСОБА_9 , то відповідач повідомив про звернення до суду з позовом про стягнення з вказаної особи надмірно виплаченої допомоги на рахунок Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, однак відсутність судового рішення спричинена втратою судового провадження. Враховуючи вказані обставини, просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву додано документи, на які посилається у відзиві представник відповідача.

Відповідь на відзив надійшла до суду 02.06.2025 (вх. №44948/25 від 03.06.2025). Заперечуючи викладені і відзиві аргументи відповідача, представник позивача зазначила, щодо доводів Управління щодо особових справ отримувачів допомоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме того, що триває робота зі стягнення надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги, то Держаудитслужба вважає за потрібне зауважити, що зазначені доводи та надані докази не спростовують виявлених порушень, позаяк, по-перше, надані Управлінням постанови про відкриття виконавчих проваджень та відповідні заяви про відкриття виконавчих проваджень свідчать про те, шо Управління за судовими рішеннями, копії яких також додано до відзиву на позовну заяву, стягує на свою користь із зазначених отримувачів соціальної допомоги виключно сплачений за подані позовні заяви судовий збір. Водночас Держаудитслужба звертає увагу Житомирського окружного адміністративного суду на те, що надані докази аж ніяк не стосуються предмету спору у справі № 640/8622/19 та жодним чином не спростовують виявлених порушень за результатами ревізії використаних коштів. Представник позивача у відповіді на відзив також зауважує, що зі змісту доводів Управління випливає, що безпосередньо щомісячну адресну допомогу за судовими рішенням стягують на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр), надавши відповідні докази таких обставин, відповідно до яких вбачається, що належна робота щодо ефективного стягнення державних коштів та подальше їхнє повернення до Державного бюджету України не здійснюється. Щодо ОСОБА_1 , то вона перебувала на обліку в Управлінні з лютого 2015 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.02.2015 № 3007003994. Разом із заявницею також перебувала її дочка ОСОБА_10 . Адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 та її дочки є: АДРЕСА_2 . Як випливає з наданої до відзиву на позовну заяву копії договору про дарування квартири від 07.11.2014, ОСОБА_11 подарувала 42/100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , своїй дочці ОСОБА_12 , яка також зареєстрована за зазначеною адресою. Факт сімейних зв`язків підтверджується копією свідоцтва про народження, яку надав відповідач разом з відзивом на позовну заяву. З обставин, що виникли, випливає, що заявниця ОСОБА_11 на період отримання адресної допомоги як уповноважений представник сім`ї фактично здійснювала володіння житловим приміщенням, а саме: квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . На переконання представника позивача, надані документи не спростовують виявленого Держаудитслужбою порушення та не підтверджує законних підстав отримання ОСОБА_1 адресної допомоги на загальну суму 21 178,98 гривні. Враховуючи зазначені обставини, представник позивача зазначає, управління не надає належних та допустимих доказів, які б свідчити про повернення коштів на загальну суму 63704,47 грн, а тому позивач вважає, що позовні вимоги залишаються обґрунтованими. Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні 04.06.2025 представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті у цьому ж судовому засіданні. Протокольною ухвалою постановлено закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

У період із 30.06.2025 по 18.07.2025 та із 06.08.2025 по 26.08.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що Державною аудиторською службою України у період із 15.07.2016 по 07.10.2016 було проведено ревізію використання Управлінням праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальних допомоги, пільг, субсидії та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів за період з 01.01.2014 по 01.07.2016

За результатом ревізії було складено Акт від 17.10.2016 №04-22/5 у якому, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, вказано про наступне.

По особовій справі 610440:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її чоловіку ОСОБА_13 , як працездатним особам, на підставі заяви 18.12.2015 призначено щомісячну адресну допомогу на сім`ю з двох чоловік 1 розмірі 884,0 грн на період з 18.12.2015 по 17.02.2016 та в розмірі 442,00 грн кожному за період з 18.02.2016 по 17.04.2016, як особам які не працюють. В заяві від 18.12.2015 зроблено відмітку про відсутність у володінні будь-кого з членів сім`ї житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж окуповані та районах проведення АТО, відсутність транспортних засобів та депозитів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Разом з цим, за даними Міністерства фінансів України, а також Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16.01.2015 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_3 . Таким чином ОСОБА_2 в заяві про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про наявність у володінні будь-кого з членів сім`ї житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж окуповані та районах проведення антитерористичної операції. Як наслідок на порушення п. 6 Порядку № 505 Управлінням безпідставно призначено ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу на загальну суму 2 676,81 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 2 676,81 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на зазначену суму.

По особовій справі 608690

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як непрацездатній особі («пенсіонерка), на підставі заяви від 18.02.2015 призначено щомісячну адресну допомогу на сім`ю з двох осіб (заявниця та її дочка до 18 років) в розмірі 1 768,00 грн на період з 18.02.2015 по 17.08.2015, на підставі заяви від 18.08.2015 - в розмірі 1 768,00 грн на період з 18.08.2015 по 17.02.2016 Адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 та її дочки за заявами від 18.02.2015 та від 18.08.2015 зазначено: АДРЕСА_2 . В заявах зроблено відмітку про відсутність у володінні будь-кого з членів сім`ї житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж окуповані, відсутність транспортних засобів, депозитів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Разом з цим, за даними Міністерства фінансів України та Державногореєстру речових прав на нерухоме майно 01.11.2011 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ) на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності - договір дарування. Таким чином ОСОБА_1 в заявах про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про наявність у володінні будь-кого з членів сім`ї житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж окуповані та районах проведення антитерористичної операції. Як наслідок на порушення п. 6 Порядку № 505 правлінням безпідставно призначено ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу на загальну суму 21 178,98 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 21178,98 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на зазначену суму.

По особовій справі 605816.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (заявник) як працездатній особі призначено щомісячну адресну допомогу на підставі заяви від 28.10.2014 в розмірі 442,00 грн на період з 28.10.2014 по 27.04.2015, на підставі заяви від 11.02.2015 - в розмірі 442,00 грн на період з 01.11.2014 по 27.12.2014 та в розмірі 221,00 грн на період з 28.12.2014 по 27.02.2015. У заявах від 28.10.2014 та від 11.02.2015 ОСОБА_9 не зазначила інформацію про наявність у неї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Однак, за даними верифікації, наданих Міністерством фінансів України, ОСОБА_9 станом на момент подачі заяви мала на депозитному рахунку кошти у сумі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, в період з 01.10.2014 по 04.03.2015 Таким чином, ОСОБА_9 в заявах про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про наявність у неї на депозитному рахунку коштів у сумі, що перевищують 10- кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Як наслідок на порушення п. 6 Порядку № 505 Управлінням безпідставно призначено ОСОБА_9 щомісячну адресну допомогу на загальну суму 1825,03 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 1 825,03 грн, чим завдано матеріальну шкоду ( збитки) державному бюджету на зазначену суму.

По особовій справі 608779.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (заявник) як непрацездатній особі (пенсіонер) призначено щомісячну адресну допомогу на підставі заяви від 03.03.2015 на сім`ю у складі двох осіб: заявниця та її дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1 768,00 грн на період з 03.03.2015 по 02.09.2015, в розмірі 1 326,00 грн - на період з 01.05.2015 по 30.06.2015;» в розмірі 1 105,00 грн - на період з 01.07.2015 по 31.08.2015; в розмірі 884,00 грн - на період з 01.09.2015 по 02.09.2015. У заяві від 03.03.2015 ОСОБА_5 не зазначила інформацію про наявність у неї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Однак, за даними верифікації, наданих Міністерством фінансів України, ОСОБА_5 станом на момент подачі заяви мала на депозитному рахунку кошти у сумі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а саме: в період з 01.10.2014 по 09.04.2015. Таким чином, ОСОБА_5 в заяві про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про наявність у неї на депозитному рахунку коштів у сумі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Як наслідок на порушення п. 6 Порядку № 505 Управлінням безпідставно призначено щомісячну адресну допомогу на загальну суму 8 784,87 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 8 342,87 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на суму 8 342,87 гривні.

По особовій справі 606575.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (заявник) як непрацездатній особі (пенсіонер) призначено щомісячну адресну допомогу на підставі заяви від 18.11.2014 в розмірі 884,00 грн на період з 18.11.2014 по 17.05.2015. У заяві від 18.11.2014 ОСОБА_6 не зазначила інформацію про наявність на її депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10- кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Однак, за даними верифікації, наданих Міністерством фінансів України, ОСОБА_6 станом на момент подачі заяви мала на депозитному рахунку кошти у ї сумі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а саме: в період з 11.12.2013 по 16.12.2014. Таким чином, ОСОБА_6 в заяві про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на плату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про аявність у неї на депозитному рахунку коштів у сумі, що перевищують 10- кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Як наслідок на порушення п. 6 Порядку № 505 Управлінням безпідставно призначено ОСОБА_6 щомісячну адресну допомогу на загальну суму 5 287,84 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 5 287,84 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на зазначену суму.

По особовій справі 608630.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (заявник, пенсіонер, паспорт: серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) та його дружині ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до заяви від 10.02.2015 призначено щомісячну адресну допомогу в розмірі 1 326,00 грн на період з 10.02.2015 по 09.04.2015, в розмірі 1 105,00 грн - на період з 10.04,2015 по 09.06.2015, в розмірі 884,00 грн - на період з 10.06.2015 по 09.08.2015. Відповідно до даних верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для отримання державних виплат, наданої Міністерством фінансів України та бази даних Міністерства внутрішніх справ України щодо втрачених паспортів, ОСОБА_4 паспорт серії НОМЕР_5 втратив 01.02.2005. Таким чином, ОСОБА_4 під час звернення до Управління за призначенням щомісячної адресної допомоги пред`явив паспорт громадянина України, який відповідно до пункту 10.4 розділу X Порядку № 320 є недійсним, та зазначив відомості щодо недійсного паспорта у заявах, за якими призначено, нараховано та виплачено грошову допомогу. Як наслідок на порушення п. 5 Порядку № 505 Управлінням за недійсним паспортом заявника безпідставно призначено щомісячну адресну допомогу ОСОБА_4 на загальну суму 5 452,39 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 5452,39 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на зазначену суму.

По особовій справі 608828.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , пенсіонер (паспорт: серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) відповідно до заяви від 25.02.2015 призначено щомісячну адресну допомогу в розмірі 884,00 грн на період з 25.02.2015 по 24.08.2015. Крім цього, ОСОБА_7 відповідно до заяви від 29.08.2015 призначено допомогу в розмірі 884,00 грн щомісяця на період з 25.08.2015 по 08.12.2015. Відповідно до даних верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для отримання державних виплат,наданої Міністерством фінансів України та бази даних Міністерства внутрішніх справ України щодо втрачених паспортів, ОСОБА_7 паспорт серії НОМЕР_9 втратив 24.11.2008. Таким чином, ОСОБА_7 під час звернення до Управління за призначенням щомісячної адресної допомоги пред`явив паепорт громадянина України, який відповідно до пункту 10.4 розділу X Порядку №320 є недійсним, та зазначив відомості щодо недійсного паспорта у заявах, за якими призначено, нараховано та виплачено грошову допомогу. Як наслідок на порушення п. 5 Порядку № 505 Управлінням за недійеним паспортом заявника безпідставно призначено щомісячну адресну допомогу ОСОБА_7 на загальну суму 8310,42 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 8 310,42 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на зазначену суму

По особовій справі 610020.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як працездатній особі паспорт: серії НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ), відповідно до заяви від 08.10.2015 призначено щомісячну адресну допомогу в розмірі 442,00 грн на період з 08.10.2015 по 07.04.2016. Крім цього, відповідно до заяви від 24.03.2016 проведено перерахунок в межах терміну призначення з урахуванням виплаченого в розмірі 442,00 грн на період з 01.03.2016 по 07.04.2016. Також, відповідно до заяви від 08.04.2016 призначено допомогу в розмірі 442,00 грн на період з 08.04.2016 по 07.10.2016. Відповідно до даних верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для отримання державних виплат, наданої Міністерством фінансів України та бази даних Міністерства внутрішніх справ України щодо втрачених паспортів. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 паспорт серії НОМЕР_10 втратила 16.05.2011. Таким чином, ОСОБА_8 під час звернення до Управління за призначенням щомісячної адресної допомоги пред`явила паспорт громадянина України, який відповідно до пункту 10.4 розділу X Порядку №320 є недійсним, та зазначила відомості щодо недійсного паспорта у заявах, за якими призначено, нараховано та виплачено грошову допомогу. Як наслідок на порушення п. 5 Порядку № 505 Управлінням за недійсним паспортом заявника безпідставно призначено щомісячну адресну допомогу ОСОБА_8 на загальну суму 5 204,19 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 5 204,19 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на зазначену суму.

По особовій справі 606382.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , воєнна пенсія, (паспорт: серії НОМЕР_12 , РНОКПП НОМЕР_13 ), відповідно до заяви від 20.11.2014 призначено допомогу в розмірі 884,00 грн на період з 20.11.2014 по 19.05.2015. Відповідно даних верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для отримання державних виплат, наданої Міністерством фінансів України та бази даних Міністерства внутрішніх справ України щодо втрачених паспортів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 паспорт серії НОМЕР_12 втратила 15.06.2014. Таким чином, ОСОБА_16 під час звернення до Управління за призначенням щомісячної адресної допомоги пред`явила паспорт громадянина України, який відповідно до пункту 10.4 розділу X Порядку № 320 є недійсним, та зазначила відомості щодо недійсного паспорта у заявах, за якими призначено, нараховано та виплачено грошову допомогу. Як наслідок на порушення п. 5 Порядку № 505 Управлінням за недійсним паспортом заявника безпідставно призначено щомісячну адресну допомогу ОСОБА_16 на загальну суму 5285,94 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 5285,94 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на відповідну суму.

З матеріалів справи вбачається, що Державна аудиторська служба України надіслало відповідачу Вимогу від 31.10.2016 №04-14/511 "Щодо усунення виявлених ревізією порушень" на загальну суму 399252,73 грн (т. 2 а. с. 131-132).

У прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету у розмірі 198588,41 грн.

При цьому, сторонами визнається, що розмір матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету, становить 63704,47 грн (враховуючи заяви про зменшення позовних вимог (т. 3 а. с. 10-12, т. 4 а.с. 156)).

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що вказані у Акті порушення усунено частково.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) (пункт 1 Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43; далі - Положення № 43).

Згідно частини статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Частиною другою статті 15 Закону №2939-XII визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання, визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (зі змінами і доповненнями; далі - Порядок № 550).

Пунктами 45-46 Порядку №550 передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

У пункті 50 Порядку №550 закріплено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати про наявність в органу державного фінансового контролю повноважень щодо направлення об`єкту контролю вимоги про усунення фінансових порушень, що складається в довільній формі. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо суті порушень.

Зі змісту акта ревізії від 17.10.2016 №04-22/5 вбачається, що Державною аудиторською службою України встановлено порушення під час призначення, нарахування та виплати соціальних допомог та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, а сама:

- порушенням п. 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 ( далі - Порядок № 505) щодо:

По особовій справі 610020 щодо ОСОБА_8 (5204,19грн);

По особовій справі 608630 щодо ОСОБА_4 (5452,39грн);

По особовій справі 608828 щодо ОСОБА_7 (8310,42 грн);

По особовій справі 606382 щодо ОСОБА_3 (5285,94 грн).

У Акті ревізії від 17.10.2016 №04-22/5 вказано, що зазначені вище особи, під час звернення до Управління за призначенням щомісячної адресної допомоги пред`явили паспорт громадянина України, який відповідно до пункту 10.4 розділу X Порядку №320 є недійсним, та вказані особи зазначили відомості щодо недійсного паспорта у заявах, за якими призначено, нараховано та виплачено грошову допомогу.

Відповідно до п. 5 Порядку №505, для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

Під час розгляду справи відповідачем не спростовано та не надано документальних доказів в частині, що стосується тверджень позивача про те, що відповідно до даних верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для отримання державних виплат, наданої Міністерством фінансів України та бази даних Міністерства внутрішніх справ України щодо втрачених паспортів, паспорти вказаних осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , станом на дату їх звернення із заявами до відповідача, - втрачені.

Отже, висновки ревізії в цій частині є обґрунтованими, а тому виплачені вказаним особам кошти підлягають стягненню з відповідача, як матеріальна шкода (збитки).

- порушенням п. 6 Порядку №505 щодо:

По особовій справі 605816 щодо ОСОБА_9 (1825,03 грн);

По особовій справі 606575 щодо ОСОБА_6 (5287,84 грн);

По особовій справі 608779 щодо ОСОБА_5 (8342,87 грн).

У Акті ревізії від 17.10.2016 №04-22/5 вказано, що зазначені особи в заяві про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про наявність на депозитному рахунку коштів у сумі, що перевищують 10 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь - хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Суд зауважує, що відповідач не заперечує наявність обставин, що відображені у Акті ревізії від 17.10.2016 №04-22/5, однак зазначає про судові рішення за позовом Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 виплачених коштів. Щодо ОСОБА_9 відповідач вказує та надає відповідні докази, звернення до суду з позовом про стягнення коштів

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виплачені вказаним особам кошти підлягають стягненню з відповідача, як матеріальна шкода (збитки).

Надані до відзиву копії позовних заяви та судових рішень про стягнення з фізичних осіб надмірно виплачених сум грошової допомоги свідчать про те, що відповідачем у 2019 році, тобто майже через три роки з дати ревізії, учинялись дії по усуненню порушень законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, кошти в сумі 39848,68 грн до державного бюджету не повернуто.

По особовій справі 610440 щодо ОСОБА_2 та по особовій справі 608690 щодо ОСОБА_1 (21178,98 грн) у Акті ревізії від 17.10.2016 №04-22/5 вказано, що зазначені особи в заяві про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про наявність у володінні будь-кого з членів сім`ї житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж окуповані та районах проведення антитерористичної операції.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

По особовій справі 610440 щодо ОСОБА_2 .

Під час розгляду справи встановлено та належними доказами підтверджується, що ОСОБА_2 на підставі її заяви від 18.12.2015 (т. 4 а.с. 195) призначено щомісячну адресну допомогу на сім`ю з двох чоловік на період з 18.12.2015 по 17.04.2016.

Однак, ревізією встановлено та до суду надано докази, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16.01.2015 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 116).

Отже, станом на дату звернення із заявою, у власності ОСОБА_2 знаходилось нерухоме майно, розташоване на території, що не є тимчасово окупованою територією України, не є районом проведення антитерористичної операції та не відноситься до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків ревізії про безпідставність виплати ОСОБА_2 грошової допомоги в розмірі 2676,81грн.

По особовій справі 608690 щодо ОСОБА_1 (21178,98 грн).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі заяви від 18.02.2015 (т. 4 а.с. 186) призначено щомісячну адресну допомогу на період з 18.02.2015 по 17.02.2016.

У заяві вказано: прошу призначити грошову допомогу для покриття витрат на проживання та на оплату житлово - комунальних послуг: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12

У Акті ревізії від 17.10.2016 №04-22/5 вказано: "за даними Міністерства фінансів України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.11.2011 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ) на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності - договір дарування."

У відзиві представник відповідача зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: згідно з інформаційною довідкою від 10.02.2017 № 80119518 встановлено, то у громадянки ОСОБА_1 з 07.11.2014 припинено право власності на 42/100 вищезазначеної квартири. Також, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: згідно з інформаційною довідкою від 10.02.2017 № 80119681 на дочку заявниці, громадянку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , 07.11.2014 здійснено державну реєстрацію права власності на 42/100 об`єкту житлової нерухомості квартири за адресою: АДРЕСА_2 , вид власності спільна часткова. Відповідач у відзиві також зазначає, що ОСОБА_12 відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_14 була одружена та мала свою сім`ю. Доказів того, що вони з донькою пов`язані спільним побутом та мають взаємні права і обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання не надавали. ОСОБА_1 проживала за адресою доньки на яку не отримувала виплату грошової допомоги і не була уповноваженим представником сім`ї ОСОБА_12 ..

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, вказані відповідачем документи не спростовують виявленого Держаудитслужбою порушення та не підтверджує законних підстав отримання ОСОБА_1 адресної допомоги, оскільки і заявниця і обидві її дочки зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Факт сімейних зв`язків підтверджується копією свідоцтв про народження.

До відзиву додано копію розпорядження від 06.10.2016 (т. 4 а.с. 186 на звороті), копію договору дарування частини квартири, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та пояснення ОСОБА_18 , а такої копія її паспорту та свідоцтва про шлюб (т. 4 а.с. 188-194).

Судом досліджено зміст вказаних документів та зроблено наступні висновки.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження (т. 4 а.с. 190) ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ..

Між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 16.08.2008 було зареєстровано шлюб; прізвище після реєстрації шлюбу: дружини ОСОБА_21 . Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб, копію якого надано до відзиву (т. 4 а.с. 189 на звороті). За визначенням, наведеним в частині 2. ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1. ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

У п. 2 ч. 1. ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

За приписами ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на 42/100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 належало/належить :

з 01.11.2011 - ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 126);

з 07.11.2014 - ОСОБА_12 (т. 4а.с. 191 на звороті, а.с. 193 на звороті). Підстава: договір дарування від 07.11.2014.

Отже, із 07.11.2014 право власності на 42/100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_12 на підставі договору дарування квартири (т. 4 а.с. 190 на звороті - 192).

Проживання ОСОБА_1 у квартирі, що належить її повнолітній заміжній доньці не є доказом, що ОСОБА_1 є членом сім`ї свої доньки, оскільки у постанові від 30 липня 2025 року у справа №127/17906/23 Верховний Суд, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказує, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Разом з тим, позивачем не надано до суду жодного доказу, який би свідчив, що ОСОБА_1 має спільний бюджет зі своєю повнолітньою донькою, купує майно для спільного користування, тощо. Тобто відсутні докази, що ОСОБА_1 є членом сім`ї ОСОБА_12 .

Отже, станом на дату звернення ОСОБА_1 із заявою від 18.02.2015 (т. 4 а.с. 186) про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та на оплату житлово комунальнитх послуг правомірно зазначила про відсутність у будь - кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість тверджень ревізії про те, що " ОСОБА_1 в заявах про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначила недостовірні відомості про наявність у володінні будь-кого з членів сім`ї житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж окуповані та районах проведення антитерористичної операції. Як наслідок на порушення п. 6 Порядку №505 правлінням безпідставно призначено ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу на загальну суму 21 178,98 грн, з якої нараховано та виплачено щомісячну адресну допомогу в сумі 21 178,98 грн, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету на зазначену суму".

На підставі належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача коштів в розмірі 42525,49 грн = (63704,47 грн - 21178,98 грн).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо судових витрат.

За приписами частини 1 та 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем є суб`єктом владних повноважень, а доказів наявності судових витрат, пов`язаних із залученням ним свідків та проведенням експертиз, позивачем не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідач судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Частково задовольнити позов Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного,4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) до Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Ярославська 31 - Б, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 37393782) про стягнення у дохід державного бюджету коштів.

Стягнути з Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у дохід Держаного бюджету України безпідставно виплачену щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 42525 (сорок дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) гривень 49 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

27.08.25