Постанова від 27.08.2025 по справі 904/9589/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2025м. ДніпроСправа № 904/9589/21 (904/3310/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 (суддя Соловйова А.Є.; повне рішення складено 24.02.2025) у справі № 904/3310/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода», с. Єлізаветівка, Дніпропетровської області

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання євротрейд», м. Дніпро

про солідарне стягнення грошових коштів,

розглянутої в межах справи № 904/9589/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода», с. Єлізаветівка, Дніпропетровської області,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне з Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання євротрейд» 76933,14 грн основної суми боргу, 4619,16 грн трьох процентів річних і 13859,88 грн втрат від інфляції, нарахованих за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Позов мотивований порушенням зобов`язань з оплати вартості електроенергії, отриманої на підставі договору про постачання електричної енергії.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 18.02.2025 у справі № 904/9589/21 (904/3310/24) позов задовольнив, стягнувши солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання євротрейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» 76933,14 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 4619,16 грн трьох процентів річних і 13859,88 грн інфляційних втрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване порушенням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманої за договором електричної енергії, внаслідок чого задовольнив позовні вимоги про стягнення основної суми боргу з урахуванням міри відповідальності, встановленої положеннями статті 625 Цивільного кодексу України.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у справі № 904/9589/21 (904/3310/24).

Скаржник зазначив, що на момент виникнення заборгованості за отриману ним від позивача електричну енергію у країні діяв режим воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною, яка має бути врахована судом під час вирішення питання про стягнення з нього заборгованості за договором про постачання електричної енергії та нарахованих на неї трьох процентів річних і інфляційних втрат.

Скаржник вважає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягу спожитої ним електричної енергії, як-от: актів зняття показань приладів обліку, підписаних сторонами договору; деталізованих актів прийому-передачі електроенергії з щоденними або щомісячними показниками; розрахунки обсягів споживання електроенергії в розрізі точок обліку. Водночас наданий позивачем лист № 67/3472 від 14.03.2023, наданий на підтвердження обсягів спожитої електроенергії, не є належним доказом, оскільки його складено майже через рік після спірного періоду.

Скаржник зауважує, що місцевий господарський суд не врахував наявність у кредиторської заборгованості у споживача електричної енергії, тобто переплати у сумі 13198,93 грн, яка утворилася після погашення нарахувань за попередній період, і яку необґрунтовано зараховано на погашення нарахувань за березень 2022 року, а не на погашення інших платежів.

На думку скаржника, господарський суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин нормативно-правові акти, які мають зворотну дію у часті і спрямовані на захист прав споживачів в умовах воєнного стану, якими є постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 і № 349 від 26.03.2022.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» відзив на апеляційну скаргу, у встановлені апеляційним господарським судом строки, не надало.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.04.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/3310/24.

Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) уклало 29.11.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» (споживач) договір про постачання електричної енергії шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії.

Для проведення розрахунків Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» відкрило Товариству з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» особовий рахунок № 1042.

Постачання електричної енергії споживачу здійснювалось на умовах публічної комерційної пропозиції (далі комерційна пропозиція) з 01.01.2019 (початок дії нового ринку електроенергії).

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Пункту 5.5 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктами 10.1 та 10.2 комерційної пропозиції договір укладається на 1 (один рік) та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяв-приєднання та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 21 (двадцять один) день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

На підставі отриманих даних про спожиті Товариством з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» обсяги електроенергії, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» склало акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії рахунки, за розрахункові періоди з березня 2022 року по травень 2022 року на загальну суму 90132,07 грн, а саме:

- рахунок № 1042 за березень 2022 року на суму 57431,15 грн;

- рахунок № 1042 за квітень 2022 року на суму 14416,52 грн;

- рахунок № 1042 за травень 2022 року на суму 18284,40 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (кредитор) 04.01.2022 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» (боржник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднання євротрейд» (поручитель) договір поруки № 06/22пр, відповідно до умов пункту 1.1 якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником грошового зобов`язання за договором № 1042 про постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.1 договору поруки боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором за своєчасне виконання грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії.

Доказів погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії у заявлений період матеріали справи не містять.

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду, яким з відповідача стягнена заборгованість за поставлену позивачем електричну енергію на підставі публічного договору.

Предметом апеляційного оскарження є дослідження обґрунтованості встановлення розміру заборгованості і наявності або відсутності підстав для звільнення споживача електричної енергії від обов`язку зі сплату вартості спожитих послуг через введення на території країни воєнного стану.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ) та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО відносин щодо розподілу (передачі) електричної енергії між ОСР та споживачем, відповідно до яких ОСР здійснює облік спожитої споживачем електричної енергії.

При здійсненні нарахувань постачальник використовує інформацію про спожиті споживачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме пункт 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо досліджуваної справи, то на підтвердження кількості поставленої Відповідачу електроенергії Позивач надав рахунки на оплату та акти приймання-передачі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії та акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) формувалися відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, підпункті 31 пункту 5.1.2 ПРРЕЕ, главою 9.14 Розділу IХ, главою 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, та статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Інформація щодо обсягів спожитої електричної енергії підтверджується відомостями які надаються оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у листі № 67/3472-вих від 14.03.2023.

Апеляційний господарський суд зазначає, що на підставі отриманих даних про спожиті споживачем обсяги електроенергії, постачальник сформував акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії рахунки, за розрахункові періоди з березня 2022 по травень 2022 на загальну суму 90132,07 грн.

Місцевим господарським судом встановлено і не заперечується скаржником, що після погашення нарахувань за попередні розрахунковий період (який не увійшов до позовного), у споживча утворилась кредиторська заборгованість (переплата) у розмірі 13198,93 грн, яку зараховано на погашення нарахувань за розрахунковий період березня 2022 року, тому заборгованість за березень становить 76933,14 грн, а саме: за березень 2022 року 44232,22 грн, за квітень 2022 року 14416,52 грн, за травень 2022 року 18 284,40 грн.

Апеляційний господарський суд зауважує, що зарахування надлишку (переплати) оплаченої, але не спожитої електричної енергії за попередні періоди, у якості оплати спожитої електроенергії у наступному періоді не суперечить чинним нормативно-правовим актам, що регулюють правовідносини роздрібного ринку електроенергії, тому відсутність в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду обґрунтування зарахування 13198,93 грн переплати скаржника на погашення заборгованості за наступні періоди, не спростовує правильність висновків суду про наявність такої заборгованості з урахуванням її зменшення на суму переплати.

Апеляційний господарський суд визнає необґрунтованими доводи скаржника стосовно відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів обсягу спожитої електричної енергії, оскільки з огляду на вищенаведені норми права обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (далі ТКО) споживача, на що постачальник не може впливати.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на наявність підстав для звільнення від відповідальності через форс-мажорні обставини, які ґрунтуються на введенні на території країни воєнного стану, з огляду на теке.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, вищенаведеними положеннями Цивільного кодексу України та умовами пункту 12.1 Публічного договору про постачання електричної енергії встановлені випадки за яких особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за його невиконання чи неналежне виконання, а не від обов`язку його виконання.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідач не надав належних та допустимих у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не обґрунтував причинно-наслідковий зв`язок між введенням в Україні воєнного стану та неможливістю виконання своїх зобов`язань за Публічним договором про постачання електричної енергії. Водночас воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. Скаржник не довів наявності причинно-наслідкового зв`язку між порушенням зобов`язань з оплати вартості отриманої від позивача електричної енергії із введенням на території країни воєнного стану.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно ухвалив рішення про стягнення з відповідача вартості поставленої позивачем електроенергії із застосування встановленої умовами договору і Цивільним кодексом України відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Посилання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022, якою визначені деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду, оскільки скаржник не належить до осіб, на яких розповсюджуються положення зазначеного підзаконного нормативно-правового акту. Своєю чергою постанова НКРЕКП № 349 від 26.03.2022 стосується захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Відповідно до положень частин четвертої, п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/9589/21 (904/3310/24) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у справі № 904/9589/21 (904/3310/24) залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.08.2025

Головуючий суддяЮ ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ