Ухвала від 28.08.2025 по справі 904/3534/24

УХВАЛА

28 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/3534/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024

на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 (в частині вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт")

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025

у справі № 904/3534/24

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 у справі №904/3534/24 визнано грошові вимоги ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт" до ТОВ "Фаін" на суму:

- 1 черга - 6 056, 00 грн (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга - 9 881 459,68 грн (заборгованість).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 у справі №904/3534/24 за підсумками попереднього судового засідання, зокрема, визнано Товариство з обмеженої відповідальності "Дніпро-Сіті Естейт" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" у розмірі 6 056 грн витрат на сплату судового збору - 1 черга, 9 881 459,68 грн основної заборгованості 4 черга.

Не погодившись із зазначеними ухвалами, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Дніпровська міська рада, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про результати розгляду заяви поточного кредитора про грошові вимоги до банкрута від 18.11.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство від 18.11.2024 в частині визнання судом кредиторських вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт" в розмірі 9 881 459,68 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт" в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 у справі №904/3534/24 за результатом розгляду грошових вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт" до банкрута - залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 у справі №904/3534/24 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство (в частині вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт") - залишено без змін.

До Верховного Суду від Дніпровської міської ради надійшла касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024, на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 (в частині вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі №904/3534/24, у якій заявлено вимогу скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт" в частині визнання судом кредиторських вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт" в розмірі 9 881 459,68 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3534/24 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2025.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028,00 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»).

Підпунктом 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на момент подання заяви).

Скаржником, зокрема, оскаржуються ухвала, постановлена за результатами розгляду заяви кредитора ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт", який у 2024 році звернувся з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим за розгляд поданої ним заяви повинен був сплатити 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб 6056,00 грн (3028 грн х 2).

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за касаційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 у справі №904/3534/24, становить 12 112,00 грн (розраховано таким чином: 6056,00 грн х 200%).

Крім того, скаржником також оскаржується ухвала попереднього засідання, ставка судового збору за подання касаційної скарги на яку складає 3028,00 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на складає 15 140,00 грн (12 112,00 грн + 3028,00 грн).

Проте, скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрун-тованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх ін-станцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (перед-бачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Водночас, у касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024, на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 (в частині вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі №904/3534/24 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), а саме: не зазначено пункти частини 2 статті 287 ГПК України, на підставі яких подається касаційна скарга та не обґрунтовано вказану підставу у спосіб, визначений процесуальним законом.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

Отже Дніпровська міська рада не дотрималася вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 15 140,00 грн;

- зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав) та їх належно обґрунтувати у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024, на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 (в частині вимог ТОВ "Дніпро-Сіті-Естейт") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі №904/3534/24 залишити без руху.

2. Надати Дніпровській міській раді строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Дніпровській міській раді усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 15 140,00 грн;

- зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав) та їх належно обґрунтувати у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

4. Роз`яснити Дніпровській міській раді, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, до касаційної скарги будуть застосовані наслідки, які передбачені положеннями ч. 2 ст. 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков