Постанова від 22.08.2025 по справі 731/794/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 серпня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 731/794/24

Головуючий у першій інстанції Савенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1056/25

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про стягнення заборгованості по індексованій орендній платі за землю та пені.

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до СТОВ «Дружба-Нова», у якому просив стягнути з відповідача на його користь 129 305,91 грн заборгованості по індексованій орендній платі та 24 001,96 грн пені за несвоєчасну виплату індексованої орендної плати за 2019-2024 роки.

Мотивуючи заявлені вимоги, зазначав, що у березні 2018 року між ним та СТОВ «Дружба-Нова» укладено наступні правочини:

- додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 01 квітня 2011 року; договір оренди землі б/н від 12 березня 2018 року; додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 08 квітня 2011 року; додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 09 червня 2011 року; додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 01 червня 2011 року; додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди б/н від 04 травня 2011 року. Згідно з абз. 2 п. 4.1. цих правочинів обчислення розміру орендної плати за кожен наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). Наведене узгоджується і з приписами ст. 21 ЗУ «Про оренду землі».

Указував, що, порушуючи умови укладених угод та чинного законодавства, товариство виплачувало позивачу орендну плату без урахування індексу інфляції, а отже має сплатити заборгованість по індексованій орендній платі, а також пеню за її несвоєчасну виплату, як це визначено умовами укладених договорів. Сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спірного питання у позасудовому порядку, що зумовило звернення ОСОБА_2 з цим позовом.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з СТОВ «Дружба-Нова» на користь позивача заборгованість по індексованій орендній платі за 2019-2024 роки: за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 01 квітня 2011 року; за договором оренди землі б/н від 12 березня 2018 року; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 08 квітня 2011 року; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 09 червня 2011 року; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 01 червня 2011 року; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди б/н від 04 травня 2011 року в сумі 129 305,91 грн та пеню за несвоєчасну виплату індексованої орендної плати за вказаними угодами та договором в сумі 23 025,36 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі СТОВ «Дружба-Нова», посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з`ясування фактичних обставин справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 32 779,47 грн заборгованості з індексованої орендної плати за 2019-2023 роки за укладеними угодами та 8 960,72 грн пені за цей період.

Доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставності висновків суду першої інстанції про неможливість з`ясування змісту укладених між сторонами додаткових угод та застосування при вирішенні спору доктрини contra proferentem. Відповідач вважає хибним висновок суду про можливість застосування аналогії закону при визначенні порядку індексації орендної плати, указуючи, що правовідносини між сторонами врегульовано ЗУ «Про оренду землі».

СТОВ «Дружба-Нова», зазначає, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свободу укладання договору, вибору контрагента та виду договору, визначення умов договору та його форми. Сторони правочину на власний розсуд можуть урегулювати в договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства, та не можуть відступати від імперативних його положень.

Указує, що у 2018 році між сторонами укладено договір оренди землі та 5 додаткових угод до договорів оренди. ОСОБА_1 не заперечує, що, укладаючи угоди, сторони діяли на власний розсуд, і позивач не був позбавлений можливості внести (у разі наявності) зміни до проектів договорів. Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, а обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Отже, поза увагою районного суду залишилось те, що законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі.

Відповідач зазначає, що сторони дійшли згоди про істотні умови укладених правочинів і погодили те, що обчислення розміру орендної плати за поточний рік оренди здійснюється шляхом множення встановленого у п. 4.1 договору оренди землі розміру орендної плати на значення індексу інфляції за попередній рік. Жодна з угод не містить положень щодо можливості обрахунку розміру орендної плати із застосуванням розміру проіндексованої орендної плати за попередній рік. Зміст п. 4.1 договорів чітко указує на необхідність застосування індексу інфляції попереднього року до базової орендної плати, установленої договором, для розрахунку плати поточного року. Тобто сторони не передбачали у договорах оренди застосованих позивачем та судом правил обчислення орендної плати з урахуванням індексації, що унеможливлює застосування принципу contra proferentem.

Скаржник вважає, що оскільки сторони передбачили необхідність індексації при визначенні розміру орендної плати за поточний рік користування, то вона має проводитися шляхом множення розміру орендної плати, визначеного в договорі, на коефіцієнт індексації за певний рік. Аналогічний підхід застосовувався судами різних інстанцій у рішеннях, на які посилався відповідач у відзиві на позовну заяву, що безпідставно та без належної аргументації проігноровано районним судом.

СТОВ «Дружба-Нова» вважає хибним висновок суду першої інстанції про можливість застосування до спірних відносин положень ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» за аналогією закону через те, що відносини щодо індексації соціальних виплат, які врегульовані цим законом, та відносини щодо орендної плати за землю між приватними суб`єктами, є принципово різними за правовою природою, метою та суб`єктним складом. Перші спрямовані на соціальний захист населення, другі на врегулювання договірних відносин, які мають на меті отримання прибутку. У цій справі відносини врегульовано як договором (п. 4.1 договорів), так і ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», яка прямо допускає встановлення порядку індексації у договорі. Питання подібності правовідносин неодноразово досліджувалося Верховним Судом, за висновками якого подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за суб`єктним складом сторін спору, змістом правовідносин та об`єктом (предметом) спору, та визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови від 27 квітня 2020 року у справі № 910/4450/19, від 27 березня 2018 року № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16). Суд першої інстанції, помилково ототожнивши наведені вище правовідносини, дійшов неправильного висновку про можливість розрахунку орендної плати за аналогією закону.

Скаржник вважає передчасною заявлену вимогу про стягнення орендної плати за 2024 рік, оскільки відповідно до п. 4.4 укладених правочинів порушення строку виплати орендної плати за зазначений рік наступило лише 31 грудня 2024 року, а з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 24 грудня 2024 року. Отже строк внесення орендної плати за 2024 рік на момент звернення з позовом у відповідача ще не настав, тобто порушене право було відсутнє. За розрахунками відповідача до стягнення в рахунок заборгованості індексованої орендної плати належить: за договором оренди від 12 березня 2018 року 2 757,25 грн; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди від 04 травня 2011 року 1 856,75 грн; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди від 01 квітня 2011 року 5 843,19 грн; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди від 09 червня 2011 року 7 072,24 грн; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди від 08 квітня 2011 року 7 072,24 грн; за додатковою угодою від 21 березня 2018 року до договору оренди від 01 червня 2011 року 8 177,80 грн.

СТОВ «Дружба-Нова» вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що строк порушення виплати орендної плати за 2023 рік настав 31 грудня 2023 року, відповідно і пеня за порушення строку виплати орендної плати за 2023 рік підлягає обрахунку за період з 31 грудня 2023 року по 24 грудня 2024 року. Зважаючи на суму заборгованості з орендної плати за 2019-2023 роки, розмір пені становить: за порушення строку виплати орендної плати за 2019-2022 роки за період з 24 грудня 2023 року по 24 грудня 2024 року 6 760,52 грн; за порушення строку виплати орендної плати за 2023 рік за період з 31 грудня 2023 року по 24 грудня 2024 року 2 200,20 грн, що загалом становить 8 960,72 грн.

У наданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи судове рішення обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін. Обґрунтовуючи доводи відзиву, позивач зазначає, що відповідно до абз. 3 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Укладеними з відповідачем договорами визначено не просто обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції, а проведення повноцінної індексації (зміни) розміру орендної плати. Отже, поняття «індексація» та «індекс інфляції» не є тотожними.

Указує, що п. 3 ст. 762 ЦК України передбачено можливість періодичного перегляду, зміни (індексації) розміру орендної плати. Таким чином розрахунок розміру орендної плати з урахуванням індексації вже передбачає зміну ціни оренди на рік виплати. В укладених договорах чітко зазначено, що обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати, а вже при розрахунку індексованої орендної плати застосовується відповідний коефіцієнт індексації.

Наголошує на тому, що саме умовами договору передбачено застосування індексації, розрахунок якої проводиться із застосуванням коефіцієнту індексації, а не індексів інфляції чи інших компенсацій інфляційних втрат, як зазначає відповідач в апеляційній скарзі та що суперечить положенням укладених між сторонами договорів.

ОСОБА_1 не погоджується з висновками скаржника щодо відсутності у договорах оренди положень про обрахунок розміру орендної плати із застосуванням розміру проіндексованої орендної плати за попередній рік, оскільки врахування проіндексованої орендної плати прямо передбачено п. 4.1 договору. Суд правильно застосував саме ті норми права, які регулюють питання індексації, не ураховуючи індекси інфляції чи компенсацій або інших доплат, не передбачених договором.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу СТОВ «Дружба-Нова» належить задовольнити, а рішення суду змінити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції у повній мірі таким вимогам не відповідає.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України. Зазначив, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати доктрину contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Районний суд указав, що сторони в додаткових угодах від 21 березня 2018 року та договорі оренди від 12 березня 2018 року погодили, що обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). Формула та порядок обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації за договорами оренди землі законодавством не передбачені, тому слід керуватися нормами права, які регулюють подібні відносини.

Суд, застосувавши положення ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», погодився з проведеним позивачем розрахунком розміру індексованої орендної плати, який загалом становить 129 305,91 грн, та відхилив твердження відповідача про передчасність вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за 2024 рік, указавши, що сторони підтвердили відсутність станом на 04 квітня 2025 року доказів виплати СТОВ «Дружба-Нова» позивачу проіндексованої орендної плати за 2024 рік.

Зменшуючи суму пені до стягнення, районний суд указав, що ОСОБА_1 нарахував пеню за прострочення сплати орендної плати за 2024 рік, визначивши періодом прострочення 19 днів з 26 листопада до 24 грудня 2024 року. Урахувавши, що прострочення сплати орендної плати за 2024 рік розпочалося лише з 31 грудня 2024 року, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік, нарахованої за період з 26 листопада до 24 грудня 2024 року. Зважаючи на те, що строк сплати орендної плати за 2023 рік настав 30 грудня 2023 року, суд визнав, що пеню за прострочення орендної плати за 2023 рік слід обраховувати не з 24 грудня 2023 року, а з 31 грудня 2023 року.

Рішення Варвинського районного суду від 04 квітня 2025 року частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до СТОВ «Дружба-Нова» про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік сторонами не оскаржується, тому в цій частині апеляційним судом не переглядається.

З наведеним висновком суду першої інстанції частково погоджується апеляційний суд, зважаючи на наступне.

У справі встановлено, що у березні 2018 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-Нова» укладено наступні правочини:

- договір оренди землі б/н від 12 березня 2018 року, предмет договору земельна ділянка площею 2,000 га з кадастровим номером 7421183200:06:000:0275 (а.с. 9-12, 129-136), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 137-138);

- додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 01 квітня 2011 року, який зареєстрований 13 травня 2011 року за номером 742118324001918, предмет договору земельна ділянка площею 4,0734 га з кадастровим номером 7421183200:05:000:0696 (а.с. 5-8, 139-146), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 147-148);

- додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 08 квітня 2011 року, який зареєстрований 27 травня 2016 року за номером 742118404002350, предмет договору земельна ділянка площею 5,5100 га з кадастровим номером 7421184000:09:000:0037 (а.с. 13-16, 159-166), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 167-168);

- додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 09 червня 2011 року, який зареєстрований 04 липня 2011 року за номером 742118404004722, предмет договору земельна ділянка площею 5,1389 га з кадастровим номером 7421184000:08:000:0609 (а.с. 17-20, 149-156), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 157-158);

- додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди землі б/н від 01 червня 2011 року, який зареєстрований 04 серпня 2011 року за номером 742118264006715, предмет договору земельна ділянка площею 6,2980 га з кадастровим номером 7421182600:04:000:0013 (а.с. 119-126), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 127-128);

- додаткову угоду від 21 березня 2018 року до договору оренди б/н від 04 травня 2011 року, який зареєстрований 09 червня 2011 року за номером 74211826002981, предмет договору земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 7421182600:05:000:0024 (а.с. 109-110), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 117-118).

Пунктами 4.1 цих правочинів визначено, що орендна плата за користування земельними ділянками за один повний рік встановлюється у таких розмірах:

- за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421183200:06:000:0275 у розмірі 6 171,51 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.4. цього договору (а.с. 9 зворот);

- за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421183200:05:000:0696 у розмірі 13 078,56 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.4. цього договору (а.с. 5 зворот);

- за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421184000:09:000:0037 у розмірі 15 829,57 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.4. цього договору (а.с. 12 зворот);

- за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421184000:08:000:0609 у розмірі 15 829,57 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.4. цього договору (а.с. 17 зворот);

- за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421182600:04:000:0013 у розмірі 18 303,97 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.4. цього договору (а.с. 119 зворот);

- за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421182600:05:000:0024 у розмірі 4 155,82 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.4. цього договору (а.с. 109 зворот).

Цим же пунктом угод визначено, що обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). У разі виплати орендної плати авансом за наступні роки, розмір фактично виплаченої орендної плати за такі роки в майбутньому не індексується.

Пунктом 4.3. укладених угод (договору) передбачено, що орендна плата виплачується орендарем у встановленому п. 4.1 цього договору розмірі за вирахуванням суми податків з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих та утриманих) згідно з вимогами чинного податкового законодавства.

Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно в строк до 30 грудня поточного року користування (п. 4.4 угод та договору).

Згідно з п. 4.6 угод та договору у разі несвоєчасної сплати орендної плати у термін, що передбачений цим договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення платежу.

Нарахування та сплата відповідачем орендної плати (без застосування індексу інфляції) за користування належними ОСОБА_1 земельними ділянками підтверджується бухгалтерською довідкою СТОВ «Дружба-Нова» від 15 січня 2025 року (а.с. 49) та не оспорюється сторонами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст. 21 Закону орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового Кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину)

є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: мети правочину, змісту попередніх переговорів, усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш у правовідносинах між собою), звичаїв ділового обороту; подальшої поведінки сторін; тексту типового договору; інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Тлумачення ч. 2 ст. 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору. У ч. 2 ст. 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни (постанова Верховного Суду від 19 серпня 2019 року в справі № 395/499/16-ц.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч. 3 ст. 762 ЦК України). Аналіз цієї норми дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації. Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати, визначеного умовами договору, на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування (постанова Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі»).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (ч. 3 ст. 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанов Верховного Суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц).

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по індексованій орендній платі за землю зроблено з невірних мотивів.

У справі встановлено, що на підставі п. 4.1 відповідних договору та додаткових угод орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється у таких розмірах за один повний рік користування земельною ділянкою:

- за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421183200:06:000:0275 у розмірі 6 171,51 грн; за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421183200:05:000:0696 у розмірі 13 078,56 грн; за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421184000:09:000:0037 у розмірі 15 829,57 грн; за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421184000:08:000:0609 у розмірі 15 829,57 грн; за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421182600:04:000:0013 у розмірі 18 303,97 грн; за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7421182600:05:000:0024 у розмірі 4 155,82 грн.

Цим же пунктом визначено, що обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). Орендна плата повинна сплачуватися орендарем щорічно в строк до 30 грудня поточного року користування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неможливості з`ясування справжнього змісту умови договорів щодо обчислення розміру орендної плати за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, і вважав за необхідне застосувати доктрину contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), указавши, що відповідач, як особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Проте, апеляційний суд не погоджується з наведеним висновком і вважає, що умови укладених між сторонами договорів можна розтлумачити за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Зокрема, ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. У додаткових угодах від 21 березня 2018 року та договорі оренди від 12 березня 2018 року сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше).

Стверджуючи, що договорами передбачено індексацію орендної плати, яка має здійснюватись кумулятивно, ОСОБА_1 посилався у позові на положення п. 289.2 ст. 289 ПК України щодо щорічного розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, та висновки, викладені у постановах КГС ВС у справі № 992/1658/19 щодо застосування коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки земель кумулятивно.

Проте, такі посилання є хибними, оскільки умовами укладених правочинів не передбачено індексацію нормативно грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати, а головним питанням, яке вирішував касаційний господарський суд у справі, на яку посилався ОСОБА_1 , була можливість/неможливість одночасного застосування індексації орендної плати на індекс інфляції та індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Отже, правовідносини у цій справі та справі, яка перебувала на розгляді в суді касаційної інстанції, не є тотожними.

Пунктами 15.11 укладених правочинів сторони визначили, що умови цього договору їм зрозумілі і відповідають дійсним намірам кожної із сторін.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів того, що його дійсним наміром при вчиненні правочину було отримання орендної плати з нарахуванням індексу інфляції на проіндексовану орендну плату за попередній рік, а також того, що за усталеною практикою відносин відповідача з іншими орендодавцями за аналогічних умов договорів виплата орендної плати здійснювалась кумулятивно.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилався на правильність застосування судом першої інстанції до спірних відносин положень ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» за аналогією закону, зазначивши, що формула та порядок обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації за договорами оренди не передбачені.

Апеляційний суд погоджується з доводами відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин положень наведеного вище закону з огляду на те, орендна плата за землю не може бути об`єктом індексації в розумінні ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення». На користь такого висновку свідчить характер цієї виплати, яка здійснюється один раз на рік за цивільно-правовою угодою, і не підпадає під поняття «грошові доходи громадян».

Відповідно до ст. 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Наведений перелік грошових доходів, які підлягають індексації, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Кабінетом Міністрів України не ухвалювалось рішення про включення до об`єктів індексації орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.

Індексація доходів за ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» проводиться не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях, в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 3, 4 Закону). Проте умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше).

Виходячи з наведеного у сукупності, суд вважає, що сторони, ураховуючи принцип належного виконання зобов`язання, домовились про те, що орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцеві орендну плату з індексом інфляції, як про це йдеться у договорі. Нарахування та сплату орендної плати за користування належними ОСОБА_1 земельними ділянками СТОВ «Дружба-Нова» проводило без застосування індексу інфляції, що стороною відповідача не заперечується.

Позивач наполягав на тому, що орендна плата підлягає обрахуванню шляхом множення чергового платежу на сукупний індекс інфляції з дня укладення договору оренди. Натомість, відповідач вважав, що відповідно до умов договорів оренди землі орендар не був зобов`язаний самостійно змінювати розмір орендної плати.

Апеляційний суд доходить висновку про те, що з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди землі, на користь його дійсності, чинності та виконуваності, зокрема пункту 4.1 договорів (щодо періоду внесення орендної плати та застосування коефіцієнту індексації станом на 01 січня року виплати/нарахування) коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за 2019 рік як добуток індексів інфляції з січня 2019 року по грудень 2019 року включно, за 2020 рік як добуток індексів інфляції з січня 2020 року по грудень 2020 року включно, за 2021 рік як добуток індексів інфляції з січня 2021 року по грудень 2021 року включно, за 2022 рік як добуток індексів інфляції з січня 2022 року по грудень 2022 року включно, за 2023 рік як добуток індексів інфляції з січня 2023 року по грудень 2023 року включно, за 2024 рік як добуток індексів інфляції з січня 2024 року по грудень 2024 року включно, оскільки орендна плата вноситься за один рік до 30 числа останнього у звітному році місяця.

Порушення строку виплати орендної плати за 2024 рік наступило лише 31 грудня 2024 року, про що вірно указав у рішенні і суд першої інстанції. З цим позовом ОСОБА_1 звернувся 24 грудня 2024 року, отже строк внесення орендної плати за 2024 рік на час звернення позивача у відповідача не настав. Тобто, на час подачі позову право вимоги у ОСОБА_1 ще не виникло, а отже висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по індексованій орендній платі за 2024 рік є невірним у зв`язку з відсутністю на час звернення з позовом порушеного права особи, що є окремою підставою для відмови у задоволенні цієї частини вимог ОСОБА_1 .

Таким чином, індексована орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421183200:06:000:0275 становить: за 2019 рік 6 776,32 грн (6 171,51 (орендна плата) х 1,098 (індекс інфляції станом на 01 січня 2019 року), за 2020 рік 6 424,54 грн (6 171,51 (орендна плата) х 1,041 (індекс інфляції станом на 01 січня 2020 року), за 2021 рік 6 480,09 грн (6 171,51 (орендна плата) х 1,05 (індекс інфляції станом на 01 січня 2021 року), за 2022 рік 6 788,66 грн (6 171,51 (орендна плата) х 1,10 (індекс інфляції станом на 01 січня 2022 року), за 2023 рік 7 813,13 грн (6 171,51 (орендна плата) х 1,266 (індекс інфляції станом на 01 січня 2023 року). Загальна сума індексованої орендної плати за 2019-2023 роки становить 34 282,74 грн. Беручи до уваги утримання з цієї суми податку на дохід фізичних осіб (18 %) та військового збору (1,5 %), а також виплачені за цей період кошти в сумі 24 840,35 грн (4 968,07 грн х 5 років), заборгованість з виплати індексованої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421183200:06:000:0275 за 2019-2023 роки становить 2 757,25 грн.

Індексована орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421183200:05:000:0696 становить: за 2019 рік 14 360,26 грн (13 078,56 (орендна плата) х 1,098 (індекс інфляції станом на 01 січня 2019 року), за 2020 рік 13 614,78 грн (13 078,56 (орендна плата) х 1,041 (індекс інфляції станом на 01 січня 2020 року), за 2021 рік 13 732,49 грн (13 078,56 (орендна плата) х 1,05 (індекс інфляції станом на 01 січня 2021 року), за 2022 рік 14 386,42 грн (13 078,56 (орендна плата) х 1,10 (індекс інфляції станом на 01 січня 2022 року), за 2023 рік 16 557,46 грн (13 078,56 (орендна плата) х 1,266 (індекс інфляції станом на 01 січня 2023 року). Загальна сума індексованої орендної плати за 2019-2023 роки становить 72 651,41 грн. Беручи до уваги утримання з цієї суми податку на дохід фізичних осіб (18 %) та військового збору (1,5 %), а також виплачені за цей період кошти в сумі 52 641,12 грн (10 528,24 грн х 5 років), заборгованість з виплати індексованої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421183200:05:000:0696 за 2019-2023 роки становить 5 843,19 грн.

Індексована орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421184000:09:000:0037 становить: за 2019 рік 17 380,87 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,098 (індекс інфляції станом на 01 січня 2019 року), за 2020 рік 16 478,58 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,041 (індекс інфляції станом на 01 січня 2020 року), за 2021 рік 16 621,05 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,05 (індекс інфляції станом на 01 січня 2021 року), за 2022 рік 17 412,53 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,10 (індекс інфляції станом на 01 січня 2022 року), за 2023 рік 20 040,24 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,266 (індекс інфляції станом на 01 січня 2023 року). Загальна сума індексованої орендної плати за 2019-2023 роки становить 87 933,27 грн. Беручи до уваги утримання з цієї суми податку на дохід фізичних осіб (18 %) та військового збору (1,5 %), а також виплачені за цей період кошти в сумі 63 714,05 грн (12 742,81грн х 5 років), заборгованість з виплати індексованої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421184000:09:000:0037 за 2019-2023 роки становить 7 072,23 грн.

Індексована орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421184000:08:000:0609 становить: за 2019 рік 17 380,87 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,098 (індекс інфляції станом на 01 січня 2019 року), за 2020 рік 16 478,58 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,041 (індекс інфляції станом на 01 січня 2020 року), за 2021 рік 16 621,05 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,05 (індекс інфляції станом на 01 січня 2021 року), за 2022 рік 17 412,53 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,10 (індекс інфляції станом на 01 січня 2022 року), за 2023 рік 20 040,24 грн (15 829,57 (орендна плата) х 1,266 (індекс інфляції станом на 01 січня 2023 року). Загальна сума індексованої орендної плати за 2019-2023 роки становить 87 933,27 грн. Беручи до уваги утримання з цієї суми податку на дохід фізичних осіб (18 %) та військового збору (1,5 %), а також виплачені за цей період кошти в сумі 63 714,05 грн (12 742,81грн х 5 років), заборгованість з виплати індексованої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421184000:08:000:0609 за 2019-2023 роки становить 7 072,23 грн.

Індексована орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421182600:05:000:0024 становить: за 2019 рік 4 563,09 грн (4 155,82 (орендна плата) х 1,098 (індекс інфляції станом на 01 січня 2019 року), за 2020 рік 4 326,21 грн (4 155,82 (орендна плата) х 1,041 (індекс інфляції станом на 01 січня 2020 року), за 2021 рік 4 363,61 грн (4 155,82 (орендна плата) х 1,05 (індекс інфляції станом на 01 січня 2021 року), за 2022 рік 4 571,40 грн (4 155,82 (орендна плата) х 1,10 (індекс інфляції станом на 01 січня 2022 року), за 2023 рік 5 261,27 грн (4 155,82 (орендна плата) х 1,266 (індекс інфляції станом на 01 січня 2023 року). Загальна сума індексованої орендної плати за 2019-2023 роки становить 33 085,58 грн. Беручи до уваги утримання з цієї суми податку на дохід фізичних осіб (18 %) та військового збору (1,5 %), а також виплачені за цей період кошти в сумі 16 727,15 грн (3 345,43 грн х 5 років), заборгованість з виплати індексованої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421182600:05:000:0024 за 2019-2023 роки становить 1 856,75 грн.

Індексована орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421182600:04:000:0013 становить: за 2019 рік 20 097,76 грн (18 303,97 (орендна плата) х 1,098 (індекс інфляції станом на 01 січня 2019 року), за 2020 рік 19 054,43 грн (18 303,97 (орендна плата) х 1,041 (індекс інфляції станом на 01 січня 2020 року), за 2021 рік 19 219,17 грн (18 303,97 (орендна плата) х 1,05 (індекс інфляції станом на 01 січня 2021 року), за 2022 рік 20 134,37 грн (18 303,97 (орендна плата) х 1,10 (індекс інфляції станом на 01 січня 2022 року), за 2023 рік 23 172,83 грн (18 303,97 (орендна плата) х 1,266 (індекс інфляції станом на 01 січня 2023 року). Загальна сума індексованої орендної плати за 2019-2023 роки становить 101 678,56 грн. Беручи до уваги утримання з цієї суми податку на дохід фізичних осіб (18 %) та військового збору (1,5 %), а також виплачені за цей період кошти в сумі 81 851,24 грн (14 734,69 грн х 5 років), заборгованість з виплати індексованої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421182600:04:000:0013 за 2019-2023 роки становить 8 177,80 грн.

Загальна заборгованість СТОВ «Дружба-Нова» перед ОСОБА_1 , по індексованій орендній платі після відрахування обов`язкових податків і зборів, яка підлягає виплаті позивачу за укладеними договором та додатковими угодами у період 2019-2023 років становить 32 779,47 грн (2 757,25 + 5 843,19 + 7 072,24 + 7 072,24 + 1 856,75 + 8177,80).

Визначаючи необхідний до стягнення розмір пені за несвоєчасну виплату індексованої орендної плати за 2019-2023 роки, апеляційний суд виходить з наступного.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 , 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 4.6 угод та договору у разі несвоєчасної сплати орендної плати у термін, що передбачений цим договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Суд першої інстанції вірно указав на те, що строк порушення виплати орендної плати за 2023 рік наступив 31 грудня 2023 року, відповідно і пеня за порушення строку виплати орендної плати за 2023 рік підлягає обрахунку за період з 31 грудня 2023 року по 24 грудня 2024 року.

Формула для розрахунку пені: сума боргу х подвійна облікова ставка НБУ / 100% х кількість днів прострочення / кількість днів у році.

Облікова ставка НБУ становила: з 24 грудня 2023 року по 14 березня 2024 року 15 % (подвійна 30 %); з 15 березня по 25 квітня 2024 року 14,5 % (подвійна 29 %); з 26 квітня по 13 червня 2024 року 13,5 % (подвійна 27 %); з 14 червня по 12 грудня 2024 року 13 % (подвійна 26 %); з 13 грудня по 24 грудня 2024 року 13,5 % (подвійна 27 %).

Таким чином, розмір пені за порушення строку виплати орендної плати за 2019-2022 роки на суму заборгованості у розмірі 17 068,96 грн за період з 24 грудня 2023 року по 24 грудня 2024 року становить 6 760,52 грн, а розмір пені за порушення строку виплати орендної плати за 2023 рік на суму заборгованості у розмірі 15 710,51 грн за період з 31 грудня 2023 року по 24 грудня 2024 року становить 2 200,20 грн. Загальна сума пені за несвоєчасну виплату індексованої орендної плати за 2019-2023 роки складає 8 960,72 грн.

Зважаючи на викладене вище у сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу СТОВ «Дружба-Нова» належить задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексованій орендній платі за 2019-2023 роки в сумі 32 779,47 грн, пеню за несвоєчасну виплату індексованої орендної плати за 2019-2023 роки в сумі 8 960,72 грн, у а задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по індексованій орендній платі за 2024 рік слід відмовити. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання позову в паперовому вигляді ОСОБА_1 сплатив 1 533,08 грн судового збору (а.с. 2). За подачу апеляційної скарги в електронному вигляді відповідачем сплачено 2 299,62 грн судового збору (а.с. 197 зворот).

Беручи до уваги розмір заявлених позовних вимог (153 307,87 грн) та їх часткове задоволення (41 740,19 грн), у пропорційному відношенні судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 на 27,23 %.

Оскільки суд задовольняє апеляційну скаргу та змінює рішення суду в частині визначеної судом загальної суми заборгованості по індексованій орендній платі за 2019-2023 роки та пені, відповідно до вищенаведених правил належить провести розподіл судових витрат, понесених сторонами, пропорційно задоволеним вимогам, а саме, стягнути з ТОВ «Дружба-Нова» на користь позивача 417,46 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, а з ОСОБА_1 на користь відповідача 1 673,43 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» задовольнити.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2025 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2025 року викласти у наступній редакції:

«Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексованій орендній платі за 2019-2023 роки в сумі 32 779,47 грн, пеню за несвоєчасну виплату індексованої орендної плати за 2019-2023 роки в сумі 8 960,72 грн та 417,46 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про стягнення заборгованості по індексованій орендній платі та пені за несвоєчасну виплату індексованої орендної плати за 2024 рік відмовити».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» 1 673,43 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», місце знаходження: вул. Костянтина Кропиви, 59, смт Варва, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17600; ЄДРПОУ 31333767.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2025 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова