Ухвала від 27.08.2025 по справі 481/1997/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» серпня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участюсекретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023152270000584 за апеляційною скаргою прокурора Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2025 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

-обвинуваченого за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України,

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2025 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023152270000584 від 23.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст.358 КК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор вважає ухвалу незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Зазначила, що у цьому кримінальному провадженні підлягає врахуванню специфіка спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК).

Вказала, що враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуває у міжнародному розшуку, стороні обвинувачення не відоме фактичне місце перебування обвинуваченого ОСОБА_8 , тому в обвинувальному акті така інформація об`єктивно не зазначена. Прокурором встановлено та зазначено в обвинувальному акті всі місця реєстрації ОСОБА_8 для забезпечення інформування останнього, в разі його прибуття в Україну, про здійснення кримінального провадження та реалізацію його права на захист.

Прокурор не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності чіткого викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень, а саме - відсутність посилання на час вчинення злочинів, яке б узгоджувалось із кваліфікацією дій обвинуваченого, оскільки в обвинувальному акті відносно ОСОБА_8 викладено всі фактичні обставини кримінальних правопорушень, які описують об`єктивну сторону складу злочинів та вказана їх правова кваліфікація.

Вважає, що обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191,ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України викладено логічно, послідовно та узгоджується із правовою кваліфікацією.

Зазначила, що в оскаржуваній ухвалі судом вказано, що в реєстрі не зазначено засоби зв`язку з обвинуваченим (електронна пошта, номер мобільного телефону чи факсимільний зв`язок). Вищезазначена інформація може вказуватись в обвинувальному акті, однак не є обов`язковою. У зв`язку з тим, що ОСОБА_8 перебуває в розшуку, відомий номер телефону та електронна пошта ОСОБА_8 не актуальні, тому не вказувались в обвинувальному акті .Вважає, вказану підставу для повернення обвинувального акта прокурору необґрунтованою та незаконною.

Також вказала, що в оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що до обвинувального акта не долучено розписку ОСОБА_8 про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, а тільки долучено розписку захисника ОСОБА_6 .

Пояснила, що з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуває у міжнародному розшуку та без його участі відносно нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування (ст. 297-5 КПК України), прокурором до обвинувального акту долучено 2 розписки захисника ОСОБА_6 , які підтверджують, що 29.11.2024 адвокат отримав обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування для себе та підозрюваного ОСОБА_8 .

Вказала, що оскаржувану ухвалу суд мотивує також тим, що під час досудового розслідування допущено порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час повідомлення про підозру ОСОБА_8 . Зазначила, що не зважаючи на те, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється, суд першої інстанції істотно порушуючи приписи КПК України, вийшов за межі підготовчого судового розгляду та дослідив один з томів кримінального провадження, наданий прокурором для огляду в результаті наполягання суду, де знаходиться оригінал повідомлення про підозру ОСОБА_8 , яке вручено матері ОСОБА_9 , та передчасно оцінивши процесуальні дії та рішення слідчого під час досудового розслідування, дійшов помилкового висновку, що слідчим в порушення вимог ст. 135 КПК України повідомлення про підозру вручено матері ОСОБА_9 , яка з підозрюваним ОСОБА_8 не проживала та не є його сім`єю, не пов`язана з ним спільним побутом, немає взаємних прав та обов`язків. Пояснила, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, жив одиноко, тому у зв`язку з відсутністю ОСОБА_8 за місцями своєї реєстрації та проживання в с. Софіївка 04.10.2024 (в день складання) слідчим повідомлення про підозру вручено матері ОСОБА_9 , а також відправлено рекомендованими поштовими відправленнями за всіма відомими місцями реєстрації та проживання ОСОБА_8 , де він міг з`явитись та перебувати, тобто повністю виконано вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Прокурор вважає, що суд першої інстанції прийнявши рішення про повернення прокурору обвинувального акта виніс передчасне і безпідставне судове рішення, яке не може вважатися законним, та є таким, що ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції і призначення нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ухвал слідчого судді Новобузького районного суду від 12.11.2024 та 13.11.2024 щодо ОСОБА_8 проводилось спеціальне досудове розслідування та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Постановою заступника начальника СВ ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 12.11.2024 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук.

Ухвалою судувід 09.04.2025клопотання прокурора задоволено. Здійснено спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12023152270000584 від 23.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обвинуваченого ОСОБА_8 повідомлено про здійснення спеціального судового провадження та викликано його для участі у підготовчому судовому засіданні через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті «Судова влада».

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції зазначив, що обвинувальнийакт немістить точнихданих профактичне місцепроживання обвинуваченого,також вобвинувальному акті зазначеноаж тримісця реєстраціїобвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Судом першої інстанції встановлено, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні точні засоби зв`язку з обвинуваченим (адреса електронної пошти, номера мобільного телефону чи факсимільний зв`язок). Будь-яких доказів достовірності зазначених у обвинувальному акті відомостей про місце проживання обвинуваченого суду не подавалось. Також в додатках до обвинувального акта відсутня розписка про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_8 .

До обвинувального акта долучено тільки розписки захисника ОСОБА_6 про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів кримінального провадження від 09.11.2024.

Яквбачається зматеріалів кримінальногопровадження,за вищевказаними адресамиреєстрації обвинувачений ОСОБА_8 не проживає. Тому суд першої інстанції вважав, що необхідно усунути неточності щодо анкетних даних обвинуваченого, викладених в обвинувальному акті, а саме вказати адресу фактичного місця проживання та реєстрації обвинуваченого.

Також, якбуло встановленосудом першої інстанції іоглянуто всудовому засіданніповідомлення пропідозру,надане дляогляду всудовому засіданніпрокурором,повідомлення пропідозру від04.10.2024 буловручено ОСОБА_9 ,яка отрималаповідомлення своємусину ОСОБА_8 ,де стоїтьїї підпис.

За висновками суду першої інстанції, повідомленняпро підозру вручено в порушенняст.135КПК України,в якійзазначено,що уразі тимчасовоївідсутності особиза місцемпроживання,повідомлення пропідозру дляпередачі їйвручається підрозписку доросломучлену сім`їособи чиіншій особі,яка знею проживає,житлово-експлуатаційнійорганізації замісцем проживанняособи (ч. 2ст. 135КПК України).

На переконання суду першої інстанції, повідомленняпро підозру врученоне членусім`ї ОСОБА_8 чи іншійособі,яка зним проживає,оскільки ОСОБА_9 не проживаєразом зїї сином ОСОБА_8 і неє членомйого сім`ї, не пов`язана з ним спільним побутом, не має з ним взаємних прав та обов`язків.

Окрім того, суд першої інстанції вважав, що в обвинувальному акті відсутнє конкретне формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи, що унеможливлює якісний і повний її захист.

Судом першої інстанції встановлено, що вимоги ст.291КПК Україниприскладанні обвинувального акта щодо ОСОБА_8 слідчимбули порушені,зокрема вописовій частиніобвинувального актавзагалі відсутнєпосилання начас вчинення злочинів, що є порушенням пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Враховуючи встановлені в підготовчому судовому засіданні обставини, що вказують на наявність суттєвих порушеньКПК України, які допущені прокурором на стадії направлення обвинувального акта до суду, суд першої інстанції вважав, що це унеможливлює належне проведення судового розгляду.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_8 , повідомлений через оголошення у газеті «Урядовий кур`єр». Інші учасники судового провадження до апеляційного суду не з`явились, були належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив таке.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції зазначив про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для виконання вимог діючого кримінального процесуального законодавства, зокрема для зазначення в обвинувальному акті адреси фактичного місця реєстрації та проживання обвинуваченого, проведення розшукових слідчих дій для затримання обвинуваченого ОСОБА_8 ,вказати вобвинувальному актіточний часвчиненнякримінальнихправопорушень обвинуваченим,такожвручити ОСОБА_8 під розписку повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності ОСОБА_8 за місцем проживання, повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_8 вручитипідрозпискудорослому членусім`ї ОСОБА_8 ,чиіншійособі,яказним проживає,житлово-експлуатаційнійорганізаціїзамісцем проживанняособи(ч.2ст.135КПКУкраїни),авразі затримання ОСОБА_8 ,вручитийому під розписку копію обвинувального акта з реєстром матеріалів досудового розслідування, та дані розписки долучити до обвинувального акта.

З цими висновками колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Так, процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

В приписах ст. 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта. Повернення обвинувального акта прокурору в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Так, п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено необхідність зазначення анкетних відомостей кожного обвинуваченого, зокрема місця проживання.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 містить всі анкетні відомості, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Прокурор, направляючи обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 до суду, в супровідному листі від 29.11.2024 вказав, що постановою заступника начальника СВ ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 12.11.2024 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук та відносно нього на підставі ухвали слідчого судді Новобузького районного суду в Миколаївській області від 12.11.2024 проводилось спеціальне досудове розслідування.

Крім того, на підготовчому судовому засіданні 09.04.2025 прокурором заявлено клопотання про здійснення спеціального судового провадження та долучено інформацію ГУНП в Миколаївській області від 29.01.2025, згідно якої 27.10.2023 ОСОБА_8 виїхав за кордон України в пункті пропуску Старокозаче та не повертався.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 09.04.2025клопотання прокурора задоволено. Здійснено спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023152270000584 від 23.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

З огляду на те, що на даний час ОСОБА_8 на території України не перебуває, а знаходиться у міжнародному розшуку, в обвинувальному акті зазначено всі відомі місця реєстрації ОСОБА_8 , де він колись проживав та може з`явитись, для відправки йому кореспонденції, оскільки спеціальне судове провадження (без участі обвинуваченого) буде здійснюватися до його явки чи доставлення до суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що прокурором встановлено та зазначено в обвинувальному акті всі місця реєстрації ОСОБА_8 для забезпечення інформування останнього, в разі його прибуття в Україну, про здійснення кримінального провадження щодо нього та реалізацію його права на захист.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції також вказано, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено засоби зв`язку з обвинуваченим ОСОБА_8 (електронна пошта, номер мобільного телефону чи факсимільний зв`язок).

Стаття 291 КПК України не містить вимог до обвинувального акта щодо зазначення в анкетних даних обвинуваченого електронної пошти, номера мобільного телефону чи факсимільного зв`язку.

Тобто, вищезазначена інформація може вказуватись в обвинувальному акті, однак не є обов`язковою. За такого, вказана судом підстава для повернення обвинувального акта прокурору, є необґрунтованою.

Окрім того, суд першої інстанції вважав, що в обвинувальному акті відсутнє конкретне формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи, що унеможливлює якісний і повний її захист.

Зазначені висновки є неправильними, з огляду на таке.

Відповідно доп.5ч.2ст.291КПК Україниобвинувальний актповинен містити,серед іншого,виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Отже, КПК України надає право лише прокурору визначати обсяг фактичних обставин кримінального провадження, які мають міститись у обвинувальному акті.

Тому, самостійне визначення судом обсягу фактичних обставин, які мають зазначатись в обвинувальному акті як підстави для повернення прокурору обвинувального акта, є порушенням принципу змагальності сторін, закріпленого в ст. 22 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності чіткого викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень, а саме - відсутність посилання на час вчинення злочинів, яке б узгоджувалось із кваліфікацією дій обвинуваченого, оскільки в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 викладено всі фактичні обставини кримінальних правопорушень, які описують об`єктивну сторону складу кримінальних правопорушень та вказана їх правова кваліфікація.

На переконання колегії суддів, у обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 конкретно та повно викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Тобто прокурором сформульовано обвинувачення та надано правову кваліфікацію вказаних злочинів, які дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, що ніяким чином не перешкоджає суду розглянути справу по суті та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191,ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України викладено логічно, послідовно та узгоджується із правовою кваліфікацією.

Також в оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що до обвинувального акта не долучено розписку ОСОБА_8 про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, а тільки долучено розписку захисника ОСОБА_6 , що також вказано судом першої інстанції як одну із підстав для повернення обвинувального акта прокурору.

Разом з тим, обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 29.11.2024 прокурором скеровано до суду та в супровідному листі вказано, що постановою заступника начальника СВ ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 12.11.2024 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, на підставі ухвали слідчого судді Новобузького районного суду від 12.11.2024 відносно ОСОБА_8 проводилось спеціальне досудове розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному (відносно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування), надсилаються захиснику.

З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуває у міжнародному розшуку та без його участі відносно нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування (ст. 297-5 КПК України), прокурором до обвинувального акта долучено дві розписки захисника ОСОБА_6 , які підтверджують, що 29.11.2024 адвокат отримав обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування для себе та підозрюваного ОСОБА_8 . Тому в цій частині органом досудового розслідування норми КПК України не порушено.

Окрім того, оскаржувану ухвалу суд мотивує також тим, що під час досудового розслідування допущено порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час повідомлення про підозру ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п.п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Водночас, суд першої інстанції вийшов за межі підготовчого судового розгляду та дійшов помилкового висновку, що слідчим в порушення вимог ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру вручено матері обвинуваченого - ОСОБА_9 , яка з підозрюваним ОСОБА_8 не проживала та не є його сім`єю, не пов`язана з ним спільним побутом, немає взаємних прав та обов`язків.

Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 був неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не було, жив один. Тому у зв`язку з відсутністю ОСОБА_8 за місцями своєї реєстрації та проживання в с. Софіївка, 04.10.2024 (в день складання) слідчим повідомлення про підозру вручено матері ОСОБА_9 , а також відправлено рекомендованими поштовими відправленнями за всіма відомими місцями реєстрації та проживання ОСОБА_8 , де він міг з`явитись та перебувати. Тобто органом досудового розслідування повністю виконано вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Враховуючи викладене, висновок суду про те, що без усунення вказаних недоліків справа не може бути призначена до судового розгляду є необґрунтованим та безпідставними.

Таким чином, суд першої інстанції прийнявши рішення про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_8 , виніс передчасне і безпідставне судове рішення, яке не може вважатися законним, та є таким, що ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначене відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції і призначення нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

За такого, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 424, 532 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10