Постанова від 28.08.2025 по справі 567/389/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2025 року

м. Рівне

Справа № 567/389/24

Провадження № 22-ц/4815/890/25

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка Павла Михайловича на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

В лютому2024року ОСОБА_1 звернулась в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТОВ «Захід Агро», в якому просить:

розірвати договір оренди землі від 01.04.2015 та додаткову угоду від 10.09.2018 (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі від 01.04.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624286900:03:001:0059, площею 3,15 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області)

та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Максимчука В.М. №31408341 від 08.11.2018, номер запису про інше речове право №16408806 від 13.09.2016 та державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С.М. №43935401 від 08.11.2018, номер запису про інше речове право №16408806 від 13.09.2016, та індексний номер рішення 43941255 від 08.11.2018, номер запису про інше речове право №16408806 від 13.09.2016 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624286900:03:001:0059, площею 3,15 га, з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 3,15 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю.

Зазначає, що 23.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналась, що щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано право оренди на підставі договору оренди від 01.04.2015 з ТОВ «Захід Агро» та на підставі додаткової угоди до даного договору від 10.09.2015, за якою орендаря було замінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», при цьому зазначених договорів вона не укладала, не підписувала та на вчинення таких дій нікого не уповноважувала.

Вказує, що між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право користування земельною ділянкою, належною їй, оскільки договору оренди та додаткової угоди щодо передачі земельної ділянки вона не підписувала, їх умов не погоджувала та на укладення таких договорів нікого не уповноважувала.

Посилаючись на те, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в іншій справі за спором між ними надала докази сплати орендної плати за вказаними договорами, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, вказує на те, що такий договір не можна вважати неукладеним, посилаючись на те, що оренда земельної ділянки відбувається без належного оформлення прав оренди за відсутності її волевиявлення для цього, на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, просить розірвати договір оренди та додаткову угоду і скасувати рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, належної їй.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Представник ОСОБА_1 адвокат Нікітюк Павло Михайлович подав апеляційну скаргу, де посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким задоволити позовні вимоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачка не підписувала та не укладала договір оренди та додаткову угоду, і хоча отримувала орендну плату, право оренди було зареєстроване на підставі неіснуючої додаткової угоди, що порушує її права як власника. Суд першої інстанції помилково вважав, що фактичне виконання (отримання орендної плати) додаткової угоди є достатньою підставою для відмови у її розірванні. Експертний висновок підтвердив, що додаткова угода не була підписана позивачкою.

Для договору оренди землі обов`язковою є письмова форма з підписами сторін та державна реєстрація. Відсутність підписів унеможливлює належне оформлення договірних відносин та державну реєстрацію, тобто відповідач користується землею без належних правових підстав.

Факт непідписання означає, що позивачка не була ознайомлена з істотними умовами додаткової угоди, такими як дата укладення, строк дії договору (який міг бути значно довшим, ніж вона припускала), розмір орендної плати, спосіб виплати та інші. Це перешкоджає їй вільно здійснювати своє право власності на майно.

Умови договору та додаткової угоди, встановлені без згоди ОСОБА_1 , порушують її право власності (свободу володіти, користуватися та розпоряджатися майном), свободу договору (право вільно обирати контрагента та умови), а також суперечать справедливості, добросовісності та розумності.

Суд першої інстанції неправильно визначив, що позивачка не довела істотного порушення. На думку апелянта, неможливість ознайомитися та узгодити істотні умови договору, а також оскаржити їх через порушення вимог щодо укладення та передачі примірників, є істотним порушенням, яке позбавило позивачку того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд не застосував норми ч. 2 ст. 651 ЦК України про розірвання договору в разі істотного порушення, а також ст. 6, п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, що свідчить про порушення норм матеріального права.

Відзив наапеляційну скаргу до суду не надходив.

Сторони в судове за сідання не з`явились.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624286900:03:001:0059, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-РВ №027496 від 21.12.2001 та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с. 14,15).

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також вбачається, що на вказану земельну ділянку зареєстровано право оренди за орендарем ТОВ "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ". Підстава реєстрації права оренди: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.04.2015, видавник: укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗАХІД-АГРО"; додаткова угода до договору оренди від 10.06.2015 (виправлено на 01.04.2015), серія та номер: б/н, виданий 10.09.2015 (виправлено на 10.09.2018), видавник: сторони додаткової угоди. Строк дії: на 7 років, з правом пролонгації.

З копії реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна з кадастровим номером 5624286900:03:001:0059 вбачається, що підставою для реєстрації іншого речового права права оренди стали: 1) договір оренди землі від 01 квітня 2015 року сторонами якого є ОСОБА_1 та ТзОВ "Захід Агро", 2) додаткова угода № _ (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі від 01 квітня 2015 року сторонами якої є орендодавець ОСОБА_1 орендар ТОВ "Захід-Агро" новий орендар "ТОВ "Західна агровиробнича компанія" укладена 10 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 29.03.2023 по даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання про те, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 01.04.2015 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5624286900:03:001:0059 ОСОБА_1 чи іншою особою та чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у додатковій угоді від 10.09.2018 (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до договору оренди землі від 01.04.2015 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5624286900:03:001:0059 ОСОБА_1 чи іншою особою.

За висновком судовоїпочеркознавчої експертизи №СЕ-19/118-24/14451-ПЧ від 20.02.2025, підпис від імені ОСОБА_1 в зазначеній додатковій угоді до договору оренди землі виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою, а питання про те, чи виконано підпис позивачкою на договорі оренди не вирішувалось у зв`язку з тим, що експерту не було надано оригіналу зазначеного договору.

На спростування доводів ОСОБА_1 про те, що договір оренди від 01.04.2015 та додаткову угоду від 10.09.2018 вона не укладала, відповідач надав до суду докази визнання позивачкою факту укладення договору та додаткової угоди, зокрема відомість на виплату готівки №00000000468 від 16.03.2018, відомість на виплату готівки №00000001473 від 14.06.2019, відомість на реалізацію сільгосппродукції за 2019 рік (400 кг пшениці), відомість на реалізацію сільгосппродукції за 2019 рік (400 кг кукурудзи), копію відомості про виплату готівки за 13.08.2020, копії платіжних інструкцій від 24.11.2021, 08.12.2022, 25.10.2023.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 525 ЦК України,одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізстаттею 651 ЦК України,зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землів односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач отримувала від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» орендну плату, а останній користувався земельною ділянкою позивача, тобто умови договору фактично виконувалися, що свідчить про волевиявлення позивача на укладення цих угод та на встановлення відносин оренди з відповідачем. Оскільки умови договору оренди з додатковою угодою фактично виконувалися, то не можна стверджувати про їх неукладеність.

Враховуючи укладеність позивач не навів підстав для розірвання договору з додатковою угодою до нього у розумінні ст. 651 ЦК України та 31 ЗУ "Про оренду землі".

Також слід враховувати, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2025 року у справі № 144/1440/22 (провадження № 61-12561сво24) зроблено такі висновки: «як Велика Палата Верховного Суду, так і Об`єднана палата послідовно дотримуються підходу, що належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права оренди є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобов`язання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають, зокрема і через неналежний спосіб захисту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну представника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка Павла Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Шимків С.С.