Вирок від 28.08.2025 по справі 133/458/22

Справа № 133/458/22

Провадження №11-кп/801/895/2025

Категорія: 336

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Вінниці кримінальне провадження заапеляційною скаргою прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 20.06.2025 року у кримінальному провадженні, відомості по якому внеснно до ЄРДР за № 62021240040000112 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Козятин Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженої, раніше несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.357, ч.3 ст. 368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора: ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_9

обвинуваченої: ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області № 056-к від 01.03.2016 призначена на посаду заступника керівника апарату Козятинського міськрайонного суду Вінницької області та відповідно наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області № 027-к від 06.03.2019 їй присвоєно п`ятий ранг державного службовця категорії посад держаної служби «Б», тобто, у відповідності до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_7 являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до посадової інструкції від 04.09.2020, затвердженої керівником апарату Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_10 , на ОСОБА_7 , покладено організацію та забезпечення належної роботи суду, організацію роботи з управління персоналом в апараті суду.

Так, ОСОБА_7 , розробила злочинний план послідовних умисних дій підготовки та вчинення злочину з метою особистого збагачення шляхом вимагання неправомірної вигоди за не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, 27.04.2021 працівниками відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області стосовно ОСОБА_11 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДГІР18 № 455372, про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення 30.04.2021 за вих. № 4944/209/01-2021 відділенням поліції №2 Хмільницького РВП у Вінницькій області направлено на розгляд до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, де в цей же день його прийнято в канцелярії суду.

У кінці квітня 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 знаходячись у м. Козятин Вінницької області знаючи, що ОСОБА_7 працює у Козятинському міськрайонному суді Вінницької області, звернувся до неї з метою з`ясувати чи надійшов до суду протокол про адміністративне правопорушення, складений 27.04.2021 стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУгіАП.

Під час розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_7 у ОСОБА_7 виник умисел на вимагання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, за створення умов при яких судом не буде розглянуто протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_11 у межах строків притягнення до адміністративної відповідальності та, як наслідок не притягнення його до адміністративної відповідальності.

З метою реалізації свого злочинного наміру 30.04.2021 близько 14.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці, у приміщенні Козятинського міськрайонного суду, що знаходиться за адресою м. Козятин, вул. Грушевського, 64, Вінницької області, дізналась про надходження адміністративного протоколу за вихідним № 4944/209/01-2021 стосовно ОСОБА_11 до канцелярії суду. Після чого ОСОБА_7 використовуючи своє службове становище, переслідуючи корисливу мету, отримала від судового розпорядника Козятинського міськрайонного суду ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_7 , серед яких був протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 за вихідним № 4944/209/01-2021.

Після цього, ОСОБА_7 , зазначений вище протокол умисно залишила у себе, не передаючи його у подальшому для здійснення реєстрації в автоматизованій системі, що діє в суді та автоматичного розподілу для визначення судді, який їх розглядатиме.

У подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 неодноразово в період часу з 21.07.2021 до 28.07.2021 висловлювала ОСОБА_11 прохання надати їй неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США, за створення нею умов при яких судом не буде розглянуто протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_11 у межах строків притягнення до адміністративної відповідальності та, як наслідок, не можливості притягнення ОСОБА_11 до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Так, 21.07.2021 о 18 год. 35 хв. на мобільний телефон ОСОБА_11 за номером НОМЕР_1 , через мессенджер «Viber» від ОСОБА_7 надійшло повідомлення з проханням підійти до неї за місцем проживання. Виконуючи вимоги ОСОБА_7 , у цей же день, біля 20.00 год. ОСОБА_11 прибув за адресою: м. Козятин, вул. Космонавтів, 85, де його зустріла ОСОБА_7 . Під час їх розмови, ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, повідомила ОСОБА_11 , що може забезпечити умови, за яких суд не притягне його до адміністративної відповідальності, за кошти в сумі 2000 доларів США, які він у термін до 27.07.2021 має передати через її чоловіка ОСОБА_7 .

Далі 26.07.2021 біля 20.00 год. ОСОБА_7 за попередньою домовленістю зустрівшись із ОСОБА_11 у м. Козятин по вул. Космонавтів Вінницької області, знову наголосила останньому про необхідність, до 27.07.2021 передати грошові кошти в сумі 2000 доларів США її чоловікові ОСОБА_7 .

Надалі 28.07.2021 біля 20.00 год. в м. Козятин Вінницької області на перехресті вулиць Катукова та 1-го Травня, ОСОБА_11 виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_7 , зустрівся з її чоловіком ОСОБА_7 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7 , та передав йому грошові кошти в сумі 13 600 грн., вказавши, що не встиг зібрати всю суму. У свою чергу ОСОБА_7 взявши вказані грошові кошти у руки, повернув їх ОСОБА_11 зазначивши, що він має передати повну суму, як домовлявся ОСОБА_11 з його дружиною ОСОБА_7 . Також, ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_11 повинен зустрітись із ОСОБА_7 та пояснити їй причини невиконання її прохання.

Цього ж дня, біля 22.00 год. в м. Козятин по вул. Космонавтів Вінницької області ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_7 , яка запитала останнього, чому він не приніс обумовлену з нею раніше суму 2000 доларів США. При цьому, ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, повідомила ОСОБА_11 , що в разі невиконання її прохання, щодо нього буде застосовано судом штраф, позбавлення права керування ОСОБА_7 розповіла ОСОБА_11 , що у разі передачі їй обумовленої суми, вона може забезпечити умови, за яких суд не притягне його до адміністративної відповідальності.

Також, ОСОБА_7 наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області № 056-к від 01.03.2016 призначена на посаду заступника керівника апарату Козятинського міськрайонного суду Вінницької області та відповідно наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області № 027-к від 06.03.2019 їй присвоєно п`ятий ранг державного службовця категорії посад держаної служби «Б», тобто, у відповідності до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_7 являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до посадової інструкції від 04.09.2020, затвердженої керівником апарату Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_10 , на ОСОБА_7 , покладено організацію та забезпечення належної роботи суду, організацію роботи з управління персоналом в апараті суду. Так, 27.04.2021 працівниками відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області стосовно ОСОБА_11 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 455372, про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про зазначене адміністративне правопорушення 28.04.2021 за вих. № 4944/209/01-2021 відділенням поліції №2 Хмільницького РВП у Вінницькій області направлено на розгляд до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, де в цей же день його прийнято в канцелярії суду.

У кінці квітня 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 знаходячись у м. Козятин Вінницької області знаючи, що ОСОБА_7 працює у Козятинському міськрайонному суді Вінницької області, звернувся до неї з метою з`ясувати чи надійшов до суду протокол про адміністративне правопорушення, складений 27.04.2021 стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_7 у останньої виник умисел на створення умов при яких судом не буде розглянуто протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_11 у межах строків притягнення до адміністративної відповідальності та в подальшому вимагання неправомірної вигоди за не притягнення його до адміністративної відповідальності.

З метою реалізації свого злочинного наміру 30.04.2021 близько 14.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці, у приміщенні Козятинського міськрайонного суду, що знаходиться за адресою м. Козятин, вул. Грушевського, 64, Вінницької області, дізналась про надходження адміністративного протоколу за вихідним № 4944/209/01-2021 стосовно ОСОБА_11 до канцелярії суду. Після чого ОСОБА_7 використовуючи своє службове становище, переслідуючи корисливу мету, отримала від судового розпорядника Козятинського міськрайонного суду ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_7 , адміністративні матеріали, серед яких був протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 за вихідним № 4944/209/01-2021. Після цього, ОСОБА_7 , зазначений адміністративний протокол умисно приховала, внаслідок чого не було здійснено реєстрацію даного документу в автоматизованій системі, що діє в суді та автоматичного розподілу для визначення судді, який його розглядатиме.

Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 20.06.2025 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 18 червня 2025 року між прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62021240040000112 від 24.07.2021 року.

Визнано винною ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень:

-зач.2ст.357ККУкраїни та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

-за ч. 3 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності строком на два роки.

На підставіч.1ст.70КК Україниза сукупністюзлочинів,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки

На підставі ст. 77 КПК України додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю в один рік.

Відповідно доп.п.1,2ч.1ст.76ККУкраїнизобов`язано ОСОБА_7 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиуповноважений органз питаньпробації прозміну місцяпроживання,роботи абонавчання.

Прокурор подав апеляційну скаргу, просив вирок Вінницькогорайонного суду Вінницької області від 20.06.2025року стосовно ОСОБА_7 за ч.2ст.357, ч.3ст.368КК України скасувати вчастиніпризначеногопокарання черезістотніпорушеннявимог кримінально процесуальногозакону танеправильнезастосуваннязакону України прокримінальнувідповідальність,щопотяглоневідповідність призначеного покараннятяжкостікримінальнихправопорушень таособі обвинуваченого внаслідокм`якості.

Ухвалити новийвирок тапризначити ОСОБА_7 покарання за ч.3ст.368КК Україниу видіпозбавлення волістроком на п`ять років,з позбавленням праваобіймати посади,пов`язаніз виконанняморганізаційно- розпорядчих таадміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установах чи організаціях усіх форм власності строком на два роки;

за ч.2ст.357КК Україниу видіпозбавлення волістроком наодин рік.

Відповідно доч.1ст.70КК Українивизначити остаточнепокарання шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим увиді позбавлення волі настрок п`ятьроків,з позбавленнямправа обійматипосади,пов`язаніз виконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарських функцій напідприємствах,в установахчи організаціяхусіх формвласності строком на два роки.

На підставіст.77КПК Українидодаткове покаранняу видіконфіскації майна незастосовувати.

Відповідно довимог ст.75КК Українизвільнити ОСОБА_7 від відбування призначеногоосновного покаранняз випробуваннямта іспитовим строком один рік зпокладенням обов`язків,передбачених п.п.1,2ч.1ст.76 КК України.

У рештівирок Вінницькогорайонного судуВінницької області від 20.06.2025 залишити без змін.

Вимоги апеляційноїскаргипрокурора мотивованотим,щояк вбачаєтьсязматеріалівкримінального провадженняуньому 18.06.2025 між прокуроромвідділу процесуальногокерівництва припровадженні досудового розслідуваннятериторіальними органамиполіції тапідтримання публічного обвинуваченняуправління нагляду за додержаннямзаконів Національною поліцієюУкраїни Вінницькоїобласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_7 ,за участіадвоката ОСОБА_13 , укладено угодупро визнаннявинуватості,відповідно доякої сторони погодились напризначення обвинуваченійостаточного покаранняза ч.2ст.357, ч.3ст.368,ч.1ст.70КК Україниу виді5років позбавленняволі,з позбавленням права обійматипосади,пов`язаніз виконанняморганізаціійно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установахчи організаціях усіхформ власності,строком на2роки безконфіскації майна.

Сторони такожпогодилися назвільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного основногопокарання увиді позбавленняволі звипробуванням на підставіч.ч.2,3ст.75КК України.

Проте,дійшовши довисновку проможливість затвердженняугоди про визнання винуватості,суд залишивпоза увагоювимоги ст.ст.370,374,475 КПК Українита роз`яснення,що містятьсяв постановіПленуму Верховного Суду Українивід 21.12.1990№11,і ухвалюючивирок стосовно ОСОБА_7 від 20.06.2025,призначив їйпокарання меншсуворе,ніж узгодженесторонами угоди,оскільки фактичнозвільнив їївід відбуванняне лишеосновного покарання увиді позбавленняволі,а йдодаткового,що відповіднодо вимог п.2ч.4ст.394КПК Україниє підставоюдля оскарженнявказаного вирокув апеляційному порядку.

Разом зтим,як вбачаєтьсяз оскаржуваноговироку,Вінницький районний суд Вінницькоїобласті призначивобвинуваченій ОСОБА_7 за ч.2ст.357, ч.3ст.368,ч.1ст.70КК Українидодаткове покарання,проте всуперечугоді про визнаннявинуватості тавимогам ст.ст.75,77КК Українизвільнив останню від йоговідбування,внаслідок чогонеправильно застосувавзакон Українипро кримінальну відповідальність,що єпідставою дляскасування вирокув частині призначеного покарання,з ухваленнямнового вироку.

Крім цього,таке неправильнезастосування судомпершої інстанціїзакону України прокримінальну відповідальність(ст.ст.75,77КК України)призвело і до невідповідностіпризначеного ОСОБА_7 покарання тяжкостівчинених кримінальних правопорушеньта особіобвинуваченої внаслідокм`якостіі є підставою дляскасування вирокувідповідно доч.2ст.409ст.414КПК України.

Також,судом приухваленні вирокустосовно ОСОБА_7 допущено порушення вимогст.ст.370,374,475КПК України,які перешкодилиухвалити законний таобґрунтований вирок,а томувони єістотними порушеннямивимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який просив задоволити апеляційну скаргу прокурора, захисника ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважають вирок законним , оскільки додаткове покарання не застосовувалося, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.2 ст. 357, ч.3 ст. 368 КК України та доведеність її вини в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Однак наявні підстави для скасування вироку суду.

Відповідно до ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбаченістаттею 374цього Кодексу.

Згідно матеріалівкримінальногопровадження18.06.2025 між прокуроромвідділу процесуальногокерівництва припровадженні досудового розслідуваннятериторіальними органамиполіції тапідтримання публічного обвинуваченняуправління нагляду за додержаннямзаконів Національною поліцієюУкраїни Вінницькоїобласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_7 ,за участіадвоката ОСОБА_13 , укладено угодупро визнаннявинуватості,відповідно доякої сторони погодились напризначення обвинуваченійостаточного покаранняза ч.2ст.357, ч.3ст.368,ч.1ст.70КК Україниу виді5років позбавленняволі,з позбавленням права обійматипосади,пов`язаніз виконанняморганізаціійно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установахчи організаціях усіхформ власності,строком на2роки безконфіскації майна.

Сторони такожпогодилися назвільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного основногопокарання увиді позбавленняволі звипробуванням на підставіч.ч.2,3ст.75КК України.

Однак,дійшовши довисновку проможливість затвердженняугоди про визнання винуватості,суд залишивпоза увагоювимоги ст.ст.370,374,475 КПК Українита роз`яснення,що містятьсяв постановіПленуму Верховного Суду Українивід 21.12.1990№11,і ухвалюючивирок стосовно ОСОБА_7 від 20.06.2025,призначив їйпокарання меншсуворе,ніж узгодженесторонами угоди,оскільки фактичнозвільнив їївід відбуванняне лишеосновного покарання увиді позбавленняволі,а йдодаткового,що відповіднодо вимог п.2ч.4ст.394КПК Україниє підставоюдля оскарженнявказаного вирокув апеляційному порядку.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців. обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно дост.77ККУкраїни,уразізвільнення відвідбування покарання звипробуваннямможутьбути призначенідодатковіпокаранняу виді штрафу,позбавленняправаобіймати певніпосадиабозайматися певною діяльністю тапозбавленнявійськового,спеціальногозвання,рангу,чинуабо кваліфікаційного класу.

Відповідно ст.414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Виходячизізмістувищенаведених вимогзакону,ч.2ст.75ККУкраїни передбачено звільненнявідвідбуванняпокарання звипробуваннямтількитих осіб,якізасуджуютьсялише щодоосновногопокарання,щомаєбути належним чиномвмотивованоувироку.Звільненнявідвідбування призначеного судомдодатковогопокаранняза цієюнормоюзаконуне допускається.

Судом неправильно застосовано ст. 75 КК України, оскільки суд не зазначив, що особа звільнена від відбування основного покарання з випробуванням.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України підставою дляскасуваннясудовогорішення прирозглядісправив судіапеляційноїінстанціїє неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Перевіривши всіобставини кримінальногопровадження,угоду провизнання винуватостівід 18.06.2025року,судапеляційної інстанціївважає,що ОСОБА_7 напідставі ст.75ККУкраїни підлягаєзвільненнювід відбування призначеного основного покаранняувидіпозбавлення волізвипробуваннямз іспитовим строкомодинрік зпокладеннямобов`язків,передбаченихп.п.1,2ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення

Керуючись ст.ст.404,405,407,409, 414,420, 615 КПК України, суд апеляційної інстанції

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора задоволити.

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 20.06.2025року стосовно ОСОБА_7 за ч.2ст.357, ч.3ст.368КК України скасувати вчастиніпризначеногопокарання черезістотніпорушеннявимог кримінально процесуальногозакону танеправильнезастосуваннязакону України прокримінальнувідповідальність,щопотяглоневідповідність призначеного покараннятяжкостікримінальнихправопорушень таособі обвинуваченого внаслідокм`якості.

Ухвалити новий вирок.

Призначити ОСОБА_7 покаранняза ч.3ст.368КК Україниу видіпозбавлення волістроком на п`ять років,з позбавленням праваобіймати посади,пов`язаніз виконанняморганізаційно- розпорядчих таадміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,в установах чи організаціях усіх форм власності строком на два роки;

за ч.2ст.357КК Україниу видіпозбавлення волістроком наодин рік.

Відповідно доч.1ст.70КК Українивизначити остаточнепокарання шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим увиді позбавлення волі настрок п`ятьроків,з позбавленнямправа обійматипосади,пов`язаніз виконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарських функцій напідприємствах,в установахчи організаціяхусіх формвласності строком на два роки.

На підставіст.77КПК Українидодаткове покаранняу видіконфіскації майна незастосовувати.

Відповідно довимог ст.75КК Українизвільнити ОСОБА_7 від відбування призначеногоосновного покаранняз випробуваннямта іспитовим строком один рік зпокладенням обов`язків,передбачених п.п.1,2ч.1ст.76 КК України.

У рештівирок Вінницькогорайонного судуВінницької області від 20.06.2025 залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.

Відповідно доч. 4ст. 532 КПК Українисудове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3