Ухвала від 25.08.2025 по справі 910/4390/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.08.2025Справа № 910/4390/15-г (910/9880/25)

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про забезпечення позову

У справі № 910/4390/15-г (910/9880/25)

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аструм» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, оф. 702)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 11/2)

про визнання договору недійсним

В межах справи № 910/4390/15-г

За заявою Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (ідентифікаційний код 38105316)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/4390/15-г за заявою Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" на стадії ліквідаційної процедури, відкритої постановою Господарського суду м. Києва від 16.05.2018.

08.08.2025 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аструм» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 15.03.2024.

Одночасно з пред`явленням позову, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за подання до суду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 мав сплати судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Натомість, як встановлено судом, в порушення ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання вказаної заяви.

Водночас у заяві про забезпечення позову міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі, яке мотивоване тим, що позивач знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд звертає увагу, що приписи вказаної норми містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, позивачем не надано суду доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Враховуючи встановлений статтею 129 Конституції України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також положення статей 5, 8 Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, у тому числі в питанні відстрочення сплати судового збору.

Вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Відтак, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, оскільки заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає приписам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність її повернення заявнику.

Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк