Ухвала від 04.09.2025 по справі 910/4390/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.09.2025Справа № 910/4390/15-г (910/9880/25)

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про забезпечення позову

У справі № 910/4390/15-г (910/9880/25)

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Аструм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, оф. 702)

Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-конструкторське бюро Українське машинобудівництво (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 11/2)

про визнання договору недійсним

В межах справи № 910/4390/15-г

За заявою Публічного акціонерного товариства Рівнеобленерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-конструкторське бюро Українське машинобудівництво (ідентифікаційний код 38105316)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/4390/15-г за заявою Публічного акціонерного товариства Рівнеобленерго про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-конструкторське бюро Українське машинобудівництво на стадії ліквідаційної процедури, відкритої постановою Господарського суду м. Києва від 16.05.2018.

08.08.2025 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Аструм та Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-конструкторське бюро Українське машинобудівництво про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 15.03.2024.

Одночасно з пред`явленням позову, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

04.09.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, а також заява про забезпечення позову.

У поданій заяві позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Аструм та Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-конструкторське бюро Українське машинобудівництво про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 15.03.2024 шляхом:

заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аструм» вчиняти певні дії - відчужувати право вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 , яке було набуто відповідачем за договором про відступлення права вимоги від 15.03.2025;

заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аструм» вчиняти певні дії - звертатись до органів ДВС чи приватних виконавців з метою відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду м. Києва по справі № 910/4390/15-г;

зупинення стягнення з громадянина України ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аструм» на підставі наказу господарського суду м. Києва по справі № 910/4390/15-г.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 15.03.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Аструм та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-конструкторське бюро Українське машинобудівництво.

Також позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2025 у справі № 910/ 4390/15-г задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Аструм про зміну стягувача та змінено стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду міста Київ від 01.08.2022 у справі № 910/4390/15-г, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське бюро «Українське машино будівництво» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аструм». Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення.

Тобто на теперішній час у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Аструм є всі можливості передати на виконання наказ Господарського суду м. Києва та звернути стягнення за вказаними виконавчим документом.

Крім того, як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Аструм має всі можливості повторно продати право вимоги - до фізичної особи - ОСОБА_1 .

В свою чергу, звернення стягнення за на майно позивача за виконавчим документом наказом Господарського суду м. Києва по справі № 910/4390/15-г поставить позивача ОСОБА_2 , в скрутне матеріальне становище, та ускладнить виконання рішення Господарського суду м. Києва по цій справі.

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 1, 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі № 918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019.

Згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом враховано, що у даній справі позивач звернувся з вимогою немайнового характеру, а тому судове рішення у разі її задоволення не вимагатиме примусового виконання, у зв`язку з чим така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає застосуванню та дослідженню. В даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16.08.2018 у справі № 9101040/18.

Верховний Суд вказав, що у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

В даному випадку, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено переконливих аргументів, яким чином невжиття наведених у заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду про визнання недійсними правочину, укладеного між відповідачами.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення даного позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки він не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом у даній справі без нових звернень до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2.Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяП.П. Чеберяк