Рішення

від 14.12.2010 по справі 12/132(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                           Справа№ 12/132(10)

Суддя   О.Д.Запотічняк   при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція «Галицькі контракти», м.Львів.

До відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Львів.

Про: стягнення 20 115,65 грн.

За участю представників:

Від позивача: Єсіпов І.А.(довіреність у справі);

Від відповідача : не з’явився;

Представникам сторін   роз’яснено  права та обов‘язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція «Галицькі контракти»до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 20 115,65 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 27.09.2010 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 19.10.2010 р.

В судове засідання 19.10.10р. з’явився  представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Розгляд справи було відкладено на 27.10.10р.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 26.10.10р. у зв’язку з хворобою судді Запотічняк О.Д., справу було передано для подальшого розгляду  по суті судді Березяк Н.Є.

В судовому засіданні 27.10.10р. розгляд справи відкладався до 23.11.10р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням голови суду від 22.11.10р. у зв’язку з виходом з лікарняного судді Запотічняк О.Д., справу було передано для подальшого розгляду по суті судді Запотічняк О.Д.

В судовому засіданні 23.11.10р. оголошувалась перерва до 25.11.10р.  для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

В судове засідання 25.11.10р. з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що відповідачем не було вжито жодних реальних дій щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, жодних заперечень, додаткових пояснень чи доказів врегулювання спору не подав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

  Розгляд справи було відкладено на 14.12.10р. та додатково зобов’язано сторони провести акт звірки взаєморозрахунків станом на день подання позову до суду, а позивача провести перерахунок інфляційних витрат, пені та 3% річних за встановленими законодавством формулами та  з врахуванням проплат здійснених відповідачем, оскільки при нарахуванні інфляційних витрат за кожен наступний місяць (з жовтня 2008р. по серпень 2010р.), позивач здійснював нарахування інфляційних витрат  на суму заборгованості та на суму інфляційних витрат нарахованих за попередній місяць.

  В судове засідання 14.12.10р. представники сторін не з’явилися

Представником позивача було надано через канцелярію суду додаткові письмові пояснення, в яких він зазначив, що ним враховано проплати здійснені  відповідачем до моменту подання позову до суду. Щодо нарахування інфляційних витрат то представник позивача зазначив, що: - «борг враховує інфляцію,  тобто індекс інфляції за час прострочення  є складовою частиною боргу. Таким чином борг січня враховує суму боргу та індекс інфляції січня, тобто в лютому він більше відносно боргу січня на індекс інфляції. Якщо цей борг не сплачений і в лютому, то він збільшується також і на індекс інфляції лютого місяця.»

Відповідач подав клопотання про  відкладення розгляду справи для проведення акту звірки взаєморозрахунків.

За таких обставин, враховуючи, що сторони були  належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи а  матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу  за наявними в ній матеріалами.

          В судовому засіданні 14.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Суд заслухавши пояснення представників, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності,  встановив наступне:

10.10.02р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю «Редакція «Галицькі контракти»та ЛМКП «Львівтеплоенерго»було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе обов’язок постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язався  отримувати та оплачувати  одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором. Згідно додатку до договору, енергопостачальна організація зобов’язалася постачати теплову енергію на  об’єкти споживача, які знаходяться за адресою м.Львів, вул. Зелена,109.

15.01.09р. між ТзОВ «Редакція «Галицькі контракти»та СПД ФО ОСОБА_2, який є орендарем підвального приміщення пл. 170 кв.м. в будинку по вул. Зеленій 109 у м. Львові, було укладено  договір №02/2009 про відшкодування витрат на  утримання нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг, які постачаються до будинку 109 по вул. Зеленій у м. Львові.

          За умовами даного договору позивач забезпечує електро-, тепло-, водопостачання та  обслуговування, експлуатацію і ремонт комунікаційних систем, що знаходяться за адресою м.Львів, вул. Зелена,109, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на оплату комунальних послуг та виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг наданих позивачем за цим договором.

          Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір діє протягом усього часу, коли споживач послуг фактично  користується послугами за рахунок надавача послуг, у т.ч. й до моменту укладення  даного договору (ч.3 ст. 631 ЦК України).

          Як вбачається з актів звірки взаєморозрахунків наданих сторонами, сальдо на початок періоду 01.01.09р. становило 2 935,49 грн. (а.с. 81,82).

          За період з січня 2009 року по вересень 2010 року, у відповідача виникли зобов’язання по оплаті  рахунків за послуги теплопостачання на суму 14 677,42 грн., що вбачається з оборотно –сальдової відомості  по рахунку №36.1 (а.с. 83).

           Відповідачем було проведено часткову оплату отриманих послуг в сумі 2 200,00 грн.

          Таким чином, станом на дату подання позову до суду відповідачем не сплачено рахунки за період з вересня 2008р. по серпень 2010р. на загальну суму 15 412,91 грн., що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 18-38).

          Згідно пояснень представника позивача, в  рахунках –фактурах, які долучені ним до матеріалів справи враховані проплати здійснені  відповідачем. Так, згідно оборотно - сальдової відомості  по рахунку №149 від 30.04.09р. було надано послуг на суму 613,94 грн., а оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату даного рахунку,до матеріалів справи було долучено новий рахунок фактуру №149 від 30.04.09р. на суму 421,94 грн.

          Окрім того, в жовтні-листопаді 2009року  позивачем були оплачені роботи із заміни труби будинкової тепломережі в сумі 41 172,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-43). Частка відповідача пропорційно займаної площі в будинку, яка оплачується, становить 1 457,01 грн.

          Загальна сума боргу відповідача станом на день подання позову до суду становила 15 412,91 грн. +  1 457,01 грн. = 16 869,92 грн.

          Після подання позову до суду, відповідачем було додатково погашено заборгованість в сумі 1 000,00 грн. а відтак, залишок боргу становить 15 869,92 грн., який включає в себе 14 412,91 грн. боргу по оплаті  рахунків –факту за послуги теплопостачання та 1 457,01 грн. за роботи по заміні труби будинкової тепломережі. Факт здійснення часткових проплат відповідачем  після подання позову до суду, вбачається з акту  звірки наданого позивачем.

          За неналежне виконання договірних зобов’язань в частині оплати рахунків за послуги теплопостачання, позивач нарахував відповідачу:

-          інфляційні витрати в сумі  1 318,41 грн.;

-          3% річних в сумі 434,22 грн.;

-          пеню в сумі 1 493,10 грн.

           Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

          Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

10.10.02р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю «Редакція «Галицькі контракти»та ЛМКП «Львівтеплоенерго»було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе обов’язок постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язався  отримувати та оплачувати  одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором. Згідно додатку до договору, енергопостачальна організація зобов’язалася постачати теплову енергію на  об’єкти споживача, які знаходяться за адресою м.Львів, вул. Зелена,109.

15.01.09р. між ТзОВ «Редакція «Галицькі контракти»та СПД ФО ОСОБА_2, який є орендарем підвального приміщення пл. 170 кв.м. в будинку по вул. Зеленій 109 у м. Львові, було укладено  договір №02/2009 про відшкодування витрат на  утримання нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг, які постачаються до будинку 109 по вул. Зеленій у м.Львові.

          За умовами даного договору позивач забезпечує електро-, тепло-, водопостачання та  обслуговування, експлуатацію і ремонт комунікаційних систем, що знаходяться за адресою м.Львів, вул. Зелена,109, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на оплату комунальних послуг та виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг наданих позивачем за цим договором.

          Згідно умов договору, а саме п. 6.1,  договір діє протягом усього часу, коли споживач послуг фактично  користується послугами за рахунок надавача послуг, у т.ч. й до моменту укладення  даного договору (ч.3 ст. 631 ЦК України - сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення).

Згідно ст. 526 ЦК України: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з актів звірки взаєморозрахунків наданих сторонами, сальдо на початок періоду 01.01.09р. становило 2 935,49 грн. (а.с.81,82 )

          За період з січня 2009 року по вересень 2010 року, у відповідача виникли зобов’язання по оплаті  рахунків за послуги теплопостачання на суму 14 677,42 грн., що вбачається з оборотно –сальдової відомості  по рахунку №36.1 (а.с.83 ).

           Відповідачем було проведено часткову оплату отриманих послуг в сумі 2 200,00 грн.

          Таким чином, станом на дату подання позову до суду відповідачем не сплачено рахунки за період з вересня 2008р. по серпень 2010р. на загальну суму 15 412,91 грн., що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 18-38).

          Згідно пояснень представника позивача, в  рахунках –фактурах, які долучені ним до матеріалів справи враховані проплати здійснені  відповідачем. Так, згідно оборотно - сальдової відомості  по рахунку №149 від 30.04.09р. було надано послуг на суму 613,94 грн., а оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату даного рахунку, до матеріалів справи було долучено новий рахунок фактуру №149 від 30.04.09р. на суму 421,94 грн.

          Окрім того в жовтні-листопаді 2009року  позивачем були оплачені роботи із заміни труби будинкової тепломережі в сумі 41 172,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-43). Частка відповідача пропорційно займаної площі в будинку , яка оплачується, становить 1 457,01 грн.

          Загальна сума боргу відповідача станом на день подання позову до суду становила 15 412,91 грн. +  1 457,01 грн. = 16 869,92 грн.

          Після подання позову до суду, відповідачем було додатково погашено заборгованість в сумі 1 000,00 грн., тому, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 1 000,00 грн., у відповідності до положень п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

          Таким чином, залишок боргу відповідача становить 15 869,92 грн., який включає в себе 14 412,91 грн. боргу по оплаті  рахунків –факту за послуги теплопостачання та 1 457,01 грн. за роботи по заміні труби будинкової тепломережі.

  Відповідно до п. 5 договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за цим договором, сторони несуть  відповідальність згідно з чинним законодавством України.

          Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За неналежне виконання договірних зобов’язань в частині оплати рахунків за послуги теплопостачання, позивач нарахував відповідачу:

-          інфляційні витрати в сумі  1 318,41 грн.;

-          3% річних в сумі 434,22 грн.;

-          пеню в сумі 1 493,10 грн.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), (ч.4 ст.231 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у вищезазначеному договорі №02/2009 про відшкодування витрат на  утримання нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг, які постачаються до будинку 109 по вул. Зеленій у м. Львові,  сторонами  не передбачено відповідальності за невиконання умов цих договорів у вигляді нарахування пені.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на ті обставини, що сторони не передбачили в договорі відповідальність у вигляді стягнення пені, в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1 493,10 грн. слід відмовити.

Також  суд вважає, що нарахування інфляційних витрат було проведено позивачем неправильно.

Суд зобов’язував  позивача провести перерахунок інфляційних витрат, оскільки при їх нарахуванні за кожен наступний місяць (з жовтня 2008р. по серпень 2010р.), позивач здійснював нарахування інфляційних витрат  на суму заборгованості та на суму інфляційних витрат нарахованих за попередній місяць.

В наданих суду додаткових письмових поясненнях, представник позивача зазначив, що: - «борг враховує інфляцію,  тобто індекс інфляції за час прострочення  є складовою частиною боргу. Таким чином борг січня враховує суму боргу та індекс інфляції січня, тобто в лютому він більше відносно боргу січня на індекс інфляції. Якщо цей борг не сплачений і в лютому, то він збільшується також і на індекс інфляції лютого місяця.»

          Частиною 2 ст. 625 ЦК України, чітко передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що інфляційні втрати нараховані за попередній місяць, включаються до суми боргу в наступному місяці, а відтак нарахування інфляційних витрат на суму боргу та інфляційні витрати нараховані за попередні місяці є безпідставним.

    Провівши перерахунок інфляційних витрат, суд встановив, що до стягнення підлягають інфляційні витрати в сумі 1 223,61 грн.

   Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 17 527,75 грн. (з яких: 14 412,91 грн. боргу по оплаті  рахунків –факту за послуги теплопостачання та 1 457,01 грн. за роботи по заміні труби будинкової тепломережі, 1 223,61 грн. інфляційні нарахування, та 434,22грн. –3% річних)

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача  пропорційно розміру задоволених позовних вимог з врахуванням того, що частина заборгованості в сумі 1 000,00 грн. була погашена відповідачем після подання позову до суду,  а тому до стягнення підлягає сума  402,65 грн. (з яких:185,28 грн.-державне  мито та  217,37 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.)

     Враховуючи наведене та керуючись ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”,  ст. ст. 174,  193  ГК України, ст.ст.163,  509, 526, 625, 627 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

3.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція «Галицькі контракти» (79035, м.Львів, вул.0 Зелена, 109,  код ЄДРПОУ  13796035) 14 412,91 грн. боргу по оплаті  рахунків –факту за послуги теплопостачання, 1 457,01 грн. боргу за роботи по заміні труби будинкової тепломережі, 1 223,61 грн. інфляційних  нарахувань, 434,22грн. –3% річних, 185,28 грн. - державного  мита та  217,37 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4.          Припинити провадження в частині стягнення 1 000,00 грн. основного боргу.

5.   В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        6.   Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

        7.   Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного

              господарського суду .

 Повний текст рішення виготовлений та  підписаний 20.12.2010 року.

Суддя