Постанова

від 13.12.2010 по справі 16/216/10-26/320/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/216/10-26/320/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2010 р.                                                          справа №16/216/10-26/320/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівНовікової Р.Г.Волкова Р.В., Дучал Н.М.

за участю представників:

від позивача: Короленко І.М. за дов. б/н від 03.05.2010р.

від відповідача:від третьої особи:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ» м.Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області

від05 жовтня 2010 року (повний текст підписаний 13.10.2010р.)

по справі№16/216/10-26/320/10 (суддя –Юлдашев О.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»м. Запоріжжя

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»м.Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТериторіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  по Запорізькій області

провизнання права власності на технологічні транспортні засоби та зобов'язання Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  зареєструвати дані технологічні транспортні засоби за ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»м.Запоріжжя  звернулось до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»м.Запоріжжя, третя особа Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області   м.Запоріжжя з позовом  про визнання за ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»права власності на технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску та зобов'язати  Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  зареєструвати дані технологічні транспортні засоби за ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.10.2010р. у справі №16/216/10-26/320/10 позовні вимоги задоволені частково. Визнано за Товариством  обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»м.Запоріжжя   право власності на технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»м.Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове оспорюване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування своєї правової позиції, заявник посилається на порушення судом норм  матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що підстави виникнення права власності позивача на спірне рухоме майно відсутні у зв'язку з тим, що угода №10 від 16.02.2010р. про припинення договору купівлі-продажу є недійсною, оскільки підписана з боку відповідача не уповноваженою особою. До того ж, вказує, що господарським судом були суттєво порушені права відповідача, оскільки рішення винесено без участі повноважного представника відповідача, що позбавило останнього надати до суду докази та пояснення, які б спростовували позовні вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»та Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  м.Запоріжжя у відзивах на апеляційну скаргу не погодились з твердженнями відповідача та наполягали  на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання від 22.11.2010р. з'явився повноважний представник позивача, який підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу. Відповідач, третя особа не направили своїх представників до судового засідання, про час і місце проведення якого були повідомлені належним чином. Керуючись ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено.

13.12.2010р. в судовому засіданні представник позивача підтримав правові позиції, викладені раніше. Відповідач та третя особа не скористались своїм процесуальним правом щодо участі їх представників у даному судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду  відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект»м.Запоріжжя (далі –продавець) та   Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»м.Запоріжжя (далі –покупець) 17.03.2009р. був укладений договір купівлі-продажу б/н, відповідно до п.1.1. якого продавець передає у власність, а покупець приймає та сплачує товар на умовах даного договору в кількості та в асортименті згідно зі специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору.

За приписами пункту 1.2. договору, покупець набуває право власності на товар з моменту укладення сторонами даного договору та підписання акту прийому-передачі.

Виходячи з акту прийому-передачі №1 від 17.03.2009р. до договору купівлі-продажу б/н від 17.03.2009р., продавець передав, а покупець прийняв такі технологічні транспортні засоби: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску.

В подальшому, 16.02.2010р. між сторонами була укладена угода №10 про припинення договору б/н від 17.03.2009р., згідно до якої сторони у добровільному порядку вирішили розірвати договір купівлі-продажу б/н від 17.03.2009р.

За приписами п.5 угоди, дана угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами.  

На підставі вищезазначеної угоди, позивач листом №22 від 16.02.2010р. звернувся до відповідача з вимогою повернути залишок товару у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу б/н від 17.03.2009р.

Відповідно до видаткової накладної №ЛНА-000004 від 16.02.2010р.  Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»повернуло позивачу технологічні транспортні засоби: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи бухгалтерської довідки станом на 01.08.2010р., спірні об'єкти рухомого  майна знаходяться на балансі позивача, та відображені в бухгалтерському обліку на рахунку 281.

Проте, як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект», воно позбавлено можливості володіти, користуватись та розпоряджатися спірним майном, оскільки відповідачем спірні технологічні транспортні засоби своєчасно не зняті з обліку в територіальному управлінні Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

За таких обставин, позивач дійшов до висновку, що його право власності на спірні транспортні засоби не визнається з боку відповідача.

Відтак, з метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про визнання права власності на технологічні транспортні засоби: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску; зобов'язання територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  зареєструвати дані технологічні транспортні засоби за ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект».

Статтями 316, 317 Цивільного кодексу України  передбачено, що правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 321 цього ж кодексу визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах,що не заборонені  законом, зокрема із правочинів.

Статтею 651 цього Кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно до ст.654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, угода №10 від 16.02.2010р. про припинення договору б/н від 17.03.2009р є належною підставою виникнення права власності позивача на спірні технологічні транспортні засоби, оскільки за змістом та формою відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України, право  власності  у  набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,  якщо інше не встановлено договором  або законом.

Разом з цим, пунктом 6 Порядку  відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних  транспортних  засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №8 від 06.01.2010р., юридичні і фізичні  особи,  іноземні  фізичні  і  юридичні особи,  особи  без  громадянства  (що  перебувають  в  Україні  на законних підставах),  які є власниками технологічних  транспортних засобів   чи   використовують   їх   на  законних  підставах,  або уповноважені   ними   особи   (далі   -   власники)    зобов'язані зареєструвати  зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України.

При цьому, п.8 зазначеного Порядку передбачено, що експлуатація незареєстрованих  технологічних транспортних засобів забороняється.

Проте, згідно записів у свідоцтвах про реєстрацію технологічних транспортних засобів №3339, №3340 від 07.12.2009р., власником спірного майна є відповідач.

Таким чином, ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект», як новий власник, позбавлено можливості зареєструвати право власності на транспортні засоби, що є предметом даного позову, до зняття цих засобів з обліку попереднім власником.

В матеріалах справи відсутні докази зняття відповідачем спірного рухомого майна з обліку в територіальному управлінні Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  в Запорізькій області.

За приписами ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За нормами ст.392 Цивільного кодексу України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  зареєструвати спірні технологічні транспортні засоби за ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект», то місцевим господарським судом законно відмовлено в їх задоволенні.

Відповідно до п.10 Порядку  відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних  транспортних  засобів, реєстрація     технологічного  транспортного    засобу здійснюється на  підставі  письмової  заяви  власника , до якої додаються копії:  свідоцтва про  державну  реєстрацію  (для  юридичної  особи);     документів, що    підтверджують    правомірність    придбання технологічного транспортного засобу; наказу про призначення  посадової  особи,  відповідальної  за безпечну    експлуатацію    та   технічний   стан   технологічного транспортного засобу (для юридичної особи); експлуатаційної документації;  документів, що   підтверджують   оплату   вартості   бланків,номерних   знаків,  виданих  під  час  реєстрації,  та  послуг  за проведення технічного огляду;  сертифіката відповідності,     свідоцтва     про     визнання відповідності,  декларації  про  відповідність  для технологічного транспортного засобу, на який розповсюджуються відповідні вимоги.

При цьому, у п.11 зазначеного Порядку визначений перелік документів, якими підтверджується правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу.

Тобто, на момент звернення позивача до суду з даним спором у третьої особи ще не виникло зобов'язання зареєструвати спірні технологічні засоби.

Відповідний обов'язок  Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  по Запорізькій області  щодо взяття на облік спірного рухомого майна виникне лише після надання власником відповідної заяви  та копії рішення господарського суду, що підтверджує право власності на це майно.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на недійсність угоди №10 від 16.02.2010р. про  припинення договору б/н від 17.03.2009р. та видаткової накладної, згідно до якої було повернуто спірне майно, з тих підстав, що зазначені документи підписані з боку відповідача не уповноваженою особою, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як стверджує відповідач, угода №10 про  припинення договору б/н від 17.03.2009р. від 16.02.2010р. та видаткова накладна №ЛНА-000004 від 16.02.2010р.  з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»підписані Івченко Олександром Віталійовичем, який не мав відповідної довіреності та повноважень на підписання зазначених документів.

Проте, вищевикладене спростовується наданою до матеріалів справи довіреністю №01 від 15.02.2010р., підписаною директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»та скріпленою печаткою підприємства, на яку є посилання в тексті угоди №10 від 16.02.2010р.

Відповідно до даної довіреності, менеджер по продажу ТОВ «Лідер СДМ»Івченко Олександр Віталійович має право підписувати від імені товариства всі необхідні документи, зокрема, договори купівлі-продажу, акти прийому-передачі, специфікації, отримання товарно-матеріальних цінностей, надавати та отримувати будь-які документи, а також здійснювати всі дії,  пов'язані з виконанням цієї довіреності. Строк довіреності встановлений до 30.03.2010р.

Що стосується доводів скаржника про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте місцевим судом  без належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, судовою колегією до уваги не приймаються з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 28.09.2010р. господарським судом Запорізької області розгляд справи №16/217/10-26/321/10 був призначений на 05.10.2010р.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, про що свідчить штамп канцелярії суду з відміткою про відправку документа у лівому ніжному куті першого примірника процесуального документа.

Крім того, доказів, які б свідчили про неотримання судової ухвали сторонами у справі, до суду першої інстанції не надходило.

Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду даної справи.

При цьому, на день розгляду справи до суду не надходило жодних письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що відомостей щодо зміни у встановленому порядку адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»м.Запоріжжя, вказаної у позовній заяві, суду не надано, то господарський суд Запорізької області дійшов законного висновку щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду  визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 05.10.2010р. у справі №16/216/10-26/320/10 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника –Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»м.Запоріжжя.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 05.10.2010р. у справі №16/216/10-26/320/10 - залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Запорізької області від 05.10.2010р. у справі №16/216/10-26/320/10 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                             Р.Г. Новікова

Судді:                                                                                                        Р.В. Волков

                                                                                                                    Н.М. Дучал

Надруковано 6 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1- третій особі; 1 - у справу, 1 - господарському суду; 1 - ДАГС