Постанова

від 17.12.2010 по справі 13/68-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Сп рава № 13/68-10

Колегія суддів у ск ладі:

головуючий суддя Барба шова С.В., суддя Могилєв кін Ю.О. , суддя Пушай В.І .

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників с торін:

позивача - Сержант В.А. (дов . № б/н від 27.07.2010р.)

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Приватного підпр иємства "АГРОХІМ", м. Кіровогра д (вх. № 4156 С/3) на рішення г осподарського суду Сумської області від 06.09.10 р. у справі № 13/68-10

за позовом Приватного п ідприємства "АГРОХІМ", м. Кіров оград

до 1) Відділу державної виконавчої служби Путивльсь кого районного управління юс тиції Сумської області, м. Пут ивль, Сумська область

2) Головного управління Д ержавного казначейства Укра їни в Сумській області, м. Суми

про стягнення 44509,07 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП "АГРОХІМ", з вернувся до господарського с уду Сумської області з позов ом, в якому просив суд стягнут и з держави в особі Головного управління Державного казна чейства Сумської області на користь ПП "АГРОХІМ" матеріал ьну шкоду, яка була заподіяна в розмірі 44509,07 грн., а також стяг нути з Головного управління Державного казначейства Сум ської області державне мито в розмірі 445,10 грн. та витрати по сплаті інформаційно - техніч ного забезпечення судового п роцесу в розмірі 236,00 грн.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 06.09.2010 р . по справі № 13/68-10 (суддя Лиховид Б.І.) в позові відмовлено.

Позивач, ПП "АГРОХІМ", з рішен ням місцевого господарськог о суду не погодився, звернувс я до Харківського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить скасувати рішення господ арського суду Сумської облас ті від 06 вересня 2010 року по спра ві № 13/68-10 та прийняти нове рішен ня, яким задовольнити позовн і вимоги ПП "АГРОХІМ" повністю .

Відповідачі письмових поя снень або заперечень по апел яційній скарзі не надали.

13.12.2010р. на адресу суду від Відд ілу державної виконавчої слу жби Путивльського районного управління юстиції Сумської області, м. Путивль, Сумська о бласть надійшло клопотання п ро відкладення розгляду спра ви, в зв' язку з неможливістю направити представника ВДВС в дане судове засідання 14.12.2010р.

Колегія суддів розглянула дане клопотання та вважає, що в його задоволенні слід відм овити, так як матеріали справ и містять достатньо документ альних доказів для того щоб р озглянути справу без участі представників відповідачів .

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги в межах вимог, пе редбачених статтею 101 Господа рського процесуального коде ксу України, перевіривши ная вні у справі матеріали на пре дмет їх юридичної оцінки суд ом першої інстанції, проанал ізувавши правильність засто сування господарським судом норм матеріального та проце суального права при винесенн і оскарженого рішення, заслу хавши уповноваженого предст авника позивача, яка просить задовольнити позовні вимоги та скасувати рішення у справ і, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали спра ви, згідно наказу господарсь кого суду Сумської області № 13/709-06 від 27.02.2007р. стягненню з ТОВ «А гротехресурс»на користь ПП « Агрохім»(позивача у даній сп раві) підлягала заборгованіс ть в сумі 32500,00 грн., 9750,00 грн. штрафу , 741,71 грн. пені, 959,86 грн. 22 % річних, 439,50 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. судових витрат, всьо го - 44509,07 грн.

Частиною 2 статті 8 Конститу ції України передбачено, що К онституція України має найви щу юридичну силу. Закони та ін ші нормативно-правові акти п риймаються на основі Констит уції України і повинні відпо відати їй.

Відповідно до частини 5 стат ті 124 Конституції України, суд ові рішення ухвалюються суда ми іменем України і є обов'язк овими до виконання на всій те риторії України, а згідно із п унктом 9 частини З статті 129 Кон ституції України обов'язкові сть рішень суду віднесене до основних засад судочинства.

Господарським судом на під ставі наявних у справі матер іалів встановлено, що на вико нання ухваленого судом рішен ня, положень Конституції Укр аїни та вимог чинного законо давства Відділом державної в иконавчої служби Путивльськ ого районного управління юст иції 26.03.2007р. було відкрито викон авче провадження, а 11.04.2007р. вине сено постанову про арешт та з аборону здійснювати відчуже ння будь-якого майна, що належ ить боржникові.

В обґрунтування позовних в имог позивач - ПП «Агрохім»по слався на те, що 16.04.2007р. начальни ком Відділу державної викона вчої служби Путивльського ра йонного управління юстиції - ОСОБА_1 все арештоване ма йно незаконно було звільнене з-під арешту, що не дало змоги виконати рішення суду по спр аві № 13/709-06, а перший відповідач такими діями завдав позивачу майнову шкоду у розмірі задо волених позовних вимог у роз мірі 44509,07 грн.

В підтвердження незаконно сті дій начальника зазначено го відділу ДВС позивач надав до матеріалів справи постан ову Путивльського районного суду Сумської області про зв ільнення від кримінальної ві дповідальності ОСОБА_1 вн аслідок амністії від 19.08.2008р. по справі № 1-92 2008р. (аркуш справи 31).

Господарський суд досліди вши матеріали справи та наяв ні у ній документальні доказ и, обґрунтовано визначився, щ о факт неправомірності дій д ержавного виконавця або інши х посадових осіб державної в иконавчої служби на момент р озгляду даного спору не підт верджений позивачем відпові дними засобами доказування, зокрема позивачем не надано доказів оскарження ним у вст ановленому порядку постанов и від 16.04.2007р. про зняття арешту з майна боржника. Більше того, н адана позивачем постанова пр о звільнення ОСОБА_1 від к римінальної відповідальнос ті внаслідок амністії у розу мінні ст. 35 ГПК України не має п реюдиціального значення для господарського суду, в зв' я зку з чим правомірно оцінена судом поряд з іншими доказам и у справі.

Розглянувши заявлені пози вачем вимоги та проаналізува вши надані сторонами докази в їх сукупності, господарськ ий суд дійшов висновку про ві дмову в задоволенні позову, о скільки позивачем окрім іншо го не надано обґрунтованого розрахунку розміру завданих збитків, не доведено наявніс ть у діях першого відповідач а ознак складу правопорушенн я, які б могли стати підставою цивільно-правової відповіда льності у вигляді стягнення збитків. Також позивачем не д оведена протиправність пове дінки заподіювача та причинн ий зв' язок між протиправно ю поведінкою та шкодою.

Переглядаючи справу в апел яційному порядку колегія суд дів повністю підтримує таку правову позицію суду першої інстанції з огляду на наступ не.

Стаття 56 Конституції Україн и встановлює, що кожен має пра во на відшкодування за рахун ок держави чи органів місцев ого самоврядування матеріал ьної та моральної шкоди, завд аної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю орган ів державної влади, органів м ісцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб п ри здійсненні ними своїх пов новажень.

Згідно зі статтею 11 Закону У країни "Про державну виконав чу службу" шкода, заподіяна де ржавним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час в иконання рішення, підлягає в ідшкодуванню у порядку, пере дбаченому законом за рахунок держави.

Відповідальність, згідно д о даної статті, несе саме держ ава, а не її органи або посадов і чи службові особи. Останні з дійснюють свої функції не як приватні особи в своїх інтер есах, а від імені держави та в межах покладеної на них держ авної компетенції. Положення м про Державне казначейство України, затвердженим Постан овою Кабінету Міністрів Укра їни від 21.12.2005 р. № 1232, встановлено, що одним з основних його завд ань зокрема є забезпечення к азначейського обслуговуван ня державного та місцевих бю джетів на основі ведення єди ного казначейського рахунка та управління наявними фіна нсовими ресурсами, що ним обл іковуються. Як встановлено ч . 9 п. б) ст. 87 Бюджетного кодексу У країни, до видатків, що здійсн юються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціал ьне забезпечення, зокрема - ві дшкодування збитків, заподія них громадянам.

Частина 2 статті 86 Закону Укр аїни "Про виконавче провадже ння" регламентує, що збитки, за подіяні державним виконавце м громадянам чи юридичним ос обам при здійсненні виконавч ого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, пер едбаченому законом.

Частинами 1, 2, 3 статті 22 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що особа, якій завдано зб итків у результаті порушення її цивільного права, має прав о на їх відшкодування. Збитка ми є втрати, яких особа зазнал а у зв'язку зі знищенням або по шкодженням речі, а також витр ати, які особа зробила або мус ить зробити для відновлення свого порушеного права (реал ьні збитки) або доходи, які осо ба могла б реально одержати з а звичайних обставин, якби її право не було порушене (упуще на вигода). Збитки відшкодову ються у повному обсязі, якщо д оговором або законом не пере дбачено відшкодування у менш ому або більшому розмірі.

Стаття 1173 Цивільного кодекс у України містить правила ві дшкодування шкоди, завданої органами влади або місцевого самоврядування, в яких реалі зується їх деліктоздатність . Дані суб'єкти вступають у цив ільні відносини через дії чи бездіяльність осіб, які форм ують дані органи та мають ста тус посадових або службових осіб.

Однією з умов цивільно-прав ової відповідальності за зап одіяну шкоду на підставі ста тей 1166, 1174 ЦК України є безпосере дній причинний зв'язок між шк одою і неправомірними діями особи, що її завдала.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конс титуції України та статті 33 Го сподарського процесуальног о кодексу України кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. В силу вказаної но рми предметом доказування є обставини, які свідчать про д ійсні права та обов' язки ст орін у справі та складаються з фактів, яким позивач обґрун товує підстави позову та фак ти, якими відповідач обґрунт овує заперечення проти позов у. В силу статті 32 даного Кодек су доказами є будь-які фактич ні дані, на підставі яких госп одарський суд у визначеному законом порядку встановлює н аявність чи відсутність обст авин, на яких ґрунтуються вим оги і заперечення сторін, а та кож інших обставин, які мають значення для правильного ви рішення господарського спор у.

Згідно із статтею 34 Господа рського процесуального коде ксу України господарський суд приймає тільки ті дока зи, які мають значення для сп рави. Обставини справи, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтверджені пев ними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

У розгляді позовів про відш кодування шкоди, завданої вн аслідок неправомірних дій де ржавних виконавців при викон анні судового рішення, слід в раховувати, що згідно зі стат тею 85 Закону України “Про вико навче провадження” на дії (бе здіяльність) державного вико навця та інших посадових осі б державної виконавчої служб и або відмову від вчинення ни ми дій може бути подано скарг у до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного с уду.

Відповідно до статті 13 Зако ну України "Про державну вико навчу службу" та статті 7 Закон у України "Про виконавче пров адження" дії (бездіяльність) д ержавного виконавця з питань виконавчого провадження мож уть бути оскаржені у встанов леному порядку згідно з вимо гами закону.

Отже, факт неправомірності дій державного виконавця аб о інших посадових осіб держа вної виконавчої служби на мо мент розгляду господарським судом спору про відшкодуван ня шкоди повинен вже бути вст ановлений відповідними засо бами доказування.

Однак позивачем на підтвер дження його позиції у справі не надано суду жодних доказі в оскарження ним у встановле ному порядку постанови Відді лу державної виконавчої служ би Путивльського районного у правління юстиції про зняття арешту з майна боржника від 16 .04.2007р.

Розподіл обов' язку доказ ування визначається предмет ом спору.

Приймаючи оскаржене рішен ня господарський також обґру нтовано зазначив, що для прав ильного вирішення спорів, по в'язаних з відшкодуванням шк оди, також важливе значення м ає розподіл між сторонами об ов'язку доказування, тобто ви значення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

При цьому встановлення при чинного зв'язку між протипра вною поведінкою особи, яка за вдала шкоду, та збитками поте рпілої сторони є важливим ел ементом доказування наявнос ті реальних збитків. Слід дов ести, що протиправна дія чи бе здіяльність завдавача є прич иною, а збитки, які виникли у п отерпілої особи, - наслідком т акої протиправної поведінки .

Проте, позивач не довів без посередній причинний зв'язок між заявленою ним до стягнен ня сумою (розміром) шкоди і дія ми органу державної виконав чої служби, на підставі сукуп ної оцінки наявних у справі д оказів. Не підтверджено пози вачем і належними доказами т е, що судове рішення могло бут и фактично виконаним в момен т пред' явлення його до вико нання, зокрема не надано дока зів наявності у боржника май на, достатнього для виконанн я судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений у ньом у, а також доказів про те, чи не було це майно обтяжене іншим и зобов' язаннями, які переш коджали б виконанню рішення, або чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на м айно боржника, тощо.

Таким чином позивач не дові в факту заподіяння йому шкод и саме у заявленому розмірі.

Наявні у матеріалах справи докази, також не підтверджую ть сукупність необхідних скл адових для застосування до п ершого відповідача цивільно ї відповідальності, а отже не дають і достатніх правових п ідстав для задоволення позов у.

Позивач ні під час вирішенн я спору у господарському суд і Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної с карги не надав жодного матер іального доказу обґрунтован ості та правомірності як сво їх позовних вимог, так і висло влених в апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним у ска рзі доводи про порушення суд ом норм чинного законодавств а нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у сп раві матеріалами.

Відповідно до статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об'єктивному розгляд і в судовому процесі всіх обс тавин справи в їх сукупності , керуючись законом.

Враховуючи викладене, коле гія суддів приходить до висн овку, що рішення господарськ ого суду Сумської області ві д 06.09.2010р. по справі № 13/68-10 відповід ає чинному законодавству та фактичним обставинам справи , а доводи позивача, з яких под ана апеляційна скарга, не мож уть бути підставою для його с касування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пун ктом 1 статті 103, статтею 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, колегія судді в Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопот ання Відділу державної викон авчої служби Путивльського р айонного управління юстиції Сумської області, м. Путивль, Сумська область про відкладе ння розгляду справи - відмов ити.

Апеляційну скаргу Приватн ого підприємства "АГРОХІМ", м. Кіровоград залишити без задо волення.

Рішення господарського су ду Сумської області від 06.09.2010 р. у справі № 13/68-10 залишити без зм ін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена до Вищого го сподарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.