Постанова від 20.08.2025 по справі 640/1649/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1649/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

за участю секретаря Михайлової І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель, а саме: проведення 04.12.2019 державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у м.Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Поночовним Андрієм Петровичем та Заруцьким Максимом Сергійовичем перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: вул.Богатирська, на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м.Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:139:0356);

- визнати протиправним і скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у м.Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Заруцького Максима Сергійовича від 09.01.2020 №1139-ДК/0001Пр/03/01/-20, яким ТОВ «Дніпровська рив`єра» приписано вжити вичерпних заходів реагування щодо усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім зазначених доводів скаржник звернув увагу на те, що у відповідача відсутні повноваження на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, наданих у користування для цілей містобудування, на території м. Києва. Вказано, що згідно з п.3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київський області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.11.2019 №285 завданням Головного управління (у Київській області) є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Київської області, а у частині реалізації державної політики у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів - також і на території м.Києва.

Вказано, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:78:139:0356 розташована на території м. Києва (вул. Богатирська, на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі) та надана позивачу у користування (в оренду) для цілей містобудування - для забудови ділянки (цільове призначення земельної ділянки - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд). Позивач стверджує, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:139:0356) щодо якої відповідачем проведена перевірка, розташована на території м.Києва, надана позивачу у користування (оренду) і не має відношення до агропромислового комплексу (про будівництво центру по конярству нічого представнику невідомо).

Також зазначено, що складений відповідачем припис та дії є незаконними, позаяк Позивач використовує земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:78:139:0356) за цільовим призначенням (02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), натомість висновки відповідача є помилковими.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, а спірне рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є орендарем земельної ділянки площею 8,1055 га (кадастровий номер 8000000000:78:139:0356), розташованої по вул. Богатирській , на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м. Києва згідно з договором оренди земельної ділянки від 25.06.2015, укладеним з Київською міською радою (орендодавцем), зареєстрованим 25.06.2015. Право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №39709083 від 25.06.2015. Земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

04.12.2019 державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель Поночовним Андрієм Петровичем та Заруцьким Максимом Сергійовичем проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки по вул.Богатирській , на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м.Києва (кадастровий номер 8000000000:78:139:0356).

На підставі наказу Головного управління від 21.11.2019 №1139-ДК та відповідно до вимог статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (Закон 963-IV) державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у м.Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Поночовним Андрієм Петровичем та Заруцьким Максимом Сергійовичем проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки по вул.Богатирська, на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м.Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:139:0356), за результатом складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 04.12.2019 №1139-ДК/1087/АП/09/01-19, за яким відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, замельна ділянка по вул.Богатирська, на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м.Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:139:0356) належить ТОВ «Дніпровська Рив`єра» на праві користування (оренда), дата державної реєстрації речового права - 25.06.2015, строк дії речового права до 24.06.2030. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови. Площа ділянки - 8.1055 га. Під час перевірки встановлено, що земельна ділянка використовується з порушенням п.а ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, а саме - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, враховуючи те, що на земельній ділянці здійснюється будівництво 13-ти багатоквартирних житлових будинків та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту.

27.12.2019 державним інспектором Заруцьким М.С. складений протокол про адміністративне правопорушення №1139-ДК/0212П/07/01/-19, 09.01.2020 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №1139-ДК/0002По/08/01/-20 щодо вчинення керівником адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа №367/460/20 ЄДРСР 87004288 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2020 №1139-ДК/0002По/08/01/-20.

Державним інспектором Заруцьким М.С. виданий припис від 09.01.2020 №1139-ДК/001Пр/03/01/-20, яким позивача зобов`язано вжити вичерпних заходів реагування щодо усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства, та повідомлення від 09.01.2020 №1139-ДК/0002шк/11/01/-20 з вимогою про сплату 683591,44 грн шкоди, заподіяної унаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

У приписі державним інспектором зазначено, що на земельній ділянці по вул.Богатирській, на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м.Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:139:0356) по всій території земельної ділянки здійснюється будівництво 13-ти споруд, що відповідно до візуального огляду на момент проведення перевірки мають 4 поверхи. У приписі державним інспектором на підставі експертного звіту щодо розгляду проектної документації за коригуванням проекту «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирська, на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м.Києва» від 04.03.2019 №1337/КБ, встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:139:0356) передбачено будівництво 14-ти житлових будинків: житловий будинок №1, житловий будинок №2, житловий будинок №3, житловий будинок №4, житловий будинок №5, житловий будинок №6, житловий будинок №7, житловий будинок №8, житловий будинок №9, житловий будинок №10, житловий будинок №11, житловий будинок №12, житловий будинок №13, житловий будинок №14 (абз.1 стор.2 Припису). Згідно з паспортом об`єкту на момент перевірки, на земельній ділянці проводиться будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту, техніко-економічні показники: площа забудови - 22873,28 м.кв.; поверховість - 4,1; кількість квартир - 823 шт.; загальна площа квартир - 51588,94 м.кв.; площа вбудованих нежитлових приміщень - 1052,7 м.кв. На ділянці складовані будівельні матеріали. Земельна ділянка огороджена металевим парканом. Доступ на ділянку обмежений, територія охороняється. Уповноважені особи, які б могли надати документи та пояснення стосовно використання зазначеної земельної ділянки, на момент перевірки були відсутні.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області було наділене повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, а припис від 09.01.2020 №1139-ДК/0001Пр/03/01/-20 є правомірним.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.18 № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 01.02.18 забезпечує передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій» №858-IV цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення. Терміни «функціональна зона території», «комплексний план просторового розвитку території територіальної громади», «містобудівна документація», «генеральний план населеного пункту», «детальний план території» вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності». Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа (ст.50). Землеустрій забезпечує, зокрема: отримання інформації щодо кількості та якості земель, їхнього стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (ст.2). Система землеустрою включає: а) законодавчо визначену діяльність у сфері землеустрою; б) органи, що здійснюють державне регулювання у сфері землеустрою; в) організацію, регулювання та управління у сфері землеустрою; г) здійснення землеустрою на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях; ґ) державний і самоврядний контроль за здійсненням землеустрою; д) наукове, кадрове та фінансове забезпечення землеустрою; е) суб`єкти та об`єкти землеустрою (ст.3).

Відповідно до Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ч.3 ст.2).

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (ч.3 ст.19).

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача) (ч.2 ст.20).

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст.21).

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (ст.38).

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (ст.39).

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (ст.79-1).

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч.6 ст.79-1).

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (ч.2 ст.188).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання останніх за цільовим призначенням (пункт «а» частини першої статті 91, пункт «а» частини першої статті 96 ЗК України).

Аналогічний обов`язок визначений в абзаці десятому статті 35 Закону України «Про охорону земель». Метою встановлення категорій земель за цільовим призначенням є забезпечення особливого правового режиму для їх охорони і ефективного використання.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень) (ст.1).

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України (ст.10).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру (постанова КМУ від 14 січня 2015 р. № 15), яка обстежує земельні ділянки, що підлягають рекультивації, та обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода унаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку; організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності: у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за: додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно з п.п. 1, 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.16 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.16 за № 1391/29521) Головне управління Держгеокадастру в області (далі Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» №3613-VI державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №3613-VI державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення). Згідно із ст. 15 Закону №3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок №1051) внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Верховний Суд у справі №826/13259/18 вказав, що кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. Порядок № 489 передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К). За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19). Поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, що не є тотожними. Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. Зміна цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цільового призначення землі, що передбачає розроблення проекту землеустрою.

25.06.2015 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Рив`єра», як орендарем, укладений Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №498, на підставі вказаного договору ТОВ «Дніпровська Рив`єра» зареєструвало право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356, розміром 8,1055 га, цільове призначення якої - для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови, місце розташування: урочище Оболонь, на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва (номер запису 10186650 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Матеріали справи не містять доказів того, що починаючи з моменту укладення договору оренди, Київська міська рада зверталась до ТОВ «Дніпровська Рив`єра» з приводу нібито нецільового використання земельної ділянки, а також, що Київська міська рада ініціювала розірвання договору оренди в позасудовому порядку та посилалася на порушення позивачем умов такого договору.

Згідно з паспортом об`єкту на земельній ділянці проводиться будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту, земельна ділянка огороджена металевим парканом, територія охороняється. ТОВ «Дніпровська рив`єра» отримало дозвіл як замовник будівництва від ДАБІ на виконання робіт: коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській - зареєстроване повідомлення ІУ 123191760717 про зміну даних у дозволі на будівельні роботи із значними наслідками (СС3), проте відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 територія за функціональним призначенням належить до території колективних садів та дач, частково до території житлової садибної забудови.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про використання земельної ділянки 8000000000:78:139:0356 (багатоквартирні житлові будинки, наземні паркінги, наземний гараж відкритого типу, багаторівневі системи паркування) без додержання режиму використання із застосуванням припису від 09.01.2020 №1139-ДК/0001Пр/03/01/-20 на усунення встановлених порушень земельного законодавства.

В частині тверджень апелянта стосовно відсутності повноважень на проведення заходів контролю, колегія суддів враховує, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію систем центральних органів виконавчої влади» та розпорядження Кабінету Міністрів України № 910-р у зв`язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства її функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів поклали на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно підпункту 25-1 п. 4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Отже, забезпечення та реалізація державного контролю за використанням та охороною земель та виявлення порушень вимог законодавства є прямим обов`язком державних інспекторів Держгеокадастру.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 12.11.2019 № 285, завданням Головного управління Держгеокадастру у Київській області є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Київської області, а в частині реалізації державної політики у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - також і на території м. Києва.

При цьому, в абзаці 2 підпункту 31, підпунктах 32, 33 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2019 № 308 (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин) було зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві відповідно до покладених на нього завдань, у випадку утворення у складі Головного управління структурного підрозділу з питань державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, родючістю ґрунтів здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності

Поночовний А.П. та Заруцький М.С. відповідно до структури та Штатного розпису Головного управління Держгеокадастру у Київській області перебували на посаді державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головних спеціалістів відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель, що свідчить про те, що зазначені особи мали право на здійснення перевірок за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель усіх категорій та форм власності на території міста Києва.

Структурний підрозділ з питань державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, родючістю ґрунтів у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території міста Києва було утворено у складі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Отже, доводи апелянта про те, що державні інспектори Головного управління Держгеокадастру у Київській області станом на 04.12.2019 не мали права здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель житлової та громадської забудови на території м. Києва суперечить вимогам Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», розпорядженню Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р, а також Положенню про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 12.11.2019 №285.

Колегією суддів не встановлено порушень відповідачем процедури під час складення припису від 09.01.2020 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у м.Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Заруцького Максима Сергійовича №1139-ДК/0001Пр/03/01/-20, яким ТОВ «Дніпровська рив`єра» приписано вжити вичерпних заходів реагування щодо усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства, а тому вказаний припис є законним та скасуванню не підлягає.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 по справі № 826/13259/18 зауважив, що кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Таким чином, чинне законодавство фактично визначило чіткий перелік видів цільового призначення земель в межах відповідної категорії, вказаних у Класифікації видів цільового призначення земель (в тому числі і типи об`єктів нерухомого майна, які дозволено розміщувати на земельній ділянці) та режими використання земельної ділянки з тим чи іншим видом цільового призначення, а не видів використання земельних ділянок.

Нормами статті 20 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок комунальної власності провадиться, зокрема, органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відпоізідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Апелянт помилково ототожнює поняття «вид цільового призначення земельної ділянки» та «вид використання земелічої ділянки», посилаючись на дозвіл на виконання будівельних робіт та Детальний план території, які за своєю правовою природою не є рішенням органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки, визначеного на підставі документації із землеустрою.

На момент здійснення перевірки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 у відомостях Державного земельного кадастру містилась інформація про те, що дана земельна ділянка за цільовим призначенням віднесена до земель « 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», а не до земель, які дозволяють здійснення будівництво багатоквартирних житлових будинків, які позначаються кодами КВЦПЗ від 02.03 до 02.07 та які дозволяють розміщення та функціонування на них багатоквартирних багатоповерхових будинків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, а апелянтом не спростовано дотримання відповідачем процедури та правомірність припису від 09.01.2020 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Заруцького Максима Сергійовича №1139-ДК/0001Пр/03/01/-20, яким ТОВ «Дніпровська рив`єра» приписано вжити вичерпних заходів реагування щодо усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства, а тому вказаний припис є законним.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, який дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області є необґрунтованими.

Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга не містить.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко

Повний текст постанови складено 27.08.2025.