Ухвала

від 18.03.2025 по справі 640/1649/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкладення розгляду адміністративної справи

18 березня 2025 року справа № 640/1649/20 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №640/1649/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська рив`єра» (вул. Редьчинська 2А, м. Київ, 04209, код ЄДРПОУ 32671911) до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області (вул. Серпова 3/14, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 39817550), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада (вул. Хрещатик 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

23.01.2020 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом.

29.01.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва (суддя В.В.Амельохін) відкрив провадження у справі. На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи (у тому числі адміністративну справу №640/1649/20). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 адміністративна справа передана судді Л.В.Трофімовій, у зв`язку з чим суддя приймає справу до свого провадження 29.01.2025 справу №640/1649/20 за позовом ТОВ Дніпровська рив`єра до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта. Розгляд справи розпочатий спочатку за правилами спрощеного позовного провадження суддею без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), судове засідання призначене на 18.03.2025.

05.03.2025 вх.№11389/25 представник відповідача надав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (суд згідно з ухвалою від 05.03.2025 задовольнив клопотання), проте у судове засідання не прибув та про причини неявки суд не повідомив, після зєднання за викликом секретаря судового засідання у телефонному режимі відмовився брати участь в судовому засіданні (із заявами/клопотаннями до суду про зупинення на час лікування представник не звертався). 05.03.2025 вх.№11172/25 третя особа надала пояснення у справі.

Під час підготовки справи до розгляду у залі судового засідання в режимі відеоконференції представник відповідача Чурпіта Юрій Миколайович (ухвалою від 05.03.2025 суд задовольнив клопотання про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ) не під`єднався, в телефонному режимі поінформував секретаря судового засідання щодо поганого самопочуття, проте підтверджуючих документів та обгрунтованих клопотань до суду не надав, що підтверджується актом від 18.03.2025 у матеріалах справи.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу, або присутніх у судовому засіданні осіб, наявність поваги до суду як одного із інститутів державної влади. Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст.1853 КУпАП. Диспозиція вказаної статті до об`єктивної сторони зазначеного правопорушення відносить діяння: злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача; вчинення будь-ким дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Верховний Суд у справі №766/20776/17 ЄДРСР 99521550, оцінюючи висновки суду апеляційної інстанції (п.23 - під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду; п.24 - механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, що вигідні особі, все ж таки можуть існувати; п.25 - ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу) зазначив: наведений у частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 205 КАС України.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки (ч.5 ст.205 КАС України).

Суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою забезпечення принципу змагальності сторін - надання до суду всіх письмових та електронних доказів (що можливо доставити до суду) та додаткових пояснень з доказами на підтвердження по суті спірних правовідносин.

Відповідно до частини 3 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України про відкладення розгляду справи або перерву у судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, які були присутніми у судовому засіданні. Учасники справи, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Керуючись ст. 2, 205, 223, 241-243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд справи за позовом ТОВ «Дніпровська рив`єра» до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська рада про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 24.03.2025 об 11 годині 00 хвилин, що буде проводитись суддею Трофімовою Л.В. одноособово у приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 117 із повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та для представника відповідача у режимі відеоконференції (ВКЗ).

Зобов`язати позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи надати до суду протягом трьох днів з дати отримання ухвали письмові пояснення з доказами на підтвердження щодо причин неявки у судове засідання 18.03.2025.

Роз`яснити про можливість ВКЗ (ст.195 КАС України).

У судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд (частина 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвала не оскаржується (стаття 294 Кодексу адміністративного судочинства України).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА