Ухвала від 29.08.2025 по справі 360/409/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 360/409/25

УХВАЛА

29 серпня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Василенка Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК "ІНБІКО+" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Не погодившись з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2025, скаржник подав апеляційну скаргу.

Враховуючи подання апелянтом скарги вдруге з пропуском строку на апеляційне оскарження, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху. Зазначено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Копію вказаної ухвали отримано апелянтом, яким надіслано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору, незважаючи на те, що апеляційна скарга була залишена без руху з огляду на пропуск строку оскарження рішення суду.

Апелянт вказує про поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на відсутність коштів для сплати судового збору, та тривалу процедуру сплати.

Зазначені апелянтом причини пропуску строку на оскарження рішення суд визнав неповажними, однак, будь-яких інших причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані поважними апелянтом не наведено.

Колегія суддів зазначає, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків скарги не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 826/5793/17.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду недоліки апеляційної скарги щодо обґрунтування поважних причин пропуску строку подання скарги усунуті не були, однак, минуло достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи викладене вище, підстави для розгляду клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору не розглядається.

Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК "ІНБІКО+" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко