Ухвала від 01.09.2025 по справі 160/21218/24

УХВАЛА

01 вересня 2025 року

м. Київ

рава №160/21218/24

адміністративне провадження № К/990/33015/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі №160/21218/24 за позовом ОСОБА_1 до Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати порушення Грабовецько - Дулібівською сільською радою права ОСОБА_1 на інформацію, а саме:

ненадання повної інформації на запит від 01 квітня 2024 року щодо питань №1 (щодо чіткої дати) та №3 (щодо копій документів з пошти);

неправомірною відмову в наданні йому повної інформації згідно питань №1 та №3 запиту від 01 квітня 2024 року;

- зобов`язати Грабовецько-Дулібівську сільську раду Стрийського району Львівської області повторно розглянути його запит від 01 квітня 2024 року та надати наявну запитувану інформацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

У зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Соколова В.М. у період 25 по 29 серпня 2025 року (наказ від 25 серпня 2025 року №2823/0/6-25), питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою вирішується в перший день після виходу судді з відпустки.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору та доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (шляхом надсилання до електронного кабінету).

Згідно з частиною другою статті132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пільги щодо сплати судового збору встановлені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Суди виходили з того, що позивач не надав суду доказів наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, встановлених статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Питання ж звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з визначених статтею 8 цього Закону умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суди виходили з того, що додані до позовної заяви і клопотання матеріали не дають підстав для висновку про необхідність звільнення позивача від сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали суду від 15 серпня 2024 року, від позивача до суду надійшло клопотання з примірником позовної заяви та квитанцією (про доставку документів) позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Суди дійшли висновку, що позивачем не виконанно вимоги ухвали суду від 15 серпня 2024 року, в частині сплати судового збору, з клопотанням про продовження строку для виконання ухвали суду позивач не звернувся.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, повертаючи позов, правильно застосували положення статті 169 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених ними обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі №160/21218/24 за позовом ОСОБА_1 до Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Соколов

Судді М. В. Білак

Л. О. Єресько