Постанова від 28.08.2025 по справі 320/842/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 320/842/21

адміністративне провадження № К/990/21912/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Антикорупційний контроль"

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (суддя Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року (колегія у складів суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.)

у справі № 320/842/21

за позовом Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Антикорупційний контроль"

до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області

за участю третіх осіб, які заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Житлопромбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Томін Фемілі Девелопмент"

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання "Антикорупційний контроль" (далі - Громадська організація, позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач), в якому просила:

1) визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого органу Ірпінської міської ради Київської області в частині винесення рішення, видачі наказу про видачу Містобудівних умов та обмежень № 0028-01-2020 та видачі самих Містобудівних умов та обмежень № 0028-01-2020;

2) скасувати наказ Відділу містобудування та архітектури виконавчого органу Ірпінської міської ради Київської області про видачу Містобудівних умов та обмежень № 0028-01-2020 та самі Містобудівні умови та обмеження № 0028-01-2020.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки кадастрові номери 3210900000:01:047:0272, 3210900000:01:047:0271, 3210900000:01:047:0270, 3210900000:01:047:0016 належать на праві власності ОСОБА_1 .

3. 17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень (внесення змін) на забудови земельних ділянок загальною площею 0,3106, яка розташована Київська область, м. Ірпінь, вул. Українська, 1-б/1 , 1-б/2 , 1-б/3, 1-ю/1 на об`єкт архітектури будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Крім того, додатково повідомив, що 21.12.2019 з заявою про видачу містобудівних умов зверталися громадянин ОСОБА_3 , ОСОБА_4 № Б-11663.2; у зв`язку із купівлею ОСОБА_1 вищезгаданих земельних ділянок заявник просив внести відповідні зміни.

4. До вказаної заяви ОСОБА_1 додав такі документи:

1) ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки;

2) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:500;

3) витяги із державного кадастру на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:01:047:0016; 3210900000:01:047:0270; 3210900000:01:047:0271; 3210900000:01:047:0272;

4) витяги із державного реєстру речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами:3210900000:01:047:0016; 3210900000:01:047:0270; 3210900000:01:047:0271; 3210900000:01:047:0272;

5) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) на земельні ділянки з кадастровими номерами:3210900000:01:047:0016; 3210900000:01:0.47:0270; 3210900000:01:047:0271; 3210900000:01:047:0272;

6) графічні матеріали: а) Схема Генплану; б) План типового поверху; в) розріз 1-1; г) план паркінга; д) ТЕП.

5. 31.01.2020 відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради затвердив Містобудівні умови та обмеження (далі також - МУО) для проектування об`єкта будівництва № 0028-01-2020 від 31.01.2020.

6. 30.08.2020 ОСОБА_1 подав заяву на ім`я керівника відділу архітектури та містобудування Ірпінської міської ради про внесення змін у містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №0028-01-2020 від 31.01.2020, а саме - викласти назву об`єкта будівництва у наступній редакції: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вул. Українська, 1-б/1 , 1-б/2 , 1-б/3 ".

7. 31.08.2020 відділ архітектури та містобудування Ірпінської міської ради прийняв наказ №217, яким вніс зміни у містобудівні умови та обмеження № 0028-01-2020 від 31.01.2020 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: вул. Українська, 1-б/1 , 1-б/2 , 1-б/3, м.Ірпінь, Київська область , які надані ОСОБА_1 .

8. 31.08.2020 відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради затвердив Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №0028-01-2020 від 31.01.2020 (внесення змін на підставі заяви, вх. № 10-12/789 від 31.08.2020) "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вул. Українська, 1-б/1 , 1-б/2 , 1-б/3 ".

У них, зокрема, зазначено, що будівництво відповідає функціональному призначенню згідно Генерального плану м. Ірпінь, Київська область, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради № 4574-62-VII від 19.12.2018 (далі - Генеральний план 2018 року), та плану зонування території (зонінг) м. Ірпінь Київська область, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради № 3260-45-VI від 27.06.2013 (далі - План зонування 2013 року).

9. Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

IІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позивач вважає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видано з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки наміри забудови не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: Генеральному плану міста Ірпінь та Плану зонування території (зонінгу) міста Ірпінь.

11. Позивач стверджує, що містобудівні умови та обмеження видані відповідачу на нове будівництво багатоквартирного будинку, а відповідно до оновленого генерального плану земельні ділянки, на яких відповідач здійснює будівництво, відносяться до території садибної та котеджної житлової забудови, що свідчить про невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації та є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

12. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що містобудівні умови та обмеження надані з дотриманням затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, Плану зонування 2013 року.

Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Ірпінь, вул. Українська, 1-б/1, 1-б/2, 1-б/3 здійснюється на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210900000:01:047:0016, 3210900000:01:047:0270, 3210900000:01:047:0271, 3210900000:01:047:0272, що мають цільове призначення "для будівництва багатоквартирного житлового будинку".

Оскаржувані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, що вичерпав дію внаслідок його виконання і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав третьої особи-1, як замовника забудови земельної ділянки за адресою: м. Ірпінь, вул. Українська, 1-б/1, 1-б/2, 1-б/3.

ІV ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, відмовив у задоволенні позову.

14. Суди дійшли висновку, що наміри щодо забудови земельних ділянок відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а тому підстав для відмови у наданні МУО №0028-01-2020 у відповідача не було.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

15. 21.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

16. Підставами касаційного оскарження судових рішень позивач зазначив п. 1 і 4 ч. 4 ст. 328, п. 1 і 4 ч. 2 ст. 353 КАС України, мотивуючи їх наступним:

1) неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 17 і 18 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), без урахування висновку щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №826/13852/17, від 19.01.2023 у справі № 640/9995/20, від 19.04.2021 у справі № 640/11650/20, від 01.05.2015 у справі № 380/5886/22 (про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації, на підставі якого розробляється план зонування та детальний план території, які уточнюють положення генерального плану і не можуть йому суперечити);

2) суд першої інстанції визнав належним доказом План зонування 2013 року, створений на основі Генерального плану 2012 року та затверджений окремим документом. Проте суди попередніх інстанцій не врахували те, що після прийняття Генерального плану 2018 року новий План зонування території м. Ірпінь не розроблявся, ні в складі нового Генерального плану, ні окремим документом. Таким чином, План зонування 2013 року як такий, що не є чинним та не відповідає вимогам ст. 18 Закону № 3038-VI, а також суперечить чинному Генеральному плану 2018 року, не мав враховуватися судами як належний доказ для встановлення обставин правомірності видачі оспорюваних містобудівних умов і обмежень.

Крім того, скаржник покликається, зокрема на те, що суд першої інстанції відніс цю справу до категорії справ незначної складності помилково.

17. Ухвалою від 05.06.2025 Верховний Суд відкрив провадження у справі для перевірки аргументів скаржника.

18. 01.07.2025 до Суду надійшов відзив Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, в якому відповідач покликається на правомірність рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Вважає, що позивач не довів права здійснювати представництво у спірних правовідносинах фізичної особи ОСОБА_5 , територіальної громади. Визначені у статуті позивача мета та напрямки діяльності Організації не пов`язані безпосередньо зі сферою будівництва, що вказує на відсутність зв`язку з предметом спору.

Стосовно суті вимог, то Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області міг відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень лише у разі неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Зазначені підстави у цьому випадку були відсутні.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

(а) щодо права громадської організації на звернення до суду

20. Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

21. Частинами 1 та 3 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

22. Відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

23. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (п. 2.6 Рішення).

24. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії" (заява №62543/00, від 10.11.2004) зазначено:

"...в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. ... Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 § 1 також розповсюджуються на об`єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45)".

25. Особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів аналізувалися Верховним Судом у справі №815/219/17. У постанові від 14.03.2018 Верховний Суд дійшов такого висновку:

"Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав".

26. Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати:

1) статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;

2) мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову;

3) інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;

4) чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;

5) добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.

27. Суд звертає увагу, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

29. Пунктом 2 ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

30. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону №4572-VI для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влад органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

31. Відповідно до п. 2.1 Статуту позивача п. 2.1 Статуту Організації основною метою діяльності Організації є здійснення заходів щодо реалізації політики спрямованої на протидію та запобіганню корупції в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, інституціях, здійснення антикорупційної експертизи діяльності посадових осіб, вчинення дій спрямованих на попередження корупційних правопорушень, розвиток суспільства на засадах доброчесності та добропорядності, реалізацію права громадян на добровільне об`єднання, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів громадян України та своїх членів.

32. Згідно з п. 2.3 Статуту Організації для виконання статутної мети, Організація в установленому законом порядку, зокрема:

1) представляє інтереси членів Організації, в органах державної (законодавчої, виконавчої та судової) влади, в органах місцевого самоврядування всіх видів та рівнів, в громадських, державних, комунальних та приватних підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування, в міжнародних організаціях всіх видів та рівнів, судах всіх рівнів, в тому числі в Європейському Суді;

2) забезпечує правовий і соціальний захист своїх членів, організовує та надає на безоплатній основі консультаційну допомогу;

3) здійснює іншу діяльність, не заборонену законом.

33. ОСОБА_5 є членом громадської організації і як вже член Організації звернулася до Організації із заявою про захист її права на комфортне життя. Члени Організації провели власне розслідування і 07.11.2020 (т.1 а.с. 29) на черговому засіданні Правління Організації була розглянута заява ОСОБА_5 про звернення до суду для захисту інтересів Організації, ОСОБА_5 , її рідні та мешканців м. Ірпінь, з приводу будівництва по сусідству в приватному секторі садибної та котеджної забудови за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Українська, 1б (1б/1, 1б/2, 1б/3) багатоповерхового житлового комплексу Utlandia 2.

34. 13.01.2021 позивач створив осередок ГО "Всеукраїнське об`єднання "Антикорупційний контроль" без статусу юридичної особи в м. Ірпінь та надав до суду в якості доказу копію протоколу (т. 1 а.с. 27).

35. Враховуючи зазначені обставини та практику Верховного Суду, Суд дійшов висновку про наявність у позивача як громадської організації права на звернення до суду з цим позовом.

(б) щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження

36. Ухвалою від 15.03.2021 суд першої інстанції вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст. 257 КАС України.

37. Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

38. Зі змісту п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

39. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

40. Відповідно до п.20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

41. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

42. Справа, що розглядається, стосується видачі містобудівних умов та обмежень та будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вул. Українська, 1-б/1, 1-б/2, 1-б/3.

43. Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.01.2011 №3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

1) прогнозування розвитку територій;

2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів;

6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;

7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів;

8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;

11) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

12) проведення моніторингу забудови;

13) ведення містобудівного кадастру;

14) здійснення контролю у сфері містобудування.

44. Скаржник звертає увагу, що справа становить значний суспільний інтерес громади міста Ірпінь. З огляду на участь у справі громадської організації, висвітлення будівництва в засобах масової інформації, залученість громадськості, неодноразове витребування доказів судом першої інстанції, враховуючи предмет позову, складність справи та значення справи для сторін та суспільства, справа про багатоповерхове будівництво не належать до малозначних з огляду на їхню значущість.

45. Аналогічна позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 640/10811/19 щодо значущості справ про будівництво в історичному ареалі м. Києва, при цьому Суд вважає її застосовною і до справи, що розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин.

46. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

47. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

48. У касаційній скарзі позивач покликається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення виключно на свідченнях відповідача та третьої особи, що позивачу не направлялися копії витребуваних судом доказів, у матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачу відзиву, що позбавило позивача можливості надати пояснення.

49. Водночас суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні з викликом сторін. Більш того, ухвалою від 02.04.2024 суд апеляційної інстанції задовольнив заяву представника ГО "Всеукраїнське об`єднання "Антикорупційний контроль" Данацка Василя Васильовича; продовжив строк розгляду справи за її апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 для надання позивачем додаткових пояснень; оголосив у справі перерву до 16 год 00 хв 16.04.2025.

Отже, суд апеляційної інстанції надав можливість сторонам, зокрема позивачу, висловити свою позицію, донести всі аргументи, а отже усунув порушення норм процесуального права, які мали місце під час розгляду справи в суді першої інстанції. Відтак Суд дійшов висновку, що розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень.

(в) щодо намірів забудови земельних ділянок згідно МУО №0028-01-2020

50. Відповідно до ч. 2 Закону № 3038-VI інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

51. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

52. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 25 Закону №3038-VI (в редакції 01.01.2020) режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у п. 3 МУО №0028-01-2020 зазначено, що земельні ділянки відповідають функціональному призначенню згідно Генерального плану 2018 року, та Плану зонування 2013 року.

Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Ірпінь, вул. Українська, 1-6/1, 1-6/2, 1-6/3 здійснюється на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210900000:01:047:0016, 3210900000:01:047:0270, 3210900000:01:047:0271, 3210900000:01:047:0272, що мають цільове призначення "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку".

54. Судами встановлено, що відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки цільове призначення та вид використання земельних ділянок - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

55. Ключовим аргументом позивача є невідповідність Плану зонування 2013 року чинному Генеральному плану 2018 року в частині земельних ділянок 3210900000:01:047:0272, 3210900000:01:047:0271, 3210900000:01:047:0270, 3210900000:01:047:0016. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, що відповідно до плану зонування територія всього кварталу відноситься до території Ж - зона змішаної багатоквартирної забудови, тоді як у викопіюваннях з Генерального плану 2018 року у цьому кварталі є ще територія садибної та котеджної забудови, яка відсутня в Плані зонування 2013 року.

56. У позовній заяві позивач зазначав, що відповідно до Генерального плану 2018 року у місці будівництва (Київська область, м. Ірпінь, вул. Українська, 1-б/1, 1-б/2 , 1-б/3, 1-ю/1 ) не може бути багатоповерхової забудови. В апеляційній скарзі позивач також звертав увагу на те, що відповідно до Генерального плану 2018 року територія місця забудови відноситься до території садибної та котеджної забудови.

57. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

58. Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що План зонування є чинним нормативно-правовим актом, який в установлений законодавством спосіб не скасовувався, а тому його положення підлягають обов`язковому врахуванню уповноваженим органом містобудування та архітектури при наданні містобудівних умов та обмежень.

59. Водночас суд першої інстанції не надав оцінки вищезазначеним аргументам позивача щодо невідповідності Плану зонування 2013 року Генеральному плану 2018 року. Суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку:

«Чинним планом зонування території м. Ірпінь Київської області є План зонування території (зонінг) м. Ірпінь Київської області, затверджений рішенням Ірпінської міської ради № 3260-45-УІ від 27.06.2013 (далі - План зонування).

Згідно Плану зонування земельні ділянки розташовані в зоні Ж-5 - зоні мішаної багатоквартирної житлової забудови.

Відповідно до п. 6.7 ДБН Б.1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території» багатоквартирна житлова забудова Ж-5 (зона багатоквартирної житлової забудови) призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 10 до 16 поверхів, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об`єктів, окремих об`єктів загальноміського значення.

Таким чином, наміри щодо забудови земельних ділянок відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а тому підстав для відмови у наданні МБУО № 0028-01-2020 у відповідача не було.

Посилання апелянта на те, що План зонування не можна використовувати у якості містобудівної документації на місцевому рівні колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки План зонування є чинним нормативно-правовим актом, який в установлений законодавством спосіб не скасовувався, а тому його положення підлягають обов`язковому врахуванню уповноваженим органом містобудування та архітектури при наданні містобудівних умов та обмежень».

60. З огляду на доводи позивача та висновки судів попередніх інстанцій щодо невідповідності Плану зонування 2013 року Генеральному плану 2018 року, Суд звертає увагу на постанову від 19.06.2024 у справі № 320/10145/21, в якій Верховний Суд виснував, що:

«З огляду на внесення оновлень у Генеральний план території м. Ірпінь, План зонування території (зонінг) м. Ірпінь 2013 року підлягає приведенню у відповідність у тій частині, яка йому не відповідає.

Тому до приведення у відповідність Плану зонування території (зонінг) м. Ірпінь 2013 року, підлягає застосуванню оновлений генеральний план території м. Ірпінь, як основний містобудівний документ».

61. Суд вважає цей висновок застосовним і до справи, що розглядається. Генеральний план 2018 року є основним видом містобудівної документації, з яким повинні узгоджуватися інші види документації - план зонування та детальні плани території.

62. Суди попередніх інстанцій не надали оцінки ключовим аргументам позивача щодо невідповідності намірів забудови на земельних ділянках по вул. Українська, 1-б/1, 1-б/2, 1-б/3 Генеральному плану 2018 року, порушивши при цьому вимоги КАС України щодо необхідності мотивувати оцінку аргументів учасників справи (ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 322).

63. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

64. Згідно зі ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

65. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

66. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

67. У ч. 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

68. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій не встановили належним чином обставини справи в частині відповідності намірів забудови Генеральному плану 2018 року, не дослідили подані докази, не надали відповідної оцінки аргументам сторін щодо цих позовних вимог, Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 353, 356 КАС України, Суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Антикорупційний контроль" задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №320/842/21 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя О.П. Стародуб