Рішення від 02.09.2025 по справі 904/3407/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3407/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. , за участю секретаря судового засідання Вязовської К.В., розглянувши заяву: Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича, м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод", м. Запоріжжя

про відшкодування збитків

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Фізична особа-підприємець Сміщук Дмитро Володимирович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" (далі - відповідач) збитки за договором-заявкою № 9 від 09.01.2025 у розмірі 97 882,30 грн.

Ухвалою від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи на 28.07.2025.

Рішенням від 25.08.2025 позов Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод про відшкодування збитків задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 32729463) на користь Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) збитки в розмірі 97 882,30 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

26.08.2025 від Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" витрати на отримання професійної правничої допомоги в сумі 15 000,00 грн.

Ухвалою від 27.08.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення на 02.09.2025.

01.09.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

02.09.2025 сторони в судове засідання не з`явилися.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято додаткового рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

У заяві позивач зазначає, для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Фізична особа-підприємець Сміщук Дмитро Володимирович уклав договір від 16.02.2025 № 10.02.2025 про надання правничої допомоги з Адвокатським бюро БАРТОШУК ЄВРОЛЕКС.

Сторони уклали акт про надання правничої допомоги від 25.08.2025, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн.

Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив, просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до 5 000,00 грн. з наступних підстав.

Відповідач вказує, що представником позивача в рамках розгляду вказаної справи із процесуальних документів підготовлено позовну заяву, відповідь на відзив. Позовна заява позивача, ґрунтується лише на стандартних нормах цивільного та господарського законодавства. Таким чином, складання вказаної позовної заяви не потребувало значного часу та зусиль адвоката.

Також Відповідач зазначає, що інші послуги, такі як усна консультація клієнта, аналіз документів свідчить про усний/аналітичний характер документів у справі без вчинення відповідних процесуальних дій, є похідними від складання процесуальних документів та не можуть займати багато часу та оплачуватись в такому розмірі як заявляє позивач.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Сміщуком Д.В. (Клієнтом) укладено з Адвокатським бюро БАРТОШУК ЄВРОЛЕКС (Виконавцем) договір від 16.02.2025 № 10.02.2025 про надання правничої допомоги (далі договір), у відповідності до вимог якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, Клієнт доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо здійснення представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів Клієнта, надання Клієнту правової допомоги, у т.ч. за окремими дорученнями (п. 1 договору).

У відповідності до п.п. 2.1, 3.1 договору, Виконавець зобов`язався на підставі письмових або усних доручень Клієнта: надавати Клієнту усні та письмові консультації з питань діючого законодавства України; здійснювати юридичний аналіз первинної документації Клієнта, з наданням висновків та рекомендацій відносно дотримання вимог чинного законодавства України; здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта в органах державної влади, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з будь-яких питань, які стосуються прав та інтересів Клієнта; представляти інтереси Клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій (господарських, адміністративних та загальних), з наданням Виконавцю усіх прав, передбачених процесуальним законодавством та Законом України Про виконавче провадження; здійснювати підготовку та підписання листів, претензій та інших документів в інтересах Клієнта; здійснювати складання, підписання та подання в інтересах Клієнта позовних заяв, відзивів, заперечень, заяв, клопотань, скарг, апеляційних скарг, касаційних скарг та інших процесуальних документів; повідомляти Клієнту інформацію про хід виконання доручень Клієнта; усю надану Виконавцю інформацію та документи використовувати виключно в інтересах Клієнта і лише у зв`язку з виконанням доручень і наданням послуг, що є предметом даного Договору, а Клієнт прийняв на себе зобов`язання оплачувати послуги та витрати Виконавця в порядку та у строки, передбачені даним Договором та/або Додатковими угодами та/або Додатками до нього.

У відповідності до п.п. 4.1-4.3 договору в редакції додаткової угоди від 01.05.2024, винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) виплачується у фіксованому розмірі, який становить 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) гривень (без ПДВ) за одну годину роботи. Гонорар за виконання окремих доручень може бути узгодженим сторонами у фіксованому розмірі. У такому випадку розмір гонорару визначається сторонами в Розрахунку суми гонорару за виконання кожного окремого доручення та відповідному Акті про надання правничої допомоги. Гонорар підлягає сплаті на розрахунковий рахунок Виконавця, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту про надання правничої допомоги, або в інший строк, визначений Сторонами в Розрахунку суми гонорару та/або Акті про надання правничої допомоги. Гонорар за узгодженням сторін може бути сплаченим у формі авансу, згідно розрахунку суми гонорару.

Зміни в цей Договір можуть бути внесені виключно за взаємною згодою Сторін шляхом укладання Додаткових угод до Договору. Додаткові угоди та Додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані Сторонами (п.п. 8.2-8.3 договору).

Згідно Розрахунку суми гонорару за правничу допомогу, надану в межах договору від 16.02.2025 № 10.02.2025 про надання правничої допомоги сторони Договору дійшли згоди про виконання Виконавцем окремого доручення наступного змісту: з дійснення представництва прав та законних інтересів Клієнта з метою врегулювання правовідносин щодо відшкодування збитків, завданих Клієнту внаслідок падіння листів металопрокату у напівпричепі Клієнта під час вивантаження 10.01.2025 на ДВМ РМЦ ТОВ ЗЛМЗ філія №3 через неналежну фіксацію листів металопрокату, у тому числі: ознайомлення з первинною документацією, дослідження та аналіз первинної інформації й документації; надання Клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів; роз`яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, подання адвокатських запитів; ведення претензійної роботи з ТОВ ЗЛМЗ, у випадку необхідності складання та подання до суду документів по суті справи позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень щодо суті спору, тощо; складання та подання до суду процесуальних документів у відповідній судовій справі; представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях суду першої інстанції.

Сторони узгодили фіксовану суму гонорару за виконання зазначеного доручення 15000 грн., які підлягають сплаті Клієнтом на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції.

Крім того, сторони уклали акт від 25.08.2025 про надання правничої допомоги, згідно якого Виконавець належним чином і у повному обсязі надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу у вигляді здійснення представництва прав та законних інтересів Клієнта з метою врегулювання правовідносин щодо Відшкодування збитків, завданих Клієнту внаслідок падіння листів металопрокату у напівпричепі Клієнта під час вивантаження 10.01.2025 на ДВМ РМЦ ТОВ ЗЛМЗ філія №3 через неналежну фіксацію листів металопрокату, у тому числі: ознайомлення з первинною документацією, дослідження та аналіз первинної інформації й документації; надання Клієнту консультацій щодо законодавства та судової практики у відповідній категорії спорів; роз`яснення ймовірних перспектив вирішення спору в судовому порядку; збір доказів, подання адвокатських запитів; ведення претензійної роботи з ТОВ ЗЛМЗ, у випадку необхідності складання та подання до суду документів по суті справи позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень щодо суті спору, тощо; складання та подання до суду процесуальних документів у відповідній судовій справі; представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях суду першої інстанції.

Вартість наданих послуг (гонорар) складає 15000,00гривень.

За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів, підготовку позову як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн. є співрозмірною з часом, витраченим на їх надання та не складає надмірний тягар для відповідача.

Зважаючи на викладене, суд задовольняє заяву позивача зі стягненням з відповідача 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись статтями 11, 15, 73 79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 32729463) на користь Фізичної особи-підприємця Сміщука Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне додаткове рішення складено та підписано 03.09.2025.

Суддя Н.Г. Назаренко