Рішення від 02.09.2025 по справі 539/4329/24

Справа № 539/4329/24

Провадження № 2-о/539/89/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2025

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Гуменюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання Коновал Т.Г.

представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Кравець Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Лубенського міськрайонного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенський відділ УДМС у Полтавській області про встановленняфакту, що маєюридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Колошин В.П., звернувся до суду з заявою, за участі заінтересованої особи Лубенський відділ УДМС у Полтавській області про встановленняфакту, що маєюридичне значення, а саме, просить встановити факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991року та станом на 13.11.1991року. В обґрунтування заяви зазначає, що на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території Україні по кінець листопада 1994 року, в подальшому в грудні 1994 року виїхав за межі України але від громадянства України не відмовлявся. Паспорт громадянинаколишнього СРСРзагубив,однак напідтвердження постійногопроживання натериторії Українина моментпроголошення незалежностіУкраїни маєдовідки,листи таінші офіційнідокументи отриманіна територіїУкраїни напідставі яких можнавстановити,що ОСОБА_1 проживав в Україні станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року, оскільки не можливо працювати та проживати в різних країнах одночасно та їздити з роботи в місті Лубни до Російської Федерації щодня. Зазначає, що на даний час його тимчасовим місцем проживання є Франція, проте він бажає повернутися до місця проживання в Україні.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 заяву підтримав, просив задовольнити, встановивши факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991року та станом на 13.11.1991року, зазначивши, що у цей період заявник проживав та працював у м.Лубни Полтавської області допоки не виїхав за межі України, як вбачається із Форми Ф1 23.02.1994року, копію якої подав сам представник заінтересованої особи, була вклеєна фотокартка заявника, все це беззаперечно свідчить про його проживання у вказаний період на території України, встановлення даного факту потрібне заявнику для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2статті 3 Закону України «Про громадянство України».

Представник заінтересованої особи Лубенського відділу УДМС у Полтавській області в судовому засіданні щодо вирішення заяви поклалася на розсуд суду, в ході розгляду справи подано заяву про слухання справи без участі представника заінтересованої особи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши подані учасниками справи документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 7, 9 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України.

Положеннями статті 316 ЦПК України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно ч.1 до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Представник заявника зазначив, що на даний час ОСОБА_1 проживає у Франції, його місцем проживання в Україні є АДРЕСА_1 .

Як вбачається із довідки №5580 від 13.09.2023 року Лубенського комунального Житлово-експлуатаційного управління, ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 11.01.1991 року, знятий з реєстраційного обліку 25.02.1994 року.

07.05.2021 року громадянину рф ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області Тищенко І.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщина складається із квартири АДРЕСА_3 .

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з актуальної інформації станом на 11.10.2024року, квартира АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 07.05.2021року, дата реєстрації 07.05.2021року.

23.12.2020року ГУ ДПС у Полтавській області Панченко С.М. видано картку платника податків.

Як вбачається із інформації, що міститься в архівних довідках від 17.09.2024року №07-03/П-450, №07-03/П-450-1, архівному витязі від 20.09.2024року №07-06/115, згiдно з книгами наказiв з особового складу Лубенського виробничого об`єднання по агрохiмiчному обслуговуванню сiльського господарства «Сільгоспхiмiя», наказів про встановлення посадових окладів, гр. ОСОБА_1 прийнятий на посаду економіста з 04.01.1991року, 17.11.1992року звільнений з посади головного економіста з 17.11.1992року, за вказаний період відбувалося нарахування заробітної плати. В подальшому на підставі розпорядження голови виконавчого комітету Лубенськоi міської Ради народних депутатiв вiд 29.12.1995 року за № 4/138р «Про пiдприємницьку дiяльнiсть» проведено перереєстрацію підприємницьої дільності вказаного товариства, надано завiрену копiю статуту вiдкритого акцiонерного товариства «Сiльгоспхiмiя».

Як слідує із відомостей про осіб, які перетнули державний кордон, за даними інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією «Аркан», ОСОБА_3 в`їжджав до України протягом 2019-2021 рр. як іноземець на підставі закордонного паспорта (паспорт № НОМЕР_1 ).

Як вбачається із Форми Ф1 на ОСОБА_1 , копію якої подав сам представник заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була вклеєна фотокартка заявника.

Згідно інформації наданої суду Лубенським відділом УДМС у Полтавській області ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про втрату паспорта колишнього СРСР зразка 1974року, проходження процедури встановлення особи, встановлення належності до громадянства України до Лубенського відділу УДМС у Полтавській області не звертався.

Згідно з ч. 1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3ст. 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Питання громадянства України регулюєтьсяКонституцією України, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України. Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України є Закон України "Про громадянство України"таУказ Президента України від 27.03.2001 року №215Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Згідно з ч. 1ст. 3 Закону України "Про громадянство України"громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України "Про громадянство України"(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України .

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України (ч. 2 ст. 3 згаданого Закону).

Встановлення належності особи до громадянства України це визнання особи громадянином України відповідно достатті 3 Закону України «Про громадянство України», але яка з тих чи інших причин досі не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави.

З метою організації виконанняЗакону України «Про громадянство України»Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, зокрема, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок).

Так, цим Порядком відповідно доЗакону України «Про громадянство України»визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно з пунктом 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання (пункт 9 Порядку):

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Отже, встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або проживання на території України станом на 13 листопада 1991 рокуособи, яка не була громадянином іншої держави,є підставою для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 або 2статті 3 Закону України «Про громадянство України», і такий факт може бути встановлено на підставі судового рішення.

У статті 8 Закону передбачено порядок набуття громадянства України за територіальним походженням, згідно з яким особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:

- особою без громадянства декларація про відсутність іноземного громадянства;

- іноземцем зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Для оформлення набуття громадянства України замість зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) може бути подано:

1) іноземцем, якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні, декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні;

2) іноземцем, який постійно проживає в Україні на законних підставах та є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, заяву про зміну громадянства;

3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить (проходив) військову службу за контрактом у Збройних Силах України, його подружжям декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;

4) іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятійстатті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та його подружжям декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятоїстатті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;

5) іноземцем, його подружжям, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.

У пункті 25 Порядку передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

У пункті 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.03.2024 року справа №161/9609/22 дійшов висновку про те, що:

якщо метоюособи,яка звертаєтьсядо судудля встановленняюридичного факту,є встановленняналежності догромадянства України відповідно до пункту 2статті 3 Закону України «Про громадянство України»предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року;

Суд на підставі поданих доказів лише з`ясовує можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник, у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду,вирішується залежно від мети його встановлення.

Тож законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

У судовомузасіданні,із більшдетальних поясненьпредставника заявникавстановлено,що метоювстановлення даногофакту постійногопроживання ОСОБА_1 на територіїУкраїни станомна 24.08.1991рокута станомна 13.11.1991року,що маєюридичне значення,є встановлення належності до громадянства України, відповідно до пункту 2статті 3 Закону України «Про громадянство України», як це власне і зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17.

За таких обставин, враховуючи досліджені у їх сукупності докази по справі, зокрема, пояснення учасників справи та наявності беззаперечних доказів, які підтверджують факт постійного безперервного проживання заявника на території України у 90-х роках (на момент проголошення незалежності України 24.08.1991 та набрання 13.11.1991 чинності Законом України «Про громадянство України» від 08.10.1991), суд вважає, що вимога заявника підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 7ст. 294 ЦПК Українипри ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 4, 263, 265, 293, 294, 315, 318, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенський відділ УДМС у Полтавській області про встановленняфакту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991року та станом на 13.11.1991року задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991року та станом на 13.11.1991року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Лубенський відділ УДМС у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37829297, місце знаходження: м.Лубни, вул. Монастирська, 4а.

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк