Ухвала від 03.09.2025 по справі 947/18869/22

Справа № 947/18869/22

Провадження № 1-кс/947/13085/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власниці майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12022160000000490 від 13.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах власниці майна ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2023 року в рамках кримінального провадження № 12022160000000490 від 13.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України на мобільний телефон «Орро А74», ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками «Водафон» та «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 .

В обґрунтування вимог клопотання адвокат ОСОБА_4 вказує на те, що з моменту вилучення мобільного телефону пройшло 1,5 року, цього часу достатньо для його огляду та вилучення інформації, яка може мати значення в рамках кримінального провадження. Оскільки на даний час відсутні підстави для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, вказаний арешт підлягає скасуванню.

У судовому засіданні

Адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти скасування арешту, оскільки арештоване майно було оглянуто.

Приймаючи до уваги думку учасників процесу, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12022160000000490 від 13.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2023 року було накладено арешт на мобільний телефон «Орро А74», ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками «Водафон» та «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 , у зв`язку з необхідністю дослідження вилученого мобільного телефону з метою встановлення істини по даному кримінальному провадженню.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що з моменту вилучення мобільного телефону пройшло достатньо часу для його огляду та встановлення того чи дійсно він може містити у собі інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує те, що прокурор не заперечує проти скасування арешту, а також те, що прокурор зазначив, що арештоване майно було оглянуто.

Також, власниця майна не є підозрюваною в рамках кримінального провадження.

Одночасно, з огляду на арешт, на даний час власниця майна не має можливості у повній мірі використовувати та розпоряджатися належним їй мобільним телефоном, адже наразі діють обмеження встановлені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в частині арешту майна.

За таких обставин, слідчий суддя не може прийти до переконання, що на теперішній час накладений арешт майна продовжує відповідати засадам розумності та співмірності, а відповідно, й що такий захід забезпечення обґрунтовано продовжує обмежувати право власності особи.

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12022160000000490 від 13.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України задовольнити.

Скасувати арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2023 року в рамках кримінального провадження № 12022160000000490 від 13.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України на мобільний телефон «Орро А74», ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками «Водафон» та «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 .

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України повернути вилучений мобільний телефон «Орро А74», ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками «Водафон» та «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1