Рішення від 04.09.2025 по справі 570/1316/25

справа № 570/1316/25

провадження № 2/570/1079/2025

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

його представника адвоката Волошиної В.С.,

представника відповідача адвоката Таборовця А.П.,

Гапончука М.М,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства "Західний" про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

покликаючись на розповсюдження правлінням садового товариства "Західний" третім особам неправдивої та недостовірної інформації щодо позивача його представник адвокат Вікторія Волошина у поданій 25 березня 2025 року позовній заяві просить:

- визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, викладену в інформаційному зверненні правління садового товариства «Західний» щодо надання інформації про члена СТ «Західний» ОСОБА_1 вих. №14 від 01.02.2025 та зобов?язати відповідача протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ним недостовірну інформацію, як таку, що принижує честь та гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , шляхом відкликання інформаційного звернення правління садового товариства «Західний» щодо надання інформації про члена СТ «Західний» ОСОБА_1 вих. №14 від 01.02.2025 визначеним адресатам: голові Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_2 , голові Рівненської районної військової адміністрації Ю.Колосу, керівнику Рівненської окружної прокуратури А.Максимчуку, т.в.o. начальника відділу поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області В.Артюховичу, голові Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області О.Гуцу, Господарському суду Рівненської області, зазначивши таке: «Ми правління садового товариства «Західний»: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відкликаємо інформаційне звернення правління садового товариства «Західний» щодо надання інформації про члена СТ «Західний» ОСОБА_1 вих. №14 від 01.02.2025», у зв?язку з визнанням викладеної в ньому інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію члена садового товариства «Західний» ОСОБА_1 (підписи членів правління СТ «Західний»)»;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 90 000 грн.

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 4 239 грн. 20 коп.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю і по аналогічних мотивах. Крім цього звертає увагу суду, що неправомірними діями відповідача, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 90 000 грн. Так, дізнавшись про цей лист 12 березня 2025 року, у нього погіршився стан здоров`я, піднявся тиск і він 20 березня 2025 року був змушений звертатися до лікаря. Оскільки цю кляузу підписали 9 членів правління, то просить стягнути по 10 тис. грн. з кожного.

Представник позивача адвокат Вікторія Волошина зазначає, що інформація про позивача була поширена СТ "Західний" з явним злим умислом, тобто нехтуванням питання про її правдивість, про що свідчить інформація, викладена в інформаційному зверненні, яка підтверджена долученими доказами позивачем про недостовірність. Пояснює, що своїми твердженнями та висловлюваннями про позивача відповідач хотів вцілому сформувати негативну соціальну оцінку ОСОБА_1 .. Вказує, що поширені відомості не відповідають дійсності і одночасно порушують особисті немайнові права позивача, такі як право на повагу до гідності, честі та ділової репутації. Вказані відомості є порушенням інформаційного імунітету, передбаченому Конституцією України, яка гарантує кожному громадянину право на захист та нерозповсюдження недостовірної інформації. Також, позивач, керуючись ст.30 ЗУ «Про інформацію», ст. 277 ЦК Україн, вважає, що спірна інформація в інформаційному зверненні не є оціночним судженням, думками, переконаннями, оскільки повідомлені відповідачем факти про нього можна перевірити на предмет відповідності, дійсності. Таким чином, повідомлена про позивача інформація може бути скасована в судовому порядку. Просить задоволити позов повністю та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Голова правління СТ "Західний" Микола Гапончук позовні вимоги не визнав, просить відмовити у їх задоволенні. Стверджує, що вся інформація достовірна, з чим погодилося правління, одностайно його підписавши. Крім того, у відповідача не було жодного умислу завдати позивачу шкоду. Правління вирішило проінформувати відповідні органи, щоб запобігти непередбачуваним ситуаціям, щоб потім самим не бути винним у тому, що не проінформували. По суті, позивач дійсно 19 разів звертався до правління з різних питань, називаючи ці звернення по різному, але суті це не змінює. Він незаконно вибраний уповноваженим, бо з 25 необхідних виборців 7 не могли ними бути чи у зв`язку зі своєю смертю чи неперебуванням у статусі члена садового товариства, тому із-за фальсифікації виборів позивач і був виключений. Жителі постійно розпитують правління про діяльність позивача, обуруючись його діями, бо він поводить себе зверхньо, намагається одноособово керувати садовим товариством, у якому більше 3 тис. домогоподарств, яке поживає плоди того хаосу, який створив позивач. 39 років всі питання у товаристві вирішувалися відповідно до статуту, а, головне, керуючись правилами добросусідства, а не в постійних судових справах, які ініціює позивач, та які фактично паралізують роботу правління та життя садового товариства, погіршують психологічний стан жителів, які і так ні в чому не впевнені у теперішній непростий час. Інформаційне звернення - це одностайна позиція всього правління як законного обраного органу керівництва садового товариства.

Представник відповідача адвокат Андрій Таборовець, підтримуючи вимоги та аргументацію свого довірителя, стверджує, що оціночні судження, а саме так відповідач розцінює факти, викладенні в інформаційному зверненні, не є предметом захисту. Це вираження думки певною групою осіб, які представляють ціле садове товариство, і вони не повині доводити правдивість тверджень. Вжиті в оскаржуваному інформаційному зверненні висловлювання щодо позивача відображають власну оцінку ситуації, висловлену у формі оціночних суджень, тому не є недостовірною інформацією, що відповідно до ст.277 ЦК підлягає спростуванню.

Крім того, позивач не довів, що інформація поширена зі злим умислом та заподіяла йому будь-яку шкоду.

Суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 з 1991 року є членом садового товариства "Західний" Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області /довідка СТ "Західний" №38 від 16.03.2024/.

24 серпня 2024 року ОСОБА_1 був обраний уповноваженим членом масиву "Західний 1" садового товариства "Західний" Олександрійської сільської ради зборами мешканців вулиці Вишнева СТ "Західний" /копія протоколу від 2408.2024/.

12 лютого 2025 року рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №918/1077/24 позов ОСОБА_1 задоволений частково, визнаний недійсним п.2 рішення конференції уповноважених членів садового товариства "Західний - 1", вул.Центральна,1371, оформленого протоколом №11 Звітної виборної конференції уповноважених членів СТ "Західний" від 07.09.2024 (в частині обрання голови правління СТ "Західний" - ОСОБА_3 ).

01 лютого 2025 року правління СТ "Західний" звернулося з інформаційним зверненням вих.№14 визначеним адресатам, а саме: голові Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_2 , голові Рівненської районної військової адміністрації Ю.Колосу, керівнику Рівненської окружної прокуратури А.Максимчуку, т.в.o. начальника відділу поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області В.Артюховичу, голові Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області О.Гуцу, Господарському суду Рівненської області, у якому просить подану у зверненні інформацію використовувати при розгляді скарг і заяв ОСОБА_1 . Як зазначено у інформаційному зверненні "Правлінням садового товариства «Західний» встановлено, що за період з серпня 2024 року по 28 січня 2025 року на адресу тільки товариства надійшло 19 звернень про отримання інформації, яка в подальшому ОСОБА_1 використовується виключно для підриву ділової репутації товариства, нагнітання нездорової психологічної обстановки в товаристві, дестабілізації роботи трудового колективу".

Позивач вважає в інформаційному зверненні такими, що не відповідають дійсності такі твердження:

- "Гр. ОСОБА_1 , у всіх своїх зверненнях, позовних заявах презентує себе як уповноваженого члена товариства, поборника правди та захисника інтересів членів садового товариства. При цьому замовчує, що його обрання уповноваженим відбулося з порушенням Статуту товариства";

-"отриману інформацію в подальшому ОСОБА_1 використовує для нових скарг та позовних заяв у невідповідному істині вигляду, інтерпретує отримані факти в негативному для товариства світлі свого розуміння";

- "25.01.2025 правління садового товариства "Західний" своїм рішенням виключило ОСОБА_1 з членів товариства з 01.03.2025 та позбавило повноважень уповноваженого члена садового товариства".

Крім цього, позивач вважає у вищевказаному інформаційному зверненні недостовірною (неправдивою) інформацію, що :

- "З текстів запитуваної гр. ОСОБА_1 інформації вбачається недовіра до діяльності керівних органів товариства, бажання встановити тотальний контроль за роботою управлінської гілки товариства. В свою чергу його дії породжують насторожене ставлення частини членів товариства до діяльності товариства";

- "Крім того, ОСОБА_1 зловживає наданим йому Законами України правом на отримання інформації, направляючи безпідставні запити та скарги у різноманітні державні інстанції";

- "Так, твердження скаржника, що повноваження уповноважених членів товариства закінчилися в серпні 2024 року безпідставні.";

- "І ще один напрямок негативної діяльності гр. ОСОБА_1 це приєднання СТ "Західний" до населеного пункту Нова Українка. Скаржник абсолютно ігнорує інтереси більш як 1 550 членів, що постійно проживають на території товариства";

- "Всі викладені факти дають підстави правлінню вважати, що в діях ОСОБА_1 присутні сепаратистські настрої, направлені на погіршення психологічного настрою в суспільстві. В державі йде війна...".

Крім цього, позивач вважає у інформаційному зверненні образливим, що:

- "Правління вважає, що в поведінці ОСОБА_1 присутні нездорові амбіції щодо управління товариством";

- "Дії "мнимого правдоборця" ОСОБА_1 направлені на погіршення психологічної обстановки в товаристві та невпевненості членів у завтрашньому дні товариства".

Крім цього, позивач вважає звинуваченням (докором) йому від правління СТ "Західний" у інформаційному зверненні, що:

- "Гр. ОСОБА_1 піддано сумніву нелегітимність керівних органів товариства . В судовому порядку оскаржено результати виборів голови правління СТ "Західний" ОСОБА_3 . В направлених на адресу Олександрійської сільської ради товариства запитах та скаргах не відповідають дійсності.";

- "02.11.2024 на загальних зборах членів садового товариства було оголошено про необхідність внесення змін і доповнень до Статуту. Членам товариства запропоновано надавати пропозиції. Станом на 05.01.2025 надійшло 5 пропозицій. Але стараннями скаржника може бути зупинено і цей процес, як зупинений процес обговорення генерального плану с.Нова Українка..., у зв`язку з судовою справою в Рівненському адміністративному окружному суді за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради."

Суд застосував такі норми права.

Згідно з ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ст.28 Конституції України кожній особі гарантує право на повагу до її гідності, а за ч.4 ст.32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Згідно з ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Відповідно до ч.5 ст.55Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68 Конституції України).

Згідно з ч.1 ст.275 ЦК України фізична особа користується правом на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб, що реалізується у судовому порядку способами, визначеними Главою 3 ЦК України, зокрема, цим способом може виступати відшкодування моральної шкоди, спростування недостовірної інформації, заборона поширення інформації, якою порушується особисті немайнові права тощо. Згідно з ч.1,4,6,7 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі /ст.297 ЦК України/.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. П.4 ч.2 цієї статті передбачає, що моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, якими, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу,суд визначивюридичну природуспірних правовідносині закон,який їхрегулює,дослідив поданіписьмові докази,оцінивши їхза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномурозгляді усудовому процесівсіх обставинсправи вїх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Сторони скористалися правовою допомогою.

Позов обґрунтований тим, що позивачу заподіяна моральна шкода внаслідок поширення завідомо неправдивої, образливої інформації, яка не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та завдає шкоди його діловій репутації, чим порушене його особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації, що гарантується ст.299 ЦК України

Пленум ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1 в п.п.4, 6, 15, роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Так, ділова репутація може бути предметом договору комерційної концесії, ділова репутація та ділові зв`язки можуть бути вкладом учасника простого товариства у спільну діяльність, ділова репутація має свою вартість (гудвіл) та є однією із складових ринкової вартості юридичної особини. Отже, можна зробити висновок, що приниження ділової репутації неминуче призводить до зниження прибутку фізичної особи - підприємця, тобто шкода, нанесена діловій репутації ФОП, повинна мати безпосередній та невід`ємний причинний зв`язок з втратами майнового характеру. Наявність таких втрат, зі свого боку, у зворотному зв`язку має визначати наявність шкоди діловій репутації, відсутність втрат майнового характеру має свідчити про відсутність факту паплюження ділової репутації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв?язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з ч.1 ст.10 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Тобто праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до п.2 ст.10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06 жовтня 2015 року). Втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки. Свобода вираження поглядів становить одну з підвалин демократичного суспільства, причому здійснення цієї свободи можливе в формах і за змістом, які не є нейтральними, необразливими, а є такими, що викликають почуття образи, обурення або занепокоєння. Такими є вимоги плюралізму, лібералізму та толерантності, без яких немає демократичного суспільства. Беручи до уваги зазначені конституційні та конвенційні положення, суд вважає, що сторони повинні у своїй діяльності забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Конституція України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека в нашій країні визнаються найвищою соціальною цінністю, встановлена неприпустимість посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей, гарантується судовий захист прав. Законодавчо закріплено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом і тісно пов`язані з фізичною особою. Право на гідність, честь та ділову репутацію є довічним правом кожної людини

Для повноцінної участі кожної конкретної особи в громадських взаєминах, безумовно, важлива зовнішня оцінка певного суб`єкта його оточенням, що визначається поняттям «честь», оцінка якостей особистості в сфері підприємництва, тобто «ділова репутація», і самооцінка індивіда - «гідність».

Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обов`язку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обов`язку. При визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

Спірні правовідносини охоплюються гарантіями статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює свободу вираження поглядів.

Чинне законодавство не передбачає можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тому що вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи, які є публічними фігурами, мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики. Це відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див., зокрема, п.46 рішення у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Поширена відповідачем інформація про позивача є неприємною для нього, але не перевищує меж допустимої критики, не виходить за рамки суспільної моралі. Вона подана у формі, яка не принижує гідності, честі, не має характеру завідомо неправдивих відомостей та не є поширенням завідомо неправдивої інформації.

Позивач не довів, яким чином оприлюднена інформація у інформаційному зверненні від 01.02.2025 порушила його особисті немайнові права або завдала шкоду відповідним особистим благам. Також не надав доказів щодо наявності будь-яких втрат майнового характеру (упущена вигода, прямі збитки), їх розміру. А саме доведений та встановлений розмір таких витрат і складає розмір майбутніх витрат на відновлення ділової репутації. Не надано доказів і того, що мали місце втрати немайнового характеру або перешкоджання займатись будь-якою діяльністю.

Розглянувши справу в межах доводів та поданих доказів, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію позивача, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію. Питання моральної шкоди суд не розглядає, оскільки у зв`язку з відмовою у позові така вимога також не підлягатиме до задоволення як похідна від основної вимоги.

Беручи до уваги зазначені конституційні та конвенційні положення, суд вважає, що сторони повинні у своїй діяльності забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

При вирішенні питання про розподіл судовихвитрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові понесені судові витрати залишаються на стороні, яка їх понесла.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити узадоволенні цивільногопозову ОСОБА_1 до Садового товариства "Західний" про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Садове товариство "Західний", ЄДРПОУ: 21083740, місцезнаходження: вул.Центральна,1371 Садовий масив "Західний-1", с.Нова Українка Рівненського району Рівненської області.

Суддя: Кушнір Н.В.