Постанова від 25.06.2025 по справі 910/9513/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2025 р. Справа№ 910/9513/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 25.06.2025

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційні скарги Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 (повний текст складено 19.11.2024)

у справі № 910/9513/17 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області

до відповідача 1 - Одеської обласної державної адміністрації

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс"

до відповідача 3 - Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриба Максима Петровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Южненська міська рада Одеського району Одеської області

про визнання недійсними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

12.06.2017 на розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області до Одеської обласної державної адміністрації (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" (відповідач-2), Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської Області Гриба Максима Петровича (відповідач-3) про:

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)";

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-ІІлюс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)";

- визнання недійсним договору оренди землі від 10.12.2014, укладеного між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої, на підставі розпорядження № 192/А-2014 від 20.03.2014 діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та ТОВ "Лиман-Плюс", з моменту його укладення;

- скасування рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки № 9232574 від 25.03.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 позов задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)". Визнано недійсним розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-ІІлюс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)". Визнано недійсним договір оренди землі від 10.12.2014, укладений між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої, на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс". Скасовано рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки № 9232574 від 25.03.2015. Стягнуто з Одеської обласної державної адміністрації на користь Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області 3 200, 00 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на користь Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області 3 200, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 09.12.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Южненська міська рада Одеського району Одеської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/9513/17, у задоволенні позову Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що виходячи з обставин справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Також скаржник вказує, що позивачем не здійснено заходи, а судом до участі у справі не залучено належного відповідача - Южненську міську раду за позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 10.12.2014 року, укладений між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої, на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 року діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман-Плюс».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 09.12.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/9513/17, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області у справі № 910/9513/17 до Одеської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс", Державного реєстратора Коментернівського районного управління юстиції Одеської області Гриба Максима Петровича про: визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту); визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-ІІлюс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)"; визнання недійсним договору оренди землі від 10.12.2014, укладений між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої, на підставі розпорядження № 192/А-2014 від 20.03.2014 діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та ТОВ "Лиман-Плюс", з моменту його укладення; скасування рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки № 9232574 від 25.03.2015,

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що враховуючи вимоги нормативних актів, які регулювали на той час земельні відносини, слід зазначити, що інформація про лінію проходження межі між Одеською та Миколаївською областями може бути визначена лише на базі документів (документацій), які передбачали заходи із землеустрою.

Апелянт вказує, що державний реєстратор Комінтернівського районного управління юстиції при здійсненні реєстраційних дій відносно прав на земельну ділянку 5122785800:01:002:0618 (маючи доступ до відповідної єдиної державної інформаційної системи у тому числі до кадастрових даних, як у порядку обміну інформацією з реєстрів так і в отриманні її у паперовій формі) встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Сумніві щодо місця розташування земельної ділянки, ії власника, форми власності та інших даних у реєстратора не виникло.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що голова Одеської обласної державної адміністрації, видаючи розпорядження №1186/А-2012 від 01.11.2012р. та №192/А-2014 від 20.03.2014р відносно земельної ділянки, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скаржник зазначає, що більшість документів на які посилається експерт є інформативними, оглядового призначення, а не землевпорядними або такими, що передбачали б заходи з землеустрою, інші не мають правових наслідків або видані з суттєвими порушеннями.

Скаржник вказує, що експертами КНДІСЕ фактично виконано додаткову комісійну судову земельно-технічну експертизу, а не повторну судову земельно-технічну експертизу. Проте додаткова комісійна судова земельно-технічна експертиза не призначалася ухвалою Господарського суду, а також не погоджувалося проведення такої експертизи судом та учасниками справи. Це в свою чергу є порушенням п. 11 частини третьої ст. 14 ЗК «Про судову експертизу». Крім того, експерти у своєму висновку надали відповіді ні та ті питання, які були поставлені для проведення повторної експертизи та здійснили цілу низку порушень в обґрунтуванні висновків, які не є вірними. При цьому суд не дав належну оцінку висновкам експертів.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 10.12.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9513/17 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Южненської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

26.12.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9513/17.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 23.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 03.01.2025 та 06.01.2025 по 20.01.2025 перебував у відпустці.

Суддя Тарсенко К.В. з 20.01.2025 по 24.01.2025 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 залишено без руху. Роз`яснено Южненській міській раді Одеського району Одеської області, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та надати докази надсилання апеляційної скарги з додатками Державному реєстратору Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Грибу Максиму Петровичу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 25.02.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Южненської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17. Об`єднано апеляційні скарги Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 у судовому засіданні 25.02.2025.

10.02.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Одеської обласної державної адміністрації надійшли пояснення по справі, в яких відповідач-1 вказує, що виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Відповідач-1 у поясненнях також зазначає, що наданий висновок експерта має суперечливі та необґрунтовані висновки, а тому, на його думку, необхідно погодитися з апеляційною скаргою ТОВ «Лиман-Плюс» в частині проведення фактично додаткової комісійної судово земельно-технічної експертизи замість повторної судово земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 заяву представника Одеської обласної державної адміністрації Кравцова Романа Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційних скарг Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 25.02.2025.

Судове засідання призначене до розгляду 25.02.2025 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. з 25.02.2025 по 26.02.3035 у відпустці.

Суддя Тищенко О.В. 27.02.2025 перебувала у відпустці.

25.02.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" надійшли пояснення по справі, в яких відповідач-2 вказує, що встановлення і зміна меж сіл, селищ призводить до зміни меж території територіальної громади, рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймається Кабінетом Міністрів України на підставі подання відповідних сільських, селищних, міських рад, тому на думку відповідача-2, суд першої інстанції приймаючи рішення змінив межі районів та двох областей підмінивши собою уповноважених з цих питань відповідних органів.

Враховуючи вищевикладене та позицію апелянта, яка викладена в апеляційній скарзі просить суд не брати до уваги висновок експертів за результатами проведення повторної комісійної судової земельно-технічної експертизи Київського науководослідного інституту судових експертиз № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/9513/17 за апеляційними скаргами Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 на 02.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 відкладено розгляд апеляційних скарг Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 на 30.04.2025.

25.04.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" адвоката Кіріченка Сергія Васильовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

30.04.2025 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 16.04.2025 по 25.04.2025, з 28.04.2025 по 09.05.2025, з 12.05.2025 по 18.05.2025у відпустці. Суддя Тищенко О.В. з 16.04.2025 по 25.04.2025 та 28.04.2025 по 09.05.2025 перебувала у відпустці. Суддя Тарасенко К.В. 18.04.2025, 21.04.2025, 22.04.2025, 23.04.2025, 25.04.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 05.05.2025 по 09.05.2025, з 12.05.2025 по 16.05.2025 та з 19.05.2025 по 23.05.2025 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" адвоката Кіріченка Сергія Васильовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційних скарг Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 призначено в режимі відеоконференції на 25.06.2025.

04.06.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області надійшли додаткові пояснення по справі, які вмотивовані тим, що позивач клопотання щодо залучення у якості співвідповідача Южненської міської ради Одеського району Одеської області не заявляв, суд за власною ініціативою не мав права це зробити, однак, Южненська міська рада Одеського району Одеської області була учасником процесу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів і в повній мірі реалізувала всі свої права та обов`язки, в тому числі і шляхом оскарження цього рішення.

Позивач зазначає, що питання щодо розташування спірної ділянки на території Одеської чи Миколаївської області потребує спеціальних знань, тому не може бути вирішено без дослідження експертного висновку. Якщо дійсно експертами порушені вимоги якихсь нормативних актів, то це може бути підставою для призначення повторної експертизи за ініціативою учасника, який обґрунтовано не погоджується із висновками експерта, проте, жоден з учасників процесу після надходження до суду висновку № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024, не заявив такого клопотання, тому суд обґрунтовано послався на цей висновок в обґрунтування свого рішення.

23.06.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Южненської міської ради Одеського району Одеської області надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі на апеляційну скаргу Південнівської міської ради, які вмотивовані тим, що суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19).

Южненської міської ради Одеського району Одеської області частково погоджується, що належним способом захисту його прав є подання віндикаційного або негаторного позову але позивач помилково вважає, що для звернення з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння необхідно визнати противоправним та скасувати рішення відповідачів щодо передачі спірної земельної ділянки ТОВ «Лиман-Плюс», якщо це не приведе до відновлення порушенних прав позивача, то у разі набрання законної сили оскаржуваного рішення буде подано віндикаційний або негаторний позов.

24.06.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Южненської міської ради Одеського району Одеської області надійшло клопотання про витребування геодезичних матеріалів меж у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру між Одеською та Миколаївською областями за 1937- 1957 роки, яке вмотивовано тим, що ні Коблівська сільська територіальна громада, ні Южненська міська територіальна громада до теперішнього часу не затвердили проекти встановлення меж територіальних громад та не внесли їх до Державного земельного кадастру відповідно до ст. 461 Закону України «Про землеустрій» - відповідно на даний час єдиним документом на підставі якого можливо вивчити приналежність земельної ділянки з кадастровим номером 5122785800:01:002:0618 до Миколаївської чи Одеської області можливо лише по проектам формування території колишніх Сичавської та Коблівської сільських рад, так як на підставі даної документації буде визначатись та встановлюватись межа між Южненською та Коблівською громадами та між Одеською та Миколаївською областіми, але враховуючи, що при проведені повторної комісійної судової земельно-технічної експертизи № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024 р. проекти формування територій було відхилено, як нечитабельне - відповідно Висновок експертів за результатами проведення повторної комісійної судової земельно-технічної експертизи № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024 р. посилається на умовні, не затвердженні та не діючі дані, які на даний час не мають жодної юридичної сили.

У судове засідання, що відбулось 25.06.2025 з`явились представники відповідача-1 та відповідача-2, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Позивач, відповідач-3 та третя особа в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».

Щодо клопотання про витребування геодезичних матеріалів меж у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру між Одеською та Миколаївською областями за 1937- 1957 роки колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).

Приписами ч. 1 ст. 81 ГПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Третя особа обґрунтовує пропуск строку на подання вказаного клопотання тим, що так як про обставнину проведення еспертизи висновку експертів за результатами проведення повторної комісійної судової земельно-технічної експертизи № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024, без врахування картографії за 1937-1957 роки та проектів формування колишніх Сичавської та Кобліської сільських рад за 1991 рік, Південнівській міській раді стало відомо після ознайомлення з експертизою, матеріали якої надійшли до Південнівської міської ради у травні 2025 від ТОВ "Лиман плюс".

В свою чергу, ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2024 про поновлення провадження у справі отримано третьою особою 24.09.2024, а оскаржуване рішення отримано 20.11.2024.

Згідно ч. 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 42 ГПК України учасники справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене колегія суддів вказані доводи третьої особи не визнає поважними для поновлення пропущеного строку та відмовляє у поновлені строку на подання клопотання про витребування доказів, оскільки третя особа, що найменше з 24.09.2024 (дата отримання ухвали про поновлення провадження у справі) мала можливість скористатися своїми процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи або отриманням оскаржуваного рішення в якому суд першої інстанції посилається на висновки експертів за результатами проведення повторної комісійної судової земельно-технічної експертизи № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024.

Щодо доводів про незалучення Южненської міської ради Одеського району Одеської області в якості співвідповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19).

Позивач такого клопотання не заявляв, а суд першої інстанції за власною ініціативою не мав права зробити вказані процесуальні дії, в свою чергу, Южненська міська рада Одеського району Одеської області була учасником процесу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними доводи скаржника у відповідній частині.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років орієнтовно площею 2,7348 га - кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток із земель, які не надані у власність або користування та перебувають у запасі для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтерного району Одеської області (за межами населеного пункту).

12.09.2023 Управлінням Держземагентства у Комінтернівському районі до Державного земельного кадастру було внесено відомості про межі земельної ділянки за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, Сичавська сільська рада, вул. 55 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 11 та присвоєно кадастровий номер - 5122785800:01:002:0618, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100516022013 від 12.09.2013.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку, яка розташована за адресою: вул. 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, на території Сичавської сільської ради Комінтерного району Одеської області (за межами населеного пункту); надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) площею 2,7348 га, в тому числі 0,1000 га - під капітальною одноповерховою забудовою, 0,4215 га - під тимчасовою забудовою, 0,0180 га - під спорудами, 0.4750 га - під проїздами, проходами та площадками та 1,7203 га - інші для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку (землі рекреаційного призначення) на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та доручено Комінтернівській районній державній адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" від імені обласної державної адміністрації.

10.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" (орендар, відповідач-2) та Одеською обласною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) від імені якої діяла Комінтернівська районна державна адміністрація укладено договір оренди землі б/н (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець, на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 надає, а орендар приймає в стокове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку, що розташована за адресою: 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, на території Сичавської сільської ради Комінтерного району Одеської області (за межами населеного пункту)

Згідно з п. 1 договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 2,7348 га. В тому числі 0,1000 га - під капітальною одноповерховою забудовою, 0,4215 га - під тимчасовою забудовою, 0,0180 га - під спорудами, 0.4750 га - під проїздами, проходами та площадками та 1,7203 га - інші для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку (землі рекреаційного призначення) на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту). Кадастровий номер - 5122785800:01:002:0618.

Відповідно до п. 22 договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 50-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її прийому-передачі, який стає невід`ємною частиною договору. Орендар приступає до використання земельної ділянки з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки б/н та без дати Одеська обласна державна адміністрація від імені якої діяла Комінтернівська районна державна адміністрація передала, а ТОВ "Лиман-Плюс" прийняло земельну ділянку загальною площею 2,7348 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:0618 у строкове платне користування (оренду) для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку, що розташована за адресою: автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 55-й км, буд. 11.

24.12.2014 Одеською обласною державною адміністрацією зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 2,7348 га, кадастровий номер 5122785800:01:002:0618 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 541299551227, про що свідчить Інформаційна довідка № 86656320 від 10.05.2017.

25.03.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ "Лиман-Плюс" на підставі договору оренди землі б/н від 10.12.2014, номер запису: 9232574 від 25.03.2015, про що свідчить Інформаційна довідка № 86656320 від 10.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищевказані розпорядження прийнято з порушенням норм чинного законодавства України та порушують права позивача, оскільки земельна ділянка, якій присвоєно адресу: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, знаходиться у межах адміністративно-територіальної одиниці Коблевської сільської ради, в межах населеного пункту Коблево Березанського району Миколаївської області, а тому розпорядження та укладений на підставі них договір підлягає визнанню недійсним, а здійснена реєстрація речового права - скасуванню.

З в рахуванням зареєстрованого права оренди земельної ділянки за ТОВ "Лиман-Плюс" для звернення з віндикаційний або негаторний позов, необхідно визнати протиправними та скасування рішень відповідачів щодо передачі спірної земельної ділянки ТОВ «Лиман-Плюс», якщо це не приведе до відновлення порушених прав позивача, то у разі набрання законної сили оскаржуваним рішення, позивачем вже може бути реалізовано право подання віндикаційного або негаторного позову.

Таким чином позивачем вірно визначено спосіб захисту через визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" в довгострокову оренду на 49 років, визнання недійсним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Лиман-ІІлюс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)", визнання недійсним договору оренди землі від 10.12.2014, укладеного між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої, на підставі розпорядження № 192/А-2014 від 20.03.2014 діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та ТОВ "Лиман-Плюс", з моменту його укладення, скасування рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки № 9232574 від 25.03.2015.

Розглянувши апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

22.09.1937 року ЦВК СРСР прийняв постанову про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької й Одеської областей. Одеська область була розділена на Одеську і Миколаївську область з центром у м. Миколаєві та Одеську з центром у м. Одесі.

До складу Миколаївської області увійшли три міста обласного підпорядкування - Миколаїв, Херсон і Кірово, а також 38 районів, у тому числі 29 районів зі складу Одеської області і 9 - зі складу Дніпропетровської. Складовою частиною Миколаївської області стали такі райони: Аджамський, Баштанський, Березнегуватський, Бериславський, Бобринецький, Варварівський, Великоолександрівський, Великолепетиський, Витязівський, Володимирівський, Голопристанський, Горностаївський, Долинський, Єланецький, Єлисаветградківський, Знам`янський, ім. Фріца Геккерта, Казанківський, Калініндорфський, Компаніївський, Каховський, Новгородківський, Новобузький, Нововоронцовський, Новоодеський, Новопразький, Новотроїцький, Олександрійський, Очаківський, Петрівський, Привільнянський, Скадовський, Снігурівський, Тилігуло-Березанський, Устинівський, Хорлівський, Цюрупинський і Чаплинський.

Указом Президії Верховної ради УРСР "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР" № 1654-Х від 12.03.1981 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 24.05.2012 № 4865-VI) було затверджено "Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР".

Частинами 1, 2 ст. 1 цього Положення визначено, що утворення і ліквідація областей проводяться Верховною Радою Української РСР, а в період між її сесіями - Президією Верховної Ради Української РСР з наступним поданням на затвердження Верховної Радою Української РСР на черговій сесії. Районний поділ областей при їх утворенні встановлюється Президією Верховної Ради Української РСР. Встановлення і зміна меж, встановлення і перенесення адміністративних центрів областей проводяться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчих комітетів відповідних обласних Рад народних депутатів.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Згідно ч. 1 ст. 133 Конституції України систему територіального устрою України складають наступні адміністративно-територіальні одиниці: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

На даний час процедура визначення меж адміністративно-територіальних одиниць регламентується, насамперед, статтями 173-176 Земельного кодексу України.

Стаття 173 Земельного кодексу України встановлює, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проєктами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проєкти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Частина 1 ст. 174 Земельного кодексу України визначає, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 175 Земельного кодексу України встановлено, що межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Оскільки чинним, законодавством України не врегульовано питання щодо того, який орган уповноважений визначати межі областей та АРК, враховуючи положення п. 13 ч. 1 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається територіальний устрій України, можна дійти висновку, що визначення кордонів областей пов`язано з визначенням меж районів, які віднесені законодавством саме до компетенції Верховної Ради України.

На час розгляду даної справи Верховною Радою України закон щодо зміни межі між Одеською та Миколаївською областями не приймався.

Таким чином, з 1937 року межа між Одеською та Миколаївською областями не змінювалась.

Межа завізована на карті L-36-51 масштабу 1:100 000, головою Миколаївського виконкому Зайвим Ф.Ф. станом на 01.11.1981 та головою Одеського облвиконкому Похідним станом на 01.12.1981, що вбачається з фрагментів листів-документів Чергової довідкової карти L-36-51 Одеської та Миколаївської областей масштабу 1:100 000, та проходить по (живому урочищу) по воді Тилігульського лиману.

Межа нанесена згідно Указу ГІВП СРСР від 27.02.1932 "Про утворення Одеської області" та Указу ПВР СРСР від 22.09.1937 "Про утворення Миколаївської області", що вбачається з листа ДНВП "Картографія" № 646 від 30.05.2017.

Відповідно до Акту польового обстеження і погодження адміністративних меж Сичавської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 21.11.1991 встановлено, що межа між Сичавською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області проходить по воді Тилігульського лиману протяжністю 6,4 км і по відкритій місцевості пройми між вказаними сільськими радами - 1,8 км. Кордон проходить по лінії, яка є одночасно межею між Одеською та Миколаївською областями, як зазначено на топопланах видавництва ГУГК.

Акт польового обстеження і погодження адміністративних меж Сичавської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 21.11.1991 було погоджено без зауважень представниками Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за участю начальників відділів земельних ресурсів і земельної реформи Березанської та Комінтернівської районних рад народних депутатів та представника Одеського філіалу інституту "УкрНІІземпроект".

Згідно даним індексно-кадастрової межі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" по розмежуванню Комінтернівського району Одеської області та Березанського району Миколаївської області від 2013 року, межа між Комінтернівським районом Одеської області та Березанським районом Миколаївської області проходить по воді Тилігульського лиману.

Вказане також підтверджується наступними судовими рішеннями.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01,2016 у справі № 5017/250/2012 за позовом Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ТОВ "Пансіонат Лазурний берег" та до фізичної особи-підприємця Баритова Андрія Миколайовича за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держкомзему у Одеській області та Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та до Головного управління Держкомзему у Миколаївській області про визнання недійсним договору оренди та договору суборенди, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

У рішенні № 5017/250/2012 від 11.01.2016 суд зазначив, що у Висновку судового експерта зазначено, що межа між Одеською та Миколаївською областями технічно не могла бути винесена в натуру закріпленням межовими знаками, тому що проходила по водному об`єкту.

Згідно п. 3.8. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками - "Межові знаки не встановлюються: у місцях, де їх установка неможлива (на водних об`єктах, при забороні проведення земляних робіт)".

У листопаді 1991 року при узгодженні меж Сичавскої сільської ради головами Сичавскої і Коблевської сільських рад межа була обстежена і узгоджена, при цьому проходження її вказано відповідно топографічним картам Головного управління геодезії і картографії.

У 2000 році Одеською філією інституту землеустрою УААН були проведені роботи з коригування планових матеріалів зйомок минулих років на території КСП "Сичавске".

У 2001 році вищевказані відкориговані матеріали були використані при проведенні робіт з виносу кордону в натуру Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "Укрюжгіпроводхоз".

Частина кордону між областями була перенесена в натуру в односторонньому порядку без узгоджень з відповідальними особами Миколаївської області. Місцезнаходження і форма кордону передбачала проходження її через території баз відпочинку в т.ч. через існуючі будівлі та споруди, спочатку передбачені як цілісні об`єкти нерухомості.

При цьому, в ході зіставлень цифрових моделей встановлено, що сучасні кадастрові дані Управління Держземагенства у Комінтернівському районі по проходженню вищевказаного кордону не відповідають даним по місцю розташування кордону, перенесеного в натуру у 2001 році Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "Укрюжгіпроводхоз".

Проектів землеустрою по визначенню (зміни) межі адміністративно-територіальних одиниць, оформлених відповідно до нормативних вимог до даних проектів, що враховують сучасні кордони кадастрового блоку 5122785800:01:002 за даними Управління Держземагенства у Комінтернівському районі і відповідні рішення Верховної Ради України із затвердження вищевказаних проектів в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги відсутність у матеріалах справи № 5017/250/2012 відповідних розпоряджень (законів Верховної Ради України) про визначення або зміну межі адміністративно-територіальних одиниць (областей), змінених топографічних карт, експерт дійшов до висновку, що спочатку розташування межі, яка відокремлює Одеську та Миколаївську області, вона була визначена по живому урочищу, природної водойми, що проходить по тілу пересипу - з`єднує акваторію Тилігульського лиману з акваторією Чорного моря з формою, що створює русло водойми.

Надалі кордон не був винесений в натуру і не закріплений межовими знаками, з підстав відсутності технічної можливості, тому що проходив по водному об`єкту.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2014 у справі № 5017/952/2012 за позовом Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Боско", за участю Прокуратури Миколаївської області про припинення дій, які порушують право на земельну ділянку, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

У рішенні № 5017/952/2012 від 12.06.2014 (залишеному без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2014) суд зазначив, що судом встановлено та вбачається з даних Акту польових обстежень і погодження адміністративних меж Сичавської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району від 21.11.1991, на яких посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як позивач, так і відповідач, межа між Сичавською сільською радою та Коблівською сільською радою пролягає по воді Тилігульського лиману протяжністю 6,4 км і по відкритій місцевості пойми між сказаними сільськими радами 1,8 км.

Відповідно до даних одержаного судом у справі № 5017/952/2012 висновку судового експерта № 10143 від 11.04.2014, досліджувана земельна ділянка площею 0,0326 га, яка знаходиться за адресою 55 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ будівля 1, 1а, 1б, 1в та десяти метрів від зрізу води відноситься до адміністративно-територіальної одиниці, населеному пункту Коблево, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

У зв`язку з тим, що наявні у матеріалах даної справи докази не давали суду можливості встановити всі обставини справи, а також існувала потреба у спеціальних знаннях щодо встановлення на території якої адміністративно-територіальної одиниці знаходиться спірна земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618), ухвалою суду від 15.08.2017 було призначено по справі № 910/9513/17 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

2.1. Чи відноситься земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11 до земель державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці Одеської області

2.2. До земель якої адміністративно-територіальної одиниці відноситься земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11?

За наслідками проведеної експертизи експертом у висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17-4094 від 17.11.2020 встановлено наступне:

1. В результаті досліджень адміністративно-територіальної належності земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташованої на 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11 встановлено, що за публічними даними державного земельного кадастру та положенням розділової межі двох адміністративно-територіальних одиниць земельна ділянка не відноситься до земель державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці Одеської області.

Детально дослідження щодо положення спірної частини розділової межі між двома адміністративно-територіальними одиницями в районі курортних зон с. Коблево та с. Сичавка описано в дослідницькій частині висновку по першому та другому питаннях. Графічно результати зіставлень зображено в додатку № 1.

2. Досліджувана земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташована на 55-у км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, будинок 11 відносяться до адміністративно-територіальній одиниці с. Коблево, Коблевської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області.

У зв`язку із заявленим відповідачем-2 клопотанням та наявністю у суду сумнівів у правильності проведення судовим експертом зазначеної вище судової експертизи, а також враховуючи подання відповідачем-2 нових документів, суд ухвалою від 13.05.2021 призначив повторну експертизу у справі № 910/9513/17, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта поставивши ті самі питання, які викладені в ухвалі суду від 15.08.2017.

Експертиза за даною ухвалою суду не була проведена з огляду на її не оплату.

В подальшому суд ухвалою від 14.05.2024 знову призначив повторну експертизу у справі № 910/9513/17, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта поставивши ті самі питання, які викладені в ухвалі суду від 15.08.2017.

За наслідками проведеної експертизи експертом у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7007/7008/24-41 від 30.08.2024 встановлено наступне:

1. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122785800:01:002:0618, площею 2,7348 га, згідно із даними Державного земельного кадастру та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до земель державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці Одеської області не відноситься.

2. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122785800:01:002:0618, площею 2,7348 га, згідно із даними Державного земельного кадастру та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відноситься до земель державної власності в межах села Коблеве Миколаївського району Миколаївської області.

Отже, повторною експертизою також підтверджено, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га знаходиться в межах села Коблеве, Березанського району Миколаївської області.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Одеською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1186/А-2012 від 01.02.2012 "Про надання дозволу ТОВ "Лиман-Плюс" на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 49 років орієнтованою площею 2,7348 га - кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток із земель, які не надані у власність або користування та перебувають у запасі для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)" та розпорядження № 192/А-2014 від 20.03.2014 "Про надання земельної ділянки ТОВ "Лиман-Плюс" в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)".

Однак, наведені розпорядження прийнято Одеською обласною державною адміністрацією відносно земельної ділянки, яка відноситься до адміністративно-територіальної одиниці населеного пункту Коблево, Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності, у тому числі й надання їх у користування, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (абз. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (абз. 3 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Найменування місцевих державних адміністрацій є похідними від назв відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зміна назви адміністративно-територіальної одиниці є підставою для перейменування відповідної місцевої державної адміністрації (абз. 3 ст. 4 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня (абз. 2 ст. 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, зокрема, належить вирішення питань використання землі.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного розпорядження та укладення договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, якою встановлено (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 20.03.2014 та договору), що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 01.11.2012) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 20.03.2014).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження від 20.03.2014 та договору).

За ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Зі змісту ч. 5 статті 122 Земельного кодексу України вбачається, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тобто, розпорядження землями, які перебувають у державній власності належить до компетенції місцевих державних адміністрацій на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (на їхній території) шляхом прийняття відповідних розпоряджень.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області № 204 від 05.03.2012 розроблений проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж населеного пункту Коблеве в межах території Коблівської сільської ради, який затверджений рішенням № 2 VI сесії шостого скликання Миколаївської обласної ради від 23.09.2011, згідно якого спірна земельна ділянка знаходиться в рекреаційній зоні та входить в межі села Коблеве, Березанського району Миколаївської області.

Таким чином, при прийнятті розпоряджень № 1186/А-2012 від 01.11.2012 та № 192/А-2014 від 20.03.2014 Одеською обласною державною адміністрацією порушено вимоги статей 122, 123 Земельного кодексу України, оскільки прийняття таких розпоряджень виходить за межі її повноважень, а відноситься до повноважень Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Вищенаведені обставини, виключають наявність у Одеської обласної державної адміністрації прав на земельну ділянку (кадастровий номер 5122785800:01:002:0618) загальною площею 2,7348 га, розташовану на 55-му км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, буд. 11, що також вказує на порушення прав та інтересів позивача відносно спірної земельної ділянки з боку відповідача-1.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Відповідно до ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою такий акт визнається недійсним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги про визнання недійсними розпоряджень Одеської обласної державної адміністрації № 1186/А-2012 від 01.11.2012 та № 192/А-2014 від 20.03.2014 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правом оспорити правочин наділені не лише сторони такого правочину, але й інші заінтересовані особи.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати у судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи той факт, що розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 192/А-2014 від 20.03.2014 є незаконним, то і відповідно договір оренди земельної ділянки б/н від 10.12.2014, укладений між Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої діяла Комінтернівська районна державна адміністрація та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на виконання вказаного розпорядження є таким, що суперечить вимогам законодавства, а відтак, підлягає визнанню недійсним.

01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", Прикінцевими та перехідними положеннями якого передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до п. 9 Прикінцевими та перехідними положеннями наведеного закону державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент звернення до суду) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент вчинення запису про речове право на спірну земельну ділянку) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом, державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Абзацами 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.

Отже, враховуючи те, що договір оренди землі підлягає визнанню недійсним вимога позивача про скасування рішення Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриб Максима Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20379449 від 30.03.2015, на підставі якого внесено запис про право оренди земельної ділянки № 9232574 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області до Одеської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс", Державного реєстратора Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Гриба Максима Петровича.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Южненської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман-Плюс" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/9513/17 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 03.09.2025

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко