Рішення від 03.07.2025 по справі 908/70/22

номер провадження справи 26/1/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2025 Справа № 908/70/22(908/1487/25)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Приватного підприємства ОПТВИНТОРГ, код ЄДРПОУ 32607804 (69037 Україна, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б)

до відповідачів: 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА, код ЄДРПОУ 33404879 (04070 Україна, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1); 2/ Приватного підприємства Бізон-Тех 2006, код ЄДРПОУ 34216986 (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв.11)

про визнання недійсним правочину

в межах справи № 908/70/22

про банкрутство Приватного підприємства Бізон-Тех 2006, код ЄДРПОУ 34216986 (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв.11)

Представники сторін:

від позивача Надтока О.В.

від відповідача-1 Степаненко М.Ю.

від відповідача-2 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду Запорізької області 19.05.2025 через систему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного підприємства ОПТВИНТОРГ, код ЄДРПОУ 32607804 (69037 Україна, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б) до відповідачів: 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА, код ЄДРПОУ 33404879 (04070 Україна, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1); 2/ Приватного підприємства Бізон-Тех 2006, код ЄДРПОУ 34216986 (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв.11) про визнання недійсним правочину, для розгляду в межах справи № 908/70/22 про банкрутство відповідача-2.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2025 позовну заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою від 26.05.2025 прийнято позовну заяву Приватного підприємства ОПТВИНТОРГ до Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 про визнання недійсним правочину, для розгляду в межах справи № 908/70/22 про банкрутство відповідача-2, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження;судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.07.2025 о/об 10:30 год.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним Договору про заміну кредитора у зобов`язанні № 1/ОД-46 від 01.07.2021, за яким ПП Бізон-Тех 2006 як первісний кредитор відступило, а ТОВ Кортева Кроп Україна як новий кредитор набуло право вимоги на отримання від ПП Оптвинторг як боржника грошових коштів у сумі 1 539 515,25 грн, що є основним боргом за Договором поставки № ОД-46 від 03.03.2021.

Позивач вважає, що Договір про заміну кредитора, який було укладено в межах «підозрілого періоду», підлягає визнанню недійсним на підставі п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 13, ч.ч. 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ч. 2 ст. 42 КУзПБ, оскільки його метою є унеможливлення задоволення вимог ПП «Оптвинторг». На думку Позивача, таку мету підтверджує, що Оспорюваний договір: (1) нібито є безоплатним (не має очевидної економічної мети, його укладення суперечить суті господарської діяльності як такої, що направлена на отримання прибутку), що свідчить про фактичну відмову «Бізон-Тех 2006» від власних майнових вимог до ПП «Оптвинторг»; (2) був укладений між заінтересованими особами.

Таким чином, ПП «Оптвинторг» вважає, що Договір про заміну кредитора унеможливлює задоволення кредиторських вимог Позивача до ПП «Бізон-Тех 2006» у справі № 908/70/22.

До суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА в якому ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА заперечує проти позову, оскільки: права Позивача жодним чином не порушені, і Позивач не обґрунтовує зворотного; сспорюваний договір є оплатним, спрямований на реальне настання правових наслідків та має економічну мету; ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не отримало жодних переваг внаслідок укладення Оспорюваного договору; ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не є заінтересованою особою стосовно ПП «Бізон-Тех 2006»; ухвалою від 01.03.2022 у справі № 908/160/22 Суд затвердив мирову угоду між ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП ОПТВИНТОРГ, якою визнано заборгованість ПП ОПТВИНТОРГ перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА за Договором поставки та встановлено гарантії щодо її погашення.

ПП ОПТВИНТОРГ надало суду відповідь на відзив Відповідача-1 в якому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному об`ємі.

Також Відповідачем-1 подані до суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яку відповідач-1 обґрунтовує, з посиланням на те, що справа є складною, потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В матеріалах позовної заяви відсутнє було клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За приписами ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України, господарський суд розглядає малозначні справи в порядку спрощеного позовного провадження. У спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 247 ГПК України визначено категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а саме справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 250 ГПК України).

Таким чином, за змістом вищезазначених норм, після прийняття ухвали про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження суд має право (а не обов`язок) у подальшому за власною ініціативою або за результатами розгляду обґрунтувань, наведених учасником справи у відповідному клопотанні, постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, за умови достатніх для цього підстав.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі стосується правовідносин, які виникли у зв`язку із заміною зобов`язальної сторони щодо зобов`язання зі сплати заборгованості за договором поставки на підставі відповідного договору про переведення боргу, а отже відноситься до категорії спорів незначної складності щодо вирішення яких сформовано сталу та досить численну судову практику.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача - ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач-2 не направив свого представника у судове засідання 03.07.2025, відповідач -2 відзив на позовну заяву не надав.

Про час і місце розгляду справи, сторони повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, а й рішення Європейського суду з прав людини, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 , від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики Верховного Суду, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Згідно ч.4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи положення ст.ст. 7, 13, 14, 42-46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах (відзиві), а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для розгляду справи, суд вважає можливим здійснити розгляд позовної заяви за наявними матеріалами справи та за відсутності представника Відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату та час судового розгляду справи.

Судом були здійснені всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність належно повідомленого про розгляд справи відповідача-2 за наявними матеріалами справи та ухвалити рішення з метою дотримання розумного строку розгляду справи.

У судовому засіданні 03.07.2025 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/70/22 про банкрутство Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 (код ЄДРПОУ 34216986).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі № 908/70/22 було відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Бізон-Тех 2006.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2023 у справі № 908/70/22 визнано Приватне підприємство Бізон-Тех 2006 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталію Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 496 від 09.04.2013).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2025 у справі № 908/70/22 було визнано кредиторські вимоги Приватного підприємства ОПТВИНТОРГ до Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 у розмірі 710 000, 00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 844,80 грн судового збору з першою чергою задоволення.

12 травня 2022 року Господарський суд Запорізької області в межах справи № 908/70/22 визнав кредиторські вимоги ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА до ПП «Бізон-Тех 2006» на загальну суму 241 257 035,09 грн.

Ця заборгованість обґрунтовувалась та підтверджувалась простим векселем № АА 2827767 від 12.03.2020 року на суму 158 211 053,05 грн та простим векселем № АА 2827777 від 30.07.2020 року на суму 83 041 020,89 грн.

Вказані векселі, в свою чергу, були передані від ПП «Бізон-Тех 2006» до ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА в оплату за поставлений Товар на загальну суму 374 902 595,65 грн.

14 грудня 2023 року Господарський суд Запорізької області в межах справи № 908/70/22 визнав кредиторські вимоги ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА до ПП «Бізон-Тех 2006» на загальну суму 7 497 452,10 грн.

Ця заборгованість виникла внаслідок не сплати ПП «Бізон-Тех 2006» за поставлений товар за договором купівлі-продажу №10-20/БІЗОН-профі від 06.12.2019 року.

Таким чином, Суд в межах справи № 908/70/22 дослідив докази виникнення заборгованості ПП «Бізон-Тех 2006» перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та визнав кредиторські вимоги на загальну суму 248 754 487,19 грн.

03 березня 2021 року ПП «Бізон-Тех 2006» (постачальник) та ПП «Оптвинторг» (покупець) уклали Договір поставки № ОД-46 від 03.03.2021 («Договір поставки»).

На виконання умов договору ПП «Бізон-Тех 2006» поставило, а ПП «Оптвинторг» прийняло товар згідно зі Специфікаціями на загальну суму 1 923 143,31 грн.

ПП «Оптвинторг» частково оплатило ПП «Бізон-Тех 2006» поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 539 515,25 грн основного боргу, яку визнає саме ПП «Оптвинторг».

01 липня 2021 року ПП «Бізон-Тех 2006» (первісний кредитор), ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА (новий кредитор) та ПП «Оптвинторг» (боржник) уклали Договір про заміну кредитора.

Згідно змісту Оспорюваного договору (п.п. 1.1, 1.3) ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА (новий кредитор) повністю замінила ПП «Бізон-Тех 2006» (первісний кредитор) в Договорі поставки, що полягає у наступному: a) до нового кредитора перейшли всі права та вимоги Первісного кредитора за Договором поставки, у тому числі Новий кредитор отримав право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати на свою користь основного боргу, суми індексації ціни товару, штрафних санкцій (неустойки), процентів (відсотків) та інфляційних втрат за весь період прострочення Боржника (враховуючи строк, що минув до укладання Оспорюваного договору); b) новий кредитор отримав право на звернення до суду з позовом до Боржника в разі невиконання ним Договору поставки на користь Нового кредитора; c) до нового кредитора також переходять усі права та вимоги Первісного кредитора, у разі їх наявності, у зобов`язаннях, що забезпечують виконання Боржником зобов`язань за Основним договором; d) Оптвинторг (боржник) став зобов`язаним виконати всі свої обов`язки і зобов`язання за Договором поставки на користь Кортеви на тих же умовах, що і перед Бізон-Тех 2006.

Пунктами 2.1. та 2.2. Оспорюваного договору передбачено, що внаслідок відступлення ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА права вимоги ПП «Бізон-Тех 2006» до ПП «Оптвинторг», у ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА виникло грошове зобов`язання перед ПП «Бізон-Тех 2006» на суму відступленого права вимоги (1 539 515,25 грн). Сторони Оспорюваного договору погодили, що грошові зобов`язання один перед одним можуть бути припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: a) внаслідок відступлення Новому кредитору (ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА) права вимоги Первісного кредитора (ПП «Бізон-Тех 2006») до Боржника (ПП «Оптивинторг») за Основним договором, у Нового кредитора виникло грошове зобов`язання перед Первісним кредитором з його оплати в сумі, що вказана в п. 1.1. цього Договору. Новий кредитор зобов`язується виконати це грошове зобов`язання протягом 2 днів з моменту укладення цього Договору (п. 2.1. Оспорюваного договору); b) Сторони мають право припинити свої грошові зобов`язання один перед одним, у т.ч., що виникло з цього Договору, повністю або частково шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, для чого достатньо лише заяви однієї зі Сторін (п. 2.2. Оспорюваного договору); Тобто, за умовами Оспорюваного договору сторони домовились про те, що у ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА є грошове зобов`язання перед ПП Бізон-Тех 2006» за відступлення права вимоги на суму 1 539 515,25 грн. Суму, що дорівнює розміру відступленої вимоги. При цьому, таке зобов`язання може бути виконане шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП «Бізон-Тех 2006».

02 липня 2021 року ПП «Бізон-Тех 2006 та ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА уклали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.

За змістом цієї угоди сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають, зокрема, із: - заборгованості ПП «Бізон-Тех 2006» перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА за Векселем серії АА2827777 від 30 липня 2020 року, в т.ч. на суму 1 539 515,25 грн, та - грошового зобов`язання ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА перед ПП «Бізон-Тех 2006» на суму 1 539 515,25 грн за Оспорюваним договором.

Таким чином, взаємні зобов`язання ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП «Бізон-Тех 2006» на суму 1 539 515,25 грн були припинені цією Угодою про зарахування зустрічних вимог.

27 жовтня 2021 року ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА повідомило ПП «Оптвинторг» про заміну кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі Договору поставки з ПП «Бізон-Тех 2006» згідно умов Договору про заміну кредитора.

17 січня 2022 року Суд відкрив провадження у справі № 908/160/22 за позовом ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА до ПП «Оптвинторг». Предметом спору було стягнення 1 960 962,82 грн за Договором поставки.

Ухвалою від 01.03.2022 у справі № 908/160/22 Суд затвердив мирову угоду між ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП «Оптвинторг», яка полягає, зокрема, в наступному: a. ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП «Оптвинторг» визнали заборгованість ПП «Оптвинторг» перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА за Договором поставки на загальну суму 1 960 962,82 грн; b. ПП «Оптвинторг» зобов`язалось та гарантувало оплату суми основного боргу за Договором поставки та судових витрат в загальному розмірі 1 597 422,47 грн, шляхом перерахування черговими платежами у строки, згідно графіку; c. Мирова угода діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, передбачених цією Мировою угодою.

У зв`язку з невиконанням ПП «Оптвинторг» зобов`язань з оплати заборгованості за Договором поставки ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА звернулось із заявою про відкриття провадження у справі № 908/2010/23 про банкрутство ПП «Оптвинторг» з грошовими вимогами на підставі, зокрема, Договору поставки та Договору про заміну кредитора у розмірі 1 956 437,69 грн (1 653 059,77 грн основного боргу та 303 377,92 грн штрафних санкцій).

04 липня 2023 року Господарський суд Запорізької області визнав грошові вимоги ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА до ПП «Оптвинторг» в тому числі за Договором поставки та Договором про заміну кредитора.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024 у справі № 908/2010/23 було визнано ПП «Оптвинторг» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позовна заява не містить належного обґрунтування порушення Оспорюваним договором прав Позивача.

Виходячи з положень статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 13, 74, 76, 79 ГПК України, особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме, має довести не тільки те, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором, а і те, що в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи будуть захищені та відновлені.

При цьому, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги та відповідні обставини.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Позивач у своїх аргументах не обґрунтовує, яким чином будуть захищені та відновлені, у розумінні статей 15, 16 ЦК України, його права і законні інтереси за оспорюваними договорами в результаті визнання їх недійсними, не наводить доводів неможливості погашення його кредиторських вимог внаслідок укладення Оспорюваного договору.

Приписами статті 42 КУзПБ передбачено не лише підстави для визнання правочинів недійсними, але й наслідки недійсності таких правочинів. Так, процедура недійсності правочинів боржника, перш за все спрямована на повернення до складу конкурсної (ліквідаційної) маси відчужених за цими правочинами активів боржника та для забезпечення їх збереження в інтересах його кредиторів (частина третя статті 42 КУзПБ).

Між тим, за Оспорюваним договором відсутні обставини відчуження активів ПП «Бізон-Тех 2006», які б могли бути повернені до складу його конкурсної (ліквідаційної) маси внаслідок недійсності Оспорюваного правочину.

Визнання недійсним Оспорюваного договору не покращить майнового стану ПП «Бізон-Тех 2006», а навпаки його погіршить.

Це пояснюється тим, що результатом гіпотетичного визнання недійсним Оспорюваного договору для ПП «Бізон-Тех 2006» стане (1) збільшення кредиторської заборгованості перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА на суму 1 539 515,25 грн та (2) отримання безнадійної дебіторської заборгованості Оптвинторг на суму 1 539 515,25 грн.

Відтак, задоволення позову, не призведе до повернення кредитором до ліквідаційної маси майна боржника згідно з ч. 3 ст. 42 КУзПБ, що і є метою визнання недійсними правочинів боржника за вказаною статтею.

Водночас, визнання недійсним Оспорюваного договору не змінить і майнового стану самого Позивача, оскільки у ПП «Оптвинторг» зберігатиметься обов`язок повернути грошові кошти за Договором поставки, як при чинності Оспорюваного договору, так і при визнанні його недійсними.

Таким чином, Оспорюваним договором права Позивача жодним чином не порушені і тим паче не були порушеними станом на момент укладення Оспорюваного договору.

Відповідно до положень статей 14,74 ГПК України тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника цих вимог. 37. Більше того, як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Тобто підстави для оспорювання правочину і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи мають існувати на момент вчинення правочину.

Проте, Позивач не навів жодної обставини та не вказав безпосередньо, які права та інтереси ПП «Оптвинторг» як кредитора в процедурі банкрутства ПП «Бізон-Тех 2006» були порушені внаслідок укладання Оспорюваного договору, враховуючи і те, що на дату укладення Оспорюваного договору Позивач не був кредитором ПП «Бізон-Тех 2006».

Отже, Оспорюваний договір на момент його укладення жодним чином не міг порушувати прав Позивача, що згідно із висновками Верховного Суду унеможливлює захист прав Позивача шляхом визнання цього договору недійсним.

За таких обставин, права Позивача жодним чином не порушені, і це є самостійною підставою для відмови у позові згідно з усталеними висновками Верховного Суду.

Як вбачається зі змісту п. 2.1 Оспорюваного договору, внаслідок відступлення ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА права вимоги ПП «Бізон-Тех 2006» до ПП «Оптвинторг» за Основним договором, у ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА виникло грошове зобов`язання перед ПП «Бізон-Тех 2006» з його оплати в сумі 1 539 515,25 грн. ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА зобов`язалось виконати це грошове зобов`язання протягом 2 днів з моменту укладення цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Оспорюваного договору, сторони мають право припинити свої грошові зобов`язання один перед одним, у т.ч. що виникло з цього Договору, повністю або частково шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, для чого достатньо лише заяви однієї зі сторін.

Таким чином, на підставі п.п. 2.1 та 2.2 Оспорюваного договору, ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП «Бізон-Тех 2006» уклали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.07.2021 року (далі Угода).

Відповідно до цієї Угоди: a. За Оспорюваним договором ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА має кредиторську заборгованість, а ПП «Бізон-Тех 2006» має дебіторську заборгованість у сумі 1 539 515,25 грн (п. 1.4 Угоди); b. За Векселем серії АА2827777 від 30.07.2020 року (далі Вексель) ПП «Бізон-Тех 2006» має кредиторську заборгованість, а ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА має дебіторську заборгованість на загальну суму 103 479 995,87 грн (п. 1.7 Угоди); c. Після підписання цієї угоди заборгованість ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА перед ПП «Бізон-Тех 2006» за Оспорюваним договором припиняється в повному обсязі та Сторони не матимуть одна до одної жодних претензій (п. 7 Угоди).

Таким чином, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, які виникли на підставі Оспорюваного договору та Векселя, у сумі 1 539 515,25 грн.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст. 601 ЦК України): a. бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); b. бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); c. строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; d. безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Отже, ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП «Бізон-Тех 2006» дотримались усіх встановлених законом вимог та правомірно зарахували зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями у сумі 1 539 515,25 грн.

Враховуючи факт зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА та ПП «Бізон-Тех 2006», Оспорюваний договір є оплатним та спрямований на реальне настання правових наслідків.

Так, у позовній заяві ПП «Оптвинторг» стверджує, що укладанням Оспорюваного договору ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА як кредитор боржника ПП «Бізон-Тех 2006» отримало можливість задовольнити свої вимоги переважно перед іншими кредиторами ПП «Бізон-Тех 2006» за рахунок недостатнього активу дебіторської заборгованості ПП «Оптвинторг».

За твердженням Позивача, це свідчить про те, що Оспорюваний договір був укладений на шкоду кредиторам ПП «Бізон-Тех 2006» та спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника дебіторську заборгованість.

Такі доводи Позивача є необґрунтованими і не відповідають дійсності з огляду на таке: (1) ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не було відомо про існування інших кредиторських вимог до ПП «Бізон-Тех 2006» та про їхній розмір: a. Оспорюваний договір був укладений 01.07.2021, тоді як провадження у справі про банкрутство ПП «Бізон-Тех 2006» було відкрите лише 20.01.2022; b. При цьому, до відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Бізон-Тех 2006» і пред`явлення до нього як боржника вимог кредиторів ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не зналао і не могло знати про існування вимог інших кредиторів до Боржника. Доказів зворотного Позивач суду не надає; c. За таких обставин виключений будь-який намір з боку ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА на отримання переваг перед іншими кредиторами внаслідок укладення Оспорюваного договору. (2) Укладення Оспорюваного договору не створює жодних переваг для ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА стосовно черговості погашення заборгованості ПП «Оптвинторг», ПП «Бізон-Тех 2006» перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА: a. Наслідком укладення Оспорюваного договору став перехід права вимоги за Договором поставки від Боржника до ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА; b. Заборгованість Боржника і ПП «Оптвинторг» перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА залишається непогашеною, що спричиняє збитки ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА, і аж ніяк не створює для неї жодних переваг; c. При цьому, ПП «Бізон-Тех 2006», так і ПП «Оптвинторг» перебувають в процедурі банкрутства; d. У обох боржників існує непогашена кредиторська заборгованість перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА: (1) у ПП «Бізон-Тех 2006» у розмірі 248 754 487,19 грн, (2) у ПП «Оптвинторг» у розмірі 1 956 437,69 грн на підставі Оспорюваного договору і мирової угоди; e. Заборгованість ПП «Оптвинторг» перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА за Оспорюваним договором є безнадійною, оскільки ПП «Оптвинторг» було визнано банкрутом і щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру; f. Отже, Оспорюваний договір жодним чином не впливає на черговість задоволення вимог ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА.

Укладення Оспорюваного договору жодним чином не вплинуло на ліквідаційну масу ПП «Бізон-Тех 2006», адже плата ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА за отримане право вимоги дорівнювала розміру боргу за такою вимогою, і заборгованість є безнадійною: a. Згідно з п. 1.1 Оспорюваного договору ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА отримала від ПП «Бізон-Тех 2006» права вимоги до ПП «Оптвинторг» за Договором поставки на суму 1 539 515,25 грн; b. При цьому, згідно з п. 2.1 Оспорюваного договору внаслідок відступлення права вимоги у ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА виникло зобов`язання перед ПП «Бізон-Тех 2006» щодо оплати отриманого права вимоги у сумі 1 539 515,25 грн; c. Тобто, ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА придбало у ПП «Бізон-Тех 2006» право вимоги до ПП «Оптвинторг» за сумою, що дорівнює сумі боргу. Враховуючи, що більш поширеною є практика продажу права вимоги за ціною значно нижчою за розмір боргу, таке придбання було дуже вигідним передусім для ПП «Бізон-Тех 2006», адже дозволило йому повністю зберегти власні активи; d. Зобов`язання ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА з оплати права вимоги були виконані, адже сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.07.2021. Як наслідок, борг Бізон-Тех 2006 перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА зменшився на 1 539 515,25 грн. Починаючи з 04.07.2023 ПП «Оптвинторг» перебуває в процедурі банкрутства, а з 27.08.2024 на стадії ліквідації. Борг ПП «Оптвинторг» перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА досі не погашений, навіть враховуючи існування ухвали від 01.03.2022 у справі № 908/160/22 про затвердження мирової угоди, яка є виконавчим документом; f. Натомість, ПП «Бізон-Тех 2006» замість безнадійної заборгованості ПП «Оптвинторг» отримало припинення боргу перед ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА на аналогічну суму; g. Отже, укладення Оспорюваного договору не мало жодного негативного впливу на ліквідаційну масу ПП «Бізон-Тех 2006», а навіть сприяло покращенню майнового стану Боржника через відступлення права вимоги за безнадійною заборгованістю.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово розглядав справи за подібних правовідносин.

Так, зокрема, за змістом постанови Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 922/4391/23 (922/2216/24) боржник у банкрутстві відступив права вимоги за договором.

Плата за право вимоги дорівнювала сумі відступленого боргу, і в цілях оплати права вимоги сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог.

У вказаній справі сторона договору про відступлення права вимоги просила суд визнати недійсними сам договір про відступлення та угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Тобто, обставини у справі № 922/4391/23(922/2216/24) є подібними до цієї справи.

Верховний Суд зробив наступні висновки:

(1) фраудаторним може виявитися будь-який правочин, укладений між учасниками господарських правовідносин, якщо він направлений на уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами в майбутньому (п. 69 постанови);

(2) водночас, сам лише факт того, що між сторонами правочину існують зустрічні однорідні вимоги, свідчить про відсутність підстав для твердження про те, що відступивши право вимоги, боржник відмовився від власних активів.

Отже, висновками Верховного Суду додатково підтверджується, що наявність між ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА і ПП «Бізон-Тех 2006» зустрічних однорідних вимог свідчить про відсутність підстав вважати Оспорюваний договір фраудаторним, і це не призвело до відмови ПП «Бізон-Тех 2006» від власних активів.

У позовній заяві ПП «Оптвинторг» стверджує, що Оспорюваний договір був укладений між заінтересованими особами, адже ПП «Бізон-Тех 2006» та ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА нібито перебували під контролем осіб у родинних стосунках між собою.

Однак, такі доводи Позивача не відповідають дійсності.

Визначення поняття «заінтересованої особи» наведено у статті 1 КУзПБ. Заінтересованою особою стосовно боржника є: - юридична особа, створена за участю боржника, - юридична особа, що здійснює контроль над боржником, - юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, - юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, - власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, - головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Відсутність заінтересованості ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА щодо боржника ПП «Бізон-Тех 2006» пояснюється тим, що ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не є заінтересованою особою стосовно боржника, оскільки: a) ПП «Бізон-Тех 2006» не приймав участі у створенні ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА і не її учасником, b) ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не здійснює контроль над ПП «Бізон-Тех 2006», c) ПП «Бізон-Тех 2006» не здійснює контроль над ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА, d) ПП «Бізон-Тех 2006» та ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не входять до однієї групи компанії та не перебувають під контролем однієї третьої особи, e) ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не є власником чи учасником ПП «Бізон-Тех 2006», не є керівником ПП «Бізон-Тех 2006» та не входить до складу органів управління ПП «Бізон-Тех 2006», f) ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не є головним бухгалтером (бухгалтером) ПП «Бізон-Тех 2006» та не надає йому відповідних послуг, g) ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не має і не може мати жодних родинних стосунках із власником, учасником акціонером, керівником, головним бухгалтером боржника та ін. посадовими особами.

Доказів зворотного Позивач не надав, а тому ТОВ КОРТЕВА КРОП УКРАЇНА не є і не може вважатись заінтересованою особою стосовно боржника в розумінні ст. 1 КУзПБ.

Суд звертає увагу, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Відповідно до положень статей 14,74 ГПК України тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника таких вимог. Крім того, як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину. що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.

Позивачем не доведено, які саме його права та інтереси були порушені оспорюваним договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсними договору про заміну кредитора в зобов`язанні №1/ОД-46 від 01.07.2021 є безпідставною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, з викладених вище підстав.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … рішення складено 04.09.25.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.