Постанова від 28.08.2025 по справі 910/2929/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2025 р. Справа№ 910/2929/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Сибіги О.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін:

від позивача: Сібілєв М.А.

від відповідача: Підлипенський Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025

у справі № 910/2929/25 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення 606 000 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення коштів в розмірі 606 000 грн, отриманих Відповідачем за банківською гарантією № 28486 від 24.06.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним роботи по договору від 08.07.2022 № 4600006338 виконано у повному обсязі 07.06.2024, що свідчить про наявність підстав у відповідача для повернення грошових коштів, які отримані відповідачем у вигляді забезпечення виконання договору в розмірі 606 000 грн.

1.2. короткий зміст оскаржуваних рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2929/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газойлтехнопайп - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газойлтехнопайп заборгованість в розмірі 606 000 грн та судовий збір - 7 272,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем не обґрунтовано утримання гарантійних коштів при повному виконанні позивачем договірних зобов`язань.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2929/25 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність покладення на Відповідача обов`язку з відшкодування на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн, встановивши при цьому, що включення позивачем до витрат на професійну правничу допомогу послуги вартістю 5 000 грн за представництво інтересів позивача у Господарському суді міста Києва під час здійснення господарського судочинства є необґрунтованим, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження та без проведення судових засідань.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2929/25 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газойлтехнопайп до Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України про стягнення грошових коштів залишити без задоволення. Судові витрати покласти на позивача у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/2929/25 скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення. У разі якщо апеляційний суд прийде до висновку про наявність підстав для стягнення витрат Позивача на правничу допомогу зменшити розмір таких витрат на 99 %.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Сибіга О.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2929/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/2929/25.

16.06.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2929/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 та призначено до розгляду на 10.07.2025.

Відповідно до передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.06.2025 вказану апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Сибіга О.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2929/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/2929/25. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2929/25 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/2929/25. Ухвалено розгляд апеляційних скарг здійснювати 10.07.2025.

10.07.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2025.

До суду через систему «Електронний суд» надійшло:

26.06.2025 від позивача відзив на апеляційні скарги відповідача;

01.07.2025 від відповідача відповідь на відзив;

26.08.2025 від відповідача додаткові пояснення.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційні скарги

2.2.1. Доводи апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду від 19.05.2025 зводяться до наступного:

- оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції при неповноті дослідження обставин справи, відсутності обґрунтування щодо врахування або неврахування ряду аргументів відповідача по суті позовних вимог, а також внаслідок неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та умов правочинів, які мали бути досліджені при вирішенні цієї справи по суті;

- враховуючи зміст Договору, а також зміст банківської гарантії, нею забезпечено не лише саме виконання, а й належне виконання Договору Принципалом як Підрядником, а тому, зважаючи на правову природу банківської гарантії як виду забезпечення зобов`язань, вимога про повернення забезпечення виконання договору про закупівлю не є тотожною вимозі про стягнення коштів, отриманих бенефіціаром за належної правової підстави;

- хибним є висновок суду першої інстанції про те, що «з моменту повного виконання позивачем зобов`язань за договором та проведення остаточних розрахунків, у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення забезпечення виконання договору, яке не було виконано Відповідачем в порушення вимог статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 10.9.6 Договору», оскільки забезпечення виконання договору банківська гарантія, в силу її умов, а також ст.ст. 568, 599 ЦК України, припинила своє існування в момент її виконання гарантом;

- помилковим на переконання скаржника є висновок суду в оскаржуваному рішенні щодо ототожнення відповідальності у виді штрафних санкцій із банківською гарантією, оскільки не враховано положення ст. 546 ЦК України та висновки Верховного Суду з цього питання, викладені у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 908/7/18.

2.2.2. Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення суду зводяться до наступного:

- позивачем не надано доказів на підтвердження факту настання у Позивача обов`язку з оплати отриманих послуг професійної правничої допомоги, а також не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, суд першої інстанції міг та був зобов`язаний відмовити в ухваленні додаткового рішення;

- розмір витрат на професійну правничу допомогу є істотно завищеним та не є співмірним до складності справи;

- обставини, які підлягають врахуванню при розподілі судових витрат позивача є зокрема те, що діяльність відповідача має важливе значення для економічної та енергетичної безпеки України, а тому безпідставне стягнення з ТОВ «Оператор ГТС України» надмірних сум негативно впливає на державу, на противагу наведеному, судом, в порушення вимог ст.ст. 236, 237 ГПК України, не розглянуто клопотання про зменшення розміру судових витрат, які покладаються на відповідача.

2.2.3. У відповіді на відзив відповідач зазначив, що твердження позивача про повернення суми банківської гарантії на підставі п. 10.9.6. Договору та п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» не узгоджується зі змістом вказаних умови договору та норми. Відповідач наголошує, що забезпеченням Договору є не грошові кошти, а саме банківська гарантія, яка припинена її належним виконанням з боку гаранта та за наявності правових підстав для направлення вимоги про її виконання бенефіціаром.

Також відповідач щодо попереднього розрахунку судових витрат, які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи (заявлених у відзиві на апеляційні скарги) в суді апеляційної інстанції наполягає на надмірності та безпідставності завищення такого розрахунку.

2.2.4. У поданих додаткових поясненнях відповідач зазначає, що з позиції позивача та висновків у наведених ним постановах вбачається неврахування правової природи самої банківської гарантії. На переконання відповідача, сформований Верховним Судом узагальнений висновок про те, що підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання договору, а не певне порушення строків його виконання, не відповідає змісту такого забезпечувального заходу виконання зобов`язань як гарантія, а також загальним засадам цивільного законодавства, таким як свобода та обов`язковість договору. Разом із тим, наведений висновок не враховує факт припинення банківської гарантії у зв`язку із її належним виконанням.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.1. Позивачем подано відзив на апеляційні скарги відповідача, у якому він просить суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає наступне:

- відповідачем не заперечується повне виконання робіт по Договору, відтак керуючись п. 10.9.6. Договору та п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач повинен повернути Позивачу суму банківської гарантії;

- судова практика, на яку посилається скаржник, є не релевантною у цьому спорі і не може бути застосована;

- 25.03.2025 року по справі №910/11352/24 була винесена Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду, яка також згадується в рішенні суду, де за аналогічних обставин суд дійшов правильного висновку та вказав, що за умовами п. 10.9.6 договору від 14.12.2022 забезпечення виконання договору повертається у випадках, передбачених ст. 27 Закону №922-VIII, за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору протягом п`яти банківських днів з дня настання таких обставин;

- зобов`язання з виконання робіт були виконані позивачем в повному обсязі;

- стосовно доводів відповідача щодо не співмірності витрат на правничу допомогу, присуджених оскаржуваним додатковим рішенням суду, позивач зазначає, що надані ним докази повністю підтверджують реальність понесених витрат на правничу допомогу, а також підтверджують розмір витрат, понесений позивачем.

Крім того, позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - 41 300,00 грн.

2.4. явка в судове засідання

У судове засідання 28.08.2025 з`явилися представники учасників справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційних скарг та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційних скарг та просив суд відмовити в їх задоволенні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

08.07.2022 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) укладено договір № 4600006338 про закупівлю, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов`язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Зіньків), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.

Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору).

Додатком № 3 до Договору закріплено графік виконання робіт:

І етап 120 календарних днів;

ІІ етап 300 календарних днів;

ІІІ етап 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання Договору.

Датою закінчення виконаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника (пункт 4.3 Договору).

Передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін (пункт 5.1 Договору).

З матеріалів вбачається, що між сторонами підписано:

- 30.12.2022 Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2022 на суму 132 432,00 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2022 року 30.12.2022 року між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за грудень 2022 року, яка склала 132 432,00 грн.;

- 27.04.2023 Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за квітень 2023 на суму 49 471, 90 грн. та Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (Додатково до Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023) на суму 10 874 040,00 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт №2 за квітень 2023 27.04.2023 між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2023 (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за квітень 2023, яка склала 10 923 511,90 грн.;

- 29.03.2024 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2024 на суму 465 450,86 грн. та Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (Додатково до Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2024) на суму 6 929,98 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2024 29.03.2024 між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2024 (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за березень 2024, яка склала 472 380,84 грн;

- 07.06.2024 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за червень 2024 на суму 93 612,74 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за червень 2024 07.06.2024 між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2024 (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за червень 2024, яка склала 93 612,74 гривень.

Розділом 10.9 Договору закріплено необхідність забезпечення виконання Договору.

Відповідно до пункту 10.9.1 Договору відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Зіньків)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2022-02-23-001277-c, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 23.02.2023, Підрядник зобов`язується надати Замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - Гарантія) на суму 606 000,00 грн. (шістсот шість тисяч гривень 00 коп.), що становить 5% ціни цього Договору.

Термін дії Гарантії - до 09.09.2023 включно (пункт 10.9.3 Договору).

24.06.2022 на виконання вимог пункту 10.9.1 Договору, Позивачем (Принципалом) укладено з АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (Гарант) Договір про надання гарантії №28486/ЮГ-22, відповідно до якого Гарант надає на користь ТОВ «Оператор ГТС України» (Бенефіціар) гарантії виконання Договору (Гарантія) на суму 606 000 грн.

Відповідно до пункту 10.9.5 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором Замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених Гарантією.

Пунктом 10.9.6. Договору закріплено, що забезпечення виконання Договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин.

За умовами договору про надання гарантії № 28486/ЮГ-22 від 24.06.2022, гарантія є безумовною, безвідкличною та надається у вигляді електронного документа, підписаного КЕП (Кваліфікований електронний підпис) з накладеною кваліфікованою електронною печаткою Банка-Гаранта через програмний комплекс «M.E.doc», яким накладено КЕП.

Позивач зазначає, що на його адресу надійшло повідомлення від АТ «Комерційний Банк «Глобус» № 1-2599 від 14.08.2023 про те, що до АТ «КБ «Глобус» надійшла вимога (SWIFT-повідомлення, отримане 14.08.2023) про сплату грошової суми за Банківською гарантією № 28486 від 24.06.2022, що надана на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в розмірі 606 000 грн.

Повідомленням № 1-2639 від 18.08.2023 АТ «КБ «Глобус» повідомив Позивача, 18.08.2023 року Банк-Гарант здійснив сплату в сумі 606 000 грн на виконання зобов`язань за Банківською гарантією № 28486 від 24.06.2022, на користь Відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 7027 від 18.08.2023 Гарант здійснив перерахування суми гарантійного платежу на користь Бенефіціара.

Позивачем сплачено на користь Банка-Гаранта суму Гарантійного платежу, що підтверджується платіжною інструкцією № 3210 від 17.08.2023.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права

3.2.1. щодо рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025.

З огляду на те, що станом на дату звернення до суду з даним позовом роботи по Договору виконані в повному обсязі, позивач стверджує, що відповідач на підставі статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» повинен повернути грошові кошти, які були ним отримані в якості забезпечення виконання Договору.

При цьому, позивач звертав увагу суду на актуальну судову практику Верховного Суду по справі № 910/12114/23.

Заперечуючи щодо позову, відповідач вказував, що ним правомірно отримано кошти за банківською гарантією оскільки позивачем допущено прострочення виконання договірного зобов`язання.

Відповідач зазначає, що аналогічні вимоги позивача вже розглядалися судом у справі № 910/18350/23.

З матеріалів справи вбачається, що фактично роботи першого етапу (проектні роботи), відповідно до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 (за формою № КБ-2в) на суму 132 432,00 грн, виконані Підрядником 30.12.2022, тобто із простроченням на 54 календарні дні.

Роботи другого етапу (будівельно-монтажні роботи), відповідно до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023 (за формою № КБ-2в), а також Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023 частково виконані Підрядником 27.04.2023 на загальну суму 10 923 511,90 грн, тобто частина робіт ІІ етапу виконана ним вчасно. Решта робіт була виконана із простроченням.

Роботи третього етапу (пусконалагоджувальні роботи) на суму 72 726,48 грн не могли бути виконані до завершення будівельно-монтажних робіт основного обладнання.

Позиція відповідача зводиться до того, що умовами Договору визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

При цьому умовами Договору не передбачено умов, за яких неналежне виконання зобов`язання не визнається порушенням зобов`язання та, відповідно, не є підставою для звернення банківської гарантії до виконання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Як було зазначено вище, строки виконання робіт за Договором встановлені та погоджені сторонами у Додатку № 3 до Договору.

Роботи першого етапу на суму 132 432,00 грн виконані підрядником 30.12.2022, тобто з простроченням на 54 календарні дні.

Роботи другого етапу на загальну суму 10 923 511, 90 грн. виконані у визначений строк - 27.04.2023.

Роботи третього етапу на залишок суми виконано 07.06.2024, тобто з простроченням майже в один рік.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується виконання робіт за Договором поза межами встановленого строку та не заперечує виконання Позивачем робіт за Договором у повному обсязі станом на 07.06.2024.

Судом враховується, що заявляючи до суду даний позов, позивач дійсно посилається не на положення статті 1212 ЦК України, як це було при поданні позову у справі № 910/18350/23, а натомість зазначає правову підставу повернення коштів стаття 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункт 10.9.6 Договору, що виключає аналогічність вимог Позивача.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Відповідачем в оголошенні про проведення публічної закупівлі та в оприлюдненій тендерній документації для процедури закупівлі зазначено вимоги щодо надання учасником закупівлі банківської гарантії виконання договору, що здійснено Позивачем згідно договору про надання гарантії № 28486/ЮГ-22 від 24.06.2022, відповідно до якого Гарант надає на користь ТОВ «Оператор ГТС України» (Бенефіціар) гарантію виконання Договору (Гарантія) на суму 606 000 грн.

Частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (частина третя статті 200 Господарського кодексу України).

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта. Такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19.

Згідно із статтею 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром.

За змістом положень статей 561, 566 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Відповідно до частини першої статті 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

В силу зазначеного, враховуючи обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/18350/23, яке набрало законної сили 01.10.2024, перерахування банком на користь Відповідача за Гарантією коштів у сумі 606 000 грн. відбулось у зв`язку з настанням гарантійного випадку, на підставі домовленостей, передбачених договором та гарантією, а тому підстави для стягнення цих коштів з Відповідача на користь Позивача станом на дату ухвалення рішення на підставі статті 1212 ЦК України - відсутні.

Зазначені обставини є відмінними від обставин, встановленими під час розгляду справи № 910/12114/23 та від судової практики, на яку посилається Відповідач, оскільки в таких встановлено ненастання гарантійного випадку.

Однак, враховуючи повне виконання Позивачем умов Договору та посилання його на положення статті 27 «Про публічні закупівлі», згідно яких замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Пунктом 10.9.6 Договору закріплено, що забезпечення виконання Договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин.

На підставі наведеного, враховуючи повне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором у відповідача станом на дату виконання робіт (07.06.2024) відсутнє право на неповернення спірної суми забезпечення виконання Договору, яка відшкодована Позивачем Гаранту.

Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб`єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.

При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.

Пунктом 10.2 Договору сторонами погоджено умову про те, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до позивача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів позивач додатково сплачує відповідачу штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Іншої відповідальності за несвоєчасне виконання робіт Позивачем за вказаним Договором сторони не передбачили, що відповідно унеможливлює покладення на Позивача подвійної відповідальності за одне й те саме порушення договірного зобов`язання та свідчить про безпідставне неповернення відповідачем коштів за банківською гарантією позивачу.

Така позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з моменту повного виконання Позивачем зобов`язань за договором та проведення остаточних розрахунків, у Відповідача виникло зобов`язання щодо повернення забезпечення виконання договору, яке не було виконано Відповідачем в порушення вимог статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 10.9.6 Договору.

Виходячи з наведеного та встановлених судом обставин повного виконання позивачем робіт за Договором, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для повернення замовником (Відповідачем) забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем Договору, не залежно від доводів Відповідача про неналежне виконання Позивачем умов договору в частині строків виконання робіт.

При цьому, судом взято до уваги висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, у якій колегія суддів виснувала: « 5.52. До того ж до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України «Про публічні закупівлі», відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб`єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.

При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання».

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд погоджується з доводами Позивача, що останній здійснив повне виконання зобов`язання за договором, укладеним між сторонами, та про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 10.9.6 Договору у вигляді повернення замовником (Відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 910/11352/24.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками першої інстанції про те, що відповідачем не обґрунтовано утримання гарантійних коштів при повному виконанні позивачем договірних зобов`язань, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

3.2.2. щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025.

За результатами розгляду даної справи позивач у відповідній заяві просив покласти на відповідача 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції: судовий збір 7 272 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 50 000 грн, а також зазначено про намір сторони подати докази на підтвердження розміру понесення останніх у відповідності до частини 8 статті 129 ГПК України.

Колегією суддів перевірено, що позивачем у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до матеріалів справи:

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1353129 від 10.03.2025;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 002510 від 10.11.2022;

- договір № 17.10-1 про надання правової допомоги від 17.10.2023;

- додаткова угода № 1 від 04.02.2025 до договору № 17.10-1 про надання правової допомоги від 17.10.2023, якою сторонами погоджено вид правової допомоги та її фіксовану вартість;

- акт приймання - передачі № 21/05 від 21.05.2025 до додаткової угоди № 1 від 04.02.2025 на суму 50 000 грн.

Акт приймання - передачі № 21/05 від 21.05.2025 містить перелік послуг наданих адвокатом та прийнятих Позивачем на суму 50 000 грн.

Заперечуючи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, відповідач посилається на наступне:

- даний спір не є складним, є простим та шаблонним зі значною поширеною судовою практикою;

- поданий представником Позивача Акт приймання-передачі від 21.05.2025 № 21/05 не містить детального опису наданих послуг, не надано підтверджуючих документів понесення судових витрат Позивачем;

- сума заявлених правничих витрат у розмірі 50 000 грн є неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Фактично, аналогічними доводами відповідач обґрунтовує подану апеляційну скаргу на додаткове рішення суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу позивача у розмірі 45 000,00 грн із заявлених 50 000,00 грн, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Враховуючи зміст додаткової угоди № 1 від 04.02.2025 до договору про надання правової допомоги та акт приймання-передачі № 21/05 від 21.05.2025 розмір заявленої до відшкодування суми витрат в 50 000 грн складається з:

- вироблення та узгодження правової позиції по справі, у тому числі аналіз актуальної судової практики, кваліфікація спірних правовідносин. Вивчення документів клієнта. Складання позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення 606 000,00 грн, які були отримані за Договором №4600006338 від 08.07.2022 та Банківською гарантією №28486/ЮГ-22 та формування і подання повного пакету документів до суду із додатками. Вартість послуги 27 000 грн;

- аналізу відзиву відповідача та складання відповіді на відзив за вказаною справою, формування та направлення інших документів по суті спору. Вартість послуги 18 000 грн;

- представництва інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва під час здійснення господарського судочинства. Вартість послуги 5 000 грн.

Слід зауважити, що із наданих Позивачем до справи доказів не вбачається можливості встановити погодження сторонами фіксованого розміру гонорару адвоката, а додатковою угодою № 1 від 04.02.2025 до договору про надання правової допомоги сторонами фактично погоджено вартість окремих послуг, які можуть бути надані в процесі розгляду справи.

Оскільки справа розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження та без проведення судових засідань, включення Позивачем до витрат на професійну правничу допомогу послуги вартістю 5 000 грн за представництво інтересів Позивача у Господарському суді міста Києва під час здійснення господарського судочинства визнано судом першої інстанції необґрунтованим, з чим погоджується судова колегія.

Відповідач звертав увагу суду, що розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, а позовна заява складалась з 13 сторінок серед яких: з 1 по 4 сторінки позову - опис фактичних обставин справи у хронологічному порядку; з 5 по 8 сторінки позову - недоречне цитування змісту відповідних постанов Верховного Суду та постанов Північного апеляційного господарського суду, а саме цитування положень, які за своїм змістом є описом фактичних обставин відповідних справ та посиланням на норми законодавства, та зокрема не є висновками Верховного Суду у розумінні ГПК України; з 8 по 12 сторінки позову - розрахунок судового збору, посилання щодо витрат на професійну правничу допомогу, перерахування документів на інших доказів (яке фактично дублює за своїм змістом Позивачем додатки) без обґрунтування та зазначення їх доцільності та належності до предмету доказування.

Водночас, відповідь Позивача на відзив ТОВ «Оператор ГТС України» складається з 7 сторінок, яка за своєю сутністю дублює зміст позовних вимог.

В силу викладеного, Відповідач стверджує, що розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, що є підставою для відмови у стягненні таких витрат або їх зменшення.

Щодо поданої відповіді на відзив то суд не погоджується з тим, що остання є тотожною поданому позову, оскільки із наданої відповіді вбачається, що остання містить пояснення, міркування та аргументи щодо наведених Відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, що свідчить про відповідність поданої відповіді вимогам статті 165 ГПК України.

Крім того, у вартість 18 000 грн входить не лише складання та подання відповіді на відзив на позовну заяву, а й аналіз відзиву, що також потребує затрати адвокатом часу.

Суд звертає увагу сторони Відповідача, що невідповідність викладеного Позивачем тексту в поданих заявах по суті стандартам та критеріям Відповідача не свідчить про їх недоречність, а натомість є проявом суб`єктивної думки сторони.

За висновком суду, зазначені доводи та аргументи сторони не можуть бути підставою для зменшення розміру витрат на 99, 9 % як про це просив відповідач.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо покладення на відповідача витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 45 000 грн, вважаючи такий розмір співмірним, розумним та справедливим, що не було спростовано відповідачем.

Більше того, за умови недоведення не співмірності присуджених витрат, колегія суддів звертає увагу відповідача, що зменшення відповідних витрат на 99,9%, як про це просить відповідач, може мати наслідком нівелювання принципу диспозитивності та розумності розміру витрат на професійну правову допомогу.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Також судова колегія погоджується з розподілом судових витрат позивача на правничу допомогу, а саме із задоволенням таких витрат частково у розмірі 45 000,00 грн, натомість як у решті заяви судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з цим, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова ОП КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегією суддів встановлено, що при вирішенні спору судом першої інстанції була надана належна оцінка доводам сторін та всебічно досліджено докази, як окремо, так і в їх сукупності, а тому доводи скаржника про неповне з`ясування судом обставин справи, зокрема щодо розрахунків заявлених вимог, суд апеляційної інстанції визнає необґрунтованими.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення, на підставі встановлених обставин справи з урахуванням актуальної судової практики в аналогічних правовідносинах, виходячи з предмету позову.

Натомість, позиція відповідача є такою, що не враховує положення пункту 10.9.6 Договору, вимоги статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та встановлений факт повного виконання позивачем робіт по Договору, у той час як судова практика, на яку відповідач посилається в обгрунтування своєї позиції, є не релевантною до даних правовідносин, оскільки прийнята за відмінних встановлених обставин справи.

Доводи відповідача стосовно додаткового рішення колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне:

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, міститься в акті приймання-передачі №21/05 від 21.05.2025;

- щодо ненадання доказів на підтвердження факту настання у позивача обов`язку оплати отриманих послуг суд наголошує, що відповідно до усталеної судової практики, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено;

- відповідачем не доведено не співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Усі інші доводи та міркування сторін судом апеляційної інстанції враховано та досліджено в мотивувальній частині даної постанови, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення та додаткове рішення суду прийняті у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/2929/25 підлягають залишенню без змін.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/2929/25 задоволенню не підлягають.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/2929/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі № 910/2929/25 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/2929/25 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/2929/25 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.09.2025.

Головуючий суддяК.В. Тарасенко

СуддіО.М. Сибіга

А.І. Тищенко