Постанова від 03.09.2025 по справі 908/2402/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2402/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 (суддя Черкаський В.І.)

у справі № 908/2402/17

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ДП МОДИФІКАТОР

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 року, зокрема, стягнуто з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича основну грошову винагороду за період з 17.08.2022 по 21.12.2022 в сумі 12 365,64 грн. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора у сумі 979,09 грн.

На виконання вищезазначеної ухвали було видано наказ від 27.12.2022.

Арбітражний керуючий Лященко С.С. звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою, в якій просить суд постановити ухвалу, якою внести виправлення в ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 року по справі № 908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області, внести виправлення до Наказу Про примусове стягнення від 27.12.22 р. по справі № 908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 заяву арбітражного керуючого Лященка С.С. задоволено. Виправлено описку в ухвалі суду від 21.12.2022 по справі № 908/2402/17, зазначивши по тексту ухвали замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) у відповідних відмінках. Внесено виправлення до Наказу Про примусове стягнення від 27.12.22 р. по справі № 908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Не погодившись з вказаною ухвалою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 у справі № 908/2402/17 та ухвалити нове рішення, яким заяву арбітражного керуючого залишити без задоволення.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- на момент прийняття ухвали Господарським судом Запорізької області від 21.12.2022 та на момент видачі наказу від 27.12.2022 відсутні підстави вважати, що в таких документах допущено описку або інформація в таких документах підлягає виправленню, оскільки інформація зазначена в таких документах відповідала дійсності на момент видачі судом таких документів;

- арбітражним керуючим не надано доказів наявності відкритого виконавчого провадження за Наказом від 27.12.2022, а також не було подано до суду відповідної заяви на підставі ст. 334 ГПК України.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

Учасники справи своїм правом на подання відзиву не скористалися.

За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 03.09.2025 брав участь представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області (апелянта). Інші учасники провадження у справі про банкрутство, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників осіб, що не з`явилися.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою заяву арбітражного керуючого залишити без задоволення.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 року, зокрема, стягнуто з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 04.02.2013 № 107, вул. Командира Юніна, 95, м. Дніпро, 49115, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 17.08.2022 по 21.12.2022 в сумі 12 365 (дванадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 64 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора у сумі 979 (дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 09 коп. Видати наказ.

На виконання вищезазначеної ухвали було видано наказ від 27.12.2022.

16.01.2025 до системи Електронний суд від арбітражного керуючого Лященка С.С. надійшла заява від 16.01.2023 (вх. № 1148/08-08/25 від 16.01.2025), в якій просить суд постановити ухвалу, якою внести виправлення в ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 року по справі № 908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Код 39394856), Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області (Код ВП 44 118658), внести виправлення до Наказу Про примусове стягнення від 27.12.22 р. по справі №908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Код 39394856), Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області (Код ВП 44 118658).

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2025 заяву арбітражного керуючого Лященка С.С. від 16.01.2025 (вх. № 1148/08-08/25 від 16.01.2025) про внесення виправлень в ухвалу суду від 21.12.2022 та наказ від 27.12.2022 у справі № 908/2402/17 передано на розгляд судді Черкаському В.І.

Ухвалою від 20.01.2025 заяву арбітражного керуючого Лященка С.С. від 16.01.2025 (вх. № 1148/08-08/25 від 16.01.2025) прийнято до розгляду та призначене судове засідання на 28.01.2025, 12 - 00.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву арбітражного керуючого Лященка С.С. (вх. № 1148/08-08/25 від 16.01.2025), суд дійшов висновку, що на підставі листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1217/6/04-36-13-04 від 08.01.2025 судом установлено, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (Код 39394856) реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Код 43145015), права та обов`язки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Код 43145015) перейшли до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Код ВП 44118658).

Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Абзацом третім пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 № 14 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС (у редакції наказу Державної податкової служби України від 29.07.2020 № 372) визначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у відповідних сферах діяльності.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області ліквідується як юридична особа публічного права.

На виконання абзацу четвертого пункту 3 цієї ж постанови, згідно наказу ДПС України від 30.09.2020 № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби, утворено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Абзацом третім пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС (зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 04.03.2021 № 264) визначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП 44118658) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).

Суд першої інстанції виснував про наявність підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого та виправлення описки в ухвалі суду від 21.12.2022 по справі №908/2402/17, зазначивши по тексту ухвали замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) у відповідних відмінках та внесення виправлень до Наказу Про примусове стягнення від 27.12.22 р. по справі № 908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що, зокрема, ухвалою від 19.02.2018 року клопотання розпорядника майна вих. № 15-КС від 19.02.2018 року (вх. № 08-08/3402/18 від 19.02.2018) задоволено. План санації Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП МОДИФІКАТОР" (69000, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, код ЄДРПОУ 39834953) затверджено. Продовжено строк санації боржника відповідно до затвердженого плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП МОДИФІКАТОР" - до 19.08.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 10440/10/04-36-10-08-06 від 06.03.2018 року (вх. № 08-08/7490/18 від 23.04.2018) задоволено. Визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до боржника у розмірі 1 987 056 грн. 42 коп. (6-та черга задоволення вимог). Судові витрати, понесені кредитором, при поданні заяви у розмірі 3 524,00 грн. включено до 1-ої черги задоволення вимог.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 року, зокрема, стягнуто з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 04.02.2013 № 107, вул. Командира Юніна, 95, м. Дніпро, 49115, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 17.08.2022 по 21.12.2022 в сумі 12 365 (дванадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 64 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора у сумі 979 (дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 09 коп.

На виконання вищезазначеної ухвали було видано наказ від 27.12.2022.

Водночас, 16.01.2025 до системи Електронний суд від арбітражного керуючого Лященка С.С. надійшла заява від 16.01.2023 (вх. № 1148/08-08/25 від 16.01.2025), в якій просить суд постановити ухвалу, якою внести виправлення в ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 року по справі № 908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Код 39394856), Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області (Код ВП 44 118658), внести виправлення до Наказу Про примусове стягнення від 27.12.22 р. по справі № 908/2402/17 зазначивши замість Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Код 39394856), Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області (Код ВП 44 118658).

В обґрунтування заяви арбітражний керуючий Лященко С.С. зазначає, що «після аналізу тексту наказу «Про примусове стягнення» виявлено, що код ЄДРПОУ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заначено невірно - 39394856. Юридична особа з цим кодом припинила свою діяльність внаслідок прийняття рішення власниками про припинення в результаті реорганізації. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зараз має статус відокремленого підрозділу та має код 44118658».

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Разом з тим, згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Необхідно зауважити, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина третя статті 327 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Згідно із ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

За змістом ст. 327 ГПК України виконавчий документ має відповідати змісту резолютивної частини судового рішення.

Слід наголосити, що описка в розумінні ст. 243 ГПК України - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 870/17/21.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19 наголосив, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Як вбачається з обставин справи, кредитором ТОВ «ДП МОДИФІКАТОР» у справі №908/2402/17 є ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 року, зокрема, стягнуто з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 04.02.2013 № 107, вул. Командира Юніна, 95, м. Дніпро, 49115, РНОКПП НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період з 17.08.2022 по 21.12.2022 в сумі 12 365 (дванадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 64 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора у сумі 979 (дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 09 коп.

На виконання вищезазначеної ухвали було видано наказ від 27.12.2022, який відповідає резолютивній частині ухвали від 21.12.2022, зокрема, в частині зазначення найменування боржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

За наявними у справі витягами та виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кредитор - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39394856) як станом на 22.12.2022, так і станом на 14.01.2025 знаходиться в стані припинення (т. 5 а.с. 91, 115-118).

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (із змін. і доп.), відповідно до яких майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх поділу переходить згідно з розподільчим балансом.

Розподільчий баланс ГУ ДФС у Дніпропетровській області у справі відсутній.

Доказів завершення реорганізації ГУ ДФС у Дніпропетровській області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області матеріали справи також не містять.

За частиною першою статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Заяв до суду щодо заміни кредитора в порядку правонаступництва не надходило.

Таким чином, як момент прийняття ухвали Господарським судом Запорізької області від 21.12.2022 так і на момент видачі наказу від 27.12.2022 були відсутні підстави вважати, що в таких документах допущено описку або інформація в таких документах підлягає виправленню, оскільки інформація зазначена в них відповідала дійсності на момент їх прийняття/видачі.

За вказаних обставин, визначення Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39394856) боржником у наказі також є правомірним.

Апеляційний суд приймає до уваги, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Однак, арбітражним керуючим не надано суду доказів наявності відкритого виконавчого провадження за Наказом від 27.12.2022.

При цьому як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тобто, у разі завершення процедури реорганізації ГУ ДФС у Дніпропетровській області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та припинення визначеного у Наказі від 27.12.2022 суб`єкта, стягувач набуває право на подання заяви про заміну сторони її правонаступником.

Проте наразі ГУ ДФС у Дніпропетровській області не припинено, й відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) та ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП 44118658) є окремими самостійними суб`єктами.

Постановивши ухвалу від 28.01.2025 суд першої інстанції фактично не вніс виправлення до ухвали від 21.12.2022 та Наказу від 27.12.2022 та допустив заміну сторони у зобов`язанні без відповідних на те підстав та у позапроцесуальний спосіб, визначений ГПК України.

Натомість питання заміни боржника правонаступником мають вирішуватись саме за відповідною заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця у випадку надання відповідних підтверджуючих правонаступництво доказів, яких, у даному випадку, суду не представлено.

Самі по собі Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 та від 30.09.2020 № 893, а також Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не підтверджують обставин переходу прав та обов`язків боржника від ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В свою чергу, апеляційний суд доходить висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для виправлення описок в ухвалі від 21.12.2022 та Наказі від 27.12.2022, зміст яких не є очевидно неправильним, зокрема, в частині визначення особи боржника.

Отже, аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було допущено порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014 no. 4436/07, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006 та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційну скаргу належить задовольнити: оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (вх. № 1148/08-08/25 від 16.01.2025).

Керуючись ст.ст. 233-236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 у справі № 908/2402/17 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 у справі № 908/2402/17 скасувати.

Постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 по справі № 908/2402/17.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 09.09.2025

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко